1. Спеціальні галузі науки і техніки за останні десятиріччя активно збагатилися передовими технологіями й інноваціями, що вимагає від науково-лінгвістичної спільноти пошуків нових шляхів найменування термінологічних понять і подальшої їхньої систематизації, а відповідно і впорядкування давно існуючої термінолексики. Утворення термінів на початковому етапі формування термінологічної системи не завжди відповідає тим науковим вимогам, що роблять термін адекватним змістові поняття, тому лінгвістами вироблено мовні вимоги до терміна, що ґрунтуються на результатах багаторічних досліджень загалу науковців, вони видаються найбільш науково виваженими, чіткими й прийнятними для користування як мовознавцями, так і технічними галузевими науковцями, в тому числі автомобілебудівниками. 2. Національна автомобільна термінологія входить до системи сучасної української мови як одна з її підсистем, підлягаючи всім загальномовним впливам і тенденціям, хоча й має певні ознаки автономності. Тому можна констатувати складну єдність постійності автомобільних термінів і прагнення термінологів удосконалити номінацію відповідно до вимог часу. Якісні зміни в терміносистемі супроводжуються й кількісними змінами, бо будь-яка галузева термінологія перебуває в постійному русі, номінуючи нові або вдосконалені й ускладнені технічні пристрої, агрегати. Українське термінотворення в досліджуваній нами галузі автомобілебудування здійснювалося протягом останнього століття й мало „хвилеподібний” характер через різного роду екстралінгвальні чинники. Сучасний розвиток терміносистеми характеризується виваженим ставленням науковців як до українських, так і до запозичених одиниць мови, однак перевага почала надаватися питомим лексемам і словотворчим елементам. 3. Традиційні способи номінації в автомобільній термінології, що існують в арсеналі національного термінотворення і використовуються науковцями протягом останніх років, передбачають побудову нових термінів двома основними шляхами: а) використання внутрішніх ресурсів мови, до яких можна віднести розширення значень існуючих термінів і термінотворення; б) створення за законами української мови штучних термінів на кшталт протимерз, порскач. Поява нових номінацій, частина яких швидко виходить з ужитку, – характерна риса початкового, лексикографічного етапу процесу термінотворення. Однак друга частина таких новотворів може пройти стадію унормування і поповнити банк усталеної національної термінології. 4. Іноді набирає крайнощів природне прагнення повернути до наукового обігу спадщину Інституту української наукової мови. Діставши змогу користуватися термінографічними виданнями ІУНМ, науковці намагаються залучити набутки тих праць до сучасних термінологічних словників, причому лексикографи не завжди розуміють, що не можна знехтувати сім десятиріч мовного розвитку й забувати про те, що українська мова була мовою активного спілкування чималої частини науковців навіть за часів повного панування російськомовної науково-технічної літератури. Бажання відновити суто українські терміни з автомобілебудування на кшталт хлипак, толок, гонок інколи призводить до іґнорування широко вживаних інтернаціоналізмів або вдалих запозичень, до пуристичних спроб вилучити широковідомі сучасні терміни, що вже міцно ввійшли до мовного обігу фахівців. 5. Словотвірний аналіз УАТ свідчить про перевагу суфіксального способу, яким утворюються термінологічні одиниці з новим лексичним значенням. Досить продуктивним у термінотворенні номінацій на позначення частин автомобіля вважається в останні роки спосіб складання основ і цілих слів. Цілком сучасним і на перший погляд ефективним способом питомої номінації є досягнення економності в автомобільній терміносистемі за рахунок творення абревіатур, але це лише часткове розв'язання проблеми довгих термінів, бо словотворче значення абревіатури дорівнює значенню мотивуючої сполуки. Терміноодиниці синтаксичного словотворення становлять специфічну ланку автомобільної терміносистеми й характеризуються прозорою мотивацією, семантичною цілісністю, точністю відбиття змісту позначуваного в терміні, що і компенсує відсутність у терміносполук однієї з важливих ознак терміна – лаконізму форми. Номінація понять за допомогою термінів-словосполучень на сьогодні вважається одним із основних способів сучасного термінологічного словотвору в царині автомобільної терміносистеми. 6. Розгалужена синонімія найбільшою мірою притаманна початковому лексикографічному етапу формування УАТ, що засвідчено фаховою літературою 20-30-х років ХХ століття. Ідеально стандартизована терміносистема синонімів не допускає, однак і сьогодні УАТ перебуває ще в стадії формування банку усталеної термінології, тому укладачі багатьох сучасних словників свідомо подають синонімічні ряди у вигляді матеріалів для подальшої роботи, щоб надати змогу представникам автомобільної технічної галузі самостійно визначитися зі стрижневим словом. Автори таких термінографічних праць наводять різні за походженням і за часом виникнення терміни, покладаючись на головного арбітра – практику вживання. 7. На відміну від загальновживаної лексики, у терміносистемі автомобілебудування переважають словотвірні антоніми, а структурним різновидом антонімічних пар є спільнокореневі антоніми. Саме на ґрунті антонімічного протиставляння формуються видові відношення як структурні елементи родових відношень. Антонімію в автомобільній, як, напевно, і в інших терміносистемах, можна вважати позитивним явищем, за допомогою цього типу парадигматичних відношень здійснюється номінація понять із протилежним змістом, що надає змогу якнайточніше визначити місце термінологічної одиниці в термінополі та її асоціативні й логічні зв'язки з іншими термінами, а також розмежувати значення синонімічних, полісемічних або паронімічних слів. 8. Українська наукова мова галузі автомобілебудування повинна формуватися з урахуванням зазначених проблем і відповідати таким основним чинникам, як адекватність, або понятійна точність і відповідність; дериватність, або здатність творити похідні; економність, або стислість написання та легкість звучання; евфонічність, або милозвучність. Українська автомобільна термінологія на сьогодні опинилася у вигіднішій ситуації порівняно з багатьма іншими термінологічними системами, оскільки вона ще перебуває у процесі уніфікації, а тому існує можливість врахувати досвід інших національних термінологій та уникнути їх помилок. |
