Проведене дослідження дає можливість зробити наступні висновки і пропозиції: 1. Категорія «фінансові інститути місцевого самоврядування» є невід’ємною частиною місцевих фінансів, які спираючись на чинне законодавство та використовуючи певні фінансові інструменти формують специфічні фінансові відносини між органами державної влади, суб’єктами місцевого самоврядування та підприємницької діяльності і громадянами з приводу надання суспільних благ та їх ресурсного забезпечення. 2. В дисертаційній роботі фінансові інститути трактуються як форми організації фінансування процесу виконання органами місцевого самоврядування покладених на них функцій і включають інститут місцевих бюджетів, інститут місцевого оподаткування, інститут комунальної власності, інститут комунального кредиту та муніципальних запозичень, інститут валютних, резервних, страхових фондів місцевого самоврядування. 3. Виявлені тенденції еволюційного становлення фінансових інститутів свідчать про різний рівень їх розвитку. Так, пріоритетне становище займають інститути місцевих бюджетів та місцевого оподаткування, дещо менш розвиненні інститути комунальної власності та фонди муніципального значення, також на низькому рівні розвитку перебуває інститут комунального кредиту та муніципальних запозичень. Отже, констатується відсутність визначальної ознаки системи фінансових інститутів: цілісності, взаємозумовленості, системного взаємозв’язку. 4. Аналізом функціонування основних фінансових інститутів доведено низький рівень фінансової автономії бюджетів місцевого самоврядування, недостатність надходжень від місцевих податків і зборів, слабкість власної дохідної бази, залежність від трансфертів з державного бюджету, нерозвиненість відносин між органами державної та місцевої влади і суб’єктами підприємницької діяльності й громадянами, що дозволяє зробити висновок про те, що система забезпечення місцевих бюджетів в Україні залишається централізованою та має низький рівень розвитку. 5. Подальший розвиток та зміцнення системи місцевих фінансових інститутів, надання їм цільової та соціальної спрямованості пов’язується з проведенням в Україні адміністративно-територіальної реформи та переходу до європейської моделі надання суспільних послуг. Такий шлях реформування безумовно повинен супроводжуватися першочерговим запровадженням системи заходів загальнодержавного характеру щодо реформування політичних, адміністративних та економічних інститутів, а також принципів місцевого самоврядування, проголошених у Європейській хартії. 6. Проведений аналіз зарубіжного досвіду й основних теоретичних та практичних положень політики фіскальної децентралізації, її показників, формул фінансового вирівнювання засвідчив важливість та необхідність узгодженого використання цих методів міжбюджетного регулювання та їх позитивний вплив на розвиток інститутів місцевого самоврядування. 7. В процесі аналізу видаткових частин місцевих бюджетів виявлено певну невідповідність між функціями та обсягами повноважень місцевих влад та реальними можливостями фінансового забезпечення, що знижує ефективність їх функціонування. Виходячи з цього необхідно подолати зазначені суперечності збалансування місцевих бюджетів, тому пріоритетною повинна стати політика реструктуризації дохідних джерел. Зокрема пропонується: здійснити укрупнення територіальних громад та їх об’єднань залежно від чисельності населення та адміністративного устрою; сприяти інтеграції України у світове співтовариство; розробити механізм оптимального розподілу фінансових ресурсів між територіальними колективами; запровадити майнові податки і податки на капітал, підвищити фіскальну віддачу дохідно-прибуткових і місцевих податків, що сприятиме зростанню обсягів неподаткових доходів і цільових грантів і розширенню видаткових повноважень у контексті вирішення соціально-економічних програм місцевого значення; розвивати муніципальні запозичення у формі банківських кредитів та облігаційних позик, збільшити неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом. 8. Особливо важливим на сучасному етапі розвитку системи фінансових інститутів є створення в Україні механізму ефективного запровадження нового законодавства у сфері місцевих фінансів, як необхідної умови переходу на європейські принципи місцевого самоврядування. При цьому цей процес не повинен зводитися до ухвалення окремих правових актів з податкових, бюджетних та інших спеціальних питань, а передбачати створення системного правового поля у сфері місцевих фінансів. В цьому напрямку пропонується: - шляхом внесення змін до Бюджетного кодексу та Законів України “Про місцеве самоврядування в Україні” та “Про місцеві державні адміністрації” запровадити два види бюджетів на місцевому рівні, а саме: бюджети місцевих державних адміністрацій, як складові державного бюджету; бюджети місцевого самоврядування, як бюджети територіальних громад, обласних та районних бюджетів органів місцевого самоврядування; - ухвалити Закон України “Про комунальну власність”, врегулювавши таким чином правовий статус інституту комунальної власності; - визначити правовий статус адміністративної одиниці – громади, як складової бюджетної системи, що сприятиме підвищенню ефективності державного управління і місцевого самоврядування в Україні. | 