Проведене дисертаційне дослідження дало можливість вирішити комплекс поставлених завдань щодо становлення і розвитку інформаційної цивілізації. Основні висновки, отримані в результаті дослідження, такі: 1. Перехід до інформаційної цивілізації знаменує зміну парадигм пізнання і діяльності, зміну поглядів на суспільство і його взаємозв'язки з людиною. Для нових парадигм насамперед характерне нове розуміння людини, визнання зростання значення її індивідуальних якостей у пізнанні і практиці. Це означає, що комп'ютерні системи повинні створюватися з урахуванням особистісних знань експерта, ставати наче б персоніфікованими, що, з одного боку, різко збільшує їхні когнітивні можливості, а з іншого, змінює рівень зв'язків людини з комп'ютерною й інформаційною системами, “олюднює” машину, здійснює “високе зіткнення” з інноваційною технологією. Цей напрям досліджень становить великий інтерес, на його основі можна зробити важливі практичні рекомендації для розвитку конкретних галузей новітніх технологій (космічної, біомедичної, біоенергетичної і т.д.). 2. В умовах виникнення інформаційної цивілізації кожна людина повинна замислитися над тим, що вона означає для неї самої, переосмислити своє буття. При цьому необхідно враховувати так звані “рецидиви первісного мислення”, що коріняться в повсякденній свідомості інерції і страху перед невідомим. Вони мають місце в будь-якій країні, але особливо сильні там, де поряд з індустріальними структурами ще до кінця не віджиті елементи попередніх суспільних структур. Щоб зменшити неприйняття суспільною свідомістю образу “іншого майбутнього” і зробити інформатизацію реальністю, потрібно відповідні ідеї, науково-технічні винаходи органічно включити в культуру суспільства. Без такого актуального або потенційного включення нових знань, розширення меж соціокультурної прийнятності інновації жодні програми інформатизації не будуть реалізовані. 3. Для цього необхідно сформувати в людині адекватний сучасному рівневі науково-технічного прогресу тип самосвідомості, відмовитися від довготривалого пріоритету фізичної праці над розумовою, творчою. Попередньому осмисленню очікуваних суспільством змін будуть сприяти філософсько-методологічні дослідження інформатики. Цілісний філософський аналіз соціо-культурного впливу новітньої технології, засвоєння світового досвіду допоможуть виявити її можливі негативні наслідки, що виникають при переході до “інформаційного суспільства”, і зробити все необхідне для їхньої мінімізації або запобігання. Великий внесок у процес соціокультурного освоєння інформаційно-комп'ютерної революції забезпечує аналіз теорій інформаційного суспільства, активно розроблюваних ученими. Вони мають загальносоціологічне значення і тією чи іншою мірою релевантні для всіх індустріально розвинутих країн. Необхідно тільки співвіднести їхній зміст із конкретно-історичними умовами своєї держави, власними культурними цінностями і врахувати накопичений світовий досвід. Цей досвід свідчить, що ера класичного технократичного мислення доходить кінця, поступаючись місцем більш широкому планетарному мисленню, а нова соціологічна парадигма здобуває риси холізму, збагачується суто гуманістичними цінностями, знаменуючи синтез колишніх підходів, їхнє діалектичне “зняття”. 4. Сьогодні інтенсивно досліджуються проблеми людини і культури в інформаційному суспільстві, де центр ваги в аксіологічній сфері переміщується з матеріальних на духовні цінності. Для інформаційної парадигми характерний акцент на соціо-культурних факторах і змінах, у той час як у колишній парадигмі індустріалізму головна увага зверталася на сам науково-технічний прогрес, розвиток нової техніки і технології, що викликають соціальні трансформації. Змінюється не тільки функціональна сторона життєдіяльності людини, але й її сутність, у міру переходу “трудового суспільства” з індустріально-розвинутої системи в інформаційну, де акцент переміщується з матеріально-виробничої на інтелектуальну діяльність. 5. Одержує подальший розвиток комп'ютерна культура людини. На відміну від вузькопрофесійної культури фахівця індустріального суспільства, культура людини нового типу в інформаційному суспільстві характеризується не тільки суто комп'ютерною освіченістю, широким загальнонауковим кругозором, але й поєднанням професійних знань, умінь із загальногуманістичними цінностями, спрямованістю до глибинних питань людського буття. 6. В інформаційній цивілізації науково-технічний прогрес зможе розвинути повною мірою свій “людський вимір”. Отже, соціальний суб'єкт буде відігравати ключову роль: вільно визначати цілі і засоби діяльності, орієнтуючись насамперед на власні інтереси і потреби. Це означає зрушення убік суб’єктивації всіх соціальних процесів у інформаційній цивілізації, набуття соціальним суб'єктом великого ступеня вияву волі думки і дії. 7. Комп'ютеризація суспільства передбачає інший вид раціональності. Відбувається зміна домінуючої раціональності з нового способу осмислення соціальної реальності як цілісної, взаємозалежної, що розвивається в напрямку плюралізму культур при одночасній їх “різноманітній єдності” і визнанні загальнолюдських цінностей. Новий рівень раціональності, на відміну від принципу функціональної і технічної раціональності в індустріально-технократичному суспільстві, де домінує економічна цілісність, передбачає сполучення “класичної” раціональності з гуманізмом і екологічною домінантою. Нова раціональність гармонійно поєднається з “екологічним гуманізмом”, що означає подолання давнього світоглядного протиставлення раціоналізму і гуманізму. З цього погляду обмежена раціональність, що тривалий час існувала в суспільстві, переростаючи в псевдораціональність, повинна поступитися місцем раціональності інформаційної цивілізації. Поки що ж ми постійно спостерігаємо зіткнення різних видів раціональності, що виявляється у формі конфронтації соціальних сил, які виступають за різні, іноді протилежні, перетворення. 8. Стрімкий розвиток науки і техніки на етапі інформаційно-комп'ютерної революції призводить не тільки до зміни технологій і засобів виробництва, але й до нових методологічних моделей знання, прискорення їхнього виробництва, нових наукових і загальносоціологічних парадигм. Міняється картина світу і сама людина, її спосіб мислення і дії, всі сфери життєдіяльності. Інформатизація суспільства і комп'ютеризація науки є сьогодні саме тим шляхом, що може підняти світ на новий, більш високий рівень розвитку. Щоб Україна стала інформаційним суспільством і ввійшла до числа розвинутих країн світу, їй необхідно запозичувати передовий світовий досвід і розробляти й упроваджувати свої інформаційно-комп'ютерні системи в життя суспільства. Інформаційний розвиток цивілізації триває, що неминуче тягне за собою вдосконалення наукових концепцій нової інформаційної ери. У зв'язку з цим потрібне ретельне дослідження сучасних підходів на сьогодення і майбутнє нової епохи. Видається досить перспективним продовження досліджень глибинних процесів, що відбуваються в інформаційній цивілізації, та її динаміки, відзначеної формуванням трьох світових моделей його розвитку: європейської, латиноамериканської й азіатської. |
