Гава Юрій Васильович. Становлення та розвиток інтелектуального капіталу : Дис... канд. наук: 08.00.01 - 2009.
Анотація до роботи:
Гава Ю.В. Становлення та розвиток інтелектуального капіталу. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 – Економічна теорія та історія економічної думки. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2009.
Досліджено актуальні проблеми становлення та розвитку інтелектуального капіталу. Розкрито сутність та зміст поняття інтелектуального капіталу як нового явища, притаманного інформаційному постіндустріальному суспільству. Визначено історичне місце інтелектуального капіталу в процесі еволюції суспільства як економічного явища. Обґрунтовано визначальну роль творчої інтелектуальної праці в процесі формування інтелектуального капіталу. Розкрито роль та значення інформації та знань як нового виробничого фактора у процесі формування інтелектуального капіталу зокрема та інформаційного постіндустріального суспільства в цілому.
Визначено роль інтелектуального капіталу в процесі формування конкурентноспроможного ринкового господарства в Україні. На основі аналізу науково-практичної літератури визначено основні форми реалізації та вияву інтелектуального капіталу. Доведено, що інтелектуальний капітал нерозривно пов'язаний з поняттям інтелектуальної власності. Встановлено взаємозв'язок між цими поняттями, який виявляється у тому, що зростання інтелектуального капіталу є передумовою зростання інтелектуальної власності, і навпаки.
Доведено, що з становленням нового суспільства зростає роль та значення творчості та інтелектуалізації виробництва. Даний процес сприяє формуванню доданої вартості, ефективності економіки. Задля побудови сучасного конкурентоспроможного вітчизняного господарства запропоновано, поряд з розвитком матеріального індустріального виробництва, розвивати сферу нематеріального постіндустріального виробництва, стимулювати розвиток творчої інтелектуальної праці та виробництво інтелектуальної наукомісткої продукції в економіці України.
Дослідження сукупності теоретико-методологічних, методичних та організаційних засад розвитку інтелектуального капіталу дозволило сформувати висновки, які відображають вирішення наукового завдання, що полягає у визначення онтологічних та гносеологічних особливостей становлення, функціонування інтелектуального капіталу та його впливу на розвиток економіки відповідно до поставленої мети.
Аналіз суспільно-економічного розвитку національної економіки дозволяє стверджувати, що поняття “інтелектуального капітал” саме по собі нове, відображає і характеризує докорінну зміну становища людини, із звичайного фактора виробництва людина стає метою, головним засобом і критерієм економічного зростання і цивілізаційного прогресу в цілому. Поява поняття “інтелектуальний капітал” є закономірним результатом якісно нового рівня продуктивних сил, глибоких зрушень у структурі суспільного виробництва, становлення інформації і знань як вирішального виробничого фактору. Розвиток інтелектуального капіталу – це послідовне та логічне усунення суперечностей системи людина – засоби виробництва. В якій людина виступає не лише з її фізичними, а й розумовими, інтелектуальними можливостями та здібностями, а засоби виробництва під впливом творчого інтелектуального характеру праці набувають характеристик інноваційності.
Поняття інтелектуального капіталу найбільш комплексно та узагальнено відображає нові суспільно-економічні відносини, що відмежовують нову інформаційну постіндустріальну стадію цивілізаційного прогресу від індустріальної. Тобто, інтелектуальний капітал нерозривно пов’язаний з тими соціальними, економічними, духовними відносини суспільства, що властиві постіндустріальній стадії цивілізаційного прогресу.
Доведено, що інтелектуалізація праці зумовлює розвиток її творчого характеру. Це розвиток людини, перехід її на вищий ступінь прояву особистості, розвитку здібностей і талантів. У той же час людський розвиток та зростання інтелектуального капіталу зумовлює необхідність підвищення рівня і якості життя, подолання бідності, нерівності, дбайливе ставлення до природи, тобто середовища життєдіяльності людини, розвитку демократії, лібералізацію економіки, розширення сфери суспільно-економічної активності людини. Становлення та розвиток інтелектуального капіталу чітко показує, що ефективність політики держави визначається не лише і не стільки економічними показниками, стільки досягненнями в розвитку людини, її особистості, розумових та фізичних здібностей, зростанні її ролі в житті суспільства.
З розвитком соціально-економічної організації суспільства, істотною зміною місця і ролі людини у виробництві і суспільстві створюються умови до розвитку та поширенню творчості. Обґрунтовано, що творчість – це така форма діяльності людини, коли вона, будучи втіленням сил природи, реалізує себе, свої можливості та здібності, і одночасно задовольняючи потреби в найвищій формі прояву. Творчість передбачає подолання феномена відчуження людини від засобів виробництва і сприяє до перетворення людини на рівноправного учасника виробничого та суспільного процесу.
Доведено, що зменшення матеріальних витрат виробництва та відповідно матеріальних мотивацій до праці створює умови до індивідуалізація витрат та корисності товару чи послуги, що є передумовою суб’єктивізації виробничого процесу. У таких умовах наступає період символічної цінності, що відмежовує постіндустріальну епоху від індустріальної. Модифікація вартості відбувається як з боку виробничих чинників так і з боку системи потреб. Суспільство переходить до символічної цінності, коли цінність певного блага залежить від ірраціональної думки конкретної людини. Такий процес набуває все більшого поширення в умовах інформаційного постіндустріального суспільства.
В залежності від мети та вихідних умов оцінювання інтелектуального капіталу всі існуючі способи можна згрупувати у 5 основних методів: ринковий, доходів, витрат, експертний та бухгалтерський. Проте вказані способи придатні лише для локального застосування на конкретних підприємствах, галузях, регіонах, країнах. Вирішення цього завдання дозволить вже найближчим часом використовувати інтелектуальний капітал як критерій оцінки компаній і установ, оскільки тільки він спроможний відобразити динаміку організаційної стійкості та процесу створення цінностей. Тільки він придатний для оцінки сучасного виробництва, яке змінюється настільки швидко, що говорити про реальну його вартість можна лише виходячи з таланту його працівників, їхньої відданості справі та якості знарядь праці, які вони використовують.
Обґрунтовано, що інтелектуальний капітал як економічний фактор приймає безпосередню участь у створення доданої вартості. Вона ніяким чином не залежить від матеріальних затрат виробництва та часу, протягом якого був виготовлений товар чи послуга. Вона скоріше відображає в грошовій формі, яка використовується для встановлення ціни продукту, який втілює нові знання відповідно до його корисності, спроможності задовольняти потреби на основі високої моди, використання нових технологій, нових матеріалів та інших новітніх знань та інформації. В основі формування доданої вартості лежить процес використання творчої праці, інформації та знань для виробництва продуктів у вигляді винаходів, інновацій, ноу-нау, ідей, технологічних способів та технологій організацій виробництва. Виходячи з цього, основою виробництва стають сукупні витрати знань та творчої праці, тобто інтелектуального капіталу, які досягають у розвинутих країнах 80% і більше вартості товару.
Інтелектуальний капітал як нове поняття значною мірою вже проявилось в розвинутих країнах. Україна ж залишається на індустріальній стадії розвитку, проте в умовах глобалізації і під її впливом спостерігаються процеси поширення та зростання ролі інформації та знань у виробництві, які свідчать про інтелектуалізацію праці, про виникнення і дію такого фактора як інтелектуальний капітал. Тому актуального значення, на сучасному етапі розвитку набуває посилення, розвиток та найповніше використання у вітчизняній економіці інформації та знань, сучасних інформаційно-комунікаційних технологій як найважливіших ресурсів формування постіндустріального суспільства.
Доведено, що інтелектуальний потенціал створює передумови до набуття вітчизняної економічної системи тієї динаміки розвитку, що є оптимально можливою для сучасного стану господарства. Перспектива розвитку має базуватись на реалізації найсучасніших технологій, тобто інформаційно-інтелектуальних. Механізмом реалізації цього завдання є концентрація інтелектуальних, природних та фінансових ресурсів з метою логічного і природного їх поєднання. Такий підхід забезпечить оптимізацію розвитку людського потенціалу, залучення новітніх інформаційних та технологічних ресурсів від інших країн, посилить конкурентоспроможність національної економіки та вітчизняних товарів в сучасному глобальному середовищі, сприятиме зростанню соціальних стандартів в цілому та добробуту кожного громадянина зокрема.
Публікації автора:
Статті у наукових фахових виданнях:
Гава Ю. В. Страхування інтелектуальної власності / Юрій Гава // Економіка: проблеми теорії та практики. – 2005. – Випуск 210: В 4 т. Том І. – С. 286 – 290 (0,26 друк. арк.).
Гава Ю. В. Інтелектуальний капітал – стратегічний ресурс «постіндустріальної економіки» / Юрій Гава // Вісник економічної науки України. – 2006. – №1(9). – С. 35 – 38 (0,37 друк. арк.).
Гава Ю. В. Інтелектуальний капітал як фактор глобалізацій / Юрій Гава // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Серія: Економіка – 2006. – № 85. – С. 7 – 8 (0,26 друк. арк.).
Гава Ю. В. Інформація та знання як новий фактор виробництва / Юрій Гава // Економіка і регіон. – 2006. - №1(8). – С. 56 – 59 (0,44 друк. арк.).
Гава Ю. В. Роль сучасних технологій в економіці /Юрій Гава // Економіст. – 2006. – №6. – С. 61 – 63. (0,55 друк. арк.).
Гава Ю.В. Співвідношення людського та інтелектуального капіталів / Юрій Гава // Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. – №1(66). – С. 120 – 123 (0,41 друк. арк.).
Гава Ю. В. Методологічні основи дослідження теорії інтелектуального капіталу / Юрій Гава // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Серія: Економіка. – 2007. – №93. – С. 17 – 20 (0,55 друк. арк.).
В інших виданнях:
Гава Ю.В. Вплив інтелектуального капіталу на розвиток економіки / Юрій Гава // Науково-технічна інформація. – 2007. – №3(33). – С. 7 – 12 (0,6 друк. арк.).
Гава Ю.В. Економічна свобода – умова формування інтелектуального капіталу / Юрій Гава // Науково-технічна інформація. – 2007. - №1(31). – С. 7 – 10 (0,36 друк. арк.).
Гава Ю. В. Структура інтелектуального капіталу / Юрій Гава // Науково-технічна інформація. – 2006. - №3. – С. 29 – 32 (0,3 друк. арк.).
Гава Ю. В. Інтелектуальний капітал – шлях до економічного зростання України /Юрій Гава // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – № 4. – С. 129 – 134 (0,48 друк. арк.).
Гава Ю. В. Страхування інтелектуальної власності / Юрій Гава// Формування нової парадигми страхування: зб. наукових праць аспірантів та студентів міжн. наук.-практ. конф., 2005 р. – К.: В-во Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2005. – С. 72 (0,10 друк. арк.).
Гава Ю.В. Роль інтелектуального капіталу в посиленні конкурентоспроможності України /Юрій Гава // Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації: зб. тез доповідей Третьої міжн. наук.-практ. конф. молодих вчених, 23-24 лют. 2006р. – Тернопіль: Економічна думка, 2006. – Ч.2. – С. 336 – 338 (0,13 друк. арк.).
Гава Ю. В. Інтелектуальний капітал – стратегічний ресурс «постіндустріальної економіки» /Юрій Гава // Шевченківська весна: матеріали між нар. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченої 15-й річниці незалежності України, 2 – 3 берез. 2006 р. – К.: Логос, 2006. – Вип. IV. ч.2: Актуальні проблеми економічного розвитку в глобальному середовищі. – С. 80 – 82 (0,16 друк. арк.).
Гава Ю. В. Інформаційні технології як показник соціально-економічного розвитку /Юрій Гава // Сучасні моделі і методи прогнозування соціально-економічних процесі (ПСЕПС-2006): тези доповідей ІV Всеукр. наук.-практ. конф., 13 – 14 квіт. 2006 р. – К., 2006. – С. 51 – 52. (0,11 друк. арк.).
Гава Ю.В. Internet-технології – середовище формування інтелектуального капіталу / Юрій Гава // Сучасні Internet-технології та автоматизовані системи керування: тези Всеукр. наук.-практ. конф., 17 – 20 жовт. 2006 р. – Кіровоград, 2006. (0,12 друк. арк.).
Гава Ю.В. Інтелектуальна власність та проблеми її захисту / Юрій Гава // Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. Студентів, аспірантів та молодих вчених, 1 – 4 берз. 2007 р. – К., 2007. – Вип. V, ч.4. – С. 24 – 27 (0,25 друк. арк.).
