У дисертації наведено теоретичне узагальнення та експериментальне вирішення проблеми відповідальності як професійно значущої якості соціального працівника впродовж навчання у ВНЗ, що виявилось у становленні її динаміки, рівневої і структурної характеристик цього процесу, взаємозв’язку з професійною спрямованістю, локусом контролю та самооцінкою, обгрунтуванні, створенні та апробації програми цілеспрямованого розвитку відповідальності в навчально-виховному процесі. 1. Концептуальний підхід до розкриття структурно-динамічних характеристик відповідальності як професійно значущої якості соціального працівника дає можливість розглядати відповідальність як інтегральну особистісну якість, яка є базовою в структурі професійної моделі соціального працівника та проявляється в таких аспектах його практичної діяльності: особистісному – через відповідальне ставлення до клієнтів, до професійної справи, до себе; функціональному – в різних напрямах діяльності соціального працівника та предметно-орієнтовальному – який виступає підґрунтям для професійно-особистісного розвитку і саморозвитку соціального працівника та є показником його готовності до професійної діяльності. Процес становлення відповідальності майбутніх соціальних працівників упродовж навчання у ВНЗ відзначається певними особливостями розвитку її структурних компонентів, таких як: когнітивного, що проявляється у зростанні рівня усвідомленості та розуміння студентами сутності відповідальності як такої, що має складну і неоднозначну структуру; удосконаленні їх здатності аналізувати причини та умови, що визначають належний рівень відповідальності особистості; розширенні самосвідомості студентів, яка в процесі професійної підготовки досягає більш високого рівня та спонукає випускників до самоаналізу та самовиховання; мотиваційно-афективного, здійснюваного шляхом прогресивних змін структури цього компонента, особливостей його кількісної репрезентації та змістової модифікації її характеристик. Ці зміни мають свою специфіку на кожному з етапів навчання студентів; діяльнісно-поведінкового, що характеризується конструктивною тенденцією до збільшення нормативно-відповідального способу регуляції поведінки як принципу, що реалізується особистістю незалежно від ситуативних умов дії і стимулює професійний саморозвиток.
3. Відповідальність як професійно значуща якість соціального працівника характеризується високим, середнім та низьким рівнями розвитку. Студенти з однаковими рівнями розвитку відповідальності на різних етапах навчання у вузі мають спільні тенденції становлення її структурних складових та основних параметрів. Було виділено рівні відповідальності, вказано особливості їх розвитку у майбутніх соціальних працівників впродовж навчання у ВНЗ та вибудувано профілі відповідальності, характерні для кожного з її рівнів. Відстежено позитивну динаміку щодо розвитку відповідальності як професійно значущої якості соціального працівника, однак більшість студентів ІV курсу (60%) мають середній та низький рівні, що є недостатнім для ефективного здійснення професійних функцій. 4. Розвиток різних видів відповідальності майбутніх соціальних працівників взаємообумовлений та здійснюється асинхронно. Зокрема, більш раннього розвитку зазнає, порівняно з іншими видами відповідальності, «дисциплінарна відповідальність». Найменша представленість студентів з низьким рівнем «відповідальності за інших» на всіх етапах їх навчання свідчить про те, що майбутні соціальні працівники ще до вступу в університет мали певні особистісні характеристики, які є основою розвитку цього виду відповідальності, а навчання у ВНЗ сприяло його формуванню. На завершальних етапах професійної підготовки високий рівень «відповідальності за інших» вперше посідає домінуючу позицію серед високих рівнів інших різновидів відповідальності, що є свідченням якісних змін у становленні цього виду відповідальності, зумовлених розвитком самосвідомості молодої людини, осягненням нею сутності своєї майбутньої професії та набуттям досвіду соціальної взаємодії у процесі професійної підготовки. 5. Становлення відповідальності майбутніх соціальних працівників тісно пов'язане з розвитком їх професійної спрямованості, що на різних етапах навчання має свою специфіку. Так, якщо на першому курсі розвиток професійної спрямованості більшою мірою зв'язаний з розвитком відповідальності зокрема таким її видом, як дисциплінарна, то на випускному курсі розвиток професійної спрямованості більше всього взаємозумовлюється розвитком відповідальності за інших. Значно зростає у випускників значущість у цих процесах відповідальності за себе, і найменшою мірою розвиток їх професійної спрямованості пов’язаний з процесом становлення дисциплінарної відповідальності. 6. Становлення відповідальної поведінки майбутнього соціального
працівника зумовлюється специфікою розвитку особливостей його
самосвідомості, зокрема локусу контролю та самооцінки. Саме інтернальність локусу контролю майбутніх соціальних працівників забезпечує стабільність їх самооцінки, сприяє самоактуалізації власного «Я», зумовлює їх відповідальність за власне життя, особистісне і професійне зростання. 7. Ефективним засобом формування відповідальності як професійно значущої якості майбутніх соціальних працівників є соціально-психологічний тренінг, який зумовлює цей процес в результаті безпосереднього формування її структурних компонентів відповідальності та опосередковано, на основі формування у майбутніх соціальних працівників адекватної самооцінки, підвищення рівнів суб’єктивного контролю та професійної спрямованості. Зокрема, формування когнітивного, мотиваційно-афективного та діяльнісно-поведінкового компонентів відповідальності дає змогу забезпечити усвідомлення студентами сутності відповідальної поведінки, вміння розпізнавати та засуджувати прояви власної безвідповідальності, розвивати здатність знаходити в собі сильні сторони, на які можна спиратися, працюючи над удосконаленням своєї відповідальності, формувати вміння віднаходити адекватне пояснення власних невдач та керуватися внутрішньою мотивацією відповідальної поведінки і моделювати навички наполегливості у подоланні труднощів на поведінковому рівні. Система засобів з розвитку самосвідомості та професійної спрямованості майбутніх соціальних працівників повинна бути орієнтована на об'єктивацію самооцінки студентів, підвищення рівня їх інтернальності та формування усвідомлення майбутніми спеціалістами того, що відповідальність це значуща професійна характеристика соціального працівника, яка полягає у відповідальному ставленні до клієнтів, до професійної справи, до себе, та передбачає його готовність до розвитку і саморозвитку. 8. Цілеспрямована формувальна робота щодо розвитку відповідальності як професійно значущої якості соціального працівника зумовлює конструктивний розвиток окремих параметрів структурних складових відповідальності, суб’єктивного локусу контролю, самооцінки, професійної спрямованості майбутнього працівника соціальної сфери, які об’єктивно піддаються формуванню за відносно короткий проміжок часу. Такі зміни, у кінцевому підсумку, приводять до підвищення рівнів відповідальності студентів та підтверджують ефективність запропонованої програми, спрямованої на розвиток відповідальності майбутніх соціальних працівників. Апробована програма формування відповідальності як професійно значущої якості соціального працівника дає можливість підвищити рівень професіоналізму майбутніх соціальних працівників і може бути використана для удосконалення процесу підготовки фахівців у галузі соціальної роботи. 9. Психолого-педагогічними умовами становлення відповідальності як професійно значущої якості соціального працівника у процесі професійної підготовки є також навчання за основними вимогами кредитно-модульної системи Болонського процесу, яке передбачає систематичне і поетапне вивчення навчального матеріалу та вимагає від студентів самоконтролю, вміння планувати свою діяльність, відповідального ставлення до оволодіння професійними знаннями, уміннями та навичками; навчання, в якому застосовуються інтерактивні технології опанування навчальними дисциплінами, що реалізує особистісно-орієнтований підхід, умови здійснення його в атмосфері співробітництва, порозуміння, доброзичливості та дає змогу проявити майбутнім соціальним працівникам активність, наполегливість, відповідальність; поєднання активних методів навчальної роботи з практичною діяльністю майбутніх соціальних працівників у процесі професійної підготовки в сукупності сприяє становленню відповідальності як професійно значущої якості майбутнього фахівця соціальної сфери. Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми становлення відповідальності як професійно значущої якості соціального працівника. Подальшого вивчення потребують питання зв’язку відповідальності з іншими особистісними характеристиками соціального працівника, виявлення значущості різних чинників у становленні його відповідальності, зокрема гендерних та соціокультурних відмінностей відповідальної поведінки працівників соціальної сфери. |
