На підставі узагальнених результатів дослідження теоретичних основ і практики діяльності навчальних закладів, які в Криму в ХІХ – на початку ХХ ст. сприяли становленню вищої освіти, ми дійшли таких висновків: 1. Історико-педагогічний, історико-філософський, соціокультурний аналіз документів та архівних матеріалів, періодичної преси, свідчить, що в Криму ХІХ – на початку ХХ ст. в органічному взаємозв’язку з культурним розвитком, проходило становлення вищої освіти, як окремого напряму суспільного життя. 2. Теоретичний аналіз досліджуваної проблеми засвідчує, що до навчальних закладів, на базі яких проходило становлення вищої освіти в Криму в ХІХ – на початку ХХ ст., належали своєрідні народно-просвітницькі, національно-релігійні заклади: Керченський Кушніковський дівочий інститут; медресе, мектебе-руштіє у татар Криму, Сімферопольська татарська учительська школа, Олександрівське духовне училище у караїмів, Халібовське училище у вірмен, у яких здійснювалась підготовка кваліфікованих спеціалістів для задоволення потреб регіону. Серед них були й вищі, такі як Феодосійський учительський інститут, вищі курси виноробства при Нікітському училищі садівництва та виноробства, філіал університету Св.Володимира в м.Ялта (Сімферополь). 3. Виявлено соціально-історичні та педагогічні умови, які детермінували становлення вищої освіти в Криму ХІХ – на початку ХХ ст.: заселення Криму переселенцями з інших регіонів імперії; капіталізацією сільського господарства; швидким зростанням промислового виробництва в ХІХ – початку ХХ ст.; специфікою державного устрою; здійсненням політики русифікації; процесом урбанізації; формуванням нового робітничого класу; прагненням малих етносів Криму до збереження своєї самобутності через діяльність національно-культурних товариств; відкриттям національних шкіл і зростаючою потребою у педагогічних кадрах для них; розвитком науки і звя’зком її з практикою господарчої діяльності в регіоні; використанням навчальними закладами напрацювань сучасної для того часу педагогічної науки та методики викладання. Проаналізовано та розкрито тенденції становлення вищої освіти в Криму в ХІХ – на початку ХХ ст.: активне формування державної політики в галузі підготовки професійних кадрів, виходячи з потреб регіону і держави в цілому; розвиток вищої освіти, як складової ланки в державній системі освіти; максимальний облік потреб народногосподарського комплексу Криму у формуванні та розвитку системи професійної освіти; різнотипність освітніх закладів, у яких здійснювалось обґрунтоване нормативно-правове забезпечення діяльності вищих навчальних закладів; створення самостійних органів управління; широке використання сучасних методів і напрацювань з організації та керівництва вищими навчальними закладами.
5. На основі аналізу структури освітніх систем, які функціонували в Криму з середини ХІХ – на початку ХХ ст. визначено основні типи навчальних закладів, досліджено та охарактеризовано їх діяльність, зокрема: Керченський Кушніковський дівочий інститут, Феодосійський учительський інститут, медресе, медресе-руштіє, вищі курси виноробства при Нікітському училищі садівництва та виноробства, Олександрівське караїмське духовне училище, Сімферопольська татарська учительська школа, Халібовське вірменське училище, філіал університету Св.Володимира у Ялті. 6. Доведено, що головним завданням становлення вищих навчальних закладів Криму в ХІХ – на початку ХХ ст. було підвищення інтелектуально-культурного рівня населення, соціалізація особистості представників малих етносів, розвиток наукової бази регіону, залучення в Крим відомих вчених і діячів культури. Мета, завдання, терміни навчання у навчальних закладах, на базі яких відбувалось становлення вищої освіти, залежали від політичної економічної, культурної ситуації у країні та регіоні, від статусу і специфіки закладу та особистих інтересів прогресивної інтелігенції. 7. Визначено специфіку становлення вищих навчальних закладів в Криму в ХІХ – на початку ХХ ст., що полягає у відкритому характері їх діяльності та можливості здобуття освіти жінками; здійсненні навчально-виховного процесу на принципах демократизму, співвідношення світської та релігійної освіти, всестановості, доступності, народності, зв’язку навчання та виховання з національно-релігійними особливостями студентів, науковості, з урахуванням потреб регіону у кваліфікованих спеціалістах. 8. Досліджено, що становлення вищих навчальних закладів у Криму пройшло ряд етапів: І-етап (початок ХІХ ст.) – відкриття навчальних закладів приватними особами, національно-культурними товариствами, міськими управами для підготовки спеціалістів з урахуванням потреб та умов Криму. ІІ-етап (середина ХІХ ст.) – популяризація та пропаганда наукових знань, сучасних методів викладання; соціально-виправдане розширення професійного поля діяльності кримчан, відкриття навчальних закладів земствами. ІІІ-етап (початок ХХ ст.) – інтенсифікація освіти; перманентна переорієнтація спрямованості навчальних закладів на широкі прошарки населення та світський характер освіти. 9. Встановлено, що ХІХ ст. в історії освіти було ключовим. Відкриття навчальних закладів, які у Криму мали статус вищих (інститут Менглі Герея, вищі курси виноробства при Нікітському училищі садівництва та виноробства, філіал університету Св.Володимира у Ялті), створення наукових об’єднань на базі Нікітського ботанічного саду, Карадагської обсерваторії, інституту фізичних методів лікування, розширило освітні можливості і зацікавленість багатьох прошарків населення в отриманні освіти. Доведено, що впровадження знань у навчально-виховний процес навчальних закладів поєднувалося з демократичною, культурологічною, національною спрямованістю суспільної діяльності, потребами інтелігенції того часу переконати народ у позитивних світоглядних освітніх ідеалах. 10. Ретроспективний аналіз дав можливість стверджувати, що діяльність навчальних закладів Криму в ХІХ – на початку ХХ ст. (Керченський Кушніковський дівочий інститут, Феодосійський учительський інститут, медресе, медресе-руштіє, вищі курси виноробства при Нікітському училищі садівництва та виноробства, Олександрівське караїмське духовне училище, Сімферопольська татарська учительська школа, Халібовське вірменське училище, філіал університету Св.Володимира у Ялті) відіграла значну роль у становленні вищої освіти, тому що вони своєчасно реагували на духовні запити населення, впроваджували вітчизняні та закордонні педагогічні новації, виступали ареною апробації нових методів навчання, виховання та викладання. Вони сприяли національно-культурному розвитку регіону, тому що шляхом впровадження у навчально-виховний процес етнонаціональних традицій виховання і навчання малих етносів Криму, їх мови, поєднання загальноосвітнього та національного компонентів змісту освіти вони стали своєрідним науково-культурним центром. Навчальні заклади Криму в ХІХ – на початку ХХ ст., на базі яких здійснювалось становлення вищої освіти, входили у єдину освітньо-культурну систему Російської імперії і виконували за рішенням царського уряду, крім освітньої, виховної функції, особливу – русифікацію населення Криму. 11. Встановлено, що об’єктивним явищем у Криму в ХІХ – на початку ХХ ст. став процес демократизації вищої освіти. Основною закономірністю еволюції соціального складу студентів стало збільшення різночинного елементу. Цей процес проходив у Криму достатньо інтенсивно, перевищуючи за темпами середні показники в Російській імперії. Проведене дослідження дозволило дійти висновку про те, що становлення вищої освіти у Криму в ХІХ – на початку ХХ ст. є закономірним об’єктивно обумовленим цілісним процесом, який значно вплинув на розвиток вітчизняної системи вищої освіти. Проведене дослідження не претендує на остаточне розв’язання проблеми становлення вищої освіти у Криму в ХІХ – на початку ХХ ст. Перспективним, на наш погляд, може бути вивчення ролі православного духовенства в становленні та розвитку вищої освіти у Криму, творче використання історико-педагогічного досвіду в практиці роботи сучасних ВНЗ Криму. |
