Анотація до роботи:

Олійник Л. Д. Статеві особливості структурно-функціональної дизрегуляції репродуктивної функції та стрес-реактивності при експериментальному пренатальному стрес-синдромі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія. – Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, 2007 р.

У дисертації представлено результати вивчення впливу пренатального стресу на окремі механізми регуляції репродуктивної функції та стрес-реактивності в тримісячних щурів різної статі.

Встановлено, що пренатальний стрес порушує ГАМК- та серотонінергічну регуляцію секреції лютропіну та тестостерону в самців, естрадіолу та прогестерону – у самок.

Дослідження системи циклічних нуклеотидів (цАМФ та цГМФ) у структурах лімбіко-гіпоталамічного комплексу мозку показало статевий диморфізм їх вмісту в контрольних тварин. Під впливом пренатального стресу відбувається фемінізація вмісту цГМФ у перегородці мозку самців і втрата статевого диморфізму вмісту цАМФ, цГМФ, циклазного індексу в медіобазальному гіпоталамусі та мигдалику.

За показниками пероксидного окиснення ліпідів, окиснювальної модифікації білків та активності антиоксидантних ферментів у структурах мозку контрольних тварин більш високий рівень функціонування прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу має місце в самок порівняно із самцями. Статевий диморфізм впливу пренатального стресу на прооксидантно- антиоксидантні взаємовідносини в структурах мозку полягає в більш вагомих порушеннях активності антиоксидантних ферментів у самок та суттєвіших змінах окиснювальної модифікації білків у самців.

Фібрино- та протеолітична активність у лімбіко-гіпоталамічних структурах мозку контрольних щурів також характеризується статевим диморфізмом. За впливом на показники фібринолітичної активності пренатальний стрес має більш обширні та вагомі впливи в мозку самок, а протеолітичної активності – у мозку самців.

Отримані результати обґрунтовують доцільність гендерного підходу до принципів корекції проявів синдрому пренатального стресу.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і експериментальне вирішення наукової задачі, що стосується механізмів довготривалих порушень стрес-реактивності та регуляції репродуктивної функції у самців і самок щурів із синдромом пренатального стресу. Обґрунтування статевого диморфізму реакції лімбіко-гіпоталамічних структур мозку та окремих нейроендокринних механізмів на дію пренатального стресу є теоретичною основою для розробки методів і засобів їх запобігання та корекції з урахуванням статі.

1. У контрольних самців щурів ГАМК-ергічна регуляція секреції лютропіну та тестостерону здійснюється через ГАМК_А та ГАМК_Б типи рецепторів. Активація ГАМК_А-рецепторів мусцимолом збільшує вміст у плазмі крові лютропіну та тестостерону у 2 рази та 1,4 раза відповідно, а ГАМК_Б-рецепторів баклофеном – знижує вміст даних гормонів в 1,3 та 1,9 раза відповідно. Пренатальний стрес усуває наслідки стимуляції ГАМК_А та ГАМК_Б рецепторів щодо регуляції вмісту вказаних гормонів.

2. У самок контрольної групи мусцимол підвищує вміст естрадіолу і прогестерону в плазмі крові відповідно у 2,4 та 1,4 раза. Баклофен не впливає на вміст естрадіолу та знижує вміст прогестерону в 3 рази. Пренатальний стрес зменшує вплив мусцимолу на секрецію естрадіолу, не впливає на його ефекти щодо прогестерону та посилює ефекти баклофену, який, на відміну від контролю, знижує рівень не лише прогестерону (у 2,8 раза), але й естрадіолу (в 1,3 раза).

3. Інтрацистернальне уведення серотоніну зменшує вміст у плазмі крові: лютропіну та тестостерону в 1,8 та 2 рази відповідно в контрольних самців; естрадіолу і прогестерону у 2,2 і 3,1 раза відповідно в контрольних самок. У самців із синдромом пренатального стресу серотонін втрачає вплив на секрецію лютропіну та тестостерону, у самок – на секрецію естрадіолу.

4. Конститутивні показники вмісту циклічних нуклеотидів у досліджених структурах лімбіко-гіпоталамічного комплексу мозку характеризуються статевим диморфізмом. Пренатальний стрес повністю фемінізує вміст цГМФ у перегородці мозку самців та призводить до втрати статевого диморфізму вмісту обох циклічних нуклеотидів і циклазного індексу в медіобазальному гіпоталамусі та мигдалику.

5. За конститутивним вмістом продуктів пероксидного окиснення ліпідів і активністю антиоксидантних ферментів рівень функціонування прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу достовірно вищий у всіх досліджених структурах мозку самок. У самців пренатальний стрес спричиняє стійке зниження активності глутатіонпероксидази в трьох із чотирьох досліджених структур мозку; у самок модифікуються: всі досліджені показники в преоптичній ділянці, активність супероксиддисмутази і глутатіонпероксидази в медіобазальному гіпоталамусі, вміст дієнових кон’югатів у мигдалику, що свідчить про статевий диморфізм реагування даних показників на пренатальний стрес.

6. Пренатальний стрес спричиняє втрату статевого диморфізму вмісту дієнових кон’югатів і активності супероксиддисмутази в перегородці мозку, вмісту малонового альдегіду і активності глутатіонпероксидази – у преоптичній ділянці, вмісту дієнових кон’югатів, активності супероксиддисмутази і глутатіонпероксидази – у медіобазальному гіпоталамусі, супероксиддисмутази – у мигдалеподібному комплексі; реверсію статевого диморфізму активності супероксиддисмутази в преоптичній ділянці і його появу щодо вмісту дієнових кон’югатів у мигдалику.

7. Конститутивний вміст продуктів окиснювальної модифікації білків вищий у всіх досліджених структурах мозку контрольних самок порівняно із самцями. У тварин із синдромом пренатального стресу їх вміст переважає у структурах мозку самців, за винятком продуктів нейтрального характеру в преоптичній ділянці та мигдалеподібному комплексі, основного характеру – в мигдалеподібному комплексі. Пренатальний стрес спричиняє зростання вмісту продуктів окиснювальної модифікації білків в усіх досліджених структурах мозку самців та преоптичній ділянці і мигдалеподібному комплексі мозку самок. Іммобілізація підвищує вміст даних продуктів у всіх досліджених структурах мозку самців контрольної і дослідної груп та в перегородці мозку і медіобазальному гіпоталамусі самок контрольної і дослідної груп.

8. Пренатальний стрес модифікує конститутивну фібринолітичну активність у всіх структурах мозку самок та перегородці мозку, медіобазальному гіпоталамусі, мигдалеподібному комплексі мозку самців, а також реакцію на іммобілізацію в усіх досліджених структурах, за винятком медіобазального гіпоталамуса самок та перегородки мозку самців.

9. Пренатальний стрес модифікує протеолітичну активність у преоптичній ділянці та мигдалеподібному комплексі мозку самок і в перегородці мозку, медіобазальному гіпоталамусі, мигдалику самців. Статевий диморфізм впливу пренатального стресу на показники тканинного протеолізу має місце у всіх досліджених структурах мозку та набуває особливої вираженості після іммобілізації.

Публікації автора:

1. Ткачук С.С. Олійник Л.Д. Модифікуючий вплив пренатального стресу на нейропептидні механізми регуляції стрес-реактивності // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія "Медицина". – 2002. – Вип. 18. – С. 133-137. (Дисертантка самостійно здійснила дослідження, статистичну обробку, підготовку матеріалів до друку).

2. Олійник Л.Д. Статеві особливості показників ліпопероксидації та антиоксидантного захисту в деяких секс-диморфних структурах мозку щурів з пренатальним стрес-синдромом // Клінічна та експериментальна патологія. – 2004. – Т.ІІІ, № 2. – С. 160-162.

3. Олійник Л.Д. Статеві особливості впливу пренатального стресу на вміст продуктів окиснювальної модифікації білків у лімбіко-гіпоталамічних структурах мозку щурів // Буковинський медичний вісник. – 2004. – Т.8, № 3-4. – С. 277-280.

4. Олійник Л.Д. Статевий диморфізм вмісту циклічних нуклеотидів в деяких структурах мозку щурів з пренатальним стрес-синдромом // Таврический медико-биологический вестник. – 2004. – Т.7, №4. – С. 106-109.

5. Олійник Л.Д. Вплив пренатального стресу на показники фібрино- та протеолітичної активності в структурах мозку щурів різної статі // Клінічна та експериментальна патологія. – 2004. – Т.III, № 4. – С. 47-51.

6. Олійник Л.Д., Сініцин П.В. Вплив пренатального стресу на нейроендокринні показники функціонального стану репродуктивної системи самців та самок щурів // Клінічна та експериментальна патологія. – 2005. – Т.IV, № 3. – С. 69-72. (Дисертанткою самостійно здійснено експериментальне втручання, статистичну обробку, підготовку матеріалів до друку).

7. Олійник Л.Д. Онтогенетичні особливості естрадіолзв’язуючої здатності нейронів ядер гіпоталамуса пренатально стресованих самок щурів // Матеріали міжнародної конференції, присвяченої пам’яті проф. Шостаковської І.В. – Львів, 2002. – С. 75.

8. Олійник Л.Д. Статеві особливості патогенетичних ланок пренатального стресу // Тези доповідей Міжнародної конференції студентів і молодих вчених "Екологічні проблеми міст і промислових зон: шляхи їх вирішення". – Львів: Сполом, 2003. – С. 109-110.

9. Олийнык Л.Д. Некоторые нейроэндокринные аспекты нарушения фертильности и репродуктивной функции у самок с экспериментальным пренатальным стресс-синдромом // Тезисы докладов Всероссийской конференции с международным участием "Нейроэндокринология - 2003". - Санкт-Петербург, 2003. – С. 124 -126.

10. Олійник Л.Д. Роль вільнорадикальної модифікації білків у формуванні пренатального стрес-синдрому // Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції "Динаміка наукових досліджень ’2004".– Т. 32. Біологічні науки. - Дніпропетровськ:Наука і освіта, 2004. – С. 56-58.

11. Олійник Л.Д. Вплив пренатального стресу на показники ліпопероксидації та антиоксидантного захисту в лімбіко-гіпоталамічних структурах мозку щурів різної статі // Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції "Науковий потенціал світу 2004".– Т. 2. Біологія. -Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 20-21.

12. Олійник Л.Д. Вплив пренатального стресу на вміст циклічних нуклеотидів у деяких секс-диморфних структурах мозку самців та самок щурів // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 200-річчю з дня заснування Харківського державного медичного університетуту "Від фундаментальних досліджень – до прогресу в медицині".– Харків, 2005. – С. 40.