Досліджено складні системи, які мають самоподібний фазовий простір і виявляють непередбачувану поведінку, обумовлену наявністю дивного атрактора або дією стохастичних джерел. Основні результати дослідження подані такими висновками. 1. Дослідження самоподібної системи показує, що в умовах, коли зовнішній вплив ненабагато перевищує критичне значення, а керуючий параметр змінюється набагато повільніше за інші величини, система переходить у режим дивного атрактора. 2. Дія стохастичних джерел призводить до степеневого розподілу Парето, показник якого задається динамічним показником, порядком похідної за часом і параметром Цаліса. Еволюція системи відповідає процесу субдифузії, що обумовлений дією пасток у просторі станів. 3. Дослідження кореляційних ефектів у динаміці фазових переходів, індукованих мультиплікативним шумом, досягається розглядом параметра порядку і автокорелятора. Спільна дія кольорового мультиплікативного шуму, що має значну швидкість наростання інтенсивності, і нелінійності самоподібної стохастичної системи приводять до значного ускладнення картини фазового переходу. 4. Характер часових асимптотик поведінки параметра порядку і автокорелятора не залежить від ступеня забарвлення і швидкості наростання мультиплікативного шуму. Поведінка системи залежить від початкового значення параметра порядку: якщо воно не перевищує критичного, то система прямує до невпорядкованого стану так, що параметр порядку спадає за степеневим законом, а автокорелятор змінюється гіперболічно; релаксація системи до впорядкованого стану відбувається згідно із законом слабко стиснутої експоненти. 5. Самоподібний часовий ряд описується моделлю ідеального газу, що приводить до визначення температури та ентропії, об’єму і тиску, внутрішньої та вільної енергій. Самоподібність часового ряду виражається у тому, що всі термодинамічні величини визначаються характерною комбінацією числа частинок і параметра неадитивності, яка задається фрактальною вимірністю ряду. 6. Поведінка кластеризованого часового ряду визначається поправками до наближення ідеального газу, обумовленими дією зовнішнього поля і міжчастинковою взаємодією. Температурні залежності теплоємності і сприйнятливості показують, що поведінка часового ряду є передбачуваною, якщо крок зміни часу не перевищує максимального значення, а масштаб стохастичної змінної не менший за мінімальний. 7. Статистична картина поведінки часового ряду визначається ефективною температурою, яка залежить експоненціально від фрактальної вимірності і степеневим чином – від максимального розкиду стохастичної змінної. Чисельне дослідження часового ряду підтверджує закон рівнорозподілу, згідно з яким ефективна температура дорівнює середній енергії, що припадає на ступінь вільності. |