У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової задачі - розробки ефективної моделі оцінки інтенсивності вимирання та дожиття населення України. Здійснене автором дослідження проблем моделювання смертності населення в Україні дозволило зробити такі висновки. 1. Необхідність методологічних змін в статистиці населення назріла давно. Перелік показників, що досі вважалися суто демографічними, поступово набуває застосування в різноманітних сферах соціально – економічного життя населення. Так, широкого використання в соціальних дослідженнях набув показник середньої очікуваної тривалості життя, який активно застосовується як узагальнюючий показник рівня життя населення. Однак останнім часом зростає і його суто економічне призначення. Використання цього показника є основною передумовою вдалої реалізації пенсійної реформи, широкого застосування він набув при обчисленні розмірів грошових компенсаційних фондів, активно використовується, поруч з показниками імовірності смерті та дожиття, в медичному страхуванні та страхуванні життя тощо. Тому з метою ефективного застосування модельних показників таблиць дожиття в діяльності фінансових організацій та управлінській діяльності державних установ було надано практичні рекомендації користувачам щодо характеру модельних показників та можливостей їх використання в різноманітних дослідженнях. 2. Щоб підвищити якість аналітичних даних таблиць дожиття і сприяти задоволенню існуючих потреб користувачів у вірогідних даних зі статистики смертності населення була проведена оцінка існуючого рівня інформаційного забезпечення. Надана характеристика технології обчислення статево – вікового складу та загальної чисельності населення України виявила ряд недоліків, які можуть впливати на виникнення вікової акумуляції. Тому були запропоновані заходи для виправлення існуючих недоліків у методиці формування статево – вікового складу населення країни. Особлива увага при цьому була приділена методам виявлення різноманітних видів викривлення вікової структури населення – акумуляції. Обґрунтовано вибір найбільш ефективного методу виявлення вікової акумуляції та визначення її розміру. Проведена його апробація, результатом якої стали висновки про існуючий рівень вікової деформації населення регіонів України. Результати дослідження виявили наявність вікової акумуляції на більшості території країни, хоча, як виявилось, її характер не є сталим і з року в рік змінюється, що дозволяє зробити висновки про прийнятність існуючого рівня якості даних стосовно статево – вікового складу населення. Додатково була розглянута схема опрацювання даних зі статистики смертності населення. Аналіз технологічної схеми допоміг визначити недоліки при врахуванні групи померлих людей невідомого віку під час розрахунків вікового розподілу померлих. За результатами проведеної роботи було запропоновано використати інший підхід у розподілі померлого населення невідомого віку в державних статистичних формах. Запровадження запропонованого підходу дозволить значно поліпшити дані зі статистики смертності населення і подолати певні інформаційні недоліки, які були виявлені під час дослідних розрахунків (неможливість обчислення повікового коефіцієнта через відсутність кількості померлих у певному віці). Реалізація запропонованого комплексу заходів щодо підвищення рівня якості інформаційного забезпечення моделей смертності дозволить покращити надійність аналітичних даних і тим самим забезпечити додаткову сферу їхнього економічного застосування. 3. Опрацювання світового та вітчизняного досвіду моделювання смертності населення дозволило класифікувати існуючі підходи до моделювання смертності, визначити їхні спільні риси та методологічні відмінності. Виявлені методологічні переваги та недоліки різноваріантних моделей смертності були використані для формування засад нової методики побудови моделей смертності. 4. Аналіз існуючого рівня інформаційного забезпечення та визначення засад нової методики побудови таблиць дожиття дозволили скласти план дослідження, який спрямовано на задоволення потреб користувачів даних зі статистики смертності населення з урахуванням сучасних інформаційно – методичних можливостей державної статистики. 5. Відповідно до запропонованого підходу для проведення дослідних розрахунків на регіональному рівні була розроблена схема регіональних досліджень демографічної поведінки населення, яка передбачає визначення змін у статево – віковому складі населення внаслідок змін усіх показників, що характеризують природне відтворення населення – смертності, народжуваності, рівня плідності, тривалості життя. Проведене регіональне дослідження дозволило надати загальну характеристику режиму відтворення населення регіонів України і сформувати перелік дослідних регіонів. 6. Проведення дослідних розрахунків по Україні в цілому та додаткових регіональних досліджень підтверджує можливість ефективного використання розробленого нового методу – методу пересування вікових груп - при вивченні режиму вимирання та дожиття населення. Запропонований метод можна використати для проведення згладжування кривої інтенсивності вимирання. Поєднання показника у поточному періоді з його лаговою змінною у попередньому періоді дозволяє визначити середнє значення з меншою похибкою, ніж при використанні, наприклад, ковзної середньої. Менший рівень похибки досягається завдяки непошкодженості існуючої кривої повікової смертності. 7. Новий алгоритм побудови таблиць дожиття за однорічними та п’ятирічними віковими групами здійснено методом пересування вікових груп. Щоб створити модель, яка б залишалась стійкою до недоліків інформаційного забезпечення, запроваджено додаткові заходи з коригування вихідних даних. 8. Останнім етапом дослідження було визначення умов застосування нового розробленого алгоритму побудови таблиць дожиття окремо для повних таблиць і таблиць дожиття за п’ятирічними віковими групами. Були обґрунтовані умови коректного використання нового алгоритму: період охоплення даними моделлю, мінімальна чисельність населення території, для якої будується таблиця, а також доведено доцільність проведення згладжування. 9. Результати дисертаційного дослідження впроваджені в практику діяльності відділу демографічної статистики Державного комітету статистики України. | 