У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми розвитку релігійних уявлень в контексті їх формування у взаєминах з батьками. Доведено, що: 1. Релігійні уявлення - особливі ставлення, переживання, образи, символи, в яких відображено суб’єктивне розуміння людиною трансцендентної реальності. Релігійні уявлення обов’язково властиві віруючим, релігійним особам, проте можуть бути притаманними й тим особам, які дотримуються атеїстичних позицій. Релігійні уявлення існують у свідомості людини у вигляді окремих образів, ставлень, переживань і містять значну частку емоційного компоненту. Вони різняться не лише у представників різних релігій, а й можуть бути відмінними у віруючих, належних до однієї релігії чи навіть конфесії, оскільки важливе значення у їх формуванні має власний досвід, особливості їх інтеріоризації, психологічні особливості самої особистості, яка володіє такими уявленнями. Ставлення до батьків – це найперше ставлення, яке виникає у дитини до оточення і надалі матиме суттєвий відбиток на формування її особистості. 2. У психологічній літературі можна виокремити такі теоретичні підходи формування релігійності людини та релігійних уявлень: 1) підходи, які в основі релігійних уявлень вбачають соціальний аспект: а) теорії проекції рис осіб із найближчого соціального оточення (передовсім батьків) на уявлення про Абсолют (З. Фройд, Є. Шимолон, А.-М. Різутто, Г. Адамчак, А. Вергот, Г. Гжимала-Моcчинська); б) підходи, в яких основа формування релігійності вбачається у впливові соціуму (В. Зеньківський, К. Дабровський, М. Арджил, Г. Санден, Е. Фромм, П. Призер); 2) підходи, у яких підгрунтям релігійності вважаються особисті переконання людини (Г. Олпорт, Е. Еріксон, Г. Свієнко, Н. Содерблом); 3) теоретичні підходи, які основу релігійності приписують біологічно-інстинктивним аспектам людської природи (О. Краснопольський, В. Джемс, Дж. Леуба, Т. Андре, П. Жане, Т. Рібо). 3. Виховний вплив сім’ї відіграє важливе значення у формуванні релігійних уявлень особистості. Релігійні уявлення дитина в сім’ї отримує як із розповідей батьків (якщо зростає у віруючій родині), так і переносячи риси, які вона має змогу спостерігати у власних батьків, на розуміння Бога. Релігійні уявлення осіб юнацького віку є абстрактними, їм доступне розуміння релігійної символіки, образ Абсолюту одухотворений, проте релігійна ідентичність ще остаточно не сформована. 4. Ставлення до батьків накладають відбиток і на ставлення юнаків та дівчат до самої релігійної віри загалом та на релігійні уявлення молоді зокрема. Так, особи, які вважають себе прийнятими батьком, є більш послідовними у релігійній вірі. Особи, „прийняті батьком”, які спостерігають несприятливі взаємини між своїми батьками, починають виявляти незадоволення батьківською сім’єю, що знижує психотерапевтичну функцію сім’ї і підвищує схильність звертатися за емоційною підтримкою до позарелігійної містики. “Не прийняті батьком” більше критикують релігійні догми, частіше вірять у дієвість чаклунства й магії як способу допомоги людині. Тобто, при відсутності позитивного ставлення до батьків в осіб юнацького віку позарелігійні вчення можуть мати компенсаторне значення (як втеча від релігії, що її сповідують батьки). Як у “прийнятих”, так і у “не прийнятих батьком”, надмірна ліберальність батька і матері у ставленні до сина/доньки, рівнозначно як і авторитарність та надмірні обмеження, спонукає молодь шукати певних авторитетів, найчастіше у магії, чаклунстві, забобонах. Особи, які вважають себе прийнятими матір’ю, частіше звертаються до Богородиці з метою отримати допомогу у вирішенні власних проблем, подолати страх, тривогу, неспокій, вважатимуть Її порадницею, абсолютом любові та справедливості, а також Бога Отця частіше розуміють як порадника, як ідеал любові, більш позитивно ставляться до Ісуса Христа, вважаючи Його абсолютом любові і звертатимуться до Нього за допомогою у вирішенні власних проблем різного характеру (від реалізації бажань до психологічної підтримки). У осіб, “прийнятих матір’ю”, беззастережна віра спонукає змиритися із владою Бога карати за гріхи. Особи, “не прийняті матір’ю”, характеризуються меншою послідовністю у релігійній вірі, є більш критичними до релігійних норм, більше вірять у дієвість спіритуалізму (містики). Хлопці й дівчата, “не прийняті матір’ю”, у випадку недостатньої емоційної підтримки від батьків, починають сприймати Бога як заступника, шукаючи у Ньому компенсації нестачі емоційної підтримки. 5. Дівчата більше захоплюються Богом, зачаровуються Його величчю, аніж це виражається у юнаків. Дівчата частіше схильні звертатися до Богородиці, просять Її заступництва у власних проблемах, а також частіше, ніж юнаки, вважають Богородицю абсолютом любові. Причина цього криється у тому, що Богородиця є жіночим образом, а отже і є більш зрозумілою для дівчат. Хлопці значно менше схильні вірити беззастережно і критичніше ставляться до релігійних норм. 6. Позитивне ставлення до обох батьків (різні аспекти стосунків із батьками) та показники, які характеризують синівське й довірливе ставлення до Бога, тісно пов’язані між собою, що підтверджує перенесення рис батьків на уявлення про Абсолют. Причому, для формування образів Бога Отця та Ісуса Христа мають значення не лише стосунки з батьком, а й з матір’ю. На уявлення про Богородицю проектуються лише риси матері. Отже, за результатами дослідження, ставлення до батьків можна розглядати як чинник розвитку релігійних уявлень осіб юнацького віку. Основна гіпотеза дослідження, у якій припускалося, що ставлення осіб юнацького віку до своїх батьків впливає на релігійні уявлення хлопців та дівчат, а також на існуючі у їхній свідомості образи Бога Отця, Ісуса Христа та Діви Марії, підтвердилася повністю. Перспективними у дослідженні релігійних уявлень є такі напрями: дослідження релігійних уявлень дітей та молоді, позбавлених батьківського піклування (тоді, коли перенесення рис батьків на образ Абсолюту буде неможливим); дослідження осіб, які релігію вважають своїм покликанням (священиків, монахів): їх взаємини з батьками та ставлення до батьків; порівняння значення впливу батьків у формуванні релігійних уявлень у віруючих різних релігій. |
