Анотація до роботи:

Єгорова Ю. Стенокардия напруження: клінико-гемодінамічна характеристика, функція ендотелію та обмін ліпідів під впливом медикаментозного лікування і реваскуляризації. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.11 – кардіологія. Дніпропетровська державна медична академія МЗ України, Інститут гастроентерології АМН України, Дніпропетровськ, 2007.

Дисертація присвячена вивченю клініко-гемодинамічних показників, характеру порушень ліпідного обміну, рівню інсуліну і додаткових маркерів атеросклерозу, а також функціонального стану ендотелію судин у пацієнтів із стенокардією напруження ІІ та ІІІ функціональних класів, та зміни цих показніків під впливом медикаменозного лікування та реваскуляризації. На прикладі 95 хворих на стенокардію знайдена асоціація між функціональним класом стенокардії і кількістю стенозованих коронарних артерій, кореляція між рівнем загального холестерину і холестерину ЛПНЩ та проявами коронарного атеросклерозу, виявлена гіперінсулінемія у 30,77% пацієнтів, інсулінорезистентність у 28,45%, порушення ендотеліальної функції у вигляді зниження ендотелійзалежної вазодилятації у 87,5%, вивчено взаємозв’язок між цими показниками. Виявлено підвищення рівня нейрональних молекул клітинної адгезії NCAM(CD56) у хворих на стенокардію в порівнянні із здоровими особами на 70,71% (p<0,001). Медикаметозне лікування із застосуванням статинів позитивно впливає на ліпідний профіль, стан ендотеліальной функції, гіперінсулінемію та інсулінорезистентність. Проведення реваскуляризації у хворих на стенокардію напруження при наявності хронічної серцевої недостатності із збереженою систолічною функцією та гемодинамічно значимими ураженнями коронарних артерій сприяє поліпшенню її перебігу та запобігає прогресуванню.

У дисертаційній роботі знайшло вирішення актуальне наукове питання сучасної кардіології - вивчено взаємозв’язок між станом коронарного кровообігу та клінічними проявами стенокардії напруження, функціональним станом ендотелію судин, ліпідним профілем, рівнем інсуліну крові та змінами цих показників на тлі медикаментозного лікування та реваскуляризації.

1. У хворих із односудинним ураженням частіше спостерігається ІІ ФК стенокардії (65,2%), при двосудинному та багатосудинну ураженні – переважав ІІІ ФК (72,3% та 88,2% відповідно). ІІІ ФК у хворих із односудинним ураженням найчастіше спостерігається при значному стенозуванні коронарних артерій (більше 90%), переважно ПМША. Виявлено взаємозв’язок між станом коронарного кровообігу та показниками гемодинаміки у вигляді підвищення КДО, КДР та тенденцію до зниження фракції викиду у хворих із багатосудинним ураженням.

2. У хворих на стенокардію напруження спостерігається ендотеліальна дисфункція судин у вигляді зниження ЕЗВД у 87,5% пацієнтів. Встановлено взаємозв’язок між ендотеліальною дисфункцією та числом стенозованих коронарних артерій. Виявлені нижчі показники ЕЗВД у хворих із багатосудинним ураженням коронарного русла (середнє значення ЕЗВД – 4,28±0,96%) у порівнянні з пацієнтами з ураженням одної (8,24±0,88%) коронарної артерії (p<0,05).

3. Визначено, що у хворих на стенокардію напруження порушення ліпідного обміну відбувається головним чином за рахунок підвищення загального холестерину (спостерігалося у 78,9% хворих) та ХС ЛПНЩ (79,4% хворих). Виявлена кореляційна залежність між індексом стенозування коронарних артерій і рівнем загального ХС (r=0,64, Р<0,01) та ХС ліпопротеїнів низької щільності (r=0,68, З<0,01), але достовірна різниця за рівенем цих показників виявлена лише між хворими з односудинним та багатосудинним ураженням коронарного русла. Зареєстровано підвищення рівню фібриногену у 21,4% пацієнтів, граничне підвищення рівню С-реактивного протеїну у 18,0% відповідно. Зареєстровано підвищення рівеню нейрональних молекул клітинної адгезії (NCAM/CD56) у хворих на стенокардію напруження порівняно із здоровими особами на 70,71% (p<0,001).

4. У хворих на стенокардію напруження виявлено наявність додаткових маркерів атеросклерозу, таких як підвищенний рівень інсуліну у 30,7% та інсулінорезистентність у 28,78% пацієнтів. Гіперкортизолемія спостерігалася у 20,0% випадків. Виявлено негативний кореляційний зв’язок між індексом стенозування коронарних артерій та рівнем кортизолу (r=-0,49, p<0,05) та відсутність достовірного зв’язку з рівенм інсуліну у сироватці крові.

5. На тлі корекції дисліпідемії в динаміці лікування визначено поліпшення ендотеліальної функції у вигляді збільшення ЕЗВД – на 71,7 % (Р<0,01) і ЕНВД – на 12,5 % (Р<0,05) та нормалізацію ЕЗВД У 88,7 % випадків. Під впливом терапії із застосуванням статинів виявлено зниження рівня інсуліну на 44,1 % (Р<0,01) та підвищення рівня кортизолу на 18,4% (Р<0,05) у динамиці лікування. Зареєстровано зворотню динаміку рівню інсуліну у вигляді підвищення на 24,56% (Р<0,05) та атерогенних ліпідних фракцій через 3 місяці у хворих, які самостійно припиняли прийом статинів.

6. Після реваскуляризації через 1 рік у порівнянні з суто медикаментозним лікуванням зареєстровано поліпшення клінічного стану: зникнення приступів стенокардії у 79,17% хворих та зменшення ФК стенокардії у 9,14% на тлі покращення показників гемодинаміки у вигляді зменшення КСО, КДР та КДО (Р<0,05). Також у хворих після реваскуляризації не виявлено прогресування серцевої недостатності за рівнем ФК, що спостерігалося у 12,65% нереваскуляризованих хворих.

Публікації автора:

1. Курята А.В., Недзвецкий В.С., Кириченко С.В., Егорова Ю.В. Гипертоническая болезнь и содержание белка клеточной адгезии NCAM/CD56 в мембранах лимфоцитов // Український кардіологічний журнал. – 2003. - №3. – С.56-60.

Дисертантом самостійно проводився збір первинного матеріалу, статистична обробка результатів дослідження, аналізувався отриманий матеріал, формулювались висновки.

2. Егорова Ю.В. Взаимосвязь уровня холестерина и состояния коронарного кровообращения у больных ИБС (стенокардией напряжения) и влияние терапии аторвастатином на липидний профиль // Запорожский медицинский журнал. – 2003. – №6 (21), Т. 2. – С.223-225.

3. Курята О.В., Єгорова Ю.В. Взаємозалежність проявів коронарного атеросклерозу, ліпідного спектру крові та функціонального стану ендотелію судин у хворих на ІХС: можливості медикаментозної корекції // Медичні перспективи. – 2004. – Т.9, №1. – С.91- 95.

Дисертантом проведено аналіз літератури за темою статті, самостійно проведено клінічне обстеження хворих, зроблено статистичну обробку результатів дослідження та підготовка матеріалу до друку.

4. Курята А.В., Егорова Ю.В. Функциональное состояние эндотелия сосудов, уровень инсулина и обмен липидов у больных со стенокардией напряжения: эффективность использования низких доз аторвастатина // Український кардіологічний журнал. – 2005. - №6. – С.36-40.

Дисертантом проведено аналіз літератури за темою статті, самостійно проведено клінічне обстеження хворих, зроблено статистичну обробку результатів дослідження та підготовка матеріалу до друку.

5. Kuryata O.V., Yegorova Y.V. The influence of low-dose atorvastatin on lipid levels and endothelial vascular function in patients with significant coronary artery stenosis // Polish Heart Journal. - 2006. – Vol.64, №1. – Р. 44-48.

Дисертантом самостійно проводився збір первинного матеріалу, статистична обробка результатів дослідження, аналізувався отриманий матеріал, формулювались висновки.

6. Пат. 64331А, Україна, МПК 7 G01N33/48. Спосіб діагностики ураження головного мозку у хворих на гіпертонічну хворобу / Курята О.В., Єгорова Ю.В., Недзвецький В.С. (Укр.). №2003054341; Заявл.14.05.03; Опубл. 23.12.03; Бюл. №2.

Дисертантом самостійно проведено клінічне обстеження хворих, зроблено статистичну обробку результатів дослідження, аналіз отриманих результатів та підготовка матеріалу до направлення заяви на отримання патенту.

7. Курята А.В., Егорова Ю.В. Состояние коронарного кровообращения, гемодинамика и липидный спектр крови у больных ИБС: стенокардией напряжения. // Запорожский медицинский журнал. Матеріали науково-практичної конференції “Сучасні аспекти клініки, діагностики та лікування серцевої недостатності”– Запоріжжя, 2003. – №6 (21), Т. 2. – С.205.

Дисертантом проведено аналіз літератури за темою статті, самостійно проведено клінічне обстеження хворих, зроблено статистичну обробку результатів дослідження та підготовка матеріалу до друку.

8. Курята А.В., Егорова Ю.В., Бордаченко Л.А. Эффективность лечения статинами больных ишемической болезнью сердца. // Матеріали науково-практичної конференції „Атеросклероз та атеротромбоз: патогенез, клініка, лікування”. – Харків, 2003. – тези №62.

Дисертантом самостійно проводився збір первинного матеріалу, статистична обробка результатів дослідження, аналізувався отриманий матеріал, формулювались висновки.

9. Курята А.В., Егорова Ю.В., Карапетян К.Г. Функциональное состояние энодотелия сосудов у больных стенокардией напряжения и возможности коррекции его нарушений под влиянием терапии статинами // Матеріали 1-ої Української конференції з міжнародною участю “Тромбози в клінічній практиці: профілактика, діагностика, лікування” - Киев, 2004. – С.103-104.

Дисертантом проведено аналіз літератури за темою статті, самостійно проведено клінічне обстеження хворих, зроблено статистичну обробку результатів дослідження та підготовка матеріалу до друку.

10. J. Egorova, O. Kuryata. The influence of low-dose atorvastatin of lipids level and endothelial function in patients with angiographically significant coronary artery stenosis. // European Heart Journal. ESC Congress. Munich, Germani, 2004. – V.25. – P.603.

Дисертантом самостійно проводився збір первинного матеріалу, статистична обробка результатів дослідження, аналізувався отриманий матеріал, формулювались висновки.

11. Y.V.Yegorova. Endothelial function in patients with significant coronary artery stenosis: interrelation with coronary stenosis index, lipid and insulin level. // Atherosclerosis. – 2006. - Vol. 7, i. 3. (XI International Symposium of Atherosclerosis, Rome, Italy). – P.222.

12. Kuryata O.V., Yegorova Y.V. The effect of atorvastatin on insulin level and endothelial vascular function in coronary heart disease patients. // European Atherosclerosis Society 75^th EAS Congress. – Prague, Czech Republic, 2005. – P.12.

Дисертантом проведено аналіз літератури за темою статті, самостійно проведено клінічне обстеження хворих, зроблено статистичну обробку результатів дослідження та підготовка матеріалу до друку.

13. Курята А.В., Егорова Ю.В. Влияние статинов на липидный обмен и функциональное состояние эндотелия у больных стенокардией напряжения. // Матеріали VII Національного конгресу кардіологів України. – Дніпропетровськ, 2004. - С.171.

Дисертантом самостійно проводився збір первинного матеріалу, статистична обробка результатів дослідження, аналізувався отриманий матеріал, формулювались висновки.

14. Курята А.В., Егорова Ю.В. Влияние низких доз аторвастатина на обмен липидов, уровень инсулина и функциональное состояние эндотелия сосудов у больных с ангиографически подтвержденным стенозом венечных артерий. // Український кардіологічний журнал. Спеціальний випуск. Матеріали міжнародного форуму „Кардіологія вчора, сьогодні, завтра”. – 2006. – С. 94-97.

Дисертантом самостійно проведено аналіз літератури за темою статті, клінічне обстеження хворих, зроблено статистичну обробку результатів дослідження, підготовлено матеріал до друку.

15. Y.V.Yegorova, O.V. Kuryata. Effects of low-dose atorvastatin therapy on the insulin ahd lipid levels in patients with coronary artery disease // Atherosclerosis. – 2006. - Vol. 7, i. 3. (XI International Symposium of Atherosclerosis, Rome, Italy). – P.580.

Дисертантом проведено аналіз літератури за темою статті, самостійно проведено клінічне обстеження хворих, зроблено статистичну обробку результатів дослідження та підготовка матеріалу до друку.