Анотація до роботи:

Бахмут О.О. Стійкість гібридів і сортів кукурудзи до кукурудзяного метелика та багаторічний прогноз його чисельності в Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.09 – ентомологія. – Національний аграрний університет, Київ, 2002.

Визначено вплив стійких гібридів та сортів кукурудзи, строків вегетації культури на чисельність та шкодочинність кукурудзяного метелика. Встановлені особливості біології фітофага в залежності від ступеня стійкості гібридів і сортів кукурудзи до нього. Визначено рівні стійкості 292 гібридів і сортів кукурудзи, що проходили державні сортовипробування, з яких виявлено 11 високостійких та 25 стійких гібридів, що в умовах південного Лісостепу України мають високу стійкість та урожайність. Встановлено закономірності багаторічної динаміки чисельності кукурудзяного метелика в умовах Кіровоградської області. Розроблено математичну модель багаторічного прогнозу фітофага в залежності від сонячної активності (чисел Вольфа). Удосконалено методику визначення втрат урожаю кукурудзи від комплексу шкідників за рахунок використання показника стійкості гібридів і сортів до кукурудзяного метелика

1. В південній частині лісостепової зони України найбільш поширеним і шкодочинним є кукурудзяний метелик, заселеність яким рослин кукурудзи, в середньому за 1990-2000 рр. у Чернівецькій, Вінницькій, Кіровоградській, Черкаській, Полтавській і Харківській областях вдвічі перевищує поріг шкідливості. На долю цих областей припадає 33,4% посівних площ культури в державі.

2. Чисельність кукурудзяного метелика та його шкодочинність залежать від метеорологічних умов (травень-вересень), зокрема, зволоженості (ГТК) у межах 1,1-1,6.

3. За допомогою феромонних пасток в зоні досліджень встановлена така залежність чисельності самців в період піку їх льоту від зволоженості: 1999 р. (ГТК за липень 0,52) – 18 екз./пастку за 10 діб; 2000 р. (1,17) – 23,8; 2001 р. (1,63) – 25,3.

4. Сезонний літ метеликів розтягнутий і триває з І декади червня до початку ІІ декади серпня; пік льоту припадає на ІІІ декаду червня – І декаду липня; період відкладання яєць – з ІІІ декади червня – до ІІ декади серпня; відродження гусениць – з кінця І декади липня до середини серпня. Ці строки розвитку стадій фітофага необхідні для своєчасного проведення заходів захисту культури.

5. У польових умовах при оцінці стійкості гібридів кукурудзи до кукурудзяного метелика не відмічено модифікуючого впливу ентомофагів на чисельність шкідника. Так, в 2000 році, за середньої щільності яєць 4,07 шт./рослину загинуло від хижаків і паразитів 6,67%, а в 2001 р. відповідно 11,97 шт./рослину – 8,5%.

6. Встановлена суттєва модифікуюча роль в регулюванні чисельності кукурудзяного метелика строків дозрівання кукурудзи. Так, в середньому за 2000-2001 рр. було заселено рослинних решток зимуючими гусеницями шкідника: цукрової кукурудзи – 75%, ранньостиглих гібридів – 73,5%, середньоранніх – 68%, середньопізніх – 44%, пізніх – 40%.

7. Проведена у 1999-2001 рр., в умовах Кіровоградської обласної державної сортовипробувальної станції, польова оцінка 292 сортозразків кукурудзи на стійкість до кукурудзяного метелика, з яких високостійкими виявилися 11 гібридів, стійкими 25 гібридів. Встановлено, що найбільше пошкоджуються фітофагом рослини цукрової кукурудзи, найменше середньопізні та пізні гібриди, які і доцільно вирощувати в зоні підвищеної шкодочинності кукурудзяного метелика. Вони мають достатній ступінь стійкості до пошкоджень кукурудзяним метеликом, високий рівень урожайності.

8. Вирощування стійких гібридів в 1999-2001 рр., за підвищеної чисельності кукурудзяного метелика дозволило щорічно зберігати 9-11% врожаю, що в абсолютному виразі в середньому складає 0,56 т/га зерна кукурудзи, у порівняні з вирощуванням нестійких гібридів.

9. Встановлена висока залежність між чисельністю кукурудзяного метелика і сонячною активністю. Різке збільшення чисельності кукурудзяного метелика за період 1970-2000 рр. відбувалось в роки низької сонячної активності, що дало змогу визначити залежності між заселеністю рослин шкідником (Y), як найбільш прийнятного показника, та сонячною активністю (числами Вольфа, W), за відповідного рівняння залежності: Y = 408,087W^-1,07712.

10. В результаті оцінки ролі стійкості гібридів в збереженні урожаю від пошкоджень кукурудзяним метеликом удосконалений алгоритм розрахунків втрат врожаю за показниками чисельності шкідників. Вперше включено показник рівня стійкості сорту (Ск), після чого рівняння розрахунку втрат врожаю набуло вигляду: Вп = Іеіп х Ккор х Ск.

11. В польових умовах із застосуванням пестицидів (інсектицидів, фунгіцидів та гербіцидів) визначено комплексні рівні шкідливості фітофагів, хвороб кукурудзи і бур’янів. На дослідних полях КДСВС (с. Новоселиця, Ульяновського р-ну, Кіровоградської обл.) з високим рівнем агротехніки вирощування кукурудзи, за використання наведеного методу оцінки втрат врожаю від комплексу шкідників кукурудзи, з урахуванням стійкості рослин до кукурудзяного метелика, розбіжність прогнозованих та реальних втрат складала лише 0,7-1,0%, а точність прогнозу 97,7-97,8%.

Публікації автора:

1. Трибель С.О., Бахмут О.О. Статистична обробка дослідних даних /В кн.: Методики випробування і застосування пестицидів. За ред. професора С.О. Трибеля. – К.: Світ. – 2001. – С. 104-123 (Особистий внесок здобувача – 50%. Підготовка матеріалу).

2. Чайка В.М., Бахмут О.О., Селецький М.В. Новітні технології. Моніторинг і прогноз фітосанітарного стану //Захист рослин. – 2000. - №12. – С. 4-5 (Особистий внесок здобувача – 30%. Аналіз даних, підготовка матеріалу, участь у підготовці висновків).

3. Бахмут О.О. Кукурудзяний метелик. Стійкість нових гібридів і сортів культури щодо його пошкоджень //Захист рослин. – 2001. - №9. – С. 14-15.

4. Чайка В.М., Бахмут О.О. Обґрунтування технології феромонного моніторингу кукурудзяного метелика //Захист і карантин рослин. – 1999. - вип. 45. - С. 63-67 (Особистий внесок здобувача – 50%. Проведення досліджень, підготовка матеріалу, аналіз даних).

5. Бахмут О.О. Особливості використання феромонних пасток для моніторингу кукурудзяного метелика O. nubilalis Hbn. //Матеріали науково-практичного семінару молодих вчених та спеціалістів. Вчимося господарювати (Київ-Чабани, 22-23 листопада 1999 р.). – К.: Нора-Принт, 1999. – С. 102-103

6. Бахмут О.О. Особливості взаємовідносин стеблового метелика з рослинами кукурудзи в залежності від циклу розвитку шкідника //Матеріали наук.-виробничої конф. “Оптимізація структури агроландшафтів і раціональне використання ґрунтових ресурсів” (Київ, 4-7 липня 2000 р.). – К., 2000. – С. 47.

7. Дрозда В.Ф., Бахмут А.А. Особенности экологических механизмов биологического контроля численности кукурузного мотылька Ostrinia nubilalis Hbn. (Lepidoptera, Pyralidae) //Матеріали IX Міжнародного симпозіуму “Нетрадиционное растениеводство. Эниология. Экология и здоровье” (Алушта, 3-10 вересня 2000 р.). – Симферополь, 2000. – С. 93-96 (Особистий внесок здобувача – 50%. Проведення досліджень, підготовка матеріалу, аналіз даних).

8. Бахмут А.А. Некоторые аспекты использования феромонов для мониторинга кукурузного (стеблевого) мотылька //Биологизация защиты растений: состояние и перспективы. Мат. докладов научн.-практ. конф. (18-12 сент. 2000 г.). – Краснодар, 2001. – С. 34-35.