Анотація до роботи:

Мартиновський Юрій Іванович. Стовбурна ваготомія з дуодено- або пілоропластикою в лікуванні перфоративної виразки дванадцятипалої кишки. Рукопис.

Дисертаця на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю - 14.01.03 - хірургія. Запорізька медична академія післядипломної освіти, Запоріжжя, 2004.

Дисертація присвячена питанням застосування стовбурної ваготомії з дуодено- або пілоропластикою при хірургічному лікуванні пацієнтів з перфоративною виразкою дванадцятипалої кишки, особливостями моторно-евакуаторної функції шлунка і дванадцятипалої кишки, а також вивченню змін в системі імунітету, перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного захисту з урахуванням рівня хелікобактерної контамінації в різні строки після операції.

Розроблено і впроваджено в клініці спосіб оперативного лікування перфоративної виразки дванадцятипалої кишки і метод інтраопераційного забору біопсійного матеріалу слизової оболонки порожнистих органів. Проведено порівнювальний аналіз показників внутрішньопорожнинного тиску і скорочувальної активності шлунка і дванадцятипалої кишки в післяопераційному періоді. На великому клінічному матеріалі вивчено рівень хелікобактерної контамінації у пацієнтів різних груп. Виявлені зміни показників клітинного і гуморального імунітету, перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного захисту були найбільш виражені у хворих з високим рівнем хелікобактеріозу. Встановлена закономірність зниження рівня серотоніну при моторно-евакуаторних порушеннях в ранньому післяопераційному періоді.

В дисертації запропоновано теоретичне узагальнення та нове практичне рішення наукової проблеми хірургічного лікування хворих з перфоративною виразкою ДПК, яке містить в собі розробку алгоритму та впровадження комплексної схеми індивідуалізованого підходу до вибору методу операції, розробці та впровадженні нового методу оперативного лікування, розробці концепції патогенезу післяопераційних ускладнень і профілактику моторно-евакуаторних порушень ШКТ.

1. Аналіз клінічних, лабораторних, гістологічних і спеціальних досліджень дозволяє вважати, що перфорація виразки ДПК переважно виникає при загостренні хронічного перебігу виразкової хвороби на тлі високого рівня кислотопродукції (85,7 %), хелікобактеріозу (89,3 %), моторно-евакуаторних порушень (67,6 %), активації ПОЛ ( 71 %) і пригнічення АОС (68,4 %).

2. Метод вибору хірургічного лікування ПВ ДПК повинний бути індивідуалізованим, в залежності від рівня кислотопродукції, ХК, особливостей патологічних змін ділянки перфорації. Використовувана хірургічна тактика дозволила у 93,4 % оперованих хворих виконати патогенетично обґрунтовані органозберігаючі операції (СтВ) зі збереженням функції пілоруса у 61,9 % пацієнтів.

3. Показаннями до виконання ДП з дівульсією пілоруса і СтВ є: локалізація проксимального краю виразкового дефекту з боку просвіту кишки на відстані більше ніж 0,5 см від пілоричного жому при наявності його функціональної повноцінності, відсутність грубого, деформуючого периульцинарного інфільтрату, реактивна і токсична фази перитоніту, відсутність некомпенсованих супутніх захворювань.

4. Запропонований спосіб оперативного лікування перфоративної виразки ДПК створює оптимальні умови для профілактики післяопераційних моторно-евакуаторних порушень і розширює можливості виконання органозберігаючих операцій в більш пізні (до 12 годин) строки з моменту перфорації.

5. Моторно-евакуаторні порушення в ранньому п/о періоді проявляються стійким пригніченням скорочувальної активності шлунка, зниженням сили і зменшенням кількості шлункових скорочень (загальний ІМА в середньому склав 10,9 мм вод.ст./хв) незалежно від виду пластики. В той же час відмічається вірогідна різниця градієнту шлунково-кишкового тиску: при ДП з дівульсією пілоричного жому і СтВ він склав 20,8 мм вод.ст., а при ПП з СтВ всього 4,8 мм вод.ст. Це свідчить про безумовну перевагу пілорозберігаючих методик.

6. Розвиток п/о ускладнень переважно протікає на тлі хелікобактеріозу високого ступеня, що поєднується з імунним дисбалансом у вигляді напруженості гуморального ланцюга і наявності аутоагресивного процесу з активацією перекисного окислення ліпідів на фоні пригнічення антиоксидантної активності.

7. Рівень серотонінової забезпеченості в ранньому п/о періоді вірогідно впливає на розвиток моторно-евакуаторних порушень. Зниження концентрації серотоніну в крові до 0,16±0,03 мкмоль/л веде до розвитку атонії шлунка, парезу кишечника, дуоденостазу.

8. Вивчення безпосередніх і віддалених результатів хірургічного лікування пацієнтів з ПВ ДПК показало, що збереження морфофункціональної цілісності пілорусу дозволяє підтримувати необхідний рівень інтрагастрального та інтрадуоденального тиску, створюючи сприятливі умови для функціональної взаємодії шлунка і ДПК, що дозволяє у 90 % хворих отримати добрі та відмінні п/о результати.

Публікації автора:

1. Невідкладна хірургія органів черевної порожнини: Навчально-методичний посібник / Милиця М.М., Торопов Ю.Д., Давидов В.І., Козлов В.Б., Мартиновський Ю.І. -Запоріжжя: Швидка Поліграфічна Допомога “Design-Group”, 2002.- 63c. (Автору належить написання 2-х розділів: “Перфоративна виразка шлунка та дванадцятипалої кишки” і “Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, ускладнена кровотечею”).

2. Мартыновский Ю.И. Моторика желудка у больных с перфоративной пилородуоденальной язвой в отдаленные сроки после операции // Запорожский медицинский журнал. - 2003. - №1.- С.58-60.

3. Мартыновский Ю.И. Морфологическое обоснование применения органосохраняющих операций у больных с прободной язвой двенадцатиперстной кишки // Запорожский медицинский журнал. - 2003. - №3.- С. 32-34.

4. Милица Н.Н., Мартыновский Ю.И., Постоленко Н.Д. Исследование серотонина у больных с перфоративной язвой // Хірургія України. - 2002. -№2. - С.20-21 (Автор провів аналіз результатів дослідження серотонину та написав основну частину статті).

5. Контаминация хеликобактер пилори у больных с перфоративной язвой / Милица Н.Н., Мартыновский Ю.И., Постоленко Н.Д., Галич В.М. // Запорожский медицинский журнал. - 2002. - №5. - С.23-24 (Автор провів статистичний аналіз результатів і написав вступ та основну частину статті).

6. Состояние моторики желудка у больных с перфоративной язвой / Милица Н.Н., Мартыновский Ю.И., Мартыновский А.И., Постоленко Н.Д. // Харківська хірургічна школа. - 2003. - №1. - С.45-48 (Автор провів аналіз стану моторики шлунка та написав вступ та основну частину статті).

7. Декл. пат. 52172 А Україна, МПК 7 А61В17/00. Спосіб оперативного лікування перфоративної виразки / М.М. Милиця, Ю.І. Мартиновський (Україна); Запорізький державний інститут удосконалення лікарів (Україна). - №2002031850; Заявл. 06.03.2002; Опубл. 16.12.2002, Бюл.№12. -4.32с. (Автором проведено оперативне лікування пацієнтів з перфоративною виразкою, застосовуючи запропонований спосіб та оформлення патенту).

8. Декл. пат. 40920 А Україна, МПК 7 А61В10/00. Зонд для біопсіі порожнистих органів / М.М. Милиця, Ю.І. Мартиновський (Україна); Запорізький державний інститут удосконалення лікарів (Україна). - №2000116275; Заявл. 07.11.2000; Опубл. 15.08.2001, Бюл.№7. -1.14с. (Автором проведено взяття біопсійного матеріалу зондом зі спеціальною капсулою під час операції та оформлення патенту).

9. Декл. пат. 38869 А Україна, МПК 7 А61В10/00. Спосіб забору біопсійного матеріалу з внутрішніх поверхонь порожнистих органів / М.М. Милиця, Ю.І. Мартиновський (Україна); Запорізький державний інститут удосконалення лікарів (Україна). - №2000116274; Заявл. 07.11.2000; Опубл. 15.05.2001, Бюл.№4. -1.29с. (Автор здійснив забір біопсійного матеріалу за допомогою запропонованого способу та оформив патент).

10. Мартиновський Ю.І., Постоленко М.Д. Стан імунологічних показників організму у хворих із перфоративними пілородуоденальними виразками // Зб. наук. пр. 61-ї підсумкової науково-практичної конф. ЗДІУЛ. - Запоріжжя, 2000. - С.67-68. (Автор зробив аналіз стану імунологічних показників, написав основну частину та висновки статті).

11. Милица Н.Н., Мартыновский Ю.И., Постоленко Н.Д. Современные подходы в лечении больных перфоративными гастродуоденальными язвами // Збірник тез всеукраїнської конф. з Міжнародною участю “Актуальні проблеми відновлювальної хірургії”. - Запоріжжя, 2001. - С. 100-101 (Автор виконав оперативні втручання, провів статистичний аналіз результатів і написав вступ до статті).

12. Мартиновський Ю.І., Постоленко М.Д. Застосування органозберігаючих операцій з ваготомією в лікуванні хворих з проривною пілородуоденальною виразкою // Матеріали ХХ з’їзду хірургів України.-Тернопіль. - 2002. - Т.1. - С.164-166 (Автор виконав органозберігаючі операції і написав основну частину статті та висновки).

13. Мартиновський Ю.І. Хірургічне лікування перфоративної гастродуоденальної виразки у хворих похилого та старечого віку // Матеріали IV Міжнародного мед. конгресу студентів і молодих вчених. - Тернопіль. - 2000. - С.22.

14. Милица Н.Н., Мартыновский Ю.И., Постоленко Н.Д. Изменение показателей перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы у больных с перфоративной пилородуоденальной язвой // Збірник тез Міжнародної наукової конф. студентів і молодих вчених “Актуальні проблеми клінічної і теоретичної медицини”. - Дніпропетровськ. - 2001. - С.81 (Автор виконав аналіз показників ПОЛ і АОС і написав висновки до статті).

15. Мартыновский Ю.И. Изменение показателей клеточного и гуморального иммунитета у больных с перфоративными пилородуоденальными язвами // Матеріали V Міжнародного конгресу студентів і молодих вчених, приурочений до 10-ї річниці незалежності України. – Тернопіль. - 2001. - С.46.

16. Мартиновський Ю.І., Тимченко В.Ф., Постоленко М.Д. Післяопераційні моторно-евакуаторні порушення у хворих з перфоративною пілородуоденальною виразкою // Зб. наук. пр. XLV підсумкової (міжрегіональної) наук.-практ. конф. “Здобутки клінічної та експериментальної медицини”. - Тернопіль. - 2002. - Вип.7. - С.79-80 (Автор зробив аналіз п/о моторно-евакуаторних порушень і написав основну частину та висновки статті).