Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філософські науки / Соціальна філософія та філософія історії


151. Туренко Олег Станіславович. Страх як соціально-філософський феномен (генеза та функції): дис... канд. філос. наук: 09.00.03 / Донецький національний ун-т. - Донецьк, 2004. - 19 с.



Анотація до роботи:

Туренко О.С. Страх як соціально-філософський феномен (генеза і функції). Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук. Спеціальність 09.00.03. – “Соціальна філософія та філософія історії”. – Донецький національний університет. – Донецьк, 2004 р.

У дисертації здійснено соціально-філософській аналіз генези та функцій феномена страху в суспільстві, його місце і значення в онтологічному існуванні людини починаючи з архаїчного періоду розвитку цивілізації до сучасності.

Аналізується рівень вивчення феномена страху в психології і пов’язаних з нею галузевих дисциплінах. Відзначається штучність галузевого розмежування термінів страх і тривога для нерозривно-онтологічного існування людини, і висувається гіпотеза про наявність “градаційної шкали” єдиної, нерозривної сутності феномена страху.

Завдяки нумінозній якості лібідо метафізично виникає “Я-свідомість”, яка табуює це першовідчуття, оскільки афект повертає його до без-форменого, без-структурного стану. Незважаючи на це свідомість несе в собі таємне бажання повернутися до першовідчуття народження. З метою позбутися нумінозного почуття і одночасно зберігти можливість зв’язку з лібідо, “Я-свідомість” мінімізує трансцендентний страх у соціокультурні феномени, які з одного боку, розщеплюють трансцендентне почуття, а з іншого, набувають несвідомої автономно діючої якості і впливають на буття людини, весь історичний процес. У ході свого соціального генезису об’єктивований і мінімізований трансцендентальний страх перетворюється на нові соціокультурні феномени, які служать стримуванню страху в раціонально-культурних межах. Якщо ж суспільство не виробляє нові, більш гнучкі феномени, або не приймає і не використовує старі, то вони втрачають свою захисну форму. У цьому випадку трансцендентний страх генералізується в кількох соціальних інститутах, що призводить до афективного стану суспільної свідомості.

Публікації автора:

  1. Туренко О. Феномен страху в деяких культурних традиціях та соціальних інститутах // Нова парадигма. Альманах наукових праць. Випуск 19. – Запоріжжя: 2001. – С. 182 – 194 (0,8 др. арк.).

  2. Белікова Н., Беліков О., Туренко О. Стан релігійності населення і перспективи розвитку міжконфесійних та етнокультурних відносин в Україні (за даними соціологічного дослідження Донецького державного інституту штучного інтелекту) // Українське релігієзнавство. – 2001. – №17. – С. 62 – 74 (0,2 др. арк.).

  3. Туренко О. Страх як соціально-культурний феномен періоду ранніх цивілізацій Близького Сходу // Сходознавство. – 2002. – № 13 –14. – С. 50 – 61 (0,8 др. арк.).

  1. Туренко О. Деякі аспекти вивчення феномена страху в психології // Наука. Релігія. Суспільства. – 2002. – №1. – С. 142 – 150 (0,9 др. арк.).

  2. Туренко О. Місце та значення феномена страху в терміні “нумінозне” аналітичної психології К.Г. Юнга // Наука. Релігія. Суспільство. – 2002. – №3. – С. 109 – 110 (0,1 др. арк.).

  3. Туренко О. Роль феномена страху в аналітичній психології К.Г.Юнга // Наука. Релігія. Суспільство. – 2003. – №2. – С. 119 – 126 (0,8 др. арк.).

  4. Туренко О. Значення феномена страху в міфо-релігійному світогляді первісної людини (за аналітичною психологією К.Г. Юнга) // Історія релігій в Україні. Праці XIII-ї міжнародної наукової конференції (Львів, 20 – 22 травня 2003 р.) – С. 47 – 52 (0,6 др. арк.).