Анотація до роботи:

Огаренко О.В. Страхування ресурсного потенціалу АПК. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 – фінанси, грошовий обіг і кредит. – Інститут аграрної економіки УААН, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено питанням теоретичного обґрунтування та розробки фінансово-економічного механізму страхування ресурсного потенціалу в АПК в сучасних умовах. Одержало подальший розвиток поняття страхування ресурсного потенціалу АПК з урахуванням екологічної складової, розширена класифікація ризиків в аграрній сфері.

Обгрунтовані фінансово-економічні відносини у страхуванні та їх особливості в агропромисловому комплексі. Визначено принципи та методи страхування ресурсного потенціалу АПК, запропоновані економіко-організаційні елементи страхування екологічних ризиків та методологічні підходи до реалізації компенсаційної, стимулюючої, попереджальної, інвестиційної та регулюючої функцій страхування. Розроблено пропозиції щодо інформаційного забезпечення маркетингу страхових послуг, розвитку страхового ринку та концептуальну модель страхування ресурсного потенціалу АПК; одержав подальший розвиток механізм управління ризиками в аграрній сфері.

Визначено практичну значимість розвитку страхування ресурсного потенціалу агропромислового комплексу. Обгрунтовано організаційно-фінансове забезпечення страхування ресурсного потенціалу АПК. Дана робота є комплексним дослідженням проблем формування та функціонування механізму страхування можливостей розвитку аграрної сфери з урахуванням екологічної складової.

1. В результаті проведеного дослідження узагальнені принципи та методологічні основи страхування ресурсного потенціалу АПК, одержали подальший розвиток науково-практичні засади формування та функціонування фінансово-економічного механізму проведення страхування ресурсного потенціалу АПК як системи організаційних, фінансово-економічних важелів та методів, що має суттєве наукове і практичне значення.

2. Встановлено, що комплексний підхід до страхування можливостей збереження, відтворення та зміцнення ресурсного потенціалу АПК з урахуванням екологічної складової сприяє підвищенню ефективності функціонування аграрного виробництва, випуску екологічно чистої продукції, відтворення природного ресурсного потенціалу, покращенню фінансових результатів діяльності підприємств аграрної сфери, їх конкурентоспроможності, розвитку страхового ринку, стабілізації фінансово-кредитної системи.

3. Збитковість багатьох сільськогосподарських підприємств протягом останніх років, низький рівень рентабельності виробництва спричинили дефіцит коштів для проведення страхування. Однак, реформування у багатьох суб'єктів господарської діяльності форм власності та механізму управління привели до необхідності самостійного пошуку коштів в разі завдання збитків через пошкодження сільськогосподарських культур; в разі вимушеного забою тварин або їх падежу через несприятливі події; втрати чи пошкодження майнових ресурсів від стихійних явищ, навмисних дій третіх осіб, запобігання фінансових ризиків та шкоди, спричиненої здоров’ю трудових ресурсів. Отже, потреба у страховому захисті майнових інтересів підприємств АПК, їх потенційних можливостей та інтересів працівників від різноманітних ризиків зростає, про що свідчить зацікавленість держави у страховому захисті об’єктів обов’язкового страхування працівників ризикових професій від нещасного випадку; врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами; врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності; страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих у випадках та згідно з переліком тварин, встановленими Кабінетом Міністрів України.

4. Дослідження регіональних аспектів страхування в АПК показали, що складовою частиною системи страхування повинно стати екологічне страхування в якості економічного важеля, завдяки якому можна зменшити антропогенне навантаження на природне середовище. Екологічне страхування може бути добровільним, яке розглядається як особистий вид підприємницької діяльності, а також обов’язковим екологічним страхуванням, що передбачає наявність фінансових гарантій мінімального відшкодування збитку. Відносини між страховиком і страхувальником грунтуються на принципах взаємовигоди та економічної заінтересованості страхувальника у підвищенні рівня власної екологічної безпеки.

5. На основі дослідження страхування матеріальних ресурсів АПК та необхідності відтворення земельних ресурсів вперше запропоновано проведення обов’язкового страхування якості земельних ресурсів. Нагромаджений резервний фонд пропонується використовувати для поліпшення екологічного стану землі, відтворення родючості ґрунту через зменшення порушення структури і ущільненості ґрунту, забезпечення відновлення його водного і повітряного режимів; скорочення втрат гумусу і поживних речовин у ґрунті; зменшення хімічного навантаження на біоценоз за рахунок внесення оптимальних доз мінеральних і максимального використання органічних добрив; науково обґрунтованого застосування меліорації земель; впровадження екологобезпечних технологій виробництва продукції рослинництва і тваринництва.

6. Комплексний підхід до страхування ресурсного потенціалу АПК має важливе значення для збільшення обсягів виробництва та якості сільськогосподарської продукції, підвищення продовольчої безпеки країни, поліпшення екологічного стану природних ресурсів для більш раціонального використання і зменшення негативного антропогенного впливу на їх відтворення, зумовлює необхідність впровадження в Україні перевірених світовою практикою форм і видів страхування.

Публікації автора:

1. Огаренко О.В. Методологічні засади страхування врожаю сільсько-господарських культур // Економіка АПК. – 2002. – №4. – C. 94-98.

2. Огаренко О.В. Роль страхового маркетингу у підвищенні ефективності страхування // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія: Фінанси і кредит. – 2000. – №2. – С. 107-110.

3. Огаренко О.В. Фінансове планування діяльності страхової компанії // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія: Фінанси і кредит. – 2001. – №1. – С. 48-53.

4. Огаренко О.В. Факторний аналіз впливу ризику на фінансове становище підприємств аграрної сфери // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво Гуманітарного університету “ЗІДМУ”. – 2001. – №3. – С. 72-78.

5. Огаренко О.В. Страхування ресурсного потенціалу АПК // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Фінанси і кредит. – 2001. – №2.

6. Огаренко О.В. Оцінка фінансового стану страховика // Держава та регіони. Серія: “Економіка та підприємництво” Гуманітарного університету “ЗІДМУ”. – 2001. – №4. – С. 152-155.

7. Огаренко О.В. Організаційно-економічний механізм страхування сільсько-господарських тварин // Економіка: проблеми та практика. Збірник наукових праць Дніпропетровського національного університету. Випуск 10. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2000. – С. 61-66.

8. Огаренко О.В. Методологічні засади оцінки фінансового стану страховика // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць Дніпропетровського національного університету. Випуск 111. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2001. – С. 26-30.

9. Огаренко О.В. Страхування продукції сільськогосподарського виробництва // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць Дніпропетровського національного університету. Випуск 114. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2001. – С. 169-177.

10. Огаренко О.В. Сутність страхового маркетингу // Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. "Наука і освіта'99" (1-10 лютого 1999 р., м. Дніпропетровськ). – Т. 20. Економічні науки. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 1999. – С. 5.