У дисертаційній роботі здійснено вирішення важливої наукової задачі удосконалення теоретико-методологічних підходів і розробки науково-практичних рекомендацій щодо створення галузевих кластерів і визначення стратегії їх зовнішньоекономічної діяльності на світовому та регіональних ринках. За результатами дослідження зроблено нижченаведені висновки. 1. Глобальний і регіональний розвиток світового господарства посилює процеси світової торгівлі через міжнародний розподіл праці, спеціалізацію та кооперування, проте негативно впливає на нерівномірність соціально-економічного розвитку країн, унаслідок чого змінюються пріоритети щодо розміщення та динаміки розвитку промислових центрів, значення і темпи впровадження інновацій в останніх. У контексті світового та регіонального розвитку кластери визнано такою інноваційно-виробничою системою, що формує нові перспективи відтворювального розвитку і визначає конкурентоспроможність окремих регіонів на інноваційних засадах. 2. На відміну від окремих підприємств і галузей, кластери повною мірою відповідають характеру глобальної конкуренції, оскільки вони виявляють і задовольняють специфічні вимоги замовників до кінцевої продукції чи послуг, забезпечують упровадження інноваційних технологій, формують важливі світогосподарські зв'язки, що є ключовими важелями у конкурентній боротьбі. Розглянуто функції кластерних утворень, характер яких визначено як інфраструктурний: регіональна концентрація ділової активності малого та середнього бізнесу; стимулювання науково-технічного прогресу; залучення венчурних інвестицій; кредитування експортних операцій. 3. Викладено дефініцію терміна «кластер» як економіко-територіальної одиниці у вигляді технологічно інтегрованих галузей, що створюють спільну інфраструктуру і локально сконцентрований ринок праці та капіталу для впровадження інновацій та одержання додаткової вартості через використання експортного потенціалу на світовому та регіональних ринках. 4. Доведено, що у контексті світового і регіонального розвитку стратегія зовнішньоекономічної діяльності кластерних утворень є взаємопов’язаною з маркетинговою активністю на зовнішніх ринках, яка активно впливає на ефективність проміжних і кінцевих результатів. Такий підхід дозволив викласти авторське визначення «стратегії зовнішньоекономічної діяльності кластерних утворень» – системне прогнозування споживчих характеристик цільових і сумісних ринків і випуск товарів для трансформації існуючої системи пріоритетів відповідно до цілей експортного розвитку на підставі міжнародного розподілу праці та раціонального балансу товарних, інформаційних і фінансових потоків. 5. Розглянуто сучасну концепцію розвитку кластерних утворень і виділено фактори мікроекономічного рівня (оференти, споживачі, фактори виробництва, які об’єднує кластер) і макроекономічного рівня (економічні, політичні, соціальні, науково-технічні, природні, екологічні), що відображають вплив усіх сил конкуренції та некерованих факторів, за якими було сформовано модель стратегічного поля кластерного утворення, універсальний характер якої дозволяє використовувати її при формуванні стратегії розвитку кластерних утворень на світовому та регіональних ринках. 6. Використання інструментарію стратегічного маркетингу дозволило розробити метод STPDO-стратегії зовнішньоекономічної діяльності як поєднання сегментування (S) і вибору (T) цільових ринків; створення унікальної торговельної пропозиції (приймається на основі позиціювання (P) і диференціації (D) продукції на світових ринках); забезпечення принципової несумісності продуктів і видів діяльності; поелементної сумісності усіх видів діяльності (підвищення синергізму для внутрішньосистемної взаємодії) і оптимізації (у рамках операційної ефективності й загальної стратегії розвитку). Адаптація організаційної структури (О) кластерного утворення дозволяє акумулювати конкурентні переваги, а не взаємовиключати їх, і фокусувати діяльність усіх складових на досягнення спільних цілей. 7. Аналіз структури світового ринку чорних металів довів її неоднорідність. Залежно від потужностей із виробництва сталі та характеру вихідної сировини виділено чотири види регіональної спеціалізації: кластер із виплавки чавуну та сталі й торгівлі на світовому ринку продукцією первинного переділу і металобрухтом; кластер продуцентів готового металопрокату кінцевих стадій обробки; мініметалургійні цехи продуцентів важкого і транспортного машинобудування, авіа- і суднобудування; зведений кластер споживачів металовиробів кінцевих стадій обробки і продукції машинобудівного комплексу. Розроблена кластерна модель світового ринку дозволяє виявляти ступінь експортного пріоритету і напрямки товарних потоків у міжнародній торгівлі. 8. Серед регіональних груп ринок ЄС визначено як крупний і доступний для української металопродукції, що має резерв зростання зовнішньої торгівлі через заміщення в експорті металургійних напівфабрикатів продукцією високих переділів. Комплексне вирішення цього питання можливе за рахунок створення кластерних утворень у металургійному комплексі України шляхом розробки ефективного механізму створення та засад функціонування кластерних утворень; формування стратегії їх зовнішньоекономічної діяльності на світовому та регіональних ринках. 9. Розробка механізму створення кластерів дозволила надати теоретичне обґрунтування системи їх цілепокладання як інтеграції виробничих, інфраструктурних і науково-дослідних структур, що дозволяє визначати конкурентоспроможність кластерних утворень і фінансові потоки для їх створення та функціонування. 10. Кластер за своїми властивостями є антагоністичним утворенням, структурні одиниці якого мають загальні та власні цілі, а збереження цілісності кластерного утворення є можливим через урахування самоорганізаційної природи взаємозв’язків, що передбачає наявність циклів саморегуляції та саморозвитку, які сприяють концентрації кластерних утворень в організаційному і ресурсному плані при формуванні й упровадженні стратегії зовнішньоекономічної діяльності, без зайвих витрат ресурсів на щоденний контроль цілісності та напрямку руху кластеру. 11. Формування стратегії зовнішньоекономічної діяльності кластерних утворень на світовому та регіональних ринках на прикладі металургійного комплексу України має спиратись на їх експортну орієнтованість та імпортну залежність, що визначена автором за балансовими моделями ринкового захисту, і враховувати вплив вхідних і вихідних ринкових бар’єрів. Вхідні бар’єри було класифіковано як інформаційні, конкурентні, економічні та ринково-психологічні, а вихідні бар’єри – як економічні та підприємницько-психологічні, що надало можливості розрахувати міру значущості різних видів стратегічних захистів кластерних утворень для подальшого визначення стратегії зовнішньоекономічної діяльності останніх. 12. Рекомендовано двосторонній характер процесу формування стратегії зовнішньоекономічної діяльності кластерних утворень. З одного боку, уряд має доводити до виконавчого органу кластерного утворення гарантії щодо товарної підтримки, заходи зі стимулювання випуску і вимоги до якості товарів. З іншого боку, серед компетенцій виконавчого органу визначено нормування квот на експорт до тих країн, де діють кількісні обмеження, аналіз обсягів і структури випуску та реалізації продукції, у тому числі на світовому ринку, які визначаються кожним підприємством самостійно. 13. Стратегія зовнішньоекономічної діяльності кластерних утворень має передбачати раціоналізацію структури експорту металопродукції, реалізацію металопродукції з високою доданою вартістю через мережу металосервісних, логістичних і консультаційних центрів, у тому числі за довгостроковими угодами з великими та середніми споживачами. | 