Галанець Володимир Васильович. Стратегічне планування сільськогосподарського виробництва у системі державного управління: дисертація канд. наук з держ. управління: 25.00.02 / Національна академія держ. управління при Президентові України. - Л., 2003.
Анотація до роботи:
Галанець В.В. Стратегічне планування сільськогосподарського виробництва в системі державного управління. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – Механізми державного управління. Львівський регіональний інститут державного управління Національної Академії державного управління при Президентові України. - Львів, 2003.
Визначається роль держави у здійсненні аграрної реформи. Узагальнюються і поглиблюються теоретичні засади стратегічного управління сільськогосподарським виробництвом, що передбачає розробку довгострокових цілей, політики, установок, орієнтирів, напрямків діяльності.
Аналізуються стратегічні чинники внутрішнього і зовнішнього середовища. Дається економічна оцінка, розкриваються тенденції розвитку сільськогосподарського виробництва у Львівській області та допущені прорахунки і недоліки в здійсненні аграрних реформувань.
Обгрунтовується стратегія трансформації організаційно-правових форм господарювання, прогнозуються пріоритетні напрями сільськогосподарського виробництва та стратегічні орієнтири для забезпечення харчування населення продуктами тваринництва відповідно до фізіологічних норм.
Обгрунтовується потреба і напрямки інтеграції виробництва і переробки продукції молочного скотарства.
Прогнозуються напрямки вдосконалення державного управління АПК.
Аграрні реформування на Львівщині розпочалися раніше і здійснювалися динамічніше, ніж в інших регіонах. Негативно впливала на їх проведення відсутність законодавчого акту, який би вказував чого в процесі реформи треба досягти, в якій послідовності, яким тактичним схемам віддати перевагу. В умовах політичного протистояння у верхніх ешалонах влади реформа не була навіть продекларована.
Це стало причиною “революційного” підходу у Львівській області до деколективізації, що призвело до руйнування матеріально-технічної бази потужних великих господарств. Основними виробниками сільськогосподарської продукції стали особисті підсобні господарства, які у 2001 році виробили 89% валової продукції сільського господарства, а сільськогосподарські підприємства разом з фермерськими господарствами - лише 11%
Господарства населення були хибно обрані пріоритетною формою господарювання, стратегічним напрямком розвитку сільськогосподарського виробництва Львівщини.
Дослідженнями встановлено, що підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва дрібні селянські господарства неспроможні. Порівняно з 1990 роком вони збільшили обсяги виробництва валової продукції на 28,5%, але це відбулося екстенсивним шляхом – площа сільськогосподарських угідь збільшилася в 4,5 раза. Компенсувати втрати, допущені в сільськогосподарських підприємствах, господарства населення не змогли.
У стратегічному плані розвитку аграрної сфери рекомендуємо зберегти успішні великі сільськогосподарські підприємства, які ще залишилися, переваги концентрації виробництва доведені світовим досвідом. Шанси підвищення її рівня на Львівщині ще є. Господарства населення залишаються, оскільки в тактичному плані вони стали основним джерелом існування селянської сім'ї, допомагають вирішувати продовольчу проблему, зайняти “зайві” робочі руки. Однак у довготривалій перспективі вони престануть бути пріоритетною формою господарювання, займуть свою нішу в багатоукладній аграрній економіці.
Для розвитку фермерських господарств необхідно розробити державну програму їх розвитку і всебічної підтримки державних органів управління та проводити моніторинг її реалізації. У перспективі вони стануть вагомою складовою аграрного ринку.
Нами визначено, як стратегічний орієнтир – кооперацію різного напряму: створення виробничих, переробних, інтегрованих, сервісних кооперативів, їх асоціацій забезпечить підвищення рівня мотивації праці. Ефективність цієї форми господарювання підтверджується досвідом європейських постсоціалістичних країн: Німеччини, Чехії, Словаччини, Угорщини. Розвиток кооперації на селі рекомендуємо здійснювати у двох напрямках: виробничі та обслуговуючі кооперативи, їх асоціації та міжгосподарська кооперація для заготівлі, переробки і реалізації готових продуктів харчування;
Ми пропонуємо і обгрунтовуємо необхідність заміни розрізнених видів аграрної і промислової діяльності на селі інтегрованим агропромисловим виробництвом, яке сприятиме багатопрофільному розвитку села, дозволить відкрити на селі нові робочі місця, підвищить рівень життя села, сприятиме розвитку соціальної інфраструктури.
У роботі доведено необхідність складення програм і здійснення стратегічного планування розвитку сільськогосподарського виробництва в кожній області, зокрема, з врахуванням її природно-економічних умов, балансів продуктів харчування і величини затрат на виробництво продукції як складових загальнодержавної системи стратегічного планування сільськогосподарського виробництва.
Для Львівської області пріоритетним напрямком діяльності в аграрній сфері є традиційна для неї галузь тваринництва, зокрема, молочне скотарство, на якій область спеціалізувалася у недалекому минулому.
У роботі встановлено, що населенням Львівської області менше мінімальної норми споживається передусім продуктів тваринного походження – молока і м'яса. Білково-вітамінний тип харчування змінився на менш біологічно цінний - вуглеводний. Причинами є зменшення обсягів виробництва молока і м'яса та суттєве скорочення платоспроможності населення. Систематично підвищується собівартість основних видів сільськогосподарської продукції.
За результатами проведеного економіко-математичного моделювання ми визначили, що забезпечити населення області молоком за фізіологічними нормами харчування можна до 2006р., а для збільшення нормативного обсягу виробництва м'яса потрібно щонайменше 15 років.
Для відновлення рентабельності галузі молочного скотарства до рівня 1990 року планується збільшити обсяг виробництва кормів на 46% і середньорічний надій на корову з 2338кг у 2001 році до 3176кг, який був досягнутий у 1990р.
У роботі обгрунтована потреба створення в регіонах інноваційних фондів для здійснення інноваційної науково-технічної політики на селі.
Стратегічне планування розвитку сільськогосподарського виробництва в системі державного управління дозволить сформувати економічну політику в регіонах та в країні загалом, сприятиме переходу регіонів із дотаційних в самодостатні, дасть поштовх до соціально-економічного розвитку села, аграрного виробництва, сприятиме підвищенню конкурентоздатності сільськогосподарської продукції України на світовому ринку.
Публікації автора:
1. Галанець В.В. Стратегічне управління аграрною реформою // Актуальні проблеми державного управління: Зб.наук.праць Львівського філіалу Української Академії державного управління при Президентові України. - Львів, 2000. - Вип.2. - С.92-100.
2. Галанець В.В. Державне управління агропромисловим комплексом у період переходу до ринкових відносин // Актуальні проблеми державного управління: Зб.наук.праць Львівського філіалу Української Академії державного управління при Президентові України. - Львів, 2000. -Вип.3. - С.182-192.
3. Галанець В.В. Оцінка демографічної ситуації на селі // Актуальні проблеми державного управління: Зб.наук.праць Львівського філіалу Української Академії державного управління при Президентові України. - Львів, 2000. - Вип.4. - С.91-99.
4. Галанець В.В. Стратегічні чинники зовнішнього і внутрішнього середовища господарських формувань у сільському господарстві // Актуальні проблеми державного управління: Зб.наук.праць Львівського філіалу Української Академії державного управління при Президентові України. - Львів, 2002. - Вип.6. - С.79-91.
5. Галанець В.В. Економічна стійкість сільськогосподарських підприємств // Ефективність державного управління: Зб.наук.праць Львівського регіонального інституту державного управління Української Академії державного управління при Президентові України. - Львів, 2002. Вип. 1 / 2. - С.193-198.
