Алєєксєєв Ігор Валентинович. Стратегії та регулювання інноваційного розвитку виробничо-господарських структур : Дис... д-ра наук: 08.02.03 - 2002.
Анотація до роботи:
Алєксєєв І.В. Стратегії та регулювання інноваційного розвитку виробничо-господарських структур. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – Організація управління, планування і регулювання економікою. – Інститут економічного прогнозування НАН України, Київ, 2002.
Дисертацію присвячено розробці організаційно-економічних основ формування стратегій інноваційного розвитку виробничо-господарських структур (ВГС). Запропоновано нові методологічні підходи до визначення змісту і класифікації ВГС, досліджено процес розвитку ВГС як об’єкта управління, сформульовано місію, завдання та функції держави у регулюванні економіки, зокрема на мікрорівні.
Визначено стратегічні орієнтири інноваційного розвитку ВГС: розвиток виробничих потужностей, показник рентабельності та ціна. Сформульовано нове визначення категорії “виробнича потужність”. Вперше отримано модель рентабельності, яка пов’язана із провідними показниками побудови та використання ВГС. Розвинуто: класифікацію форм, методів і типів розвитку ВГС; положення щодо інституціональної стратегії інноваційного розвитку; класифікацію стратегій розвитку ВГС; організаційні засади побудови і функціонування ПФГ.
Дістали подальший розвиток питання забезпечення інноваційного розвитку ВГС на стадії науково-технічної підготовки виробництва.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, яка полягає у формуванні стратегій та регулюванні інноваційного розвитку виробничо-господарських структур.
1. Процес інноваційного розвитку ВГС має значення для з’ясування місця усіх господарюючих суб’єктів у забезпеченні інноваційного розвитку економіки, суспільства, для визначення напрямів та методів впливу на мікроекономіку. Не зважаючи на певне пожвавлення промислового виробництва в останні чотири роки, його рівень все ще залишається нижчим від того, який би свідчив про остаточне подолання економічної кризи. Разом з економічними проблемами зросли й соціальні – безробіття, низькі доходи громадян, низький рівень соціального забезпечення непрацездатного населення, що стало однією з причин зниження платоспроможності українського ринку. Вихід з кризового становища можливий за рахунок ВГС: малих підприємств, які краще адаптуються до мінливого споживчого попиту, є гнучкішими у впровадженні інновацій, та великих структур (ПФГ, холдингів тощо), які можуть акумулювати значні фінансові ресурси для забезпечення функціонування наукоємких, високотехнологічних, капіталомістких виробництв.
2. Дослідження в роботі змісту процесу інноваційного розвитку ВГС та його впливу на відтворення виробничих відносин, державні фінанси і соціальну сферу; дозволяє зробити висновок щодо його особливості як об’єкта управління. Реалізація державних соціальних програм вимагає удосконалення державного регулювання діяльності ВГС, планування державних впливів на мікроекономічний рівень, для чого слугує формулювання місії та завдань держави у регулюванні економіки на рівні ВГС та визначення функцій держави у такому регулюванні.
3. На стадії формування ВГС закладаються основи інноваційного розвитку, визначаються його стратегічні орієнтири, формулюються засади побудови, напрями, зміст та характер трансформації ВГС. Визначення розвитку виробничих потужностей як стратегічного орієнтира інноваційного розвитку ВГС є особливо важливе, оскільки на різних етапах розвитку економіки виробнича потужність визначалась відповідно до потреб суспільства і становила невід’ємну частину загальноекономічної стратегії держави. У ринкових умовах господарювання визначення категорії “виробнича потужність” має спиратися на систему таких принципів. Принцип двоїстої природи виробничої потужності дозволяє реалізувати такий тип організаційних інновацій, який призведе до скорочення невиправданої кількості майна (ОВФ) і відповідно до зниження витрат на його утримання та експлуатацію. Принцип незалежності виробничої потужності ВГС від номенклатури продукції дозволяє здійснювати побудову виробничої системи з урахуванням як кон’юнктури ринку, так і вимог ефективного виробництва. Принцип випускаючої ланки дає змогу побудувати увесь комплекс заходів щодо завантаження ВП як багаторівневої системи.
4. Рентабельність і ціна як стратегічні орієнтири інноваційного розвитку ВГС можуть використовуватись для оцінки цього процесу. Зокрема для формування моделі взаємозв’язку із провідними показниками побудови та використання ВГС (фондовіддачею, показником використання ВП, інноваційних змінних: параметрів економічної ефективності окремого верстату і організаційної побудови виробничої системи), що може слугувати засобом аналізу якісних взаємозв’язків чинників побудови ВГС з одним з провідних результативних показників її діяльності.
5. Дослідження і класифікація категоріального апарату побудови і розвитку ВГС, до якого належать закономірності, принципи і методи, має значення для створення правильної орієнтації організаційних інновацій. Диференціація загальновідомої системи принципів та методів організації виробництва має значення у практичній діяльності, коли принципи визначають правила дії, а методи – способи та засоби виконання цих правил. Важливими для реалізації організаційних інновацій у ВГС є сформульовані у дисертації принципи (багатопорядковості системи машин і резервування виробничих потужностей) та методи організації виробництва (сполучених внутрішньозаводських систем машин і гнучкої системи виробничих потужностей), які дозволяють розглядати виробничу систему як складну, здатну до виготовлення різноманітних видів продукції (послуг) відповідно до структури машиномісткості та з урахуванням наявності у ВГС резервів основного, інструментального, дослідного та інших видів виробництва.
6. На стадії інституціональних перетворень відбуваються не тільки організаційні та правові переміни у побудові ВГС, але й виникають нові економічні, в тому числі фінансові та інші відносини як між ВГС та її зовнішнім оточенням, так і всередині ВГС між її суб’єктами. Планування таких інновацій, їх впровадження і регулювання може спричинити істотне зрушення в економічному становищі ВГС та в економіці в цілому.
7. Класифікація стратегій розвитку ВГС у контексті відомих підходів, типів, різновидів політики і моделей трансформації суспільства та економіки може бути корисною не тільки для завдань суто економічного розвитку, але для визначення кінцевих суспільних цілей. Стратегії розвитку виробничих потужностей надають ВГС можливість вдосконалювати виробничу систему як в сенсі її економічності, так і в екологічному аспекті, відповідно до вимог соціального розвитку регіону, країни.
8. Співпраця з фінансово-кредитними установами, які нами включено до складу ВГС, хоча вони не є виробничими структурами, відіграє особливу роль в інноваційному розвитку ВГС. Оскільки будь-які інновації вимагають інвестування, то наявність банків чи інших фінансових установ у складі ВГС принаймні створює передумови для успішної реалізації інноваційних проектів. Безперечно, слід зважати на особливості функціонування банків, страхових та фінансових компаній, діяльність яких регулюється, як правило, спеціальним законодавством. Але вже саме залучення таких невиробничих структур до ВГС є своєрідною інновацією, що може бути корисною як для виробничих структур ВГС, так і для фінансово-кредитних інститутів. З таких позицій найрозвинутішою формою ВГС можна вважати ПФГ.
9. ПФГ є однією з найскладніших організаційно-правових форм господарювання серед ВГС. Розв’язання питання щодо визначення мінімальної кількості підприємств при формуванні ПФГ має на меті забезпечення умов інноваційного розвитку учасників ПФГ. Організаційний аспект інноваційного розвитку ВГС вимагає розроблення схеми організації перебудови ВГС. Світовий досвід показує перспективність кооперування великих та малих підприємств, коли більш гнучкі малі підприємства беруть на себе маломасштабні завдання, а великі підприємства виступають проектантами конструкторської і технологічної документації та виробниками масових видів продукції (наприклад, інструменту, певних стандартних та уніфікованих деталей чи вузлів тощо).
10. Розвиток підприємництва є одним з провідних напрямів сучасного інституціонального перетворення економіки України. При цьому одним з головних результатів регулювання інноваційного розвитку підприємництва є соціальний аспект, який полягає у створенні нових робочих місць, скороченні безробіття тощо. Малі підприємства використовують певні технології, випускають продукцію (надають послуги), а тому вимагають періодичних змін у складі устаткування, матеріалах, інструментах тощо. Проте вони мають найменше умов для розроблення та впровадження інновацій і для них навіть гострішою є проблема створення цілісної системи реалізації стратегій інноваційного розвитку, проведення заходів науково-технічної підготовки виробництва, через що необхідне відповідне державне регулювання.
11. Науково-технічна підготовка виробництва за метою і змістом покликана підготовлювати і впроваджувати інновації різного ґатунку (постановка на виробництво нових виробів, запровадження нових технологій, удосконалення технічних засобів, зміна організації виробництва тощо). На стадії НТПВ відбувається техніко-технологічне оформлення інновацій у відповідній конструкторській і технологічній документації, визначаються організаційні засади перемін у побудові виробничої системи. Вимоги ринку до продукції та послуг у процесі НТПВ набувають реального змісту з урахуванням сучасних технологічних можливостей виробництва. Не кожну інновацію можливо одразу перевести в розряд масового виробництва і споживання, а тому важливим аспектом НТПВ є її неперервність.
12. Одним з перших важливих аспектів НТПВ є моделювання інноваційного розвитку виробничо-господарських структур. При цьому слід наголосити на дослідженні потреб саме ВГС як споживача відповідних верстатів та обладнання. Технічний рівень засобів виробництва визначає рівень якості виробів та послуг, а відтак і рівень задоволення потреб споживачів. Параметри окремих верстатів (чинник фондовіддачі, рентабельності) треба враховувати, по-перше, в технічній політиці держави щодо верстатобудування, зокрема в частині уніфікації верстатів (можливо, у формі дотримання вимог параметричних рядів), яка за певних обставин може переростати у державну економічну політику підтримання національних товаровиробників, по-друге, у техніко-технологічній стратегії ВГС щодо формування верстатного парку.
13. Адаптація інноваційного розвитку ВГС до вимог суспільства, громади відбувається завдяки регулюванню з боку владних структур, для потреб яких необхідна класифікація стратегій державного управління у регулюванні інноваційного розвитку ВГС, що може бути корисною в сенсі визначення зон відповідальності щодо інституціональних перетворень для різних департаментів державних адміністрацій та органів виконавчої влади.
14. З позицій пріоритетності соціальних завдань держави ключовою проблемою є забезпечення достатніх надходжень до бюджетних та інших фондів грошових коштів для подальшого фінансування державних та регіональних соціальних та економічних (в тому числі інноваційних) програм та проектів. Розроблення основних напрямів удосконалення діяльності державних органів влади та управління в царині реалізації технічної політики стосовно ВГС вимагає визначення: державного пріоритету технічної політики; завдань органів державного регулювання щодо розвитку ВГС в Україні; державного інструментарію для такого регулювання. Пріоритетом державної технічної політики на сучасному етапі запропоновано вважати параметрично-часові характеристики парку устаткування. В практичному плані це вимагає від державних органів через нормування параметрів устаткування впливати і на склад продукції промислових підприємств, насамперед у машинобудуванні, і на побудову виробничої системи кожної ВГС, яка виступає споживачем засобів виробництва і де слід сподіватися на отримання економічного результату.
15. Інструментарієм реалізації державного регулювання інноваційного розвитку ВГС пропонується обрати мотивування суб’єктів господарської діяльності, що має охоплювати як найманих працівників (насамперед керівників підприємств, працівників конструкторських і технологічних підрозділів), так і власників, та важелі фінансово-економічного впливу (провідними залишаються бюджетні чинники впливу, що підтверджується світовим досвідом).
Публікації автора:
Монографії:
Алексєєв І.В. Стратегії розвитку підприємств і державне регулювання економіки: Монографія. К.: Вид-во УАДУ, 1998. – 204 с.
Чемерис А.О., Алексєєв І.В., Синицький О.С. Державне регулювання використання паливно-енергетичних, матеріальних та виробничих ресурсів. Монографія. – К.: УАДУ при Президентові України, 1997. – 76 с. Особистий внесок: розділ 4 “Державне управління і використання виробничих потужностей”.
Экономический механизм управления развитием промышленных предприятий / Алексеев И.В., Белонога Л.П., Михайловский В.И., Паранчук С.В. -–Львов: Світ, 1991. – 156 с. Особистий внесок: підрозділ 5.3 - Економічне стимулювання нововведень та економічна оцінка організаційно-планових методів управління ТПВ.
Статті у фахових виданнях: з економіки
Алексєєв І.В. Виробнича потужність як ключова ланка державного регулювання підприємства // Вісник УАДУ при Президентові України. - 2000. - № 3. – С. 177 – 181.
Алєксєєв І.В. Завдання та функції органів державного управління у системі регулювання діяльності промислово-фінансових груп // Наукові записки Української академії друкарства. - Львів: Укр. акад. друкарства, 2001. – Вип. 4. – С. 3 – 7.
Алєксєєв І.В. Закони, принципи та методи організації виробництва та підприємства // Промислово-фінансові групи в Україні: проблеми створення, становлення та розвитку: Зб. наук. пр. ДУ “Львівська політехніка”. – Львів: ДУ ЛП, 1998. - №. 328. – С. 182 – 185.
Алексєєв І.В. Методи управління підготовкою виробництва у системі державного управління // Вісник УАДУ при Президентові України.- 2000. – № 1. – С. 64 – 74.
Алексєєв І.В. Напрями державного регулювання підприємництва в Україні // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми формування і реалізації політики сприяння розвиткові підприємництва в Україні: Зб. наук. пр. Ін-ту регіональних досліджень. – Львів: ІРД НАН України, 2002. - Випуск 1 (XXXІІ). - С. 16 – 23.
Алєксєєв І.В. Національний банк і тенденції банківського менеджменту в умовах ПФГ // Промислово-фінансові групи в Україні: проблеми створення, становлення та розвитку: Зб. наук. пр. ДУ “Львівська політехніка”. - Львів: ДУ ЛП, 1996. - № 312. - С. 18 – 20.
Алексєєв І.В. Принципи організації технічної підготовки виробництва як передумова регулювання розвитку підприємств // Вісник УАДУ при Президентові України. – 2001. – № 3. – С. 71 – 75.
Алєксєєв І.В. Проблеми державного регулювання розвитку виробничих потужностей ПФГ // Промислово-фінансові групи в Україні: проблеми створення, становлення та розвитку: Зб. наук. пр. ДУ “Львівська політехніка”. - Львів: ДУ ЛП, 1997. - № 317 – С. 3 – 7.
Алексєєв І.В. ПФГ, грошово-кредитна система і стабільність підприємницького середовища // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні: Зб. наук. пр. Ін-ту регіональних досліджень. – Львів, 2002. - Випуск 2 (XXXІІІ). Частина 1. - С. 80 – 85.
Алексєєв І.В. Розвиток підприємств і державне управління // Вісник УАДУ при Президентові України. – 2000. – № 2. – С. 137 – 142.
Алексєєв І.В. Роль промислового підприємства у розвитку національної економіки // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку: Зб. наук. пр. НУ “Львівська політехніка”. – Львів: НУ ЛП, 2001. - № 436. – С. 432 – 438.
Алексєєв І.В. Соціально – економічні аспекти оцінки стратегій розвитку підприємства // Вісник УАДУ при Президентові України. – 1999. – № 3. – С. 54 – 64.
Алєксєєв І.В. Фінансові важелі державного регулювання ефективності використання основного капіталу. // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку: Зб. наук. пр. ДУ “Львівська політехніка”. – Львів: ДУ ЛП, 1997. - № 319. – С. 3 – 8.
Алексєєв І. Фондовіддача як інструмент оцінки технічної політики підприємства і держави // Вісник УАДУ при Президентові України. – 2000. – № 4. – С. 116 – 119.
Алексєєв І. Форми та методи розвитку підприємства в контексті державного регулювання економіки // Вісник УАДУ при Президентові України. – 2001. – № 1. – С. 116 – 121.
Алексеев И.В. Экономическое стимулирование нововведений как элемент управления развитием производственных мощностей // Предприятие, регион, рынок. (Опыт, перспективы, развитие межотраслевых отношений). Сб. научн. тр. ИЭП АН УССР. – Донецк: ИЭП АН УССР, 1991. – С. 141 – 145.
Алексеев И.В., Григорьева М.Д., Глухи Е.И., Ведринская Л.В. Совершенствование развития производственных подразделений инструментального производства // Совершенствование организации управления и контроля: Вестн. Львов. политехн. ин–та. – Львов: Вища школа. Изд–во при Львов. ун–те, 1984. - Вып. 185. – С. 11 – 14. Особистий внесок: вперше сформульовано ідею взаємодоповнення різних підсистем машин на підприємстві, зокрема системи машин основного та інструментального виробництв.
Алєксєєв І.В., Ільчук П.Г. Роль банків в інвестиційному процесі // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку: Зб. наук. пр. НУ “Львівська політехніка”. – Львів: НУ ЛП, 2001. - № 417. – С. 308 – 312. Особистий внесок: зроблено висновок про певні переваги ПФГ при залученні інвестицій у порівнянні з вільними економічними зонами в умовах, коли міжнародні фінансові організації наполягають на припиненні функціонування останніх.
Алексєєв І.В., Колісник М.К. Фінансові аспекти розвитку промислово-фінансових груп у системі державного регулювання економіки // Роль фінансово-кредитної системи у стимулюванні економічного зростання в Україні: Зб. наук. пр. Волинського держ ун-ту. – Луцьк: Волинський державний університет, 1999. – С. 170 – 173. Особистий внесок: розвинуто положення щодо участі ПФГ та їх структурних підрозділів у формуванні фінансової бази соціальних програм.
Алєксєєв І.В., Ландіна Т.В., Петрашко І.Р. Банківський маркетинг і державне регулювання економіки: завдання та проблеми перехідного етапу. // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку: Зб. наук. пр. ДУ “Львівська політехніка”. – Львів: ДУ ЛП, 2000. - № 384. – С. 290 – 294. Особистий внесок:сформульовано висновок щодо необхідності поєднання в процесі державного регулювання банківської діяльності інтересів держави, банків та їх корпоративних клієнтів.
Алєксєєв І.В., Мороз А.С. ПФГ як інвестор освітньої галузі в системі регулювання економіки // Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ: Державний міжвідомчий науково-технічний збірник ІФДТУНГ. Серія: Економіка підприємства і організація виробництва. – Івано-Франківськ: ІФДТУНГ, 1999. - № 36 (том 7). – С. 309 – 312. Особистий внесок: обґрунтовано тезу щодо участі ПФГ у фінансуванні освітньої галузі – однієї із соціальних сфер.
Алексеев И.В., Пурха Т.С., Корнелюк И.А., Пащенко Л.И. Социально-экономические проблемы развития производственных объединений // Совершенствование организации управления и контроля: Вестн. Львов. политехн. ин–та. – Львов: Вища школа. Изд–во при Львов. ун–те, 1989. - № 235. – С. 81 – 83. Особистий внесок: сформульовано організаційно-технічні та соціально-економічні вимоги до стратегій розвитку виробничих об’єднань.
Алєксєєв І.В., Синицький О.С. Фінансово-промислова група як форма розвитку потужностей у ринкових умовах // Проблеми економіки та управління: Зб. наук. пр. ДУ “Львівська політехніка”. – Львів: ДУ ЛП, 1993. - № 274. – С. 37 – 39. Особистий внесок: висунуто ідею про ПФГ як фактор стабільності економіки держави та сформулював проблему мінімально необхідної чисельності учасників ПФГ як складової організаційно-економічної побудови.
Атаманюк Д.В., Белонога Л.П., Алексеев И.В. Организационные основы интенсификации подготовки производства новой техники // Интенсификация производства и пути совершенствования управления производственно-технической базой отрасли: Межвузовский сборник научных трудов. – М: МИХМ, 1988. – С. 121 – 126. Особистий внесок: сформульовано засади створення організаційно-інформаційного маршруту.
Белонога Л.П., Алексеев И.В., Голомовзый В.Н., Пащенко И.Н. Ускорение технологической подготовки производства на основе организационных форм гибких производственных систем // Совершенствование организации управления и контроля: Вестн. Львов. политехн. ин–та.– Львов: Вища школа. Изд-во при Львов. ун-те, 1988. - № 225. – С. 20 – 23. Особистий внесок: розвинуто положення щодо багато порядкової системи машин, зокрема для потреб освоєння нової продукції.
Белонога Л.П., Паранчук С.В., Алексеев И.В., Полищук Ю.А. Об интенсификации подготовки производства новых изделий // Совершенствование организации управления и контроля: Вестн. Львов. политехн. ин-та. – Львов: Вища школа. Изд-во при Львов. ун-те, 1987. – № 214. – С. 12 – 14. Особистий внесок: визначено переваги матричних нормативів планування технічної підготовки виробництва.
Белонога Л.П., Паранчук С.В., Алексеев И.В., Полищук Ю.А. Экономические проблемы обновления и эффективности машин // Совершенствование организации управления и контроля: Вестн. Львов. политехн. ин-та. – Львов: Вища школа. Изд-во при Львов. ун-те, 1986. – № 205. – С. 16 – 18. Особистий внесок: зроблено висновок щодо впливу технічного рівня продукції та ціни на показник фондовіддачі та загальну народногосподарську ефективність.
Белонога Л.П., Паранчук С.В., Алексеев И.В., Кадыкало Я.В. О гибкой системе производственных мощностей предприятий машиностроения // Совершенствование организации управления и контроля: Вестн. Львов. политехн. ин-та. – Львов: Вища школа. Изд-во при Львов. ун-те, 1985. – № 195. – С. 10 – 12. Особистий внесок: вперше сформульовано принцип багатопорядковості в організації системи машин.
Кузьмін О.Є., Алєксєєв І.В. Механізми мотивування суб’єктів господарської діяльності до інноваційного розвитку підприємств // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми управління інноваційною діяльністю: Зб. наук. пр. Ін-ту регіональних досліджень. – Львів, 2002. - Випуск 4 (XXXУ). – С. 101 – 110. Особистий внесок: досліджено характер механізму стимулювання інновацій, розроблено класифікацію таких механізмів, визначено зміст і склад організаційно-економічного механізму стимулювання нововведень.
Кузьмін О.Є., Алєксєєв І.В. Проблеми дослідження розвитку підприємства // Регіональна економіка. – 2002. – № 1 (23). – С. 75 – 82. Особистий внесок: розроблено класифікацію проблем розвитку підприємства; сформульовано висновок щодо необхідності державного регулювання на мікрорівні, зокрема виробничих потужностей; обґрунтовано необхідність державного регулювання науково-технічної підготовки виробництва як форми розвитку виробничих потужностей.
Кузьмін О.Є., Алєксєєв І.В. Розвиток підприємств як об’єкт управління // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць ДНУ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. – Випуск 108. – С. 66 – 72. Особистий внесок:зроблено висновок про необхідність розгляду розвитку підприємств в контексті їх кооперативних зв’язків, а також наголошено на важливості враховувати фінансово-кредитні установи, науково-дослідні, посередницькі та інші структури як складові такого об’єкта управління, яким є розвиток підприємств.
Петрович И.М., Алексеев И.В., Пурха Т.С. Проблемы воспроизводства и технического уровня материальной базы предприятий в условиях полного хозрасчета // Организация и планирование отраслей народного хозяйства: Республиканский межведомственный научный сборник ЭНИИ Госплана УССР. – К.: Изд-во при Киевском гос. ун-те, 1990. – Выпуск 98. – С. 59 – 69. Особистий внесок: запропоновано у класифікації типів відтворення категорії прогресуючого та непрогресуючого відтворення, запропоновано формулу рентабельності, яка пов’язує цей загальний показник економічної ефективності з іншими показниками, зокрема фондовіддачею.
Черевко И.А., Алексеев И.В., Михайловский В.И. Конечный результат – главный показатель интенсификации использования производственных мощностей // Экономические науки. – 1987. – № 1. – С. 62 – 67. Особистий внесок: розвинуто положення щодо методу багатопорядкової системи машин в контексті принципу випускаючої ланки при визначенні та використанні виробничої потужності підприємств, запропоновано розглядати виробничі потужності як єдину систему в межах виробничого комплексу.
Черевко И.А., Алексеев И.В., Михайловский В.И. Производственную мощность – по конечным результатам. Методологические и методические вопросы определения и расчета величины // Региональные проблемы организации производства: Сборник научных трудов ИЭ АН УССР. – К.: ИЭ АН УССР, 1985. – С. 22 – 27. Особистий внесок: обґрунтовано необхідність вимірювання виробничої потужності підприємства не тільки в натурально-уречевленій формі, але й через трудомісткість; розвинуто положення щодо представлення виробничої системи як багато порядкової, зокрема з декількома випускаючими ланками.
Алєксєєв І.В., Синицький О.С. Фінансово-промислова група як форма розвитку потужностей у ринкових умовах // Проблеми економіки та управління: Вісник ДУ “Львівська політехніка”. – Львів: ДУ ЛП, 1993. - № 274. – С. 37 – 39. Особистий внесок: висунуто ідею про ПФГ як фактор стабільності економіки держави та сформульовано проблему мінімально необхідної чисельності учасників ПФГ як складової організаційно-економічної побудови.
з державного управління:
Алєксєєв І.В. Державне нормування діяльності підприємств: соціальні та економічні чинники // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. ЛФ УАДУ – Львів: ЛФ УАДУ; Кальварія, 2000. - Вип. 4. – С. 105-114.
Алексєєв І. Державне управління і фінансовий менеджмент ПФГ // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. ДФ УАДУ.– Дніпропетровськ: ДФ УАДУ, 2000. - Вип. 1. –С. 92 – 98.
Алексєєв І. Класифікація стратегій розвитку підприємства як передумова державного регулювання економіки // Актуальні проблеми державного управління: Науковий збірник ОФ УАДУ. – Одеса: ОФ УАДУ, 2000. - Вип. 4. – С. 264 - 273.
Алексєєв І.В. Стратегії державного управління в системі регулювання економіки // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. ЛФ УАДУ. – Львів: ЛФ УАДУ; Кальварія, 2001. - Вип. 5 – С. 170 – 176.
Алексєєв І.В. Страхування і державний фінансовий менеджмент // Актуальні проблеми державного управління: Наук. зб. ОФ УАДУ. – Одеса: Астропринт, 2000. – Вип. III. – С. 126 - 132.
Алєксєєв І. Фінанси підприємств у державному регулюванні програмами соціального розвитку та забезпечення // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. ДФ УАДУ. – Дніпропетровськ: ДФ УАДУ, 2000. - Вип. 3. – С. 192 – 197.
Алексєєв І. Функції та об’єкти державного управління // Актуальні проблеми державного управління: Наук. зб. ОФ УАДУ. – Одеса: ОФ УАДУ, Оптімум, 2001. - Вип. 6. – С. 40 – 46.
Алєксєєв І., Мороз А. Фінансові проблеми освітньої галузі в контексті державотворення в Україні // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. ЛФ УАДУ. – Львів: ЛФ УАДУ; Кальварія, 1999. - Вип. 2. – С. 111 – 117.
Статті в інших виданнях:
Алєксєєв І.В. Бюджетна система і державне регулювання розвитку підприємств // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Становлення фінансової системи України та проблеми її стабілізації: Зб. наук. пр. Ін-ту регіональних досліджень. – Львів: ІРД НАН України, 2000. - Вип.. ХІІ. Ч.1. - С. 157 - 160.
Алексєєв І.В. Диверсифікація і проблеми складу учасників ПФГ // Franz Peter Lang und Reinhold Glass (Hrsg.) „Bedeutung und Probleme aussenwirtschaftlicher Beziehungen der Transformationsstaaten unter besonderer Berucksichtingung ausleandischer Direktinvestitionen“. Beitrage zur 11. Gemeinsamen Wirtschaftskonferenz in Schirgiswalde vom 18. Bis 19. Mai 1999. – Braunschweig: Technische Universitat Braunschweig. – AP-Nr. 99/12. – P. 78 – 84.
Алєксєєв І.В. Маркетинг як інструмент аналізу банківської системи та підприємницької діяльності // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Банківська і фінансово-кредитна система та їх роль у сучасних умовах: Зб. наук. пр. Ін-ту регіональних досліджень. – Львів: ІРД НАН України, - 2000. – Випуск XVII – С. 185 - 191.
Алексєєв І.В. Параметрично-часові вимоги до інвестицій в устаткування // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Іноземні інвестиції в Україну: проблеми привабливості й залучення: Зб. наук. пр. Ін-ту регіональних досліджень. – Львів: ІРД НАН України, 2000. - Випуск XXII. – С. 61 - 68.
Кузьмін О.Є., Алєксєєв І.В. Глобалізація банківської діяльності і проблеми створення ПФГ // Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України: Збірник наукових статей. – Харків: Основа, 2001. – С. 5-6. Особистий внесок: розглянуто проблеми створення ПФГ в Україні в контексті глобалізації світової і української економіки.
Петрович И.М., Алексеев И.В. Концепция оценки технического уровня машиностроительного предприятия // Проблемы ускорения создания и освоения новой техники: Сборник научных трудов Воронежского политехн. ин-та. – Воронеж: Воронежский политехн. ин-т, 1988. – С. 100–106. Особистий внесок: розвинуто положення про показник рентабельності як складову оцінки технічного рівня підприємства.
Тези науково-практичних конференцій:
Алєксєєв І.В. Банківська система України: проблеми і моделі розвитку // Матеріали доповідей V Міжнародного конгресу українських економістів “Україна в XXI столітті: концепції та моделі економічного розвитку”. – Львів: ІРД НАН України. - 2000. – Ч.1. - С. 262 – 264.
Алєксєєв І.В. Завдання національного банку у державному регулюванні ПФГ // Доповіді і повідомлення Міжнародної науково-практичної конференції “Соціально-економічні проблеми видавничо-поліграфічного комплексу (ВПК) та його інфраструктур”. – Львів: Укр. акад. друкарства. – 1996. – С. 237 – 240.
Алєксєєв І.В. Проблема стратегії інноваційного розвитку підприємства // Зб. матеріалів Міжнародної науково-прикладної конференції “Менеджмент і міжнародне підприємництво”. – Львів: НУ “Львівська політехніка”. - 2001. - С. 7.
Алєксєєв І.В., Мороз Л.І. Конверсія та проблеми маркетингу виробничих потужностей // Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції. Потенціал управлінських систем: питання формування та розвитку.– К.: КПІ. – 1993. – С.5. Особистий внесок: розкрито зміст маркетингу виробничих потужностей в умовах конверсії вітчизняних підприємств.
