Анотація до роботи:

Гуралюк В.М. Стрес-індуковані морфофункціональні зміни надниркових залоз за різної довжини фотоперіоду (експериментальне дослідження) – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія. – Одеський державний медичний університет МОЗ України. – Одеса, 2008.

У дисертації вивчено добові морфофункціональні перебудови надниркових залоз у нормі та при дії іммобілізаційного стресу за умов фізіологічної, гіпер- та гіпофункції шишкоподібної залози.

Встановлено, що наднирковим залозам властиві циркадіанні ритми секреції катехоламінів у плазму крові з акрофазою о 14.00 год та батифазою о 02.00 год. Акрофаза секреції кортикостерону реєструвалась о 08.00 год, батифаза – о 20.00 год.

З’ясовано, що стрес-індуковані морфофункціональні перебудови надниркових залоз менш виражені у тварин, яким моделювали гіперфункцію шишкоподібної залози. У стресованих тварин на фоні гіпофункції шишкоподібної залози спостерігалося порушення функцій надниркових залоз та виникнення їх морфологічних змін.

Виявлено, що введення тваринам з нормо- та гіпофункцією шишкоподібної залози перед стресом епіталону призводить до нормалізації добових ритмів функціональної активності надниркових залоз, знижує рівень катехоламінів та кортикостерону у плазмі крові, запобігає виникненню в органелах кортикоцитів та хромафіноцитів деструкції і руйнації та не допускає явищ десинхронозу.

У дисертаційній роботі наведено теоретичні узагальнення та нове висвітлення наукової проблеми, що полягає в розкритті сутності циркадіанних перебудов структури та функцій надниркових залоз на фоні різного функціонального стану шишкоподібної залози. Встановлено особливості впливу іммобілізаційного стресу на реактивність надниркових залоз залежно від довжини фотоперіоду. З’ясовано стрес-протективний та ритморегулю-вальний ефекти препарату епіталону.

1. Ультраструктурній організації хромафіноцитів та кортикоцитів властиві циркадіанні перебудови. Між концентрацією катехоламінів і кортикостероїдів у плазмі крові та морфологічною організацією клітин надниркових залоз впродовж доби існує кореляційний зв’язок. Акрофаза секреції катехоламінів відмічалася у денні години доби, батифаза – о 02.00 год, коли рівень адреналіну становив 11,10±0,2 нмоль/л, норадреналіну – 33,80±1,1 нмоль/л.

2. Зміна світлового режиму (постійне освітлення, постійна темрява) порушують інтегральні показники циркадіанних ритмів надниркових залоз. За умов гіпофункції шишкоподібної залози розвивається десинхроноз добової активності надниркових залоз, що свідчить про істотний вплив шишкоподібної залози на їх діяльність.

3. Моделювання іммобілізаційного стресу супроводжується характерною активацією кори надниркових залоз та симпато-адреналової системи і призводить до підвищення вмісту в плазмі крові адреналіну до 27,1±0,71 нмоль/л, норадреналіну – до 85,2±1,33 нмоль/л, кортикостерону – 198,0±7,44 нмоль/л. Амплітуда ритмів секреції гормонів знижується. Прояв реакції надниркових залоз на стрес залежить від часового проміжку доби, в якому тварин піддавали іммобілізації.

4. Іммобілізація тварин на тлі гіпофункції шишкоподібної залози посилює викид катехоламінів та кортикостерону у плазму крові з розвитком десинхронозу та порушенням добового ритму секреції гормонів. Рівень кортикостерону складав 171,1±15,70 нмоль/л у ранкові години та 184,3±16,41 нмоль/л – у вечірні. Дія іммобілізаційного стресу на тварин з гіперфункцію шишкоподібної залози зумовлювала підвищення рівня кортикостерону у плазмі крові на 30%, амплітуда секреції катехоламінів вірогідно не знижувалась.

5. Уведення тваринам епіталону в дозі 0,5 мкг/тварину/добу впродовж трьох діб сприяло підвищенню стійкості тварин до дії стресового чинника, що виявлялося незначною активацією гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової та симпато-адреналової систем у відповідь на іммобілізацію. У тварин з гіпофункцією шишкоподібної залози епіталон відновлював білядобову ритмічну діяльність хромафіноцитів та кортикоцитів, підвищував їх стійкість до стресу.

6. Ін’єкції епіталону стресованим тваринам на тлі гіперфункції шишкоподібної залози не викликали вірогідних змін ультраструктури клітин надниркових залоз та показників вмісту катехоламінів у плазмі крові.

Публікації автора:

1. Пішак В.П., Гуралюк В.М. Вплив стресу на морфологічну організацію наднирникових залоз у різні періоди доби // Буковинський медичний вісник. – 2005. – Т.9, №3. – С.135-137. Дисертант самостійно провів статистичну обробку одержаних результатів дослідження, сформулював висновки.

2. Гуралюк В.М. Вплив фотоперіоду на циркадіанні ритми секреції кортикостерону в стресованих щурів // Буковинський медичний вісник. – 2006. – Т.10, №4. – С. 38-41.

3. Гуралюк В.М. Ультраструктурні та функціональні перебудови адренокортикоцитів надниркових залоз за гіпофункції шишкоподібної залози // Клінічна та експериментальна патологія. – 2007. – Т.6, №1. – С. 34-37.

4. Пат. 23176 UA, МПК А61К31/00. Спосіб антиоксидантної дії епіталону при стресі лабораторних тварин: Пат. 23176 UA, МПК А61К31/00 Пішак В.П., Гуралюк В.М., Висоцька В.Г., Булик Р.Є., Магаляс В.М. – №u200613568; Заявл. 21.12.2006; Опубл. 10.05.2007. – 4 с. Дисертант самостійно здійснив огляд літератури та експериментальну частину досліджень.

5. Гуралюк В.М. Циркадіанна морфологічна характеристика надниркових залоз за умов іммобілізаційного стресу // Матеріали ІІ міжнародної медико-фармацевтичної конференції студентів та молодих вчених: Чернівці, 21-23 лютого, 2005р. - Хист. – 2005. – №7. – С.89.

6. Гуралюк В.М. Добові ритми концентрації адреналіну у плазмі крові білих щурів при дії іммобілізаційного стресу // Матеріали XVII з’їзду Українського фізіологічного товариства присвяченого 125-річчю з дня народження академіка О.О.Богомольця. Чернівці, 18-20 травня 2006 р. – Фізіологічний журнал. – 2006. – Т.52, №2. – С.121-122.

7. Гуралюк В.М. Вплив шишкоподібної залози на вміст катехоламінів у плазмі крові // Матеріали 78-ої науково-практичної конференції студентів і молодих вчених, присвяченої 75-річчю Кримського державного медичного університету ім. С.І.Георгієвського. Симферопіль, 20 квітня 2006 р. – Симферополь, 2006. – С.80.

8. Гуралюк В.М. Добові ритми секреції кортикостерону у щурів // Актуальні питання імунології, алергології та ендокринології: матеріали регіональної науково-практичної конференції. Чернівці, 10-11 травня 2006 р. – Чернівці, 2006. – С.8-9.

9. Гуралюк В.М. Морфологічні зміни в корі надниркових залоз щурів при іммобілізаційному стресі // Морфологічний стан тканин і органів у нормі та при моделюванні патологічних процесів: матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю. Тернопіль, 30-31 травня 2006 р. – Тернопіль, 2006. – С. 39-40.

10. Гуралюк В.М. Циркадіанні зміни ультраструктури кортикоцитів пучкової зони кори надниркових залоз за умов постійної темряви // Патологоанатомічна діагностика хвороб людини: здобутки, проблеми, перспективи: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 100-річчю з дня народження професора Н.М.Шинкермана. Чернівці, 21-22 травня 2007 р. – Чернівці: Медуніверситет, 2007. – С. 81-83.