Гаськевич Оксана Володимирівна. Структура грунтового покриву Гологоро-Кременецького горбогір'я : дис... канд. геогр. наук: 11.00.05 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Л., 2005.
Анотація до роботи:
Гаськевич О. В. Структура ґрунтового покриву Гологоро-Кременецького горбогір’я. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.05 – біогеографія і географія ґрунтів. Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, Україна, 2005.
У дисертаційній роботі досліджено структуру ґрунтового покриву Гологоро-Кременецького горбогір’я на різних рівнях його організації. Такими рівнями є елементарні ґрунтові ареали та мікрокатени – найпростіші одиниці СҐП, а також ґрунтові комбінації, сформовані їхнім поєднанням на певних територіях. Проаналізовано головні фактори формування СҐП досліджуваного регіону та відзначено найбільший вплив геолого-геоморфологічних та гідрогеологічних умов. Проаналізовано зміст, риси геометричної будови ЕҐА та мікрокатен, розраховано такі геометричні показники, як середня площа, коефіцієнти розчленування ареалів окремих типів ґрунтів, оцінено їхню мінливість. Встановлено, що середні площі та коефіцієнти розчленування ЕҐА залежать від ступеня еродованості ґрунтів, водночас зі збільшенням рівня еродованості середні площі ареалів зменшуються, а коефіцієнти розчленування зростають. Для ґрунтових комбінацій території, серед яких переважають варіації та поєднання, обчислено показники складності, контрастності та неоднорідності ґрунтового покриву. Відзначено також вагомий вплив ерозійних процесів на формування цих показників.
Інтенсивне сільськогосподарське використання земель протягом тривалого періоду зумовило інтенсифікацію ерозійних процесів, що позначилося на структурі ґрунтового покриву Гологоро-Кременецького горбогір’я. Зокрема, зменшилися сумарні та середні площі ареалів нееродованих ґрунтів, зріс ступінь їхньої мінливості, збільшилися коефіцієнти складності, контрастності та неоднорідності ҐП. За умов дальшого інтенсивного розвитку ерозії на досліджуваній території матиме місце тенденція зростання частки роздрібнених контрастних ґрунтових комбінацій, натомість тепер переважають крупноблокові напівконтрастні.
Головним фактором формування структури ґрунтового покриву Гологоро-Кременецького горбогір’я є геоморфологічний – мезорельєф. Найвідчутніший вплив геологічної будови простежується у центральній частині регіону. У західній та центральній частина території дослідження на формування СҐП також впливає неоднорідний вплив ґрунтових вод. У ґрунтовому покриві горбогір’я переважають типи сірих лісових ґрунтів і чорноземів.
Елементарні ґрунтові ареали Гологоро-Кременецького горбогір’я відзначаються різноманітним змістом, оскільки ґрунти, що їх утворюють, відрізняються між собою не лише на вищих таксономічних рівнях (типу, підтипу), а й на нижчих (роду, виду, різновиду й розряду). Це зумовлює значну кількість виділених ЕҐА, мікрокатен, та складність ґрунтового покриву.
Геометрична будова ЕҐА спричинена екологічними умовами їхнього формування, зокрема ступенем розчленування і дренованості території, впливом процесів водної ерозії. Середня площа ЕҐА залежить від типу ґрунту та зростає від ясно-сірих лісових ґрунтів до чорноземів опідзолених. На середню площу ЕҐА також впливає ступінь еродованості ґрунтів: спостерігається її зменшення від незмитих до сильнозмитих відмін. Ареали середньо- та сильнозмитих відмін ґрунтів різних типів мають здебільшого площу меншу 5 га та чисельно переважають серед усіх ЕҐА. Від ступеня еродованості ґрунтів залежить і ступінь розчленування меж ЕҐА: коефіцієнт розчленування зростає від незмитих до сильнозмитих ґрунтів. Для ЕҐА еродованих ґрунтів притаманна більша мінливість показників геометричної будови, зокрема, площі, порівняно з ареалами незмитих.
Мікрокатени Гологоро-Кременецького горбогір’я належать до ерозійно-делювіального спектра та сформовані еродованими і намитими ґрунтами. Попри невеликі площі, вони відзначаються високим ступенем розчленування меж. Розміри і розчленування меж мікрокатен характеризуються високою мінливістю.
ЕҐА та мікрокатени території досліджень формують ґрунтові комбінації, головним фактором виникнення яких є мезорельєф. Переважаючими ґрунтовими комбінаціями є варіації та поєднання, між компонентами яких існують односпрямовані генетичні зв’язки. Найбільш поширеними вони є в межах Гологірського пасма та Кременецьких гір. У Вороняках, окрім них, поширені поєднання-мозаїки, при формуванні яких важливу роль відіграють строкаті материнські породи.
Ґрунтові комбінації території досліджень характеризуються високою роздрібненістю та розчленованістю ареалів, що їх утворюють. Особливо це проявляється у західній та центральній частинах горбогір’я, де за складністю ҐП комбінації належать не лише до крупноблокових, а й до роздрібнених витягнутих. Ступінь складності ҐП не залежить від роду ҐК і може бути однаково високий як у поєднаннях, так і у варіаціях.
Більшість ґрунтових комбінацій віднесена до напівконтрастних – Гологірське пасмо, Кременецькі гори; найвища контрастність спостерігається у центральній частині горбогір’я, де частина комбінацій належить до класу контрастних. Контрастність ґрунтового покриву за окремими показниками є неоднаковою. Якщо генетична контрастність для усіх комбінацій горбогір’я є порівняно невисокою, то за гранулометричним складом та ступенем еродованості ґрунтів – доволі значною. Контрастність ґрунтів у поєднаннях та поєднаннях-мозаїках загалом є вищою, ніж у варіаціях, хоча у межах Вороняк Ік останніх є наближеним за значеннями до поєднань.
Найвища неоднорідність ґрунтового покриву притаманна для комбінацій центральної частини території досліджень. Пояснюється це високою складністю і контрастністю ҐП, що, в свою чергу, зумовлено більшим горизонтальним розчленуванням території, вищим ступенем неоднорідності ґрунтів за гранулометричним складом, змитістю, літологією ґрунтотворних порід, порівняно з західною та східною частинами горбогір’я. Неоднорідність ґрунтового покриву не залежить від роду комбінацій.
За 30-річний період інтенсивного сільськогосподарського використання у СҐП відбулися деякі трансформаційні процеси. Так, змінився зміст частини елементарних ґрунтових ареалів (ЕҐА незмитих ґрунтів перетворилися на слабозмиті, слабозмитих – на середньозмиті тощо). Внаслідок зростання кількості ЕҐА та мікрокатен збільшилася роздрібненість ґрунтового покриву. Зменшуються сумарна та середня площі ЕҐА незмитих ґрунтів і зростають ці показники для еродованих відмін. Ступінь розчленування ареалів еродованих, а часто й незмитих ґрунтів, навпаки, збільшився. При зростанні роздрібненості та розчленованості ҐП зросла і його складність. Контрастність ґрунтового покриву комбінацій зросла за рахунок збільшення контрастності за категоріями змитості ґрунтів – для усіх ҐК та за гранулометричним складом – для більшості ҐК центральної частини горбогір’я.
Наявні темпи розвитку ерозійних процесів зумовлюють тенденцію до дальшого зростання кількості елементарних одиниць ґрунтового покриву, що призведе до перетворення багатьох ҐК з крупноблокових на роздрібнені. Встановлено, що збільшення площ еродованих ґрунтів зумовить підвищення контрастності ґрунтового покриву, особливо за ступенем еродованості ґрунтів. Разом з тим, спостерігається два протилежних явища: нівелююча дія процесів водної ерозії в часі (у центральній частині горбогір’я), тобто зменшення діапазону коливань величин КС між окремими комбінаціями. Для Гологірського пасма, навпаки, характерним є збільшення діапазону коливань контрастності ґрунтового покриву за ступенем еродованості. В разі подальшого зростання цього показника на території Гологірського пасма у спостерігатиметься тенденція до зменшення різниці між окремими ґрунтовими комбінаціями.
Показники розчленованості, складності, контрастності ґрунтових комбінацій є основою для якісної оцінки стану ґрунтового покриву та дають змогу встановити бонітет сільськогосподарських угідь. Урахування неоднорідності ґрунтового покриву при плануванні землекористування та запровадження протиерозійних заходів на території горбогір’я сприятиме запобіганню посиленню гетерогенності ґрунтового покриву та перетворенню ерозійних процесів на механізм його руйнування. Отримані результати пропонуємо використовувати при організації моніторингу ґрунтового покриву Гологоро-Кременецького горбогір’я.
Публікації автора:
Гаськевич О. В. Ерозійно-акумулятивні структури ґрунтового покриву Сокальського пасма // Наук. вісн. Чернівецького ун-ту: Зб. наук. праць. – Вип. 167: Географія. – Чернівці: Рута, 2003. – С. 38 – 41.
Гаськевич О. В. Трансформація ґрунтового покриву в агроландшафтах Гологоро-Кременецького горбогір’я // Фізична географія та геоморфологія. – К.: ВГЛ Обрії, 2004. – С. 47 – 53.
Гаськевич О. В. Роль антропогенного чинника у формуванні структури ґрунтового покриву Гологоро-Кременецького горбогір’я // Наук. зап. Тернопільського держ. пед. ун-ту. – Сер.: географ. – Тернопіль, 2004. – № 2. – Ч. 1. –– С. 138 – 143.
Гаськевич О. В. Особливості структури ґрунтового покриву Гологоро-Кременецького горбогір’я // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. географ. Вип. 30. – Львів: Видавничий центр ЛНУ, 2004. – С. 58 – 64.
Гаськевич О. В. Ерозійна деградація ґрунтів Гологоро-Кременецького горбогір’я // Молодь, освіта, наука, культура і національна свідомість: Зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. / Відп. ред. М. І. Шкіль. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. – Т. 2. – С. 95 – 97.
Гаськевич О. В. Оцінка варіабельності фізико-хімічних властивостей ґрунтів Гологоро-Кременецького горбогір’я // Генеза, географія та екологія ґрунтів: Зб. наук. праць. – Львів: Видавничий центр ЛНУ, 2003. – С. 91 – 94.
Гаськевич О. В. Роль ерозійних процесів у формуванні структури ґрунтового покриву Гологірського пасма // Сучасні проблеми і тенденції розвитку географічної науки. – Матер. міжнар. конф. до 120-річчя географії в ЛНУ. – Львів: Видавничий центр ЛНУ, 2003. – С. 274 – 276.
Гаськевич О. В. Вплив антропогенної діяльності на структуру ґрунтового покриву північно-західної частини Подільської височини // Матер. VІІ Міжнар. наук.-практ. конф. “Наука і освіта ’2004”. – Т. 57. – Географія та геологія. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 36 – 38.
Гаськевич О. В. Экологические аспекты изучения структуры почвенного покрова // Человек и почва в ХХІ веке. Тезисы Всеросс. конф. “VІІ Докучаевские молодежные чтения” в рамках Междунар. форума “Сохраним планету Земля”. – СПб., 2004. – С. 124 – 125.
