Анотація до роботи:

Гулейкова Л.В. Структурна характеристика та закономірності формування зоопланктону річкової системи Десни. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук зі спеціальності 03.00.17 – гідробіологія. Інститут гідробіології НАН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена вивченню структури зоопланктонних угруповань річкової системи Десни (найбільшої лівобережної притоки Дніпра) за 1986–2004 рр. Визначено видовий склад зоопланктону Десни, основних її приток та заплавних водойм, що налічує 317 видів, серед яких: Rotatoria – 193 види, Cladocera – 77, Copepoda – 46 видів, а також велігери молюска Dreissena. Встановлено характер формування видової структури та показників кількісного розвитку. Визначено основні ценотичні комплекси зоопланктонних угруповань Десни. Проведено аналіз екологічної і трофічної структури зоопланктону ріки. На підставі узагальнених багаторічних досліджень встановлено загальні закономірності формування зоопланктону Десни (великої рівнинної ріки з природною морфометричною будовою). Розроблено типізацію заплавних водойм відносно їх стадій сукцесії та досліджено їх планктофауну. Вивчено вплив заплавних водойм та основних приток на формування зоопланктону основного русла. На основі вивчення багаторічної динаміки видового складу, кількісних показників, сапробіологічної характеристики зоопланктону, дана комплексна оцінка сучасного екологічного стану Десни.

На підставі багаторічних досліджень зоопланктону, Десну можна віднести до річок з добре виявленим і сформованим потамопланктоном.

1. У складі зоопланктону Десни та водоймах придаткової системи виявлено 317 видів, що відносяться до 99 родів з 35 родин. Серед них 193 види складають коловертки, 46 – веслоногі, 77 видів – гіллястовусі ракоподібні, а також велігери молюска Dreissena. Знайдено 184 види зоопланктону раніше не відмічених для басейну ріки. Найбільш різноманітно представлена планктофауна головного русла, де зареєстровано 274 види: коловерток – 171, веслоногих – 34, гіллястовусих рачків – 68 види і велігери Dreissena.

2. Провідна роль у формуванні видового різноманіття зоопланктону Десни в річкових ділянках належить коловерткам, а у водоймах заплави – ракоподібним. В головному руслі значну роль відігравали пелагічні угруповання, а на ділянках з розвиненою придатковою системою – прибережно-фітофільні та фітофільні. Трофічні групи були представлені, переважно, нанопланктофагами. У верхів’ї ріки та в місцях локального забруднення відбувалося спрощення трофічної структури зоопланктонних угруповань з тенденцією до збільшення частки детритофагів.

3. Аналіз просторового розподілу угруповань зоопланктону дозволив виділити чотири ділянки головного русла ріки з відмінностями формування їх видового і кількісного різноманіття та структури домінуючого комплексу.

4. Структурну організацію зоопланктону на верхній ділянці визначає техногенний чинник, пов’язаний з зарегулюванням річки греблею Десногорського водосховища. У верхів’ї йде формування зоопланктонного угруповання, яке ще не має чітко вираженої структури. У водосховищі розвивається полідомінантне угруповання Diaphanosoma brachyurum, Daphnia cucullata, що притаманне озероподібним водоймам. На відстані декількох кілометрів від водосховища зоопланктон набуває типові риси потамопланктону, а його структура має монодомінантний характер при домінуванні Bosmina longirostris.

5. Видовий склад і кількісна представленість зоопланктону середньої та нижньої ділянок формується, в основному, під дією природних чинників, зокрема добре розвиненої придаткової системи. На середній ділянці розвивається олігодомінантне зоопланктонне угруповання Mesocyclops leuckarti, Asplanchna priodonta, а на нижній – полідомінантне Asplanchna priodonta, Diaphanosoma brachyurum. Вплив антропогенного чинника на структурні показники носив тимчасовий і локальний характер та відмічався на обмежених ділянках.

6. Рівень кількісних показників зоопланктону Десни характеризувався широкою амплітудою коливань і залежав від водності року та біотопічних умов. Загальною закономірністю розподілу кількісних показників було збільшення їх від верхів’я до гирла.

7. Сезонна динаміка зоопланктону характеризувалася двома піками: наприкінці весни, за рахунок розвитку ротаторного комплексу, та наприкінці літа – ротаторно-кладоцерного.

8. На формування та розвиток зоопланктону Десни великий вплив мають водойми заплави, що мають постійний гідрологічний зв’язком з головним руслом та притоки, стік яких зарегульовано, зокрема р. Шостка. Водойми придаткової системи збагачують видовий склад зоопланктону ріки, але на кількісні показники практично не впливають.

9. Дослідження багаторічної динаміки зоопланктону Десни свідчить про те, що найбільші зміни його складу, чисельності і біомаси, у порівнянні з природними показниками (30-ті роки минулого століття), відбулися в період найбільшого техногенного навантаження у 60-ті роки. На сучасному етапі відбулося наближення показників зоопланктону до їх природних значень.

10. Сапробіологічний аналіз за показниками зоопланктону характеризує Десну як -мезосапробну водойму (діапазон значень індексу сапробності 1,4–2,5), а оцінка сучасного екологічного стану ріки, з урахуванням рекомендацій Водної Рамкової Директиви, вказує на те, що Десна справляється з виникаючими кризовими екологічними ситуаціями, про що свідчить сталість структури зоопланктону.

Публікації автора:

1. Гулейкова Л.В. Вплив приток на розвиток зоопланктону річки Десни // Наукові записки Тернопільського держ. пед. університету ім. В. Гнатюка. Серія: Біологія, № 3(14). Спец. випуск: Гідроекологія. – 2001.– С. 45–48.

2. Громова Ю.Ф., Гулейкова Л.В. Зоопланктон трансграничных водных объектов бассейна Днепра // Экологическое состояние трансграничных участков рек бассейна Днепра на территории Украины – К.: Академпериодика, 2002. – С. 133–145.

3. Шевцова Л.В., Гулейкова Л.В. Многолетняя динамика зоопланктона р. Десны // Гидробиол. журн. – 2005. – 41, № 2. – С. 3–16.

4. Гулейкова Л.В. Значення заплавних водойм у формуванні зоопланктону р. Десни // Наукові записки Тернопільського Нац. пед. університету ім. В.Гнатюка. Серія: Біологія. Спец. випуск: Гідроекологія. – 2005. – №3 (26). – С. 122–124.

5. Афанасьев С.А., Середа Т.Н., Гулейкова Л.В., Усов А.Е. Некоторые аспекты решения экологических проблем рек урбанизированных территорий (на примере р. Стрижень) // Наукові записки Тернопільського Нац. пед. університету ім. В. Гнатюка. Серія: Біологія. Спец. випуск: Гідроекологія. – 2005. – №3 (26). – С. 21–23.

6. Гриб Й.В., Малафеев В.В., Середа Т.Н., Гулейкова Л.В. и др. Особенности экологии правобережных пойменных водоемов среднего течения р. Десны // Ред. Гидробиол. журн. – К., 1991 – 22 с. Деп. в ВИНИТИ 14.08.91 № 3464–В91.

7. Сергеев А.И., Северенчук Н.С., Гулейкова Л.В. Влияние природных и антропогенных факторов на состояние зообентоса и зоофитоса Десны и ее притоков // Итоги и перспективы гидроэкологических исследований: Материалы междун. научн. конференции – Минск, 1999. – С. 221–224.

8. Гулейкова Л.В. Зоопланктон пойменных водоемов среднего течения р. Десны // Структура і функціональна роль тваринного населення в природних та трансформованих екосистемах: Тези І міжнародної конференції, Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. – С. 23–25.

9. Карпова Г.А., Гулейкова Л.В., Яворский В.Ю. Изменение биоты пойменного водоема Гайтан (р. Десна) во временнм аспекте // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. – К.: Ніка-Ценр, 2003. – 5. – С. 233–237.

10. Гулейкова Л.В. Зоопланктон річки Десни, основних її приток та оцінка їх екологічного стану на території України // Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: Матеріали ІІ міжнародної наук. конференції, Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С. 36–37.

11. Триліс В.В., Яворський В.Ю., Афанасьєв С.О., Громова Ю.Ф., Гулейкова Л.В. Дрифт безхребетних, як фактор формування угруповань макрозообентосу пригирлової ділянки р. Десни // Рибне господарство. Міжвідомчий тематичний науковий збірник, 2003. – Вип. 63. – С. 228–231.

12. Яворський В.Ю., Триліс В.В., Афанасьєв С.О., Гулейкова Л.В. Методичні особливості вивчення макробезхребетних гідробіонтів незарегульованих рівнинних річок на прикладі р. Десни // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. – К.: Ніка-Ценр, 2004.– 6. – С. 273–276.

13. Гулейкова Л.В. Сезонні зміни зоопланктону р. Десни // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. – К.: ВГЛ «Обрії», 2005. – 8. – С. 177–181.

14. Гулейкова Л.В. Зоопланктон верхньої ділянки р. Десни // Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: Матеріали ІІІ міжнародної наук. конференції, Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – С. 36–37.

Подяка

Автор вшановує пам’ять та висловлює велику подяку першому науковому керівникові д.б.н. Лідії Миколаївні Зімбалевській.

Автор щиро вдячний науковому керівникові дисертаційної роботи д.б.н., професору Л.В. Шевцовій за надання цінних порад і консультацій. Велика подяка к.б.н. С.Л. Шерстюк, к.б.н. С.О. Афанасьєву, к.б.н. О.В. Пашковій, к.б.н. Ю.В. Плігіну, всім співробітникам відділу іхтіології та екології річкових систем Інституту гідробіології НАН України за допомогу та всебічну підтримку.