Анотація до роботи:

Свінцицька Н.Л. Структурна організація кровоносного русла пілоричного відділу шлунка людини в нормі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія. - Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2007 р.

У дисертаційній роботі обґрунтовано уявлення про те, що слизова оболонка шлунка знаходиться в особливому, привілейованому положенні за рахунок пристосувальних механізмів, що здійснюються завдяки особливому положенню, гістологічній будові та особливому влаштуванню кровоносного русла підслизового шару, який виконує роль опосередкованої ланки в гемодинаміці між поверхневими кровоносними комунікаціями шлункової стінки та слизової оболонки.

Уперше в наочній формі підтверджена наявність у поверхневому кровоносному руслі пілоричного відділу шлунка обхідних артеріовенозних комунікацій, які локалізуються на передній і задній стінках у ділянці малої кривизни.

Особливою новизною відрізняються дані, отримані завдяки стереологічному аналізу кровоносного мікроциркуляторного русла слизової оболонки шлунка. Встановлено, що обмінні процеси в тканинних структурах слизової оболонки відбуваються за рахунок складноорганізованої в її товщі системи резистивних, обмінних і місткісних кровоносних мікросудин із наявністю шляхів шунтуючого кровотоку. В цілому, вся сукупність цих кровоносних мікросудин відрізняється великою густотою зосередження. При цьому густота прогресивно зростає в напрямку до приепітеліального шару, де вони стають гранично густими.

Установлено, що особлива диспозиція артеріол і венул визначає характер формування сіток обмінних мікросудин, які містять капілярні петлі з послідовним і паралельним рухом крові між відповідними артеріолами і збірними венулами. Тому гемомікроциркуляторне русло слизової оболонки шлунка – це радіально-концентрична сітка, в якій умовно позначаються мікросудинні осередки подвійної номінації. В одних із них осьовим центром розглядаються артеріоли, а в інших – збірні венули. У зв'язку з цим перші виділяються нами під назвою резистивно-розподільних, тоді як другі фігурують як збірно-місткісні сегменти.

У дисертації, вперше, на основі використання ефективної за результативністю комбінації морфологічних методів і їх модифікації наведені дані, які не тільки доповнюють, а й глибше розкривають фундаментальні уявлення про конструкцію екстра- й інтрамурального кровоносного русла шлунка людини. Особлива увага звертається на встановлення закономірностей структурної організації кровоносного мікроциркуляторного русла слизової оболонки пілоричного відділу шлунка, що є важливим для розуміння морфологічної складової механізму патогенезу виразкової хвороби, деструктивні зміни якої найчастіше локалізуються в цьому відділі.

1. Товщина шлункової стінки людини характеризується помітною мінливістю, яка в основному залежить від змінного значення ширини підслизового сполучнотканинного прошарку. Але незалежно від цього у всіх випадках товщина слизової оболонки залишається постійною. З цього пливає, що в шлунковій стінці слизова оболонка займає особливе, привілейоване положення.

2. У стінці пілоричного відділу шлунка, окрім секреторного епітелію, найчисленнішими ефекторними елементами є гладком'язові клітини, які структурно організовані у вигляді декількох функціональних асоціацій:

а - власне м'язовий пласт (м'язова оболонка), що складається з окремих м'язових пучків тринапрямленої орієнтації;

б - м'язово-якірні ланцюги, що проходять від м'язової оболонки через підслизову сполучнотканинну основу до м'язової пластинки слизової оболонки;

в - м'язова пластинка слизової оболонки;

г - гладком'язові інтрузії власної пластинки слизової оболонки.

3. До найважливіших морфологічних особливостей поверхневого кровоносного русла шлунка належать:

а - артерії і вени великого вінцевого тракту, а також їхні гілки і притоки відповідно, відрізняються більшою мірою звивистості в порівнянні з такими малого вінцевого тракту, що пояснюється більшою рухомістю і розтяжністю шлунка по його великій кривизні;

б - вени малого вінцевого тракту і їхні притоки (2,18 ± 0,4 мм), в порівнянні з протилежними їм великого вінцевого тракту (1,65 ± 0,38 мм), характеризуються більшою шириною свого внутрішнього просвіту;

в - поверхнева сітка кровоносного русла задньої стінки шлунка, в порівнянні з його передньою стінкою, менш густа, а її окремі петлі виражені не зовсім виразно. При цьому самі артерії і супровідні вени характеризуються нижчим ступенем звивистості. Ця особливість пояснюється тим, що в процесі травлення задня стінка менш схильна до функціональної деформації.

4. Винятковою особливістю конструкції поверхневого кровоносного русла шлунка є наявність у ньому обхідних артеріовенозних комунікацій, які локалізуються на передній і задній стінках у ділянці малої кривизни, ближче до пілоричного відділу. При цьому передні з них мають вигляд судинних перемичок, кінці яких зв'язують дві близько розташовані артерії, а проміжна їхня частина сполучена за допомогою короткого стовбура з веною, що знаходиться між цими артеріями.

У ділянці задньої стінки подібні артеріовенозні комунікації мають вигляд тонких, прямолінійно орієнтованих судин, що транзитно проходять значну відстань від артеріальної ланки поверхневого русла до відповідної йому за діаметром венозної судини.

5. Підслизове кровоносне русло шлункової стінки представлене сіткою артеріальних і венозних мікросудин, в якій виділяються окремі клубочкові асоціації, відповідні формою і розміром, постійним складкам (шлунковим полям) слизової оболонки. З одного боку вони пов'язані з поверхневим кровоносним руслом, а з другого боку від них беруть початок кровоносні мікросудини, що здійснюють доставку крові до гемомікроциркуляторного русла слизової оболонки. Отже, підслизове кровоносне сплетення виконує роль опосередкованої ланки в гемодинаміці між поверхневими кровоносними комунікаціями шлункової стінки і її слизовою оболонкою.

6. Обмінні процеси у тканинних структурах власне слизової оболонки пілоричного відділу відбуваються за рахунок складноорганізованої системи резистивних, обмінних і місткісних кровоносних мікросудин із наявністю шляхів шунтуючого кровотоку. В цілому, вся сукупність цих кровоносних мікросудин відрізняється великою густотою зосередження. При цьому густота гемомікроциркуляторної сітки слизової оболонки прогресивно зростає в напрямку до її поверхневого (приепітеліального) шару.

7. У гемомікроциркуляторному руслі артеріоли і венули, проходячи вертикально через товщу слизової оболонки до покривного епітелію, виявляються територіально роз'єднаними між собою по рядах, що періодично чергуються. Подібна диспозиція визначає характер формування сіток обмінних мікросудин, які включають капілярні петлі з послідовним і паралельним рухом крові між відповідними артеріолами і збірними венулами. Тому гемомікроциркуляторне русло слизової оболонки пілоричного відділу шлунка – це сітка, організована за радіально-концентричним принципом, завдяки чому в ній умовно можна виділити мікросудинні осередки модульного типу подвійної номінації. У одних із них осьовим центром розглядаються артеріоли, а в інших - збірні венули. Перші доцільно виділяти під назвою резистивно-розподільних мікросудинних сегментів, тоді як другі фігуруватимуть як сегменти збірно-місткісні.

Публікації автора:

1. Шерстюк О.А., Небаба Н.Л., Рогуля В.О. Современные представления о морфологии кровеносного микроциркуляторного русла слизистой оболочки желудка человека и его роль в развитии язвенного дефекта // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2004.– Т.3, № 4. – С.94-98.

Здобувачу належить аналіз літературних джерел, сформульовані висновки.

2. Шерстюк О.А., Небаба Н.Л., Коваленко В.О., Дейнега Т.Ф., Тихонова Л.О. Изменения сосудов кровеносного микроциркуляторного русла и периваскулярного клеточного окружения в стенке пилорического отдела желудка в норме и при язвенной болезни // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2005. – Т.5, вип.1. –С.168-170.

Здобувач провела аналіз літератури, обробку гістологічного матеріалу, сформулювала висновки.

3. Шерстюк О.А., Небаба Н.Л., Дейнега Т.Ф., Тихонова Л.О., Рогуля В.О. Морфофункціональне значення ланок гемомікроциркуляторного русла спіралеподібної, V-подібної та шпилькоподібної форми // Світ медицини та біології. – 2005. – №1. – С.64-68.

Здобувачем проведені аналіз результатів роботи, порівняння з даними на-укової літератури та сформульовані висновки.

4. Небаба Н.Л., Блищавенко Ю.В., Шерстюк О.А., Дейнега Т.Ф., Ро-зум М.В. Исследование сосудистого русла некоторых органов человека при по-мощи коррозионного метода // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. – 2006. – Т.142, ч.1. – С.56-57.

Здобувачу належить ідея роботи, проведений аналіз результатів дослі-дження, сформульовані висновки.

5. Костиленко Ю.П., Небаба Н.Л. Пути шунтирующего кровотока в поверхностном кровеносном русле интактного желудка человека // Світ меди-цини та біології. – 2006. – №2. – С.24-29.

Здобувачем проведено морфологічне дослідження та аналіз результатів, сформульовані висновки.

6. Небаба Н.Л. Структурная организация подслизистого кровеносного русла желудка человека в норме // Таврический медико-биологический вестник. – 2006. – Т.9, №5. – С.120-123.

7. Свинцицкая Н.Л. Структурная организация гемомикроциркуля-тор-ного русла слизистой оболочки желудка человека в норме // Актуальні про-блеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної акаде-мії. – 2006. – Т.6, вип.4. – С.70-74.

8. Свинцицкая Н.Л. Особенности микроскопического устройства слизис-той оболочки интактного желудка человека // Вісник проблем біології і меди-цини. – 2006. – №4. – С.72-77.