Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Фізіологія людини і тварин


Колотушкіна Олена Вадимівна. Структурні особливості процесів мієлінізації та експериментально викликаної демієлінізації в умовах культивування нервової тканини. : Дис... канд. наук: 03.00.13 - 2003.



Анотація до роботи:

Колотушкіна О.В. Структурні особливості процесів мієлінізації та експериментально викликаної демієлінізації в умовах культивування нервової тканини. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини та тварин. – Інститут фізіології ім.О.О.Богомольця НАН України. Київ – 2003.

Дисертація присвячена вивченню процесу мієлінізації та експериментально викликаної демієлінізації у тканинах мозочка щурів in vitro та in vivo, а також з’ясуванню впливу на ці процеси екстракту гриба Hericium erinaceus. За допомогою модифікованого методу культивування було виявлено, що процес мієлінізації у культурі починався наприкінці 3-го тижня in vitro. Протягом 4-го тижня в культурі спостерігалися інтактні зрілі мієлінізовані відростки, подібні за структурою з такими in vivo. Під впливом сироваток крові хворих на розсіяний склероз у стадії загострення і ремісії мієлінові оболонки зазнавали демієлінізації, а гліальні клітини демонстрували структурні зміни та фагоцитарні властивості. Під впливом обох сироваток спостерігалися схожі структурні зміни, але у кількісному співвідношенні сироватка хворих у стадії загострення мала більш руйнівний характер. Культивовані у присутності екстракту гриба Hericium erinaceus клітини характеризувалися нормальним ростом, проте процес мієлінізації проходив більш інтенсивно і швидко. Додавання сироваток крові хворих на розсіяний склероз до клітин, культивованих у присутності екстракту, викликало значно меншу демієлінізацію аксонів.

Отримані дані дозволяють рекомендувати культуру клітин мозочка як адекватну модель для вивчення процесів мієлінізації та демієлінізації in vitro, а також для подальшого вивчення дії екстракту Hericium erinaceus у клінічних умовах.

  1. За допомогою модифікованого методу культивування у дисоційованій культурі клітин мозочка новонароджених щурів був виявлений та охарактеризований процес формування інтактних мієлінових оболонок нервових відростків, подібних за ультраструктурою до таких in vivo. Під впливом сироваток крові хворих на РС у різних стадіях нервові відростки зазнають демієлінізації, а гліальні клітини структурно змінюються. Додавання екстракту H. erinaceus до культивованих клітин прискорює процес мієлінізації, а дія сироваток крові хворих РС на клітини, культивовані у присутності екстракту, викликає значно меншу демієлінізацію нервових відростків.

2. З’ясовано, що на 21-шу добу in vitro у культурі виявляються незрілі і нещільні, а на 26-ту – зрілі сформовані мієлінові оболонки. Виявлено, що у подальшому процес мієлінізації у культурі триває, тому що на 31-шу добу in vitro кількість ламел значно перевищує їх кількість на попередніх строках.

3. Встановлена подібність ультраструктурних характеристик мієлінових оболонок та клітинних елементів у 26-денній культурі і у ЦНС 2-місячних щурів, що дозволяє використовувати культуру цієї тканини як модель для вивчення демієлінізуючого процесу.

4. Під впливом сироваток крові хворих на РС різного ступеню тяжкості мієлінові оболонки у культурі клітин мозочка зазнають демієлінізації. Виявлено розшарування мієлінових оболонок, а також зміна форми мієлінових ламел, що призводить до розщеплення оболонок. Внаслідок зміни структури мієлінових оболонок кількість ламел значно зменшується. Також виявлено утворення ламелами везикулоподібних та цистерноподібних структур, які були локалізовані у межах зміненої оболонки.

5. Виявлено, що структурні зміни у ЦНС тварин, хворих на ЕАЕ, та культивованих клітин мозочка під впливом сироваток крові хворих на РС мають подібний характер, що дозволяє використовувати цю культуру для вивчення впливу різних речовин на процеси мієлінізації і демієлінізації.

6. Встановлено, що дія сироваток крові хворих на РС різного ступеня тяжкості викликає подібні морфологічні зміни, але у кількісному відношенні більш виражена демієлінізація спостерігається під впливом сироваток хворих на РС у стадії загострення.

7. Культивування клітин мозочка у присутності екстракту H. erinaceus характеризується нормальним розвитком клітинних елементів та більш інтенсивним ходом процесу мієлінізації. Виявлено, що мієліногенез завершується до 26-го дня культивування. Таким чином, даний екстракт має регулювальну дію щодо швидкості і тривалості формування мієлінових оболонок.

8. При додаванні сироваток крові хворих на РС до клітин, культивованих у присутності екстракту H. erinaceus, мієлінові оболонки зазнають структурних змін (локальне розшарування та розщеплення з утворенням порожнин між ламелами). Проте ступінь вираження цих змін значно менша порівняно із такою в експериментах по культивуванню клітин без додавання екстракту. Таким чином, даний екстракт сприяє більш вираженому розвитку захисних механізмів нервової тканини або підсиленню дії цих механізмів, внаслідок чого культивована тканина демонструє суттєву стійкість до дії демієлінізуючих факторів.

9. Отримані результаті дозволяють, по-перше, рекомендувати культуру клітин мозочка як адекватну модель для подальшого вивчення процесів мієлінізації та демієлінізації in vitro і тестування дії різних препаратів щодо формування або відновлення мієлінових оболонок; і, по-друге, рекомендувати екстракт грибу H. erinaceus для подальшого вивчення у клінічних умовах з метою його потенційного використання як засобу для профілактики та лікування захворювань, що супроводжуються демієлінізацією.

Список опублікованих за темою дисертації робіт

Статті:

  1. Пивнева Т.А., Колотушкина Е.В., Мельник Н.А. Механизмы процесса демиелинизации и его моделирование // Нейрофизиология. - 1999. - Т. 31, № 6. - С. 497-509.

  2. Kolotushkina E.V., Skibo G.G., Pivneva T.A. Induction of the demyelination process by blood serum of multiple sclerosis patients // Нейрофизиология/Neurophysiology. - 2000. - Т. 32, №3. - С. 270-271.

  3. Колотушкина Е.В., Пивнева Т.А., Соколова Л.И., Василенко Д.А., Скибо Г.Г. Моделирование процессов миелинизации и демиелинизации в культуре клеток мозжечка крысы // Нейрофизиология. - 2000. - Т. 32, № 6. - С. 437-444.

  4. Kolotushkina E.V., Moldavan M.G., Voronin K.Yu., Skibo G.G. The influence of Hericium erinaceus extract on myelination process in vitro // Фізіологічний журнал. - 2003. - Т. 49, № 1. - С. 46-54.

  5. Скибо Г.Г., Соколова Л.І., Колотушкіна О.В. Мієлінотоксичний вплив на культуру нервової тканини сироватки крові хворих на розсіяний склероз // Медичні перспективи. - 1998. - Т. III, № 3. - С. 3-5.

Тези доповідей:

  1. Kolotushkina E., Pivneva T., Skibo G., Sokolova L. Ultrastructural features of demyelination process in the model of multiple sclerosis // Eur. J. Neurosci. - 2000. - Vol. 12, suppl. 11. - P. 220.

  2. Пивнева Т.А., Колотушкина Е.В., Василенко Д.А., Скибо Г.Г. Индукция процесса демиелинизации in vitro // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2001. - Т. 10, №2. - С. 203.

  3. Sokolova L., Kolotushkina E., Pivneva T., Skibo G. Neurospecific immunity in different stages of multiple sclerosis // J. Neurol. Sci. - 2001. - Vol. 187, suppl. 1. - S267.

  4. Колотушкина Е.В., Пивнева Т.А., Скибо Г.Г. Миелинизация и демиелинизация в культуре клеток мозжечка // Тезисы докладов, Международная конференция по нейрофункциональной морфологии «Колоссовские чтения-2002». – Спб: Ин-т физиологии им.И.П.Павлова РАН. – 2002. - С. 133-134.

Анотації: