Анотація до роботи:

Слюсар Н.О. Структурно-функціональні особливості драматургійних текстів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 – українська мова. – Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2004.

Дисертаційна робота присвячена аналізу мовних особливостей драматичного жанру як роду літератури. Специфіка драматичного жанру проаналізована в проекції на мовні особливості творів інших літературних родів – епосу та поезії. У дисертації встановлено лінгво-структурні особливості складників драматургійного тексту – діалогу та монологу. Об’єктом аналізу дисертації був також авторський монолог, що присутній у драмі у вигляді ремарки. Визначено особливу, відсутню в інших літературних родах функцію власного імені персонажа. Це імена дійових осіб (власні та їх еквіваленти), що виконують функцію авторизації реплік у діалогічному текстовому масиві. Тобто встановлено специфічну роль власного імені в тексті твору як компонента інфраструктури речення. У процесі аналізу визначались індивідуальні особливості творчої манери
І.К. Карпенка-Карого, М.Л. Кропивницького та М.П. Старицького у використанні мовних засобів як основи драматургійного тексту. Визначено опорні вербально-конструктивні ознаки, що характеризують драматургійний текст як особливий вид словесно-художнього мистецтва.

Публікації автора:

1. Діалог і монолог як структурні складники тексту п’єс
І. Карпенка-Карого, М. Кропивницького, М. Старицького // Дослідження з лексикології і граматики української мови. Т. 1. – Дніпропетровськ: вид-во “Навчальна книга”, 1999.

2. Синтаксична структура ремарки в драматичному творі (на матеріалі п’єс І. Карпенка-Карого, М. Кропивницького, М. Старицького) // Дослідження з лексикології і граматики української мови. Т. 2. – Дніпропетровськ: вид-во “Навчальна книга”, 2000.

3. Монолог як складник текстової частини драматичного твору: функціональна типология (на матеріалі п’єс І. Карпенка-Карого,
М. Кропивницького, М. Старицького) // Дослідження з лексикології і граматики української мови. Т. 3. – Дніпропетровськ: вид-во “Навчальна книга”, 2002.

4. Особливості вживання власних імен у структурі драматичних творів
І. Карпенка-Карого, М. Кропивницького, М. Старицького // Наука і освіта: Збірник наукових праць. Академія наук вищої школи України. – К.: ВПЦ “Експрес”, 2003. – С. 63 – 73.

5. Діалог у драматичних творах Г.Ф. Квітки-Ослов’яненка та
І. Карпенка-Карого (Зіставний аспект) // Лінгвістичні дослідження. Збірник наукових праць. Випуск ХІ. Частина 2. – Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди. – Харків: Видавець Прокопенко Г.Є., 2003. – С. 56 – 61.

6. Про деякі особливості вживання власних імен у структурі драматичних творів М. Старицького // Актуальные проблемы обучения иностранных студентов. Материалы межвузовской научно-практической конференции. – Днепропетровск, 1999.

7. Развитие навыков монологической и диалогической речи иностранных слушателей // Актуальные проблемы обучения иностранных студентов. Материалы пятой межвузовской научно-практической конференции. – Днепропетровск, 2003.

8. Структура навчального дискурсу на заняттях з вивчення мови іноземними студентами (в аспекті тематичної матеріалізації діалогічної форми мовлення) // Актуальные проблемы обучения иностранных студентов. Материалы шестой межвузовской научно-практической конференции. – Днепропетровск, 2004.