Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Ревматологія


191. Грішин Дмитро Володимирович. Структурно-функціональні особливості лівого шлуночку і апарату мітрального клапана у хворих з його ідіопатичним пролапсом: дис... канд. мед. наук: 14.01.12 / Донецький держ. медичний ун-т ім. М.Горького. - Донецьк, 2004.



Анотація до роботи:

Грішин Д.В. Структурно-функціональні особливості лівого шлуночка та апарату мітрального клапану у хворих з його ідіопатичним пролапсом. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.12 – ревматологія. – Донецький державний медичний університет ім. М.Горького, Донецьк, 2004.

Дисертація присвячена вивченню клініко-ехокардіографічних особливостей захворювання у 119 хворих на ідіопатичний пролапс мітрального клапану в проспективному спостереженні. Всім хворим проводилось трансторакальне (у 54 випадках повторно), а 67 і 43 хворим відповідно – трансезофагеальне і стресове ехокардіографічні дослідження. Структурні зміни апарату мітрального клапану (деформації стулок і/або потовщення і/або ущільнення / склерозування / кальцифікація) різного ступеня були у 66,2 % пацієнтів, мітральна регургітація мала місце в 88,2 % випадків. У осіб із значними структурними змінами мітрального клапану ступінь мітральної регургітації була значно вищою, ніж у хворих з помірними змінами мітрального клапану (рівні регургітаційного об'єму 53,7 ± 11,9 мл проти 45,2 ± 9,8 мл; фракції регургітації 51,6 ± 8,7 % проти 39,7 ± 7,9%; площі ефективного регургітаційного отвору 0,52 ± 0, 12 см2 проти 0,38 ± 0,14 см2). У діагностиці особливостей структури і функції мітрального клапану високу інформативність продемонстрували трансезофагеальна і стресова ехокардіографія. Помірна чи виражена дилатація лівого шлуночка мала місце у 18,5 % хворих, його помірна чи виражена гіпертрофія – у 14,3 % (ексцентрична чи змішана). Зниження систолічної функції лівого шлуночка відмічене в 11,8 % спостереженнях (у 9,2 % - помірне і в 2,6 % - виражене), порушення діастолічної функції лівого шлуночка – в 19,3 % (у всіх випадках за типом порушення розслаблення). Порушення структури лівого шлуночка, а також його функції (як у спокої, так і при навантажувальному тесті ) частіше мали місце у пацієнтів з вираженими змінами апарату мітрального клапану і наявністю вираженої/тяжкої мітральної регургітації, а зростання структурних і/або функціональних змін мітрального клапану і/або лівого шлуночка – при їх початковому більшому ступені. За даними критерію c2 Пірсона і покрокового множинного регресійного аналізу чинниками ризику розвитку і прогресування мітральної регургітації у хворих з пролапсом мітрального клапану з'явилися наявність виражених структурних порушень апарату мітрального клапану, вік 40 років і старше, наявність артеріальної гіпертензії, її тривалість 1 рік і більше та надмірна маса тіла. Факторами ризику розвитку та прогресування порушень геометрії лівого шлуночка з'явилися наявність артеріальної гіпертензії, її тривалість 1 рік і більше, вік 40 років і більше, наявність вираженої і тяжкої мітральної регургітації. Чинниками ризику розвитку порушень систолічної і/або діастолічної функції лівого шлуночка, окрім перерахованих вище параметрів з'явилися також гіпертрофія лівого шлуночка.

1. У дисертації проведено теоретичне узагальнення і досягнуто рішення наукової задачі – з використанням комплексу трансторакальних, трансезофагеальних і стресових ехокардіографічних методів дослідження встановлені особливості порушень структури і функції апарату МК і ЛШ у осіб з ідіопатичним ПМК, визначені чинники ризику розвитку і прогресування цих порушень.

2. Структурні зміни апарату МК (деформації стулок і/або потовщення і/або ущільнення /склерозування / кальцифікація) різного ступеня були у 66,2% пацієнтів, МР мала місце в 88,2 % випадків. У осіб із значними структурними змінами МК ступінь МР була значно вищою, ніж у хворих з помірними змінами МК. У діагностиці особливостей структури і функції МК високу інформативність мають трансезофагеальна і стресова ехокардіографія.

3. Дилатація ЛШ виявлена у 18,5 % хворих (у 15,1 % - помірна і у 3,4 % - виражена), його гіпертрофія – у 14,3 % (у 12,6 % - помірна і у 1,7% - виражена; у 9,2 % - ексцентрична, у 5,1 % - змішана). Зниження систолічної функції ЛШ відмічене в 11,8 % спостереженнях (у 9,2% - помірне і в 2,6 % - виражене), порушення діастолічної функції ЛШ – в 19,3 % (у всіх випадках по типу порушення розслаблення). Порушення структури ЛШ, а також його функції (як у спокої, так і при виконанні стресової ехокардіографії) частіше мали місце у пацієнтів з вираженими змінами апарату МК і наявністю вираженої/важкої МР.

4. Серед пацієнтів з вираженими структурно-функціональними змінами МК порушення ритму серця (надшлуночкові і шлуночкові екстрасистоли, епізоди надшлуночкових тахікардій) мали місце частіше, ніж при меншому ступені змін МК.

5. За даними проспективного динамічного спостереження зростання структурних і/або функціональних змін МК і/або ЛШ частіше мало місце при їх початковому більшому ступені. Прогресування змін структури ЛШ було в 45,8 % випадків при їх початковому значному ступені; зростання дилатації ЛШ – у 27,7% хворих з наявністю його початкової дилатації; погіршення систолічної і діастолічної функції ЛШ – в 18,2 % і 15,0 % відповідно серед хворих з наявністю його дисфункції на початку дослідження.

6. При оцінці за допомогою критерію c2 Пірсона і покрокового множинного регресійного аналізу чинниками ризику розвитку і прогресування МР у хворих з ПМК з'явилися наявність виражених структурних порушень апарату МК, вік 40 років і старше, наявність АГ і її тривалість 1 рік і більше та надмірна маса тіла. Факторами ризику розвитку та прогресування порушень геометрії ЛШ з'явилися наявність АГ, її тривалість 1 рік і більше, вік 40 років і більше, наявність вираженої і важкої МР. Чинниками ризику розвитку порушень систолічної і/або діастолічної функції ЛШ, окрім перерахованих вище параметрів з'явилися також гіпертрофія ЛШ.

Публікації автора:

    1. Дядык А.И., Багрий А.Э., Гришин Д.В. Современные представления о клинике, осложнениях и тактике ведения больных с пролапсом митрального клапана // Арх.клин.эксп.мед.–2001.–Т.10,№3.–С.343-347 (автор забезпечив аналіз літературних джерел, літературне оформлення статті).

    2. Дядык А.И., Багрий А.Э., Самойлова О.В., Гришин Д.В., Онищенко А.В., Гнилицкая В.Б., Шпилевая Н.И., Саввина Н.Д., Левитан А.М. Патофизиология хронической митральной недостаточности // Тавр. мед.-биол. вестн.–2001.–Т.4, № 3.–С. 12-16 (автор забезпечив аналіз літературних джерел, літературне оформлення статті).

    3. Дядык А.И., Багрий А.Э., Лебедь И.А., Левитан А.М., Самойлова О.В., Гришин Д.В., Онищенко А.В., Холопов Л.С. Стресс-эхокардиография: возможности и перспективы развития (часть 1) // Укр.кардіол.журн.–2001.–№6.–С.94-99 (автор забезпечив аналіз літературних джерел, відбір хворих, визначення показників внутрішньосерцевої геодинаміки при стресовій ехокардіографії, статистичну обробку матеріалу).

    4. Гришин Д.В. Характеристика изменений структуры аппарата митрального клапана у больных с его пролапсом по данным трансторакальной и трансэзофагеальной эхокардиографии // Вісн. невідклад. віднов.мед. – 2002. – Т.3, № 3. – С.440-443.

    5. Гришин Д.В. Структурные нарушения аппарата митрального клапана при его пролапсе // Експ. клін. мед. – 2002. - № 2. – С.58-61.

    6. Дядык А.И., Багрий А.Э., Онищенко А.В., Самойлова О.В., Гришин Д.В., Севастьянова Н.Е. Особенности гемодинамики у больных хронической недостаточностью митрального клапана // Експ.клін.мед.-2002.-№4.-С. 85-88 (автор забезпечив аналіз літературних джерел, літературне оформлення статті).

    7. Дядык А.И., Багрий А.Э., Гришин Д.В., Самойлова О.В., Тюркян К.Р., Гайдуков В.О., Онищенко А.В., Зборовский С.Р. Пролапс митрального клапана: современные представления о номенклатуре, эпидемиологии, диагностике, прогнозе и тактике ведения (часть 1) // Укр. ревматол. журн. – 2003. – № 1 (11). – С. 23-28 (автор забезпечив аналіз літературних джерел, відбір хворих, проведення оцінки ступеня структурних порушень апарату мітрального клапану при трансторакальній ехокардіографії, статистичну обробку матеріалу).

    8. Дядык А.И., Багрий А.Э., Гришин Д.В., Самойлова О.В., Тюркян К.Р., Гайдуков В.О., Онищенко А.В., Зборовский С.Р. Пролапс митрального клапана: современные представления о номенклатуре, эпидемиологии, диагностике, прогнозе и тактике ведения (часть 2) // Укр. ревматол. журн. – 2003. – № 3 (13). – С.8-14 (автор забезпечив аналіз літературних джерел, літературне оформлення статті).

    9. Дядык А.И., Багрий А.Э., Гришин Д.В., Самойлова О.В., Щукина Е.В., Хоменко М.В., Онищенко О.В. Характеристика структуры и функции левого желудочка у пациентов с пролапсом митрального клапана // Вісн. невідкл. віднов. мед.–2004.–Т.5, №1.–С.97-100 (автор забезпечив аналіз літературних джерел, оцінку інструментальних показників, що характеризують геометрію та функцію лівого шлуночка, проведення клініко-інструментальних кореляцій).

    10. Гришин Д.В. Нарушение структуры митрального клапана у лиц с митральной регургитацией, возникшей вследствие пролапса митрального клапана // Тез. наук. доп. республ. наук.-практ. конф. «Нове в патогенезі, діагностиці та лікуванні хронічної недостатності кровообігу». – Харків, 1999.– Укр.терапевт. журн. – 1999. - № 1(1) Додаток. – С.5-6.

    11. Дядык А.И., Багрий А.Э., Лебедь И.А., Самойлова О.В., Стуликова Е.Л., Яровая Н.Ф., Иванова О.Г., Гришин Д.В. Чреспищеводная эхокардиография у больных с приобретенными пороками сердца // Тез. наук. доп. I. Укр. конгр. фахівців з ультразвукової діагностики. – Київ, 1999. – С.38-39. (Автор забезпечив відбір хворих, проведення оцінки параметрів внутрішньосерцевої гемодинаміки, статистичну обробку матеріалу, літературне оформлення тез).

    12. Гришин Д.В. Нарушение строения митрального клапана при его пролапсе у пациентов с митральной регургитацией // Врачебная практика. – 2000. – № 4. – С.37-38.

    13. Дядык А.И., Гришин Д.В., Гайдуков В.О., Иванова О.Г., Дядык И.А. Сравнительная оценка данных трансторакального и трансэзофагеального эхокардиографического исследования больных с пролапсом митрального клапана // Тез. наук. доп. матер. III Нац. конгр. ревматологів України. - Дніпропетровськ, 2001. - Укр.ревматол. журн. – 2001. – Додаток. – С.71 (Автор забезпечив відбір пацієнтів, аналіз ехокардіографічної картини, проведення статистичної обробки матеріалу, літературне оформлення тез).

    14. Яровая Н.Ф., Самойлова О.В., Гришин Д.В., Тюркян К.Р., Онищенко А.В. Особенности нарушений структуры митрального клапана у лиц с пролапсом митрального клапана // Тез. наук. доп. матер. III Нац. конгр. ревматологів України. - Дніпропетровськ, 2001. - Укр.ревматол. журн. – 2001. – Додаток. – С.77 (Автор забезпечив відбір пацієнтів, аналіз ехокардіографічної картини, проведення статистичної обробки матеріалу, літературне оформлення тез).

      1. Гришин Д.В. Эхокардиографические особенности оценки больных с пролапсом митрального клапана // Променева діагностика, променева терапія: Зб. наук. робіт Асс. радіологів України.- Розділ 1. Матер. Укр. наук.-практ. конф. “Діагностика та інтервенційна радіологія”, Донецьк-Слов’яногірськ, 2002. – К., 2002. - Вип.13. – С.175.