Анотація до роботи:

Морозова О.В. Структурно-функціональний стан міокарда лівого шлуночка серця та можливості його корекції лозартаном і небівололом у хворих на стенокардію напруги у поєднанні з гіпертонічною хворобою. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - кардіологія.- Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, Інститут гастроентерології АМН України, Дніпропетровськ, 2004.

Дисертацію присвячено вивченню структурно-функціонального стану міокарда лівого шлуночка серця у хворих на стенокардію напруги в поєднанні з гіпертонічною хворобою та можливості його корекції в процесі комплексного лікування лозартаном і небівололом, розробці медикаментозних рішень. Подано характеристику особливостей центрального кровообігу, вивчення структурно-функціонального стану міокарда лівого шлуночка серця та варіантів його ремоделювання у хворих на стенокардію напруги ІІ – ІІІ функціональних класів в поєднанні з гіпертонічною хворобою. Досліджено зміни діастолічної та систолічної функцій лівого шлуночка серця, стан внутрішньосерцевої і периферичної гемодинамик. Проаналізовано вираженість центрального та регіонарного кровообігів, ступенів активності симпатико-адреналової, ренін-ангіотензин-альдостеронової систем та фактора Вілебранда. Доведено, що в генезі зрушень систолічної та діастолічної дисфункції лівого шлуночка у хворих на стенокардію напруги провідну роль відігравав фактор гіпертензії, який призводив до виражених структурних змін та порушення метаболізму міокарда. Встановлено, що небіволол та лозартан є одними з оптимальних антигіпертензивних, антиангінальних лікарських препаратів для комплексного лікування хворих на стенокардію напруги ІІ – ІІІ функціональних класів в поєднанні з гіпертонічною хворобою, що дало змогу запропонувати диференційований підхід до лікування хворих на стенокардію напруги в поєднанні з гіпертонічною хворобою та розробити оптимальні схеми застосування небівололу, лозартану.

У дисертаційній роботі подано наукове обгрунтування диференційованого призначення і наведена оцінка ефективності використання бета-адреноблокатора небіволола та антагоніста ангіотензинових рецепторів-1 лозартана в лікуванні хворих на стенокардію напруги ІІ та ІІІ ФК в поєднані з ГХ І і ІІ ступеня.

1. Аналіз структурно-функціонального стану міокарда показав, що при стенокардії напруги ІI та ІІI ФК в поєднанні з ГХ І ступеня, відмічається переважання нормальної геометрії ЛШ та його ексцентричної гіпертрофії, а у пацієнтів зі стенокардією напруги ІI та ІІI ФК в поєднанні з ГХ ІІ ступеня переважає концентрична гіпертрофія ЛШ. Розвиток систолічної дисфункції ЛШ супроводжується зростанням кінцевого систолічного меридіонального стресу (на 23,9%) та індексу маси міокарду (на 86,4%).

2. Виявлено, що у хворих на стенокардію напруги ІI і ІІI ФК в поєднанні з ГХ І і ІІ ступеня вміст реніну та альдостерону прогресує з наростанням ФК стенокардії і важкості ГХ; при цьому показники реніну достовірно корелюють з рівнем середнього гемодинамічного артеріального тиску (r = + 0,419; p<0,05) та загальним периферичним судинним опором (r = +0,631; р<0,001), а рівень альдостерону - з показниками маси міокарду ЛШ (r = +0,582; р<0,05), що свідчить про істотне значення ренін-ангіотензин-альдостеронової системи в механізмах розвитку гіпертрофії ЛШ та прогресування стенокардії напруги.

3. Аналіз показників добового моніторингу АТ на тлі лікування небівололом у хворих на стенокардію напруги в поєднанні з ГХ І ступеня виявляє його істотний антигіпертензивний ефект на фоні достовірного зниження добових показників навантаження тиском (для систолічного: в середньому - на 18,6%, для діастолічного - на 15,2%), його варіабельності (для систолічного тиску - на 39,5%; для діастолічного - на 19,4%) та зниження добової екскреції норадреналіну (на 24,1%).

4. Зниження активності реніну та альдостерону на тлі лікування небівололом достовірно корелювало зі зменшенням тривалості та ступенем зниження сегмента ST нижче ізолінії (r = + 0,391, р<0,05; r =+0,264, р<0,02), а зниження активності фактора Вілебранда та добової екскреції норадреналіну - зі зниженням частоти (r _{Ф. ВЛ.} = + 0,418, р<0,05; r_НА = + 0,375, р<0,05) та тривалості приступів стенокардії (r _{Ф. ВЛ.} = + 0,364, р<0,05; r _НА = + 0,403, р<0,05), що супроводжувалось достовірним зростанням толерантності до фізичного навантаження.

5. Застосування лозартану в комплексному лікуванні хворих на стенокардію напруги в поєднанні з ГХ ІІ ступеня супроводжується істотним покращенням систолічної функції ЛШ на тлі підвищення вмісту реніну та зниження вмісту альдостерону і істотного зниження активності фактора Вілебранда (на 21,8%).

6. Ефективність застосування лозартану та небівололу виявлена через шість місяців, де спостерігалась нормалізація показників артеріального тиску, нейрогуморальних факторів, а також зростала толерантність до фізичного навантаження (у пацієнтів зі стенокардією ІІ ФК -на 55,6%, (р<0,001), а у пацієнтів зі стенокардією ІІІ ФК – на 47,8%, (р<0,001)).

Публікації автора:

1. Морозова О.В. Вплив козаару на гемодинаміку і функціональний стан міокарда у хворих з стенокардією напруги ускладненою гіпертонічною хворобою // Вісник проблем біології і медицини.– 2002.- №11-12.-С.49-52.

2. Морозова О.В. Вплив небівололу на стан ренін-ангіотензин-альдостеронової системи та показники добової екскреції катехоламінів і рівень артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу // Науковий вісник Ужгородського університету.– 2003.- №19.- С.149-151.

3. Морозова О.В. Зміни активності ренін-ангіотензинної системи та рівня альдостерону під впливом курсового лікування козааром хворих з поєднанням ІХС і гіпертонічної хвороби // Вісник СумДУ. – 2002.- №11(44).- С.136-139.

4. Шулєкін М.П., Морозова О. В., Кульбачук О. С. Оцінка антигіпертензивного ефекту периндоприлу і еналаприлу за даними змін кровообігу і добового моніторингу артеріального тиску // Запорожский медицинский журнал.- 2002.-№1-2-С.23-24.

Здобувачем самостійно проведено підбір хворих для дослідження за методом добового моніторингу артеріального тиску, статистична обробка матеріалу, аналіз отриманих результатів дослідження.

5. Динаміка активності фактора Вілебранда на тлі лікування небівололом хворих стенокардією напруги в поєднанні з гіпертонічною хворобою / Кошля В.І., Дмітрієва С.М., Зеленська Л.М., Пузік С.Г., Щебликіна Н.К., Морозова О.В., Кульбачук О.С. // Галицький лікарський вісник.- 2003 .-Том 10,№ 1. –С.54.

Здобувачем обрано тему, виконано дослідження, статистичну обробку матеріалу, аналіз отриманих результатів дослідження.

6. Антигіпертензивна активність лозартану (козаару) в процесі комплексноі терапіі хворих на гіпертонічну хворобу / Кошля В.І., Дмітрієва С.М., Зеленська Л.М., Пузік С.Г., Щебликіна Н.К., Одринський В.А., Кошля О.В., Конівець Ю.М., Морозова О.В., Кульбачук О.С. // Здобутки клінічноі та експериментальноі медицини: Зб. наук. пр.- Тернопіль: видавництво Укрмедкнига, 2002.-Вип.7.-С.40.

Здобувачем зібрано матеріал, проведено статистичний аналіз та узагальнення одержаних результатів.

7. Морозова О.В. Особливості змін активності фактору Вілебранда під впливом небівололу в процесі лікування хворих на стенокардію напруги, ускладнену гіпертонічною хворобою // Здобутки клінічної та експериментальної медицини: Зб. наук. пр.-Тернопіль: видавництво Укрмедкнига, 2002.-Вип.7.-С.45.

8. Кошля В.І., Дмитрієва С.М., Зеленська Л.М., Пузік С.Г., Щебликіна Н.К., Склярова Н.П., Одринський В.А., Морозова О.В., Конівець Ю.М., Кульбачук О.С.// Особливості змін добової екскреції катехоламінів під впливом козаару у хворих гіпертонічною хворобою / Актуальні питання медичної науки та практики: Зб.наук.пр.Запорізького державного інституту удосконалення лікарів (За матеріалами 63-ої наук.-пр.конференції).-Запоріжжя.-2002.-С.145.

Участь О.В.Морозової у підготовці статті є провідною; здобувачкою визначена мета роботи, проведено огляд літератури, сформульовано висновки.

9. Морозова О.В. Вплив небівололу на стан системної гемодинаміки і рівень артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу // Актуальні питання медичної науки та практики: Зб.наук.пр.Запорізького державного інституту удосконалення лікарів (За матеріалами 63-ої наук.-пр.конференції).-Запоріжжя.-2002.-С.189.

10. Кошля В.І., Дмітрієва С.М., Зеленська Л.М., Пузік С.Г., Щебликіна Н.К., Морозова О.В. //Небіволол в процесі амбулаторноі терапіі у хворих на гіпертонічну хворобу / Матеріали Української науково-практичної конференції з міжнародною участю ’’Нові напрямки в діагностиці, лікуванні і профілактиці артеріальної гіпертензії та її ускладнень’’.-Харків.-2002.-С.131-132.

Здобувачем зібрано матеріал, проведено статистичний аналіз та узагальнення результатів дослідження.

11. Морозова О.В. Зміни рівня фактора Вілебранда при лікуванні козааром хворих на стенокардію напруги, ускладнену гіпертонічною хворобою // Проблемы старения и долголетия.-2002.-№3.- С.327-328.

Здобувачем самостійно проведено підбір хворих для дослідження, сформульовано мету, проведено обстеження.

12. Оцінка антигіпертензивної терапії небівололом і атенололом шляхом добового моніторингу артеріального тиску у пацієнтів з гіпертонічною хворобою / Кошля В.І., Шулєкін М.П., Морозова О.В., Кульбачук О.С. // Матеріали Української науково-практичної конференції Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Укреїні в рамках виконання Національної програми.-Київ.-2002.-С.61-62.

Здобувачеві належить основний матеріал дослідження, статистичний аналіз та узагальнення результатів.