Анотація до роботи:

Децик О.Б. Структурно-функціональний стан міокарда та добові коливання артеріального тиску у хворих з ізольованою систолічною артеріальною гіпертензією. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. Івано-Франківський національний медичний університет, Івано-Франківськ, 2009.

У проспективне дослідження включено 114 хворих, у тому числі 67 пацієнтів з ІСГ. Серед пацієнтів з ІСГ було 56 пацієнтів зі стійким підвищенням систолічного АТ (САТ) І і 11 – ІІ ступеня. Крім того, було обстежено 47 пацієнтів із систоло-діастолічною АГ, а також 19 практично здорових осіб. Встановлено, що в пацієнтів з ІСГ наявні гіпертрофія лівого шлуночка (ГЛШ) та інші чинники серцево-судинного ризику. Прогресування ІСГ поєднується зі зростанням амплітуди коливань САТ та його ранкового підйому. Досягнення цільових рівнів САТ залежить від демографічних (вік), клінічних (стадія захворювання, ступінь підвищення САТ) параметрів, а також наявності факторів ризику (супутній цукровий діабет, гіперхолестеринемія). Регрес ГЛШ тісніше залежить від ступеня вихідного підвищення САТ і діастолічного АТ та вираженості структурно-функціональних змін міокарда, ніж від динаміки показників добового профілю АТ на фоні лікування.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі актуальної проблеми кардіології, яке полягає в клініко-інструментальному обґрунтуванні ролі структурно-функціонального стану та особливостей добових коливань артеріального тиску у хворих літнього віку, що дозволило підвищити якість діагностики, контролю ефективності лікування та прогнозування перебігу ізольованої систолічної артеріальної гіпертензії.

1. У переважної більшості пацієнтів з ІСГ старших вікових груп виявляються ехокардіографічні ознаки ГЛШ, причому найчастіше – концентричного типу. ГЛШ поєднується з дилятацією лівого передсердя, погіршенням насосної функції та порушеннями діастолічного наповнення лівого шлуночка. Тип ремоделювання лівого шлуночка більше залежить не від добового профілю АТ, а від наявності супутньої ІХС.

2. Добовий профіль АТ у хворих на ІСГ характеризується зростанням амплітуди добових коливань САТ і виразним ранковим підйомом САТ.

3. У відкритому оглядовому дослідженні з амбулаторного лікування АГ амлодипіном цільові показники САТ досягалися рідше, ніж ДАТ. Ефективність зниження підвищених рівнів САТ залежала від віку пацієнтів, стадії захворювання та ступеня підвищення АТ, наявності гіперхолестеринемії, ожиріння та цукрового діабету.

4. Регрес гіпертрофії лівого шлуночка на 5% і більше на фоні 6-місячного лікування еналаприлом або його комбінацією з гідрохлортіазидом достовірно рідше (р<0,001) спостерігався у хворих на ІСГ (30,3% пацієнтів), ніж із СДАГ (80,8% пацієнтів). У пацієнтів з ІСГ літнього віку зменшення ІММЛШ було виразнішим при вищих вихідних показниках САТ та більш вираженій вихідній ГЛШ. При подібному підвищенні САТ предиктором регресу ГЛШ було супутнє транзиторне підвищення ДАТ.

5. Цільові рівні САТ на фоні застосування еналаприлу та його комбінації з гідрохлортіазидом були досягнуті в 27,2% пацієнтів з ІСГ 1-го або 2-го ступеня. Найбільш інформативним визначальним фактором прогнозування ефективності лікування пацієнтів з ІСГ еналаприлом та його комбінацією з гідрохлортіазидом є середні вихідні рівні САТ у різні періоди доби, оцінені при добовому моніторуванні АТ.

Публікації автора:

1. Жарінов О.Й. Кардіопротекторна дія еналаприлу та його поєднання з гідрохлоротіазидом при тривалому лікуванні хворих з артеріальною гіпертензією / О.Й.Жарінов, О.Б.Децик, Н.Д.Орищин, Т.І.Шевченко // Український кардiологiчний журнал. – 2001. – № 2. – С. 72-76. (Здобувач виконував ДМАТ та ЕхоКГ обстеження, брав участь у виборі лікування, провів аналіз літератури та результатів дослідження, Проф. Жарінов О.Й. – запланував загальну ідею і концепцію дослідження, взяв участь в інтерпретації результатів. Лікар Орищин Н.Д. – проводила ЕхоКГ обстеження в частини хворих. Лікар Шевченко Т.І. брала участь в узагальненні отриманого результатів).

2. Жарінов О.Й. Динаміка показників добового моніторування артеріального тиску у хворих з есенціальною гіпертензією на фоні застосування кандесартану / О.Й.Жарінов, Н.П.Левчук, О.Б.Децик, В.І.Зайцева, В.О.Куць, В.О.Бобров // Український кардiологiчний журнал. – 2003. – № 5. – С. 52-55. (Здобувач виконував ДМАТ та ЕхоКГ обстеження. Проф. Жарінов О.Й. – запланував загальну ідею і концепцію дослідження. Лікар Левчук Н.П. – виконала ДМАТ та ЕхоКГ в частини хворих, брала участь у виборі лікування. Доц.Зайцева В.І. та доц. Куць В.О., проф. Бобров В.О. – брали участь в інтерпретації результатів та формулюванні висновків).

3. Жарінов О.Й. Ефективність застосування амлодипіну в амбулаторному лікуванні есенціальної гіпертензії: відкрите оглядове дослідження / О.Й.Жарінов, О.Б.Децик, О.М.Рогуцька // Український кардiологiчний журнал. – 2005. – № 3. – С. 83-89. (Здобувач провів аналіз літератури та підготовку матеріалу до друку. Проф. Жарінов О.Й. – запропонував концепцію дослідження, взяв участь в інтерпретації результатів. Лікар Рогуцька О.М. – брала участь в обробці матеріалу).

4. Жарінов О.Й. Ефективність амлодипіну у зниженні систолічного артеріального тиску: відкрите оглядове дослідження / О.Й.Жарінов, О.Б.Децик, О.М.Рогуцька // Український кардiологiчний журнал. – 2007. – № 2. – С. 39-44. (Здобувач брав участь у виборі лікування, провів аналіз літератури та підготовці матеріалу до друку. Проф. Жарінов О.Й. та лікар Рогуцька О.М. – консультативна допомога).

5. Децик О.Б. Добові коливання артеріального тиску у хворих з ізольованою систолічною гіпертензією / О.Б.Децик, О.Й.Жарінов, І.М.Тумак // Кровообіг та гемостаз. – 2007. – №4. – С. 12-17. (Здобувач виконував обстеження та лікування хворих, здійснив аналіз літератури та результатів дослідження. Проф. Жарінов О.Й. – запропонував загальну ідею і концепцію дослідження, взяв участь в інтерпретації результатів. Доц. Тумак І.М. – брав участь у статистичній обробці результатів та їх інтерпретації).

6. Децик О.Б. Ремоделювання та функціональний стан лівого шлуночка у хворих з ізольованою систолічною гіпертензією / О.Б.Децик, О.Й.Жарінов, І.М.Тумак // Український кардiологiчний журнал. – 2008. – №1. – С. 37-41. (Здобувач виконував обстеження та лікування хворих, написав основний текст статті. Проф. Жарінов О.Й. – запропонував загальну ідею і концепцію дослідження, взяв участь у формулюванні положень статті. Доц. Тумак І.М. – брав участь у статистичній обробці результатів та їх інтерпретації).

7. Жарінов О.Й. Ізольована систолічна гіпертензія у хворих літнього віку / О.Й.Жарінов, О.Б.Децик // Серце і судини. – 2008. – №1. – С. 104-110. (Здобувач здійснив обробку даних літератури та написав текст статті. Проф. Жарінов О.Й. – запропонував загальну ідею і концепцію огляду).

8. Децик О.Б. Визначальні фактори регресу гіпертрофії лівого шлуночка у хворих з артеріальною гіпертензією / О.Б.Децик, О.Й.Жарінов, І.М.Тумак // Сімейна медицина. – 2008. - № 2. – С. 70-73. (Здобувач виконував обстеження та лікування хворих, аналіз літератури та результатів дослідження, написав текст статті. Проф. Жарінов О.Й. – ідея дослідження та участь у формулюванні висновків. Доц. Тумак І.М. – брав участь у статистичній обробці результатів та їх інтерпретації).

9. Децик О.Б. Предиктори ефективності лікування ізольованої систолічної гіпертензії / О.Б.Децик, О.Й.Жарінов, І.М.Тумак // Ліки України. – 2008. – №1. – С. 51-54. (Здобувач виконав обстеження та лікування хворих, аналіз літератури та результатів дослідження. Проф. Жарінов О.Й. – загальна ідея і концепція дослідження, участь у формулюванні висновків. Доц. Тумак І.М. – брав участь у статистичній обробці результатів та їх інтерпретації).

10. Децик О.Б. Предиктори регресу гіпертрофії лівого шлуночка у хворих з артеріальною гіпертензією / О.Б.Децик, О.Й.Жарінов // Український кардiологiчний журнал. – 2008. – Додаток 2. Матеріали ІХ Національного конгресу кардіологів України (Київ, 24-26 вересня 2008 р.). – С. 219-220. (Здобувач виконав обстеження та лікування хворих, аналіз літератури та результатів дослідження, написав основний текст статті. Проф. Жарінов О.Й. – загальна ідея і концепція дослідження, взяв участь у формулюванні положень статті).