У дисертації зроблено теоретичне узагальнення і подано нове розв’язання наукової проблеми, що виявляється в розробленні комплексного підходу до аналізу типу тексту німецької мистецтвознавчої рецензії в газетному дискурсі та його різновидів на структурно-композиційному, комунікативно-функціональному та тематичному рівнях з урахуванням комунікативно-прагматичних потенцій жанру. Жанр МР визначено як субмікрожанр стосовно до мікрожанру газетної рецензії, який містить у собі критичне осмислення естетичної продукції, тобто є оцінкою та розглядом твору мистецтва. Системотвірними чинниками МР є специфічні якості функціонального стилю газетної публіцистики, а також критично-оцінного та інформативного типів тексту, які до нього належать. Прагматична спрямованість тексту МР є визначальною для її структурно-композиційної побудови і зумовлює такі жанрові особливості МР: аналітичність, оцінність та інформативність щодо змісту рецензії; публіцистичність, емоційність, експресивність, рекламність, лапідарність щодо її стилю. Зміни у структурі тексту та його мовному оформленні зумовлені первинністю чи вторинністю типологічних рис рецензії, а їхній обов’язковий чи факультативний характер залежить від комунікативної функції конкретного тексту МР. Зіставлення текстів рецензії з інваріантною моделлю жанру МР лежить в основі класифікації мистецтвознавчої рецензії. Особливості співвідношення вертикальної та горизонтальної структур дають змогу визначити різновиди МР та їхні типологічні риси: аналітично-оцінна рецензія (аналітичність, оцінність, експресивність, емоційність), рецензія-репортаж (оцінність, публіцистичність, інформативність), рецензія-анотація (інформативність, рекламність). Уперше побудовано структурну модель кожного різновиду мистецтвознавчої рецензії. Лінгвостилістичний аналіз фактичного матеріалу свідчить про те, що лаконічності тексту МР сприяє використання різноманітних відокремлених конструкцій, поширенних означень, іменникових словосполучень, складених слів. Виразність тексту МР створюють різноманітні засоби експресивного синтаксису (інверсія, еліптичні речення, приєднувальні конструкції, асиндетичне поєднання речень, ряди перерахувань, паралелізм конструкцій, антитеза, повтор та ін.), образні засоби (метафора, порівняння, епітети), лексика і фразеологія літературно-розмовного забарвлення, цитування. Зв’язність текстів МР забезпечується на структурно-композиційному й тематичному рівнях. За засобом вираження мовні сигнали зв’язку на структурно-композиційному рівні підлягають класифікації (лексико-граматичні, синтаксичні, лексико-стилістичні). Провідним типом зв’язку в текстах МР на композиційному рівні є рекурентний зв’язок за допомогою лексико-стилістичних засобів. До експліцитних форм рекурентного зв’язку на структурно-композиційному рівні МР належать: простий лексичний та синонімічний повтор. Імпліцитний рекурентний зв’язок виявляється у перифрастичному, гіпонімічному повторі, асоціативному зв’язку за суміжністю чи протилежністю ознак (антонімічний повтор). Тематичний розвиток текстів, зумовлений комунікативними і ситуативними чинниками, має відмінності у різновидах МР. Аргументативна форма розвитку теми з трьома експліцитно вираженими складниками – теза, аргумент, впровід – характерна для аналітично-оцінної рецензії, дескриптивна форма розгортання теми з такими головними структурними компонентами, як подія, привід, результат – для рецензії-репортажу і рецензії-анотації. Впливова спрямованість МР створюється взаємодією власне тексту, а саме оцінної інформації, з паралінгвістичними засобами (ілюстрація, фотографія, шрифт, посилання). Різноманітність оцінної інформації в текстах мистецтвознавчої рецензії та особливості її впливу на реципієнта зумовлюють існування прагмасемантичних типів ОІ. Особливості впливу типів оцінної інформації на реципієнта полягають у сприянні автоматизму сприйняття і психологічної реакції адресата за допомогою ДОІ, активізації бажаних психологічних станів завдяки КОІ та нейтралізації критичного настрою читача через ПОІ. Зовнішні зображальні засоби МР, впливаючи на емоційно-інтелектуальну та мотиваційно-ціннісну сфери читача, привертають його увагу, встановлюють з ним психологічний контакт, полегшують адекватне сприйняття тексту рецензії, створюють його образність. Графічні засоби тексту МР прискорюють пошук потрібної інформації. Публікації за темою дисертації: Ляшенко Т.С. Типологічні риси та структурно-композиційні особливості різновидів мистецтвознавчої рецензії // Вісник Львівського університету. Сер. іноземні мови.– 2001. Вип. 9. – С. 103-111. Ляшенко Т.С. Структурно-композиційні особливості зв’язності текстів мистецтвознавчої рецензії (на матеріалі німецької мови) // Українське мовознавство. Міжвідомчий науковий збірник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. –2003. – Вип. 26.– С. 82 – 86. Ляшенко Т.С. Прагмасемантичні особливості типів оцінної інформації у мистецтвознавчій рецензії // Вісник Львівського університету. Сер. іноземні мови. –2003. – Вип. 11.– С. 113-125. Ляшенко Т.С. Мистецтвознавча рецензія в аспекті жанрового підходу до навчання мови (нім. мовою) // Тези V міжнародної науково-практичної конференції Асоціації українських германістів “Interkulturelle Germanistik bzw. interkulturelles Lernen im ukrainischen Kontext“, Львів, 26-28.09.1997. –Львів, 1997 – С. 6-7. Ляшенко Т.С. Особливості прагматичного впливу паралінгвістичних засобів мистецтвознавчої рецензії (нім. мовою). Матеріали ювілейної міжнародної науково-практичної конференції Асоціації українських германістів „Deutsch als Fremdsprache auf dem Teppich der Sprachenvielfalt im Bildungssystem der Ukraine“. – Львів, 2003. – С. 41-42.
|
