Анотація до роботи:

Кутня Г. В. Структурно-семантична і функціональна характеристика предикатів процесу в сучасній українській мові. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 – українська мова. – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2004.

У роботі досліджено предикати процесу в сучасній українській мові. Структурно-семантичний і функціональний аналіз цих синтаксем зроблено у парадигматичному й синтагматичному аспектах. Установлено диференційні ознаки процесів, аргументовано їхній категорійний статус у системі предикатних значень. Виявлено центральні та периферійні одиниці у функціонально-семантичному полі предиката. Проаналізовано їхні лексико-семантичні, словотвірні та лексико-граматичні особливості. Семантико-синтаксичну парадигму предикатів охарактеризовано в проекції на формально-граматичний і комунікативний рівні речення. До аналізу залучено основні модифікації процесного значення, зумовлені обставинною і фазовою детермінаціями, транспозиційними переходами предикатів.

Установлення властивостей семантико-синтаксичних категорій через порівняльний аналіз уможливлює кваліфікацію предикатів процесу як одного з основних предикатних типів і дозволяє дійти таких висновків:

1. Виділені на основі семантичного поля основні диференційні ознаки предиката – динамічність, пасивний характер суб’єкта, часова локалізованість, фазовість – мають граматичну релевантність. Залежно від перспективи висловлювання вони можуть модифікуватися – нейтралізуватися або підсилюватися.

2. Характерною ознакою предикатів процесів є їхня одномісність. Одиниці, що формують розширені валентні рамки, належать до периферії функціонально-семантичного поля предикатів. Правобічна позиція (об’єкта чи локатива) часто є незаміщеною, що лише увиразнює процес, підкреслює перевагу парадигматичних сем над синтагматичними у його семантичній структурі.

3. Речення із суб’єктом у формі називного відмінка домінують у кількісному плані, що відповідає числу загальних предикатних реалізацій. Транспозиція суб’єкта у сферу непрямих відмінків, а також його семантико-синтаксична імплікація вмотивовані категорійними особливостями процесу. Функціонуванню варіантних структур сприяє семантична якість суб’єкта процесу – пасивність, відсутність волевиявлень, що становить одну з основних категорійних ознак предиката.

5. Транспозиційні переходи у сфері відмінкових форм інформують насамперед про зміну модальних відношень: більшість варіантних структур стилістично забарвлені, емоційно марковані, тому стосуються комунікативної настанови речення.

6. Структури, у яких суб’єктна функція корелює у формально-граматичній площині з функцією підмета, мають широку “перспективу” у плані змістової організації. У таких реченнях окремі групи предикатів можуть відкривати правобічні семантико-синтаксичні позиції (об’єкта і локатива). У них, на противагу структурам із варіантними виявами суб’єкта, нараховано і більшу кількість напівоблігаторних компонентів та детермінантних поширювачів.

7. Предикати процесу регламентуються у часі та просторі характерними обставинними детермінантами. Багато з таких поширювачів поєднують у собі кілька обставинних значень, що зумовлено їхньою вторинністю. Окрім інформативної функції, вони модифікують семантичні параметри предиката. Зокрема, детермінанти із значенням міри і ступеня підкреслюють аспектуально-темпоральні ознаки предиката, компоненти з причиновою семантикою – ознаку пасивності суб’єкта, локативна семантика дещо послаблює динамічність предикатної ситуації.

8. Проблематичним у реченні є статус напівоблігаторних компонентів, у яких на базі субстанційних значень (суб’єктних, об’єктних і локативних) розвиваються додаткові – обставинні. Їх проміжний характер щодо зв’язку з предикатом підтверджує думку про те, що у зв’язку із синтаксизацією значень завжди існує певна кількість синкретичних компонентів. Поєднання кількох значень в одному компоненті є свідченням динамічних явищ у сфері синтаксичних зв’язків і відношень.

9. Більшість структурно-семантичних поліпредикатних модифікацій пов’язана з транспозиційними переміщеннями предикатів. Функціонально специфічними виступають позиції обставинні та означальні. Вторинна позиція предикатів процесу на формально-синтаксичному рівні співвідноситься з функціями залежних компонентів.

Проведений структурно-семантичний і функціональний аналіз у площинах парадигматики та синтагматики засвідчує єдність лексичних, граматичних і словотвірних чинників у формуванні предикатного значення. Характеристика структур із предикатами процесу підтверджує тринарний вимір синтаксичних категорій: семантико-граматичний, формально-граматичний і комунікативний.

Публікації автора:

1. Двомісні семантико-синтаксичні структури з предикатами процесу в сучасній українській мові // Вісник Львівського університету. Серія філологічна – Вип. 34. – Ч.1 – Львів, 2004. – С. 125-133.

2. Семантико-синтаксичні особливості предикатів процесу в сучасній українській мові // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. – Вип. 12. – Донецьк: Дон НУ, 2004. – С. 103-107.

3. “Активність / пасивність суб’єкта” в контексті структурно-семантичного аналізу предиката // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – Вип. 30. – Львів, 2003. – С. 11-21.

4. Семантичні особливості предикатних властивостей динамічності та фазовості (на прикладі предикатів процесу в сучасній українській мові) // Исследование славянских языков и литератур в высшей школе: достижения и перспективы: Тезисы материалов Международной научной конференции. – Москва: МГУ им. В. М. Ломоносова, 2003. – С. 115-118.

5. Аспекти дії предикатів процесу у світлі словотвірної семантики // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного університету імені Григорія Сковороди. – Переяслав-Хмельницький, 2002. – С. 197-207.

6. Аспектуальна характеристика предикатів процесу в сучасній українській мові // Філологічні студії: Науковий часопис Волинського державного університету імені Лесі Українки. – 2002. – Число 1. – Луцьк. – С. 59-66.

7. Лексико-семантичний аналіз предикатів процесу в сучасній українській мові // Проблеми славістики: Науковий часопис Волинського державного університету імені Лесі Українки. – 2002. – Число 1. – Луцьк. – С. 24-30.

8. Особливості дієслів із значенням процесу як окремого типу предикатів // “Наукові записки” Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського. Зб. наук. праць. Серія: Філологія. – 2001. – Вип. 3. – Вінниця: ВДПУ. – С. 176-178.

9. Особливості дієслів із значенням процесу як окремого типу предикатів // Граматичні категорії української мови: Тези Всеукраїнської наукової конференції. – Вінниця: ВДПУ, 2000. – С. 74-75.