У висновках узагальнено результати проведеного дослідження. Іменники, що належать до лексико-семантичної групи на позначення металів (сплавів) та виступають вершинами субстантивних СГ, у сучасній українській мові становлять порівняно невелику, але активно вживану групу слів, для якої характерні системні парадигматичні та синтагматичні відношення. Синтагматичні відношення спільнокореневих слів СГ репрезентують словотвірні ланцюжки, що містять неоднакову кількість похідних (від двох до п’яти) спільної, значно частіше – різної частиномовної належності. Парадигматичні відношення дериватів СГ представлені словотвірною парадигмою, що об’єднує неоднакову їх кількість – від 1 до 81. Спільнокореневі слова у складі СГ об’єднуються за лінією спорідненості (ланцюжки) і за ступенями спорідненості (віяла). Спільність значень коренів слів, що виступають вершинами субстантивних СГ, зумовлюють подібність семантико-словотвірної організації цих СГ, що виявляється в подібності їхньої формальної структури, тотожності словотворчих формантів, у наявності однакових лексико-семантичних розрядів похідних, що характеризуються спільними закономірностями формування семантичної структури дериватів. До складу СГ з коренями на позначення металів уходить 988 дериватів, серед яких: прикметників – 654, іменників – 261, дієслів – 66, прислівників – 7. Вони розташовані на чотирьох (СГ золот-(-о), срібл-(-о), заліз-(-о), мід-, цинк-, свинец-), трьох (СГ платин-(-а), стал-, нікел-, олов-(-о), бронз-(-а), хром-) та двох (СГ чавун-, алюміній-, латун-) ступенях словотворення. За особливостями розташування дериватів ці СГ належать переважно до віяльно-ланцюжкового структурного типу. Ланцюжкову побудову має лише одне СГ – з вершиною мельхіор-. У СГ з коренями, що є назвами металів, налічується 160 словотвірних парадигм, із яких 72 утворено від іменників, 50 – від прикметників, 38 – від дієслів і 0 – від прислівників, що засвідчує різну активність лексико-граматичних розрядів слів у дериваційному процесі. Найбільший словотвірний потенціал мають іменники, від яких утворено 524 деривати. У системі досліджених СГ не виявлено жодного твірного прислівника; непродуктивними у творенні похідних є постфіксальні дієслова недоконаного й доконаного видів. Останні ступені похідності у структурі СГ представлені здебільшого деад’єктивами на -ість, демінутивними іменниками, девербативами на -нн-(я), постфіксальними дієсловами та агентивними іменниками. СГ із коренями на позначення металів, подібно до СГ з іншими коренями, мають велику кількість похідних на першому ступені деривації, проте в чотирьох СГ – більше дериватів на другому ступені словотворення, пор.: СГ срібл-(-о): І – 28; ІІ – 91; СГ мід-: І – 14; ІІ – 60; СГ свинец-: І – 6; ІІ – 33, СГ бронз-(-а): І – 6; ІІ – 11, а в СГ золот-(-о) на І та ІІ ступенях словотворення кількість дериватів однакова: І – 57; ІІ – 57. Це дає підстави стверджувати, що за однакових умов значну роль відіграють семантико-словотвірні ознаки твірних, а не тільки ступені похідності їхніх СГ. У творенні іменників беруть участь 27 суфіксів, з-поміж яких продуктивними є -ник, -ик, -льник, -к-, -н-, -нн-(я) / -інн-(я), -енн-(я), -ість, -як, -ин-, -ар (-яр), -ярн- і 1 префікс (про-). Єдиним способом творення дієслів на І ступені похідності є суфіксація, на ІІ – префіксація. Інші способи творення дієслів – малопродуктивні. Найпродуктивнішими є словотвірні типи з дієслівними суфіксами -ува-, -и- та -і-. У віддієслівній деривації переважає префіксальний спосіб творення дериватів, унаслідок якого постали похідні ІІ та ІІІ ступенів словотворення. Його репрезентують словотвірні типи з префіксами в-, від-, ви-, за-, о-, об-, пере-, по-, роз-. Постфікс -ся використано в 19 актах словотворення. У прикметниковому словотворенні найпродуктивнішими є словотвірні типи із суфіксами -льн-, -н-, -ов-, -ев-(-єв-), -ськ-, -ав-(-яв-), -ічн-, -ист-, -ян-, -аст-(-яст-), -ен-; до малопродуктивних належать словотвірні типи із суфіксами -еньк-, -есеньк-, -ісіньк- та ін. Серед похідних СГ із коренями на позначення металів прислівники посідають останнє місце за кількістю, способом творення та участю формантів. Для них характерна однотипність словотвірної структури, оскільки вони утворені від прикметникових основ за допомогою суфікса -о. Кількісно велику та різноманітну за способами творення й частиномовною належністю групу дериватів становлять складні слова: 147 іменників, 572 прикметники, 1 дієслово. Крім відмінних, вони мають спільні риси: 1) корені слів на позначення металів переважно виступають як перший компонент складного слова; 2) за морфемною будовою становлять дво- чи трикомпонентні слова; 3) компонентами складних слів є здебільшого іменні частини мови. За способом творення композити поділяються на декілька груп: 1) утворені внаслідок осново- чи словоскладання та телескопії; 2) утворені суфіксально-складним способом; 3) похідні слова, утворені від складних основ за допомогою суфіксів. Корені на позначення металів виявляють неоднакову словотвірну активність у творенні композитів: СГ заліз-(-о) має 105 складних слів, СГ золот-(-о) – 101, СГ хром- - 98, СГ срібл-(-о) – 84, СГ алюміній- - 65, СГ мід- – 61, СГ стал- - 50, СГ свинец- - 33, СГ нікел- - 27, СГ цинк- - 26, СГ олов-(-о) – 18, СГ платин-(-а) – 16, СГ чавун- - 14, СГ бронз-(-а) – 9, СГ латун- - 1. Не зафіксовано композитів у складі СГ мельхіор-. Усі значення похідного слова (навіть і нові ЛСВ) обов’язково зберігають семи, успадковані від твірного слова, хоч зв’язок цей може бути й прихованим. Залежно від умов формування семантики похідних, типів семантичних відношень між твірними й похідними основами деривати досліджуваних СГ належать до двох груп: 1) деривати, що пов’язані з твірними всіма своїми ЛСВ; 2) деривати, які частково репрезентують ЛСВ твірних. Дефініційний аналіз лексем із коренями – назвами металів дав змогу виокремити такі семантичні ознаки: категорійну – предметність’, загальну – речовина’, головну – метал’, на підставі якої іменники, що є вершинами СГ, уходять до лексико-семантичної групи назв металів (сплавів). Інтегральними, ядерними ознаками цієї групи є хімічний елемент’ (органіка’), ступінь корозійної стійкості’, придатний до оброблення’, колір’, а периферійними компонентами значень виступають семи вироби’, якість’, зброя’, гроші’, багатство, розкіш’, блиск’, шовкові нитки’, сивина’, голос’, звук’, що й визначає їхнє місце в семантичній структурі похідних слів. Похідні іменники СГ із коренями – назвами металів виражають такі словотвірні значення: 1) „предмет, виготовлений із металу, названого твірною основою”; 2) „особа за видом діяльності”; 3) „той, хто покриває металом що-небудь”; 4) „матеріал (речовина, мінерал), до складу якого входить метал, названий твірною основою, як рівноправний елемент”; 5) „сплав, складником якого є метал, названий твірною основою”; 6) „мікроорганізм, що діє на метал, названий одним із компонентів твірної основи”; 7) „носій ознаки, що названа твірною основою”; 8) „назва місця”; 9) „спеціально обладнане приміщення, у якому виробляють те, що назване основою твірного іменника”; 10) „спеціально обладнане приміщення для зберігання того, що названо твірною основою”; 11) „пристрій, призначений для перевезення того, що названо твірною основою”; 12) „опредметнена дія”; 13) „абстрактна ознака”; 14) збірне значення; 15) значення одиничності; 16) демінутивне значення; 17) аугментативне значення. Деривати, що формують ад’єктивний блок СГ із коренями на позначення металів, є виразниками таких словотвірних значень: 1) „який має стосунок до металу, названого твірною основою”; 2) „призначений для покриття металом”; 3) „подібний за кольором, блиском до металу”; 4) „неповний, частковий вияв ознаки”; 5) „наділений ознакою, названою твірною основою”; 6) „такий, що містить метал як рівноправний елемент речовини”; 7) „який містить метал як основний елемент речовини”; 8) „який має стосунок до діяльності”; 9) „який характеризується високим ступенем вияву ознаки, названої твірною основою”; 10) „який містить метал, названий твірною основою, як складник”; 11) „який стосується того, що названо твірною основою”; 12) „подібний до металу, названого твірною основою”; 13) „призначений для того, хто названий твірною основою”; 14) „призначений для виконання дії, яка названа однією твірною основою, над металом, що названий іншою твірною основою”; 15) „виготовлений із того, що називає твірна основа”; 16) „який виражає ознаку предмета за дією”. Дієслівний блок СГ із коренями, що є назвами металів, формують похідні з такими словотвірними значеннями: 1) „діяти металом (речовиною), названим твірною основою”; 2) „надавати чому-небудь кольору металу, який названий твірною основою”; 3) „починати діяти тим, що називає твірна основа”; 4) „виділятися на тлі кольором металу, який називає твірна основа”; 5) „виділятися з-поміж чогось металевим кольором”; 6) „робити таким, як визначено твірною основою”; 7) „робитися таким, як визначено твірною основою”; 8) „робити те, що називає твірний іменник”. Похідні прислівники з коренями – назвами металів виражають транспозиційні словотвірні значення. СГ із коренями на позначення металів становлять відкриту мікросистему в загальній словотвірній системі української мови, усі елементи якої перебувають у взаємозв’язку та взаємодії. Вони репрезентують словотвірний потенціал однієї з лексико-семантичних груп іменників сучасної української мови і відкривають перспективи у творенні нових слів. |
