Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філологічні науки / Германські мови


202. Пташник Стефанія Богданівна. Структурно-семантичні особливості фразеологічних модифікацій та їхні функції в німецькому газетному тексті: Дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Л., 2002. - 219арк. - Бібліогр.: арк. 201-219.



Анотація до роботи:

Пташник С.Б. Структурно-семантичні особливості фразеологічних модифікацій та їхні функції в німецькому газетному тексті. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. Львівський національний університет імені Iвана Франка, Львів, 2002.

Дисертація присвячена вивченню фразеологічних модифікацій (ФМ) як оказіонального явища на рівні мовлення та їхніх функцій у німецькому газетному тексті. У роботі окреслено фразеологічні модифікації як один із способів інтенціонального нормативного вживання фразеології та відмежовано ФМ від суміжних мовних явищ. На матеріалах сучасної німецької друкованої преси проаналізовано моделі модифікування фразеологізмів за рахунок зміни форматива (структурні ФМ) або шляхом специфічної інтеграції у контексті (контекстуальні ФМ). Прослідковано зміщення семантики фразеологічних модифікацій та здійснено типологію структурних модифікацій за семантичним критерієм, за яким можна виділити такі типи: (а) ФМ із повним збереженням денотативного значення; (б) ФМ із збереженням частини денотативного значення; (в) ФМ з деактивацією денотативного значення.

Фразеологічні модифікації представлено також як засіб фразеологічної деривації, вказано на їхню роль у збагаченні мовного лексикону та прослідковано шляхи узуалізації новоутворених одиниць.

У дисертації проаналізовано функції ФМ у плані текстотворення, тобто їх значення для тематичного структурування тексту, забезпечення зв?язності, компресії інформації та ін. Описано прагматичний потенціал модифікацій в констеляції «продуцент – реципієнт» як ефективний засіб впливу на читача, який дозволяє фокусувати його увагу, заохочувати до прочитання статті, екпресивно виражати авторську оцінку.

Проведене дослідження фразеологічних модифікацій усіх структурних та семантичних типів у німецькому газетному тексті дало змогу дійти наступних висновків:

  1. Фразеологічні модифікації (ФМ) – це оказіональні перетворення семантики та/або структури ФО, які автор застосовує з певною інтенцією для конкретного тексту.

  2. Модифікації – один із способів нормативного вживання фразеології у мовленні. Здатність ФО до модифікування випливає як із конститутивних (полілексичність та стійкість), так і з факультативних (ідіоматичність, образність, мотивованість, семантична подільність) властивостей фразеологізмів.

  3. Залежно від наявності чи відсутності перетворень форматива ФМ поділяються на два типи з відповідними видами: (а) структурні модифікації: субституція, експансія, редукція, координація, контамінація, граматичні модифікації, зміни в екстерному потенціалі актантів; (б) контекстуальні модифікації: актуалізація фразеологічного значення ФО у поєднанні з прямим значенням, домінантна актуалізація прямого значення ФО на фоні образного, одночасна реалізація прямого та фразеологічного значень. У пресі широко вживаються мішані форми модифікацій.

  4. Аналіз семантичних процесів при структурному модифікуванні ФО дозволив виділити такі типи фразеологічних модифікацій: (а) ФМ із повним збереженням денотативного значення; (б) ФМ із частковим збереженням денотативного значення базисного ФО; (в) ФМ із деактивацією фразеологічного значення.

  5. Велика кількість однакових прикладів модифікацій у різних текстових джерелах дозволяє стверджувати, що межі оказіональності та узуальності у вживанні ФО рухомі, і ФМ є фактором динаміки мовної системи.

  6. Вживання фразеологічних модифікацій обумовлено авторською інтенцією і є вагомим засобом прагматики та текстотворення, воно сприяє ефективнішому розкриттю теми.

  7. Створення тематично-аргументативної структури газетної статті (впровадження, розвиток, завершення теми чи підтеми, тематичне обрамлення або координування аргументації) тісно пов?язане із позицією ФМ у тексті: у заголовку, на початку чи в кінці тексту або абзаца, на зламі двох тематично завершених відтинків тексту.

  8. Фразеологічні модифікації – ефективний засіб «економії» у мовній комунікації: вони сприяють ущільненню тексту та компресії інформації. Зберігаючи номінативні, конотативні та образні властивості базових фразеологізмів, ФМ інтегрують додаткові значеннєві нюанси, а також розбудовують первісний (узуальний) образ.

  9. ФМ забезпечують когерентність тексту, фігуруючи як елементи ланцюжкiв семантичної iзотопiї або беручи участь у рекуренції, за рахунок чого з?єднуються окремі частини тексту тематично та формально.

  10. Одна з найважливіших функцій ФМ полягає у пристосуванні узуального фразеологізма до конкретного контексту як у плані змісту, так і в плані вираження. Модифікування дозволяє продуцентові тексту – залежно від його інтенції – з обмеженої кількості фразеологічних одиниць творити необмежену кількість ФМ.

  11. Модифікації є прагматично маркованими, тому вони відзначаються ефективністю у співвідношенні продуцент-реципієнт. Найважливіші прагматичні функції ФМ – це заохочення читача, фокусування його уваги, «завуальовування» інформації, породження метамовних рефлексій.

  12. Фразеологічні модифікації є ефективним засобом досягнення основної авторської мети – впливу на читача. Вони дають журналісту можливість висловити свою оцінку, привернути увагу реципієнта до предмету статті.

Публікації автора:

  1. Пташник С.Б. Текстотвірні функції фразеологічних модифікацій у газетному тексті // Наук. вісник Чернівецького ун-ту: Зб. наук. пр. Вип. 98.: Германська філологія. – Чернівці: Рута, 2000 – С. 94 – 105.

  2. Пташник С. Фразеологiчні модифiкацiї: термінологічні проблеми // Вісник Львів. ун-ту. Сер. Іноземні мови. – 2001. – Вип. 9. –С. 112 – 120.

  3. Ptashnyk S. Zum Begriff der phraseologischen Modifikationen // Kwartalnik neofilologiczny. – 2000. – Zeszyt 3. – Warszawa: Polska akademija nauk, 2000. – S. 301 – 309.

  4. Ptashnyk S. Phraseologische Substitution und ihre Funktionen im Text // Wirkendes Wort. Deutsche Sprache und Literatur in Forschung und Lehre. – 51. Jahrgang. – Heft 3. – Trier: Wissenschaftlicher Verlag Trier, 2001. – S. 435 – 454.

  5. Пташник С. Прагмастилистические функции фразеологических модификаций в тексте // Сборник материалов международной языковедческой конференции «Проблемы семантического описания единиц языка и речи» (Минск, 10 – 12 ноября 1998 г.). – Минск, 1999. – С. 55 – 59.

  6. Ptashnyk S. Phraseologische Modifikationen in der Sprache der Presse (am Beispiel der Wochenzeitungen «Die Woche» und «Die Zeit») // Німецька мова в сучасному світі. Матеріали доповідей міжнародної наукової конференції (Дрогобич, 7 – 9 травня 1998 р.). – Дрогобич, 2000. – С. 62 – 68.

  7. Ptаshnyk S. Textbildende Funktionen phraseologischer Modifikationen in der Pressesprache // Thesenband der Berliner Linguistik – Tage. 9. Tagung der Gesellschaft fьr Sprache und Sprachen (GESUS e.V.) (20. – 22.3.2000). – Berlin, 2000. – S. 31 – 32.