1. У сучасній українській мові відбуваються об’єктивні зміни в лексичному складі, пов’язані, зокрема, із новітніми англомовними запозиченнями (новими лексемами або новими значеннями) та їх засвоєнням. 2. Специфічною відмінністю запозичення з англійської мови в українську від надходжень з інших неблизькоспоріднених мов є те, що відбулося воно відносно пізніше. Сучасний етап (90-і рр. ХХ ст. – початок ХХІ ст.) виділяємо в окремий період, який характеризується відкритістю української мови та надзвичайним екстралінгвальним і мовним англо-американським впливом. 3. Матеріали сучасних лексикографічних джерел та засобів масової інформації містять значну кількість новітніх англіцизмів, запозичуваних в українську мову в період з 90-х рр. ХХ ст. – початок ХХІ ст., що становить близько 750 одиниць (91% нових лексем і 9% нових значень). 4. Для сучасного періоду розвитку української мови характерне стрімке збільшення абсолютної кількості англіцизмів та їх відносної частки серед інших чужомовних запозичень: за нашими даними, вони складали 2,4% серед усіх чужомовних слів у 30-і рр., 3,2% – у 70-і, 3,4% – у 80-і, 7,9% – у 2000 р. Інтенсифікацію запозичення новітніх англіцизмів зумовлюють передусім позамовні чинники: 1) суспільно-політичні та економічні перетворення в Україні, її відкритість та інтеграція в міжнародні структури, долучення до культурних та інформаційних процесів; 2) потужніший порівняно з попередніми періодами англо-американський вплив на Україну та інші держави світу; 3) надзвичайне прискорення інформаційних процесів з появою міжнародних телекомунікаційних мереж, посиленням впливу мас-медіа та реклами, якого не було в попередні історичні періоди. До мовних чинників, що сприяють активізації запозичення, відносимо: 1) потреби приведення української мови на її номінаційно-лексичному рівні (мовної картини світу) в синхронну відповідність з її поняттєвою системою; 2) міжнародний статус англійської мови в світі і нестабільність української мови у власній державі; 3) відсутність власних лексем для найменувань нових понять, запозичених із зарубіжної дійсності, а також обмежений час для номінативних процесів української мови на тлі тенденції до універсалізації й інтернаціоналізації словникового складу сучасних мов; 4) наявність словотвірного, граматичного та лексико-семантичного потенціалу до освоєння запозичуваних англіцизмів українською мовою. 5. Основний спосіб запозичення новітніх англіцизмів у систему української мови в сучасний період – прямий, безпосередній: англійська мова є мовою-джерелом у 80%, а мовою-посередницею лише 20% запозичень. Запозичення відбувається як письмовим, так і усним шляхом. Специфікою сучасного етапу є надзвичайна стрімкість цього процесу, внаслідок чого новітні англіцизми фіксуються лексикографічно із значним відставанням порівняно з їх фактичним входженням до загальномовного вжитку, чому сприяють засоби масової інформації, реклама тощо (близько
400 англо-американізмів, виявлених нами на період 2003 р., не зафіксовані словниками). Асиміляція сучасних англіцизмів також відбувається прискорено. Проаналізовані новітні англіцизми не виявляють тенденції до збереження невідмінюваності. Навпаки, лише близько 4% залишаються неасимільованими. Така ж закономірність простежується й на фонетичному рівні: невластиві для звукового ладу української мови звукосполучення зберігають приблизно 25% слів, що значно нижче від показника, характерного для попередніх етапів. Засвоєння переважної частини новітніх англіцизмів здійснюється в сучасній українській мові в межах традиційно визначених аспектів – набування ними звукових, морфологічних і семантичних рис слів приймаючої мови. В структурному аспекті новітні англіцизми являють собою слова з морфемно подільними іншомовними основами (49%). За частиномовною приналежністю новітні англіцизми розподіляються таким чином: переважну більшість становлять іменники (92%), а решта слів розподіляються так: прикметники та дієприкметники – 6%, дієслова – 1%; поза частинами мови виступає вигук – близько 1%. Отже, серед новітніх англіцизмів різною мірою представлена більшість повнозначних частин мови. Зі словотвірного боку новітні англіцизми не однорідні: 62% простої будови, 38% утворені способом слово- або основоскладання, причому переважна більшість із них належить до композитів (91,5%), незначна кількість (1%) – до юкстапозитів, решта – абревіатури (7,5%). Однослівні назви складають 98%, словосполучення – 2%. Новітні англіцизми представляють чотири типи лексичних запозичень 1) повні (власне запозичення) – близько 80%; 2) часткові – близько 20%; 3) ті, що виникли із застосуванням морфологічних способів словотвору – близько 91% та 4) які утворилися неморфологічно – внаслідок семантичної деривації – близько 9%. 6. Загальні лексико-семантичні зміни, що відбуваються при входженні й засвоєнні англіцизмів українською мовою в кінці ХХ – на початку ХХІ ст., такі: 1) розвиток семантичної структури запозичуваної лексеми в мові-реципієнті (ускладнення або спрощення структури, переінтеграція значень, додавання нових, запозичених, значень, що формує або поширює полісемію) або структури окремих значень на семному рівні (розширення, звуження та перенесення значення); 2) актуалізація деяких запозичень попередніх періодів, що належали до пасивного або спеціального шарів лексики, із зникненням негативної оцінної конотації чи сем, що пов’язували значення з денотатом, який начебто існує лише в закордонній дійсності, а також збільшення частоти їх використання; 3) детермінологізація запозичених термінів англомовного походження внаслідок втрати багатьох обмежувальних сем термінологічного значення при переході до загальномовного вжитку та заміщення в сигніфікаті наукового поняття побутовим. Семантична структура новітніх англомовних запозичень в українській мові та їх етимона в мові-джерелі відрізняється внаслідок відмінностей у національно-мовних картинах світу, лексико-семантичних системах та актуалізації різних лексико-семантичних варіантів. Як правило, відбувається вибіркове запозичення окремого або кількох значень етимона для відображення актуальних денотатів, що вимагають для свого позначення нової чужомовної номінативної одиниці, оскільки в українській мові на момент запозичання реалії та поняття про неї власна є лакунарною. Внаслідок утрати внутрішньої форми при перенесенні етимона на український ґрунт денотат відіграє в системі мови-реципієнта важливу роль для закріплення значення новітнього англіцизма. 7. Новітні англіцизми розподіляються за такими основними тематичними групами: “Економіка, банківська справа та фінанси” (26%); “Культура (кіно, телебачення, музика, розваги)” (22,5%); “Комп’ютерна техніка й технологія” (15,5%); “Спорт” (8,5%); “Побутова техніка, товари і сервіс”(8%); “Політика й суспільство”(7,5%); “Страви та напої” (3%); “Тварини” (2,5%); “Медицина” (2,5%); “Одяг і тканини”(2%). “Назви осіб” дібрані з усіх інших груп (14%). Порівняння тематичного розподілу англіцизмів, запозичених в українську мову в 30-х рр., 70 – 80-х рр., та в кінці ХХ ст. й на момент 2003 р., засвідчило, що на початку ХХ ст. – найчисленнішими були назви понять соціальної та політичної сфер, у 70 – 80-і рр. – номінації технічно-виробничої сфери, а наприкінці ХХ та початку ХХІ ст. такими стали найменування, пов’язані зі сферами економіки, фінансів, комп’ютерною технікою. 8. Стрімке зростання кількості слів англійського походження в українській мові становить потенційну загрозу мовній самобутності та може призвести до негативних зрушень у її лексико-семантичній системі. Централізована мовознавча фахова комісія має керувати процесом надходження в мову англо-американських запозичень, постійно надавати рекомендації щодо доцільності засвоєння новітніх англіцизмів та оцінку неправомірного їх використання в українській мові за умови наявності власних відповідників. |
