Анотація до роботи:

Боцман А.В. Структурно-семантичні та прагматичні особливості фармацевтичних текстів (на матеріалі англомовних інструкцій до вживання лікарських препаратів). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2006.

Дисертацію присвячено інтегрованому дослідженню англомовних фармацевтичних текстів, що функціонують як супровідні інструкції до вживання лікарських препаратів.

У результаті структурного дослідження фармтекстів було виявлено сегментацію текстового корпусу на інформаційні зони, блоки та підблоки. В текстовому корпусі спостерігається система катафоричних і анафоричних посилань, а також сітка (мережа), що формується за рахунок багаторазового відтворення назви лікарського препарату.

Семантичний текстовий простір подано системою фреймів, які зв’язані міжфреймовими зв’язками. Домінуючими стильовими характеристиками дискурсивних форм виступають ознаки наукового стилю з елементами офіційно-ділового.

У фармацевтичних текстах представлено систему індикаторів адресованості, розмежованих на кілька підгруп на підставі функціональних і семантичних ознак. Сукупність індикаторів адресованості формує модель рецепції текстової інформації та дозволяє відновити систему адресантів. Макроадресантом виступає фірма яка здійснює виробництво та ініціює наукові розробки нових препаратів. Взаємозв’язок між адресантами й адресатами зумовлює текстову рівновагу. Поєднання структурних, семантичних та прагматичних складників забезпечує зв’язність та цілісність фармтекстів.

Сучасні англомовні (англо-американські, британські, канадські) фармацевтичні тексти з огляду на їхні кількісні параметри, наявність зображувального коду, наявність/відсутність вузько галузевої спеціалізації представлено в соціальній комунікації п’ятьма типами, які відбивають сучасний стан текстотвірної діяльності в одному з сегментів медичного дискурсу.

Структурно-семантичною особливістю фармтекстів є їх дискретна організація, що пов’язана з наявністю в них чотирьох інформаційних зон (інтродуктивно-дескриптивної, регламентативно-директивної, попереджень, референціальної). У межах кожного тестового типу позиційне відношення між цими зонами відзначається варіативністю й дискретністю.

Цілісність та зв’язність текстів досягається через інтегровану взаємодію кількох чинників: системою катафоричних та анафоричних посилань; каркасну сітку; концептуальну міжфреймову сітку, а також систему індикаторів адресованості. Система катафоричних та анафоричних посилань складається з монопроменевих або поліпроменевих метатекстових посилань. При цьому кожний тип фармтекстів демонструє специфічну варіативність реалізації зв’язності через систему посилань. Каркасна сітка постає як сукупність назв препаратів, що реалізує співвідношення між інформаційними зонами.

До низки особливостей сучасних фармацевтичних текстів належить поєднання дискурсивних форм наукового, офіційно-ділового (юридичного) стилів. Домінуючою ознакою є наявність одиниць, що представляють науковий стиль, а також одиниць офіційно-ділового стилю. Підстильова варіативність пов’язана з галузями практичної медицини, а також прикладними напрямами природничих дисциплін (фізики, хімії, біології). Жанрові ознаки представлені одиницями, що репрезентують наукову статтю, статтю з довідника, інструкцію, положення із закону, патентно-ліцензійний документ.

Характер організації семантичного простору фармтекстів полягає у вигляді п’яти базових фреймів, об’єднаних в одну концептуальну міжфреймову сітку (мережу). В ній базові фрейми пов’язані вітальними зв’язками, які відбивають когерентність тексту на когнітивному рівні (когнітивний аспект зв’язності тексту).

Виявлена в усіх фармацевтичних текстах система індикаторів адресованості безпосередньо пов’язана з основною прагматичною інтенцією фармтекстів-інструкцій – порадою. Взаємозв’язок між адресантами та адресатами, який розглядається як текстова рівновага, регулюється показниками безпосередньої та опосередкованої спрямованості. Сукупність індикаторів адресованості формує модель текстової рецепції, яка забезпечує адресату максимально ефективну навігацію в інформаційному текстовому просторі.

Аналіз дієслівного корпусу в аспекті репрезентації прагматичних інтенцій фармтексту підтверджує домінуючий характер інтенції поради, яка реалізується переважно завдяки вживанню складеного дієслівного присудка, сформованого модальним дієсловом should з неперфектним інфінітивом, що відповідає інструктивній природі фармтекстів-інструкцій до вживання ліків. У межах предикативно-дієслівної системи спостерігається ознака синергізму на дійсному, наказовому рівнях, а також на рівні припущення.

Перспектива подальших досліджень вбачається у порівняльному аналізі фармтекстів-інструкцій англомовних країн, німецькомовних країн, Нідерландів та Скандинавії.

Публікації автора:

1. Боцман А.В. Типологія англомовних фармацевтичних текстів-інструкцій для вживання лікарських препаратів // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство. – 2000. - №1 – с. 152-156.

2. Боцман А.В. Семантичні особливості англомовних фармацевтичних текстів-інструкцій до вживання лікарських препаратів // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство. – 2001. - №1 – С. 87-92.

3. Botsman A. Structural, Semantic and Pragmatic Peculiarities of English Patient Instruction Leaflets // 6^th National Tesol Ukraine Conference: “The way Forward to English Language and ESP Teaching in the Third Millennium” January 23-24, 2001. Conference Papers. – Kyiv, 2001. – P. 14-15.

4. Боцман А.В. Прагматичні особливості англомовних фармацевтичних текстів-інструкцій // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. – К.: Вид-во Київського нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка, 2001. – С. 49-52.

5. Боцман А.В. Особливості анафоричних і катафоричних відношень у фармацевтичних текстах (на матеріалі англомовних інструкцій до вживання лікарських препаратів) // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. – К.: Вид-во Київського нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка, 2004. – Вип. 5. – С. 7-16.

6. Боцман А.В. Репрезентація адресованості у фармацевтичних текстах – англомовних інструкціях до вживання лікарських препаратів // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. К.: Вид-во Київського нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка, 2005. – Вип. 7. – С.15-30.

7. Боцман А.В. Семантика фармацевтичних текстів-інструкцій в ракурсі фреймового аналізу //Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. – К. : Вид. центр КНЛУ, 2005. – Вип. 15. – С. 24-37.