У процесі дисертаційних досліджень створено науково-методичні і нормативні засади фахових систем сертифікації, що дозволило розв’язати актуальну складну наукову задачу, яка має важливе економічне значення для розвитку вітчизняної системи технічного регулювання, - обґрунтування побудови раціональної системи сертифікації і стандартизації на основі впровадження принципів та підходів, що відповідають сучасному рівню розвитку науки та техніки. У зв’язку з чим національна система оцінки відповідності отримала подальший розвиток на шляху її наближення до міжнародних і європейських принципів, норм, вимог і правил, а вітчизняні виробники і експортери спеціальної продукції отримали підстави для зменшення витрат і часу на її оцінювання внаслідок створення і впровадження фахової системи сертифікації „Спеціальний регістр”. Отримані нові наукові результати, що мають важливе практичне значення для економіки України та полягають в наступному: 1. З позицій та на підставі системного підходу проведено аналіз існуючих міжнародних та національних систем оцінки відповідності. Здійснено порівняння державної системи сертифікації в законодавчо регульованій сфері з міжнародними системами оцінки відповідності. Встановлено, що побудова та правила функціонування державної системи сертифікації не в повній мірі відповідають сучасним міжнародним та європейським принципам і вимогам. Узагальнено вимоги міжнародних і європейських стандартів і директив до сучасних систем сертифікації та на цій підставі розроблено концептуальні та методологічні засади побудови організаційної і нормативної бази фахової системи сертифікації продукції і послуг. Обґрунтовано необхідність розроблення імітаційної моделі фахової системи сертифікації для визначення оптимальних (раціональних) організаційно-технічних та нормативних показників її складових і елементів. 2. Вперше система сертифікації представлена у вигляді складної організаційно-технічної системи, що об’єднує три підсистеми: основних засобів, управління та забезпечення. Такій підхід дозволив провести декомпозицію цілей і задач системи оцінки відповідності та на цій основі сформулювати задачу її оптимізації і обґрунтувати критерій ефективності. Враховуючи, що задача створення системи сертифікації відноситься до зворотних задач оптимізації, обґрунтовано критерій ефективності фахової системи сертифікації – витрати на створення та функціонування системи повинні бути мінімальними при виконанні системою своєї мети та завдань. 3. На основі запровадження методів системного аналізу, теорії систем та теорії дослідження операцій вперше розроблено та науково обґрунтовано концептуальну, операційну, формалізовану моделі, які у сукупності складають імітаційну модель фахової системи сертифікації, як складної організаційно-технічної та інформаційної системи. Запропоновано метод оптимізації характеристик та параметрів системи сертифікації на основі запровадження методу пересічних множин. В основу трансформації задачі оптимізації великого розміру покладено метод декомпозиції первинної системи на підсистеми, для кожної з яких вирішується задача меншого розміру у порівнянні з вихідною. 4. На основі застосування теорії графів створено модель фахової системи стандартизації, методику обґрунтування оптимального за вибраним критерієм плану стандартизації та методику його техніко-економічної оцінки, що у сукупності можна кваліфікувати, як метод синтезу системи стандартизації фахової системи сертифікації. Застосування цього методу дозволяє оптимізувати номенклатуру правил, норм та вимог, що підлягають регламентації в стандартах і обґрунтувати номенклатуру пріоритетних для розробки нормативних документів. Особливістю розробленого метода є те, що його застосування дозволяє вирішувати не тільки задачу оптимізації номенклатури нормативних документів, але і обґрунтовувати зміст кожного документу, визначати його рівень в ієрархії системи стандартизації, розробляти оптимальні плани та програми стандартизації відповідно до визначених термінів. Розроблений метод надає надійний апарат для прийняття тільки раціональних, обґрунтованих рішень на основі кількісних показників. 5. Вперше стандарт представлено у вигляді інформаційного каналу зв’язку між окремими процесами, що здійснюються в системі сертифікації, а комплекс стандартів – як розвинуту сітку таких зв’язків. Виходячи з цього, запропоновано оцінювати техніко-економічний ефект від стандартизації приростом інформації, яку забезпечує імплементація кожного з правил, що підлягають регламентації в нормативних документах. Ефект від стандартизації оцінюється зміною ступеня організації Системи, який є функцією ентропії. 6. Відповідно до вимог міжнародних стандартів ІSО/ІЕС серії 17000 та європейських норм ЕN серії 45000 із застосуванням апарату декомпозиції та позицій системного підходу вперше було розроблено декомпозиційне дерево цілей і задач фахової системи сертифікації, що представлено у вигляді орієнтованого графа п’яти рівнів. Створена методика розрахунку показників важливості задач для ефективного функціонування системи сертифікації та обчислення кількісних значень ступеня стандартизації правил, вимог і норм в діючих нормативних документах. Кожне правило, що регламентує процес функціонування системи сертифікації, представлено у декартовій системі координат у вигляді точок з конкретними чисельними показниками. Це дозволило оцінити у кількісному вигляді важливість, ступінь стандартизації, вартість та термін нормалізації правил і вимог для досягнення мети системи сертифікації – захист життя і здоров'я людини, тварин, рослин, національної безпеки, охорони довкілля, запобігання недобросовісній практиці, підвищення якості продукції і послуг. 7. За вибраним критерієм ефективності розроблена методика формування оптимальної послідовності реалізації вимог, норм і правил у вигляді нормативних документів при обмеженні фінансових ресурсів та часу, які необхідно витратити на розробку цих документів. Встановлено кореляційний зв’язок і визначено коефіцієнти кореляції та невідповідності між інтегральними показниками – ступенем стандартизації, витратами та часом, що необхідні на розробку та регламентацію правил, вимог і норм. 8. Створено науково-методичний апарат обґрунтування плану стандартизації фахової системи сертифікації, що включає методику формування оптимальної послідовності вимог, декомпозиційне дерево цілей і задач, методику розрахунку показників важливості правил і норм для функціонування Системи та методику обчислення кількісних значень ступеня стандартизації вимог в нормативних документах. 9. Вирішена актуальна нова наукова задача, що полягає у розробці моделі системи сертифікації продукції, методу її оптимізації, а також методу синтезу системи стандартизації цього складного організаційно-технічного об`єкту, що у сукупності об`єднується у методологію створення фахової системи сертифікації, яка була покладена в основу визначення шляхів, напрямків створення і функціонування системи сертифікації “Спеціальний регістр” у вигляді Концепції її створення та розробки її нормативної бази. 10. Застосування розроблених моделі системи стандартизації і методик обґрунтування та техніко-економічної оцінки плану стандартизації було покладено в основу вибору номенклатури стандартів фахової системи сертифікації продукції і послуг „Спеціальний регістр”. На підставі обмежень у фінансуванні визначено першу чергу розробки стандартів. Відповідно до вимог нормативних документів національної системи стандартизації розроблено нормативну базу системи сертифікації „Спеціальний регістр” у вигляді п’яти основоположних стандартів. |
