Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Селекція рослин


Нетреба Олександр Олександрович. Створення нового вихідного матеріалу кукурудзи на базі ліній, контрастних за тривалістю вегетаційного періоду в умовах зрошення південного Степу України : Дис... канд. наук: 06.01.05 - 2008.



Анотація до роботи:

Нетреба О.О. Створення нового вихідного матеріалу кукурудзи на базі ліній, контрастних за тривалістю вегетаційного періоду в умовах зрошення південного Степу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05. – селекція рослин. – Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2008.

Вивчено особливості успадкування адаптивних ознак та елементів продуктивності гібридами F1, які отримані при схрещуванні контрастних за групами стиглості батьківських ліній. Виявлено рівень мінливості господарсько-цінних ознак при різновекторному доборі за групами стиглості у генераціях самозапилення S1-S5 залежно від вихідної гібридної комбінації. Ідентифіковано серед інбредних популяцій елітні сім'ї та лінії з комплексом господарсько-цінних ознак. Виділено кращі гібриди за участю створених елітних ліній для використання у селекційній практиці та виробництві. Встановлено кореляційні зв’язки між господарсько-цінними ознаками гібридів та їх зерновою продуктивністю. Визначено комбінаційну здатність новостворених інбредних ліній за врожайністю зерна. Доведено ефективність використання методу створення нового вихідного матеріалу на базі ліній, контрастних за групами стиглості та різного генетичного походження в умовах зрошення південного Степу України. Створено цінні для практичної селекції лінії кукурудзи з комплексом селекційно-цінних ознак, а саме: S72/Mo41-4-09 (Х-501), F7/SD15-7-14 (Х-512), F7/B76-7-15 (Х-525), Co191/ДК18-5-08 (Х-534), 4015/26/PV192-3-07 (Х-542), 4015/26/В76-7-11, 4015/26/В76-4-11, F7/SD15-6-07, S72/Mo41-4-09.

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення наукового завдання з встановлення ефективності створення нового вихідного матеріалу кукурудзи на базі ліній, контрастних за групами стиглості та різних за генетичним походженням в умовах зрошення південного Степу України. Встановленно в умовах зрошення закономірності прояву і мінливості та кореляцій господарсько-цінних ознак в F1 гібридів від схрещування контрастних за вегетаційним періодом генотипів, мінливості і успадковуваності ознак самозапилених сімей S1–S5 залежно від генетичного походження вихідних гібридів, особливості комбінаційної здатності створених ліній різного походження. Внаслідок розробки наукових положень одержано новий вихідний матеріал для створення високогетерозисних гібридів, що має важливе значення в селекції кукурудзи.

1. Гібриди F1, які отримані від схрещування ліній, контрастних за групами стиглості та генетичним походженням, здатні забезпечувати в умовах зрошення рівень гетерозису за врожайністю зерна понад 280% – 4015/26/LH51 (Гіст=285,5%, Ггіп=311,3), S72/Mo41 (Гіст=285,7%, Ггіп=360,7%), F7/LH51 (Гіст=289,8%, Ггіп=331,8%), а в окремих випадках – понад 300% – Ер1/ДК18 (Гіст=310,5%, Ггіп=345,6%) та забезпечувати рівень врожайності понад 11 т/га у середньоранній групі (ФАО 201-300) і більше, ніж 12,5 т/га у середньостиглій середньопізній групах (ФАО 301-450), достовірно перевищуючи кращі гібриди з цих груп стиглості, отриманні від схрещування батьківських форм, близьких за вегетаційним періодом.

2. За біометричними показниками та елементами продуктивності у F1 гібридів максимальний рівень гетерозису був за ознакою «маса зерна з качана» ( Гіст=185,7%, Ггіп=234,3%), а мінімальний - за ознакою «кількість рядів зерен» (Гіст=96,6%, Ггіп=103,7%).

3. За ознаками «збиральна вологість зерна» та «тривалість періоду сходи – цвітіння 50% качанів» у F1 гібридів спостерігалося відхилення в сторону ранньостиглої батьківської форми. Найменшу «тривалість періоду сходи–цвітіння 50% качанів» мали комбінації: F7/B87 (Гіст=95,1%, Ггіп=87,0%), F7/B76 (Гіст=95,8%, Ггіп=85,0%), F7/LH51 (Гіст=93,2%, Ггіп=83,5%). Нижчу збиральну вологість зерна, ніж ранньостигла батьківська форма, мали такі гібриди: S72/B76 (Гіст=88,4%, Ггіп=75,6%) та F7/SD15 (Гіст=96,4%, Ггіп=71,7%).

4. Сильний позитивний кореляційний зв'язок врожайності зерна у F1 гібридів було виявлено з ознакою «тривалість періоду сходи – цвітіння 50% качанів» (r=0,810,14). Середній позитивний рівень кореляційної залежності врожайності зерна у досліді був зафіксований з масою 1000 зерен (r=0,500,20), кількістю зерен у ряді (r=0,610,17), діаметром (r=0,520,17) та довжиною качана (r=0,410,20). Решта досліджуваних ознак F1 гібридів не мали суттєвого впливу на урожайність зерна.

5. Найвищі значення коефіцієнтів успадковуваності в широкому розумінні (Н2) при доборах на ранньостиглість були виявлені у ранніх поколіннях самозапилення за ознаками «тривалість періоду сходи – цвітіння 50% качанів» та «маса 1000 зерен» – понад 90%. Найменші значення коефіцієнтів успадковуваності у цих поколіннях були відмічені за ознаками «кількість рядів зерен» (Н2=57%) та «діаметр качана» (Н2=67%).

6. Не встановлено чіткої залежності між коефіцієнтом успадковуваності, поколінням інцухту та інбредним мінімумом за адаптивними ознаками та елементами продуктивності. У досліджуваних генотипів їх зміни носили індивідуальний характер та мали широкий спектр мінливості (Н2=12,1-92,5%).

7. Максимальний рівень генотипового різноманіття та коефіцієнтів успадковуваності за адаптивними ознаками та елементами продуктивності виявлено у ранніх поколіннях інцухту (Vg=38,2-53,8%). Це дає підстави для проведення ефективних доборів за цінними селекційними ознаками серед рекомбінантів з широкою генетичною основою саме на початкових етапах самозапилення з подальшим жорстким бракуванням у наступних циклах інбридінгу.

8. Значна диференціація новостворених ліній щодо комбінаційної здатності за ознакою «урожайність зерна» в ранніх генераціях самозапилення дозволила виділити елітні генотипи: S72/Mo41-4-09 (Х-501), F7/SD15-7-14 (Х-512), F7/B76-7-15 (Х-525), Co191/ДК18-5-08 (Х-534), 4015/26/PV192-3-07 (Х-542), 4015/26/В76-7-11, 4015/26/В76-4-11, F7/SD15-6-07, які необхідно залучати у селекційні програми синтезу високоврожайних адаптованих до умов зрошення гібридів.

9. Ідентифіковано ряд селекційно-перспективних ліній, які характеризувалися стабільним проявом позитивних ефектів ЗКЗ у контрастні за погодними умовами роки випробувань - S72/Мо41-6-12, F7/SD15-7-20, 4015/26/В76-6-09, 4015/26/PV192-4-09, 4015/26/PV192-3-14, 4015/26/В76-0-131, 4015/26/В76-0-044, 4015/26/PV192-0-084, 4015/26/PV192-0-031. Виявлено інбредні генотипи, які здатні адекватно підвищувати рівень врожайності при покращенні агрофону – S72/Мо41-6-28, F7/В76-5-10, Со191/ДК18-7-04, 4015/26/PV192-7-07, 4015/26/В76-0-053, 4015/26/PV192-0-100, 4015/26/PV192-0-093.

10. За участю кращих новостворених ліній виділено гібридні комбінації, що за врожайністю перевищували гібриди-стандарти та мали низьку збиральну вологість зерна. Серед гібридів за участю ранньостиглих ліній врожайність понад 11 т/га забезпечували Кр221м/(Со191/ДК18-5-08), Кр221м/(F7/SD15-7-14), Кр221м/(4015/26/PV192-3-07), Кр221м/(F7/В76-7-15), Кр175м/(4015/26/В76-4-11). Проміж гібридів за участю пізньостиглої групи ліній врожайність зерна понад 12 т/га забезпечували Кр427м/ (4015/26 /В76-0-093), Кр427м/(4015/26 /PV192-0-093), Кр2637м/(4015/26/PV192-0-084), а гібрид Кр427м/(4015/26/PV192-0-084) забезпечував урожайність понад 13 т/га.

Публікації автора:

  1. Нетреба О.О. Успадкування та мінливість ознаки «висота рослин» у гібридів кукурудзи різних поколінь самозапилення, створених на базі ліній, контрастних за довжиною вегетаційного періоду / О.О. Нетреба, Ю.О. Лавриненко // Зрошуване землеробство. – 2005. – Вип. 44. – С. 99–102. (70% авторства: проведення досліджень, узагальнення результатів).

  2. Агроекологічна мінливість висоти кріплення качана у ліній та гібридів кукурудзи в умовах зрошення / Ю.О. Лавриненко, С.В. Коковіхін, О.О. Нетреба [та ін.] // Вісник Білоцерківського ДАУ. – 2006. – Вип. 43. – С. 81–84. (40% авторства: узагальнення результатів).

  3. Лавриненко Ю.О. Агроекологічні моделі гібридів кукурудзи ФАО 200-300 для умов південного регіону України / Ю.О. Лавриненко, В.Г. Найдьонов, О.О. Нетреба // Таврійський науковий вісник. – 2006. – Вип. 47. – С. 71–76. (40% авторства: узагальнення результатів).

  4. Нетреба О.О. Успадкування ознаки «висота рослин» у гібридів кукурудзи першого покоління, створених на базі ліній різних за тривалістю вегетаційного періоду / О.О. Нетреба // Зрошуване землеробство. – 2006. – Вип.46. – С. 201–206.

  5. Селекційно-технологічні аспекти підвищення стійкості виробництва зерна кукурудзи в умовах південного Степу / Ю.О. Лавриненко, С.В. Коковіхін, О.О. Нетреба [та ін.] // Бюл. Інституту зернового господарства. – 2006. – Вип. 28–29. – С. 136–143. (40% авторства: узагальнення результатів).

  6. Лавриненко Ю.О. Мінливість ознаки «тривалість періоду сходи-цвітіння» в генераціях S1-S5 гібридів кукурудзи, створених на базі контрастних за довжиною вегетаційного періоду ліній / Ю.О. Лавриненко, О.О. Нетреба // Зрошуване землеробство. – 2007. – Вип. 47. – С. 129–134. (70% авторства: проведення досліджень, узагальнення результатів).

  7. Успадкування та мінливість збиральної вологості зерна кукурудзи в умовах зрошення / Ю.О. Лавриненко, С.В. Коковіхін, О.О. Нетреба [та ін.] // Таврійський науковий вісник. – 2007. – Вип. 48. – С. 25–33. (40% авторства: проведення досліджень, узагальнення результатів).

  8. Лавриненко Ю.О. Оцінка комбінаційної здатності ліній кукурудзи, отриманих з гібридів, створених за участю контрастних за тривалістю вегетаційного періоду батьківських форм / Ю.О. Лавриненко, О.О. Нетреба // Таврійський науковий вісник. – 2007. – Вип. 53. – С. 40–47. (70% авторства: проведення досліджень, узагальнення результатів, формування висновків).

  9. Лавриненко Ю.О. Урожайність тесткросних гібридів кукурудзи, створених на базі контрастних за тривалістю вегетаційного періоду батьківських форм / Ю.О. Лавриненко, О.О. Нетреба // Таврійський науковий вісник. – 2007. – Вип. 54. – С. 20–27. (70% авторства: проведення досліджень, узагальнення результатів, формування висновків).

  10. Успадкування та мінливість тривалості періоду «сходи-цвітіння» кукурудзи в умовах зрошення / Ю. Лавриненко, С. Коковіхін, О. Нетреба [та ін.] // Вісник Львівського державного аграрного університету. – 2007. – № 11. – С. 88–95. (40% авторства: проведення досліджень, узагальнення результатів).

  1. Нетреба О.О. Селекційна цінність нового вихідного матеріалу кукурудзи, створеного на базі ліній, контрастних за групами стиглості, в умовах зрошення / О.О. Нетреба, В.М Туровець // Бюл. Інституту зернового господарства. – 2008. – Вип. 33–34. – С.138–142. (70% авторства: проведення досліджень, узагальнення результатів, формування висновків)

  2. Лавриненко Ю.О. Урожайність гібридів F1 кукурудзи, створених на базі контрастних за тривалістю вегетаційного періоду батьківських форм / Ю.О. Лавриненко, О.О. Нетреба // Зрошуване землеробство. – 2008. – Вип. 50. – С. 129–133. (70% авторства: проведення досліджень, узагальнення результатів, формування висновків)

  3. Використання генетичного потенціалу кукурудзи у селекційному процесі / О.О. Нетреба, В.Я. Польський, Ю.О. Лавриненко [та ін.] // Фальцфейнівскі читання: зб. наук. пр. ХДПУ. – Херсон 25-27 квіт. 2001 р. / М-во освіти і науки України, Херсонська обл. Держ. адмін. [та ін.]. – Херсон: Терра, 2001. – С. 138–140. (40% авторства: узагальнення результатів).

  4. Нетреба О.О. Успадкування висоти рослин гібридами кукурудзи, що створені за участю ліній різних груп ФАО / О.О. Нетреба, Ю.О. Лавриненко / матеріали Всеукр. наук. практ. конф. молодих вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні. (Дніпропетровськ, 5–6 берез. 2002 р.) / Ін-т зернового господарства УААН. – Дніпропетровськ, ІЗГ, 2002. – С. 54–55. (70% авторства: проведення досліджень, узагальнення результатів).

  5. Нетреба О.О. Стан та перспективи селекції кукурудзи для південного Степу / О.О. Нетреба, Ю.О. Лавриненко // зб. матеріалів третьої міжвуз. наук. практ. конф. аспірантів [«Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи»], (Вінниця, 17–19 берез. 2003 р.) / М-во аграр. політики, Вінницький держ. аграр. ун-т. – Вінниця.: ВДАУ, 2003. – С. 38–39. (40% авторства: узагальнення результатів).

  6. Нетреба О.О. Мінливість збиральної вологості зерна самозапилених сімей кукурудзи, створених за участю ліній, різних за довжиною вегетаційного періоду / О.О. Нетреба, Ю.О. Лавриненко // cб. тез. 2-й Междунар. конф. молодых ученых. [«Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений»], (Харьков, 19–23 мая 2003 г.) / УААН, Ин-т раст-ва им. В.Я. Юрьева, – Х.: ИР им. В.Я. Юрьева, 2003. – С. 194–195. (50% авторства: проведення досліджень і узагальнення результатів). (70% авторства: проведення досліджень, узагальнення результатів).

  7. Агроекологічні моделі гібридів кукурудзи ФАО 190-300 для південного Степу / В.Г.Найдьонов, О.О.Нетреба, Ю.О.Лавриненко [та ін.] // матеріали наук. практ. конф. молодих вчених і спеціалістів [«Енергозберігаючі технології в землеробстві за ринкових умов господарювання»], (Чабани, 27–29 листоп. 2006 р.) / УААН, ННЦ «Ін-т землеробства УААН». – Чабани, ІЗ УААН, 2006. – С. 55–57. (40% авторства: узагальнення результатів).

  8. Еколого-генетична мінливість врожайності зерна кукурудзи в умовах південного Степу / В.Г. Найдьонов, О.О. Нетреба, Ю.О. Лавриненко [та ін.] // Вісник Степу, зб. наук. пр: матеріали III Всеукр. наук. практ. конф. молодих вчених і спеціалістів [«Агропромислове виробництво України – стан та перспективи розвитку»], (Кіровоград, 14–16 берез. 2007 р.) / Кіровоградський Ін-т агро.-пром. виробництва, УААН. – Кіровоград, ІАПВ, 2007. – Вип. 4. – С. 72–75. (40% авторства: узагальнення результатів, формування висновків).