У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливого наукового завдання зі створення скоростиглого селекційного матеріалу картоплі в поєднанні з іншими цінними ознаками, шляхом встановлення закономірностей мінливості, кореляції, спадковості та селекційного використання ознак сортів і гібридів міжвидового походження, в результаті чого науково обґрунтовано особливості, принципи і методи створення скоростиглого селекційного матеріалу картоплі з високими показниками врожайності, крохмалистості, стійкості проти фітофторозу та іншими корисними ознаками, а також створено цінний селекційний матеріал і чотири сорти картоплі, що має суттєве значення в галузі селекції картоплі та сільськогосподарського виробництва України. Таблиця 7 Характеристика створеного та відібраного селекційного матеріалу картоплі за комплексом цінних ознак (1998-2001рр.) 1. Найбільшу кількість скоростиглих нащадків одержано від схрещування двох ранньостиглих батьківських форм (41% ранніх та 21% середньоранніх). 2. Між скоростиглістю потомства і батьківських форм виявлено середню і високу додатню кореляційну залежність (від +0,38±0,082 до +0,71±0,133), а тому підбір батьківських пар при селекції на скоростиглість можна проводити за їх фенотипом. Одержання ранніх та середньоранніх нащадків від схрещування батьківських форм інших груп стиглості вказує на необхідність їх підбору для гібридизації за генотипом. 3. При вирощуванні в умовах Полісся України скоростиглі нащадки, одержані від схрещування сортів та гібридів міжвидового походження, мали переважно незначне проявлення колінчастості стебел, розвинутості граней та крилець на них, глянцеві й слабо опушені листки, менший період від садіння до сходів. Вказані ознаки можуть бути використані в попередній оцінці та відборах ранніх і середньоранніх форм. 4. Доведено, що при селекції на скоростиглість сіянці краще вирощувати в регульованих умовах, а добір робити в бульбових поколіннях. Це дає змогу уникнути випадкових вибраковувань та випадань ранньостиглих нащадків. 5. Використання в якості батьківських форм сортів та гібридів міжвидового походження підвищує гетерозиготність потомства, що дає змогу одержати високоврожайні нащадки. Врожайність скоростиглого потомства в ранні строки збирання і в кінці вегетації була вищою, ніж у сорту-стандарту Незабудка в тих комбінаціях, де однією з батьківських форм була ранньостигла чи середньорання, а другою інших груп стиглості: Світанок київський х Пересвєт, Повінь х 85.291с12, Слов’янка х Світанок київський, 87.17005 х Світанок київський, 86.579с14 х Світанок київський, Світанок київський х 85.291с12, Licaria х Зарево, Горлиця х Доброчин, 92.306/3 х Миловиця, Liu х Миловиця, 90.673/17 х Rosara та інші. Виділено нащадки з урожайністю в ранні строки збирання 950г/кущ, в кінці вегетації – 1142-1672 г/кущ. 6. Між ранньостиглістю і масою бульби, ранньостиглістю і кількістю бульб з куща, кількістю бульб з куща і масою бульби скоростиглого потомства виявлена слабка і середня кореляційна залежність. Відсутність кореляційної залежності в окремих комбінаціях між вказаними ознаками свідчить про можливість поєднання їх високих показників у процесі селекції. Виявлені комбінації схрещувань з поєднанням таких ознак. 7. Вміст крохмалю в бульбах скоростиглого потомства був нижчим, ніж інших груп стиглості. В результаті використання батьківськими формами висококрохмалистих сортів та гібридів міжвидового походження 89.721с43, 86.579с14, 85.291с12, 90.673/17, Зарево, Світанок київський, Galina та інших отримали скоростигле потомство з крохмалистістю 15,3-18,1%. В усіх комбінаціях виділялись скоростиглі генотипи, які за крохмалистістю перевищували ранньостиглий сорт Незабудку більш як на 2%. Максимальний уміст крохмалю знаходився в межах 14,4 - 19,5%. 8. Відсутність кореляційної залежності між скоростиглістю і крохмалистістю потомства в окремих комбінаціях вказує на можливість створення скоростиглих нащадків з високим умістом крохмалю. Створено скоростиглий селекційний матеріал з максимальною крохмалистістю 19,5%. 9. Стійкість скоростиглого потомства проти фітофторозу була нижчою, ніж інших груп стиглості. Виявлена від’ємна кореляційна залежність між скоростиглістю і фітофторостійкістю потомства свідчить про труднощі в поєднанні цих ознак. Найвищою стійкістю проти фітофторозу відзначалось потомство, одержане від використання батьківськими формами таких сортів і гібридів міжвидового походження: Луговська, Карпатська, Зарево, 86.579с14, 92.306/3, 89.721с43, 85.291с12, 90.673/17, Pg438. 10. Відсутність кореляційної залежності між скоростиглістю і фітофторостійкістю потомства в окремих комбінаціях вказує на можливість одержання скоростиглих нащадків з підвищеною і високою стійкістю проти фітофторозу. Отримано скоростиглий селекційний матеріал з максимальною стійкістю проти фітофторозу 7-8 балів. 11. В результаті використання сортів та гібридів міжвидового походження в якості батьківських форм отримали потомство, яке незначною мірою уразилось або було без ураження вірусними хворобами. 12. На основі встановлення закономірностей проявлення скоростиглості створено в співавторстві чотири сорти картоплі: ранні – Дніпрянка і Загадка, середньоранні – Поляна і Немішаївська 100. Сорти Дніпрянка і Поляна занесені до Реєстру сортів рослин України з 2002 року, Немішаївська 100 – з 2004 року, Загадка проходить державне сортовипробування. | 