Анотація до роботи:

Болдирєва Л.Л. Створення і морфо-біологічна оцінка вихідного мареріалу зернового сорго для селекції на гетерозис в умовах Криму. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 – селекція рослин. Інститут зернового господарства УААН. – Дніпропетровськ, 2003 р.

Дисертація присвячена вивченню кількісних ознак нових вихідних форм зернового сорго для використання в селекції на гетерозис і реалізації нових підходів до селекції, спрямованих на використання ефекту гетерозису в умовах посушливого Криму. Вивчені морфологічні ознаки нових самозапилених ліній та стерильних аналогів своєї селекції. Проведена генетична оцінка зразків сорго по реакції на ЦЧС. Визначено коефіцієнт варіювання та довірчий інтервал за кількісними ознаками. За допомогою кореляційного аналізу визначена їх ступінь зв’язку і напрямок. Вивчена комбінаційна здатність по врожаю зерна у батьківських форм. Зроблено аналіз різних типів гетерозису у гібридів F1 по ознакам і врожаю.

Основні результати роботи впроваджені в селекційну практику і виробництво.

В дисертації на основі 11-річних досліджень (1990-2000 рр.) наведені теоретичні викладки і нові рішення наукових задач по селекції сорго, які заключаються в розробці раціональних підходів у створенні нового селекційного матеріалу – самозапилених ліній, стерильних аналогів, вивчення явища гетерозису, створення продуктивних сортів і гетерозисних гібридів, що має суттєве значення для селекції сорго і сільського господарства України. В результаті одержаних експериментальних даних можна сформулювати наступні основні наукові узагальнення і висновки:

1. Із вивчених 129 самозапилених ліній зернового сорго за реакцією на ЦЧС встановлено, що 71 зразок (55%) є відновлювачами фертильності, 50 (38,8%) – закріплювачами стерильності і 8 (6,2%) – напіввідновлювачами. З лініями відновлювачами фертильності методом гібридизації створені високогетерозисні гібриди, а лінії – закріплювачі стерильності включені в селекційний процес для створення стерильних аналогів.

2. Методом багаторазового (6-7 років) самозапилення та індивідуального добору створено 20 самозапилених ліній, а методом насичуючих схрещувань – 21 стерильний аналог самозапилених ліній, які мають важливі морфологічні ознаки і біологічні властивості: низькорослість (100-120 см), ранньостиглість (95-110 днів). Вони використані в гібридизації як батьківські форми в одержанні високогетерозисних гібридів.

3. У ліній сорго виявлено тісну кореляційну залежність між продуктивною кущистістю і такими ознаками як період сходи – викидання волоті (r = +0,90), кількість вузлів (r = +0,99), довжина волоті (r = +0,98) та виходом ніжки волоті (r = +0,99); між довжиною волоті і періодом сходи – викидання волоті (r = +0,91), кількістю вузлів та виходом ніжки волоті (r = +0,98), між виходом ніжки волоті, кількістю вузлів і періодом сходи – віикдання волоті як у самозапилених, так і у стерильних аналогів. Цей зв’язок необхідний при оцінці продуктивних ліній.

4. Виявлена загальна і специфічна комбінаційна здатність у нових самозапилених ліній і стерильних аналогів. Високу ЗКЗ серед інцухт-ліній мають – Людмила 107, Салгірка і Скіфка, середню – Кримбел, Таврида 6, Крупинка 15 і Крупинка 10; серед стерильних аналогів високу – Бурана 8С, Орана 10С і КСІ 15С, середню – лінії Перспектива 80С, Іскра 2С, СК-150С, КСІ 23С і КСІ 32С. Високу СКЗ серед самозапилених ліній мали Людмила 107, Таврида 6, Крупинка 10; середню – Кримбел, Салгірка, Крупинка 15; серед стерильних аналогів високу – Перспектива 80С, середню – Бурана 8С, Орана 10С і КСІ 15С.

5. Встановлено тривалість вегетаційного періоду в нових гібридів зернового сорго. За періодом сходи – викидання волоті практично всі гібриди були скоростиглішими за батьків. Особливо виділились – Бурана 8С х Скіфка, Перспектива 80С х Скіфка, СК 150С х Скіфка, Іскра 2С х Крупинка 10, Бурана 8С х Крупинка 10.

6. Визначено гіпотетичний гетерозис у гібридів першого покоління за морфологічними ознаками. За висотою рослин вони перевищили середнє значення своїх батьків на 11-61%, за довжиною волоті – на 1,5-30%, виходом ніжки волоті з піхви верхнього листка – на 17-132%.

7. При вивченні дійсного і гіпотетичного гетерозису по врожайності зерна визначено: найбільше перевищення врожайності в порівнянні з кращою батьківською формою (дійсний гетерозис) за роки досліджень (1994-1996) було у гібридів Орана 10С х Салгірка – 50,8% і Перспектива 80С х Людмила 107 (Кримдар 10) – 48,3%, Бурана 8С х Скіфка – 37,1%, СК 150С х Скіфка – 33,9%. В цілому цей тип гетерозису в гібридів варіював від 14,3 до 50,8%. Краще значення гіпотетичного гетерозису показали гібриди, де батьківською формою була інцухт-лінія Людмила 107 (74,6-106,8%), нижче (70-80%) це значення було в КСІ 15С х Салгірка, Скоростигле 90С х Салгірка, Бурана 8С х Скіфка. Дослідженнями встановлено, що зі всіх вивчених ознак сорго в найбільшій мірі підлягає гетерозису зерно за рахунок збільшення його кількості у волоті, що пов’язано зі збільшенням гілочок першого і, особливо, другого порядку.

8. Серед гібридів відмічено прояв адаптивного гетерозису за врожайністю зерна, особливо в посушливі роки. Це гібриди Орана 10 С х Салгірка, Перспектива 80С х Людмила 107, Бурана 8С х Скіфка та КСІ 32С х Кримбел.

9. Виділено високогетерозисні гібриди зернового сорго, які перевищують за врожайністю зерна не тільки свої батьківські форми, але й стандарт – гібрид Кримдар 10. Кращі з них Орана 10С х Скіфка (45,3 ц/га), СК 150С х Скіфка (47,7 ц/га), Бурана 8С х Скіфка (48,8 ц/га), Орана 10С х Салгірка (46,3 ц/га) і Бурана 8С х Таврида 6 (45,4 ц/га) при врожайності стандарту Кримдар 10 – 38,7 ц/га.

10. Встановлено характеристику морфо-біологічних ознак та господарських особливостей по найбільш перспективним самозапиленим і стерильним лініям, що використовуються у гібридизації, а також сортів і гібридів сорго включених до Реєстру.

11. Визначено економічну ефективність вирощування кращих гібридів зернового сорго. Збільшення умовно-чистого доходу варіювало від 66 грн./га у гібрида Прогрес до 378,6 грн./га у Новатора. При цьому собівартість зазначених вище гібридів зменшилася на 0,2-3,1 грн. за центнер зерна, а рівень рентабельності був вищий за базовий гібрид (Кримдар 10) на 3,7-31,1%.

12. На основі розроблених і удосконалених методів селекції створені і за результатами Державного сортовипробування занесені в Реєстр України 7 сортів і гібридів соргових культур, в тому числі: зернового сорго круп’яного напрямку – сорти Коричневе 11, Крупинка 10 і гібрид F₁ Прогрес; сорго-суданські гібриди F₁– Ювілей 50, Ювілейний 75; сорти: кормового сорго – Кримське 15 і віничного – Любиме 80.

Публікації автора:

1. Шепель Н.А., Гапиенко А.А., Болдырева Л.Л. Пищевой и кормовой сорт Крымбел // Кукуруза и сорго. – 1993. – № 5. – С. 27-28. (40% авторства, вивчено, проаналізовано, описано експериментальний матеріал).

2. Шепель Н.А., Болдырева Л.Л. Результаты селекции сорговых культур // Перша Всеукраїнська (міжнародна) конференція по проблемі “Корми і кормовий білок”. – Вінниця, 1994. – С. 131-133. (Вивчено, проаналізовано, описано експериментальний матеріал).

3. Болдырева Л.Л. Оценка самоопылённых линий по реакции на ЦМС // Вклад учёных – аграрников в увеличение производства продукции сельского хозяйства в период к переходу к рынку. – Симферополь, 1995. – С. 29-31.

4. Шепель Н.А., Бондаренко В.П., Болдырева Л.Л. и др. Итоги селекции, технологии возделывания и использования сорго // Проблемы ресурсосбережения и охраны окружающей среды в полеводстве Крыма. – Симферополь, 1996. – С. 16-24. (Вивчено, проаналізовано, описано експериментальний матеріал).

5. Болдырева Л.Л. Некоторые вопросы изучения и использования ЦМС у сорго // Проблемы ресурсосбережения и охраны окружающей среды Крыма (Сб. научн. тр. учёных агрономического факультета). – Симферополь, 1996. – С. 59-64.

6. Болдырева Л.Л. Эффективность гетерозиса у зернового сорго // Вопросы стабилизации и повышения эффективности АПК в исследованиях молодых ученых. – Симферополь, 1997. – С. 46-49.

7. Болдырева Л.Л. Гетерозис гибридов зернового сорго // Корми і кор-мовиробництво (Міжвідомчий тематичний науковий збірник). – К.: Аграрна наука, 1998. – С. 110-113.

8. Болдырева Л.Л. Оценка самоопыленных и стерильных линий сорго на комбинационную способность // Сельскохозяйственные науки; Сборник научных трудов Крымского ГАУ. – Симферополь, 2000. – Вып. № 66. – С. 133-137.

9. Болдырева Л.Л. Создание и изучение самоопыленных и стерильных линий зернового сорго // Сельскохозяйственные науки; Сборник научных трудов Крымского ГАУ. – Симферополь, 2002. – Вып. № 78. – С. 76-79.

10. Шепель Н.А., Болдырева Л.Л. Семеноводство сорго //Научно-обоснованная система земледелия Республики Крым. – Симферополь: Таврида, 1994. – С. 230-233. (Вивчено, проаналізовано, описано експериментальний матеріал).

11. Шепель Н.А., Болдырева Л.Л. Создание новых родительских форм сорго для селекции на гетерозис // Тези доповідей Першої Всеукраїнської (міжнародної) науково-практичної конференції “Сучасні проблеми виробництва і використання кормового зерна і сої” (Сімпоз. 1; Селекція, насінництво і технологія вирощування зернофуражних культур). – Вінниця, 1993. – С. 6-8. (Вивчено, проаналізовано, описано експериментальний матеріал).

12. Шепель Н.А. Болдырева Л.Л. Исследование количественных признаков у самоопыленных линий сорго // Тези доповідей Першої Всеукраїнської (міжнародної) конференції по проблемі “Корми і кормовий білок”. – Вінниця, 1994. – С. 133-134. (Вивчено, проаналізовано, описано экспериментальний матеріал).

13. Болдырева Л.Л. Изучение комбинационной способности у зернового сорго // Тези доповідей Міжнародної конференції “Україна в світових, земельних, продовольчих і кормових ресурсах і економічних відносинах”. – Вінниця, 1995. – С. 302-303.

14. Болдырева Л.Л. Изучение образцов сорго по реакции на ЦМС // Тезисы докладов международной научно-практической конференции “Селекция, семеноводство, технология возделывания и переработка сорго”. – Зерноград, 1999. – С. 19.

15. Болдырева Л.Л. Изучение морфологических особенностей зернового сорго // Тезисы докладов научно-практической конференции “Селекция, семеноводство, технология возделывания и переработка сорго”. – Зерноград, 1999. – С. 19-20.