Анотація до роботи:

Рябченко О.М. Створення вихідного матеріалу для адаптивної селекції озимої м’якої пшениці в умовах південно-східної частини Степу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 – селекція рослин. Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2006.

Робота присвячена теоретичному обґрунтуванню та практичному створенню вихідного матеріалу для адаптивної селекції озимої пшениці.

Викладено результати експериментальних досліджень, на основі яких доведено, що типи успадкування рослинами озимої пшениці зимо- та посухостійкості, стійкості до хвороб та шкідників, висоти рослин, ознак продуктивності та якості зерна мають чітко виражений дискретний характер.

Проведене комплексне вивчення закономірностей прояву та мінливості господарськи-цінних ознак, встановлено їх взаємозв’язки та взаємообумовленість. Визначено закономірності трансгресивної мінливості та можливості її використання в селекції озимої пшениці. Вдосконалено методи добору трансгресивних форм за ознаками продуктивності та якості зерна.

В результаті генетичної рекомбінації створено новий вихідний матеріал озимої пшениці, який поєднує ознаки адаптивності з високим урожайним потенціалом.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення важливого наукового завдання зі створення адаптивного до біотичних та абіотичних факторів вихідного матеріалу озимої м’якої пшениці шляхом виділення перспективних джерел з господарськи-цінними ознаками і властивостями та удосконалення селекційних оцінок і принципів добору, внаслідок чого одержано цінні селекційні лінії, що має суттєве значення в селекції озимої м’якої пшениці.

1. В селекції на зимостійкість перспективними є гібридні комбінації, в яких хоча б одна з батьківських форм характеризувалась високою зимостійкістю. Для підвищення зимостійкості до рівня більш зимостійкої рекурентної батьківської форми достатньо одного беккроса. Основним типом успадкування зимостійкості є позитивне домінування.

2. Виявлено, що ефективними діагностичними показниками посухостійкості рослин озимої пшениці є водоутримуюча здатностість листя у фазу наливу зерна та довжина верхнього міжвузля.

3. Встановлено, що в агроценозах озимої пшениці в умовах південно-східної частини Степу України домінує 77 раса бурої листкової іржі, яка спільно з расами 150, 192, 61 та 22 складає популяційну основу цієї хвороби. Інтенсивність розвитку бурої листкової іржі на нестійких сортах у 3-4 рази вища порівняно зі стійкими, а показники рецептивності у 4-5 разів нижчі. Основним типом успадкування стійкості рослин до іржастих патогенів є позитивне домінування. Вплив умов вирощування на співвідношення стійких і сприйнятливих рослин у нащадків гібридів з домінантним генетичним контролем стійкості менший порівняно з гібридами, у яких стійкість контролюється рецесивними алелями.

4. Методами біометрії, в умовах південно-східної частини Степу України, встановлено 4 біотипи шведських мух (A₀, B₀, C₀ і D₀), які характеризуються різною активністю харчових ферментів. Найбільшою шкодочинністю та агресивністю в донецькій популяції шведських мух характеризувалися біотипи C₀ та D₀. Конституціональна стійкість пшениці до шведських мух є полігенною ознакою, яка успадковується по типу неповного домінування (0,75p<1). Вдосконалено діагностику пошкодження озимої пшениці злаковими мухами на основі просторових автокореляційних функцій показників чисельності, заселеності та пошкодження стебел сортів-резерваторів.

5. Встановлено тісний позитивний кореляційний зв’язок між тривалістю вегетаційного періоду та кількістю колоскових бугорків і продуктивних колосків колосу. Найбільший вплив на формування продуктивності рослин озимої пшениці мають маса (r=0,76-0,81) і кількість зерен в головному колосі (r=0,66-0,73) та продуктивна кущистість (r=0,70-0,86).

6. В селекції на скоростиглість перспективними є гібридні комбінації, які в F₁ характеризуються наддомінуванням раннього колосіння. Найефективнішим для одержання в F₂ трансгресивних форм за ознакою скоростиглості є залучення до схрещувань ранньо- та середньоранніх сортів.

7. Добір середньорослих біотипів можна проводити як в ранніх, так і в пізніх поколіннях, а добір низькорослих необхідно починати з F₂-F₃, оскільки їх частота в наступних генераціях різко знижується. Висота рослин характеризується високим успадкуванням і досягає максимальних величин вже у перших поколіннях гібридних популяцій. Найбільший вплив на висоту рослини має довжина першого, другого та верхнього міжвузля. В селекції на стійкість до вилягання однією з батьківських форм обов’язково повинен бути низькорослий сорт.

8. Кількісні ознаки за фенотиповою мінливістю диференціюються на:

– сильно варіюючі: більше 20% (кількість зерен на одну рослину, маса зерна з

рослини, маса 1000 зерен);

– середньо варіюючі: від 10 до 20% (кількість та маса зерна головного колоса);

– слабо варіюючі: до 10% (довжина головного колоса та кількість колосків

головного колоса).

9. Доцільним є проведення добору, виходячи з параметрів фенотипової мінливості та успадкування ознак. Добір по зменшенню довжини стебла може призвести до зменшення маси 1000 зерен та зниження продуктивності колоса в цілому. Тому, в першу чергу доцільним є добір біотипів за продуктивністю головного колоса. Добір по масі зерна з рослини майже неефективний.

10. При схрещуванні різних за вмістом білка форм, ефективність добору значно зростає, але фактична ефективність його обмежується високобілковим компонентом схрещування. На вміст клейковини у зерні більше впливає материнська форма. Якість клейковини залежить від прояву даної ознаки у обох батьківських компонентів. Добір за показниками якості та кількості клейковини може бути ефективним, про що свідчать високі коефіцієнти регресії між поколіннями гібридів. Добір за цими показниками треба проводити не раніше F₃-F₄.

11. Ступінь домінування в F₁ (і в F₂) може бути прогнозуючим фактором позитивного трансгресивного розщеплення. Найбільш високі показники трансгресивної мінливості за масою зерна з колоса виявляються в гібридних комбінаціях, які характеризуються проявом позитивного домінування по кількості зерен з колоса і масі 1000 зерен у ранніх поколіннях гібридів.

12. Виділено джерела зимостійкості (Донецька 6, Харус), скоростиглості (Миронівська рання, Ніконія), стійкості до вилягання (Коломак 3, Тіра), стійкості до бурої листкової іржі (Ніконія, Лузанівка одеська), імунітету до прихованостеблових шкідників (Напівкарлик 3, Донецька 6), продуктивності (Одесь- ка 267, Донецька 48).

13. Створено лінії озимої м’якої пшениці з високими показниками продуктивності (ГК 825/1 Донецька 48Одеська 267, ГК 813/1 НіконіяДонецька 6, ГК 820/1 Донецька 6Лузанівка одеська, ГК 834/1 Донецька 48Донецка 6), якості зерна (ГК 813/1 НіконіяДонецька 6, ГК 817/1 Лузанівка одеська Донецька 48, ГК 831/1 Донецька 48Appache, ГК 814/1 НіконіяОдеська 267) та високими гомеостатичними характеристиками (ГК 834/1 Донецька 48Донець- ка 6, ГК 842/1 Донецька 6Одеська 267, ГК 817/1 Лузанівка одеськаДонець- ка 48, ГК 853/1 НіконіяЛузанівка одеська).

Публікації автора:

1. Радченко Н.К., Радченко И.Н., Рябченко А.Н. Генетический анализ устойчивости растений озимой пшеницы к полеганию // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. – Дніпропетровськ, 2001. – № 2. – С. 60-62 (40% авторства, досліджено, описано експериментальний матеріал).

2. Рябченко М.О., Косов А.Г., Рябченко О.М., Домашнєва О.В. Стійкість сортів і гібридних комбінацій озимої пшениці та ярого ячменю щодо злакових мух // Захист рослин. – 2002. – № 8. – С. 3-4 (40% авторства, досліджено, описано експериментальний матеріал).

3. Рябченко О.М., Косов А.Г., Асєєва Т.В. Оцінка стійкості озимої пшениці до скритностеблових шкідників // Збірник наукових праць ВДАУ. – Вінниця, 2002. – Вип. 13. – С. 66-68 (40% авторства, досліджено, описано експериментальний матеріал).

4. Рябченко А.Н. Вирулентность бурой листовой ржавчины на озимой пшенице // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. – Дніпропетровськ, 2004. – № 1. – С. 20-22.

5. Рябченко А.Н. Использование принципов адаптивной селекции при создании засухоустойчивых сортов пшеницы // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. – Дніпропетровськ, 2004. – № 2. – С. 60-64.

6. Рябченко О.М. Показники фотосинтетичної діяльності у різних генотипів озимої пшениці // Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. – Дніпропетровськ, 2005. – №23-24. – С. 128-132.

7. Рябченко Н.А., Рябченко А.Н. Диагностика повреждений озимой пшеницы скрытностебельными вредителями в ускорении селекции на иммунитет // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. – Дніпропетровськ, 2005. – № 1. – С. 36-38 (40 % авторства, досліджено, описано експериментальний матеріал).

8. Рябченко О.М., Рябченко М.О. Зимостійкість сортів і гібридних комбінацій озимої пшениці в умовах південно-східного Степу України // Питання біоіндикації та екології: Період. наук. вид. – Запоріжжя, 2004. – Вип. 9. – №2. – С. 131-140 (80 % авторства, досліджено, описано експериментальний матеріал).

9. Рябченко А.Н., Радченко Н.К. Перспективы селекции озимой пшеницы на высокое содержание белка // Материалы Первой всеукраинской научно-практической конференции «Україна наукова – 2001». – Дніпропетровськ. – Т. 4. – С. 20-21 (60% авторства, досліджено, описано експериментальний матеріал).

10. Рябченко А.Н., Асеева Т.В. Иммунологические особенности метаболизма озимой пшеницы при повреждении вредителями // Материалы международной конференции молодых ученых «Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений». – Харьков. – 2001. – С. 110. (80 % авторства, досліджено, описано експериментальний матеріал).

11. Рябченко О.М. Кореляційний аналіз стійкості гібридних комбінацій озимої пшениці до прихованостеблових шкідників // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні. – Дніпропетровськ. – 2002. – С. 13.

12. Радченко І.М., Рябченко О.М. Генетичні основи стійкості сортів і гібридних комбінацій озимої пшениці проти вилягання // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні. – Дніпропетровськ. – 2002. – С. 19 (40% авторства, досліджено, описано експериментальний матеріал).

13. Рябченко О.М. Вплив типів схрещувань озимої пшениці на кількісні показники гібридних комбінацій // Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 80-річчю ДДАУ. – Дніпропетровськ. – 2002. – С. 30-32.

14. Рябченко О.М., Ромейко О.М., Домашнєва О.В. Стійкість сортів та гібридних комбінацій озимої пшениці та ярого ячменю до приховностеблових шкідників // Матеріали наукової конференції, присвяченої 80-річчю ДДАУ. – Дніпропетровськ. – 2002. – С. 19-20 (40 % авторства, досліджено, описано експериментальний матеріал).