Анотація до роботи:

Мазур З.О. Створення вихідного матеріалу для гетерозисної селекції жита озимого в умовах центральної частини Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 – селекція рослин. – Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН, 2009.

Проведена гібридизація вихідних популяцій жита озимого верхняцької селекції з донорами самофертильності. З гібридних зразків виділено 12 самофертильних ліній-закріплювачів стерильності четвертого інбредного покоління. На основі насичуючих схрещувань виділено 23 ЧС аналога, проведена стабілізація ознаки стерильності. Визначена генетична цінність ЧС аналогів ї закріплювачів стерильності на ранніх етапах селекційного процесу. Створено прості стерильні гібриди жита озимого, які введено у схрещування як материнську форму. Вивчено структуру мінливості господарсько цінних ознак і характер прояву комбінаційної здатності фертильних сортів-популяцій – запилювачів пилкостерильних форм. Виявлено високий рівень успадкування досліджуваних ознак та високу адитивну дію генів у кращих компонентів гібридизації.

Визначено характер варіювання та особливості успадкування ознак, які є складовими урожайності.

Одержано перспективні гібридні комбінації, визначено показники їх адаптаційної здатності. Визначено вплив зони вирощування на розкриття потенціалу продуктивності, дана еколого-генетична характеристика кращих ЧС гібридів, а також доведена економічна доцільність їх вирощування.

В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і вирішення нового наукового завдання, що полягає у встановленні ефективності створення вихідного матеріалу для гетерозисної селекції жита озимого в умовах центральної частини Лісостепу України на основі створення колекції материнських форм (ЧС аналогів та простих стерильних гібридів) гібридів жита озимого, її оцінки за комбінаційною здатністю, підбору батьківських пар при формуванні експериментальних ЧС гібридів та встановленні особливостей прояву селекційно-цінних ознак за елементами структури урожаю, що має велике значення для одержання гетерозисних ЧС гібридів жита озимого з достовірним перевищенням за урожайністю над стандартними сортами, і має суттєве значення в гетерозисній селекції цієї культури.

1. Сорти-популяції озимого жита є джерелом для добору закріплювачів стерильності. Для підвищення ефективності створення ЗС з генотипом N rfrf Sf Sf необхідно окремі рослини сорту-популяції схрещувати з донорами або джерелами самофертильності. Виділено 12 самофертильних ліній – закріплювачів стерильності, чотири з яких характеризуються високою закріплюючою здатністю (83,8–100%). Доведена можливість одержання повних закріплювачів стерильності на основі індивідуального добору стерильних рослин в поколіннях насичуючих схрещувань зі стерильністю за межами достовірності ².

2. На основі чотирьох поколінь насичуючих схрещувань виділено 23 ЧС аналога з заміщенням генотипу закріплювачів стерильності на рівні 90%. За використання доборів стерильність материнського компоненту в НС₃ підвищувалася порівняно з НС₂ на 18,9% і стабілізувалася у НС₄ (85,4%).

3. Погодні умови років досліджень впливали на модифікацію оцінки комбінаційної здатності і рівень урожайності поколінь насичуючих схрещувань НС₂–НС₄.

4. Лінії – закріплювачі стерильності другого інбредного покоління, виділені за високою загальною комбінаційною здатністю, зберігали ознаку добору в третьому і четвертому інбредних поколіннях, що свідчить про ефективність тестування на КЗ на ранніх етапах селекції.

5. З метою зняття інбредної депресії за урожайністю ЧС аналогів (-1,6 – -3,1 т/га порівняно зі стандартом) в результаті їх схрещування з неродинними закріплювачами стерильності створено материнські форми по типу простих стерильних гібридів (68 комбінацій). Урожайність таких простих ЧС гібридів збільшується в середньому на 14–15,7%. Рівень продуктивності 13 кращих простих стерильних гібридів знаходиться 90% до стандарту.

6. Виділено ЧС аналоги 13-3, ЧС 21-7, ЧС 16-7, а також прості стерильні гібриди ЧС-18 / ЗС-7, ЧС-21 / ЗС-7, ЧС-20 / ЗС-6, ЧС-18 / ЗС-7 та ЧС-21 / ЗС-7 з істотно високою комбінаційною здатністю, які можна рекомендувати для створення високопродуктивних сортолінійних ЧС гібридів озимого жита.

7. Для оцінки генетичної цінності фертильних сортів-популяцій найбільш придатним є метод двотестерного топкросу. Кращим тестером є пилкостерильна форма ЧС SHD. Виділено комбінаційно здатні сорти жита озимого Ірина та Верхняцьке 94, з якими створено сортолінійні ЧС гібриди з гетерозисом, що обумовлений переважаючою дією адитивних ефектів генів (45%).

8. Встановлено особливості прояву гетерозису селекційно-цінних ознак за 10 елементами структури урожаю (висота рослин, кількість продуктивних пагонів, маса 100 зерен, маса зерна з рослини, довжина колоса, кількість квіток у колосі, кількість зерен у колосі, щільність колоса, фертильність колоса, маса зерна з колоса) у компонентів ЧС гібридів озимого жита та в 11 кращих за урожайністю гібридних комбінацій. Високий рівень гетерозису за масою зерна з рослини проявився завдяки високим значенням ознаки „продуктивна кущистість”, „маса 100 зерен” і „маса зерна з колоса” в різних поєднаннях. Кращим гібридом визнано ЧС-13 / ЗС-8.

9. За результатами двохфакторного аналізу визначено, що на загальну мінливість продуктивності істотний вплив мали фактори: генотип (23,1%), зона вирощування (39,6%), взаємодія генотипу і середовища (26,3%). Це свідчить про необхідність розміщення гібридів у різних еколого-кліматичних зонах з урахуванням досліджуваних факторів впливу.

10. Проведено екологічне випробування 80 гібридних комбінацій у трьох еколого-кліматичних зонах. Кращою зоною для розкриття генетичного потенціалу продуктивності гібридів є зона недостатнього зволоження (ефект впливу зони +12,4*), у якій 15% гібридів показали позитивно значущі ефекти генотип-середовищних взаємодій.

11. Дана еколого-генетична характеристика 80 експериментальним гібридам, створених за участю материнських форм Верхняцької селекції. Кращими гібридами є (ЧС-13-8) / Велитень, (ЧС-20 / ЗС-6) / Picasso, (ЧС-13-8) / Веселоподолянське крупнозерне, (ЧС-20 / ЗС-8) / Веселоподолянське крупнозерне, (ЧС-18 / ЗС-7) / В-94, (ЧС-13-4) / Picasso, (ЧС-16-3) / Farino, (ЧС-21 / ЗС-7) / Farino, (ЧС-21-7) / В-94, (ЧС-13-3) / Farino, (ЧС-20 / ЗС-8) / Farino.

Публікації автора:

1. Мазур З.О. Селекція озимого жита на гетерозис / З. О. Мазур // Цукрові буряки. – 2005. – № 5(47). – С. 14–15.

2. Мазур З.О. Оцінка закріплювально-відновлюючої здатності чоловічо-стерильних ліній озимого жита / З. О. Мазур // Зб. наук. пр. Уманського ДАУ – Ч. 1: Агрономія. – 2007. – В. 64. – С. 176–180.

3. Корнєєва М.О. Оцінка ЧС ліній озимого жита в процесі їхнього створення / М. О. Корнєєва, З. О. Мазур // Цукрові буряки. – 2007. – № 2(56). – С. 4–6 (частка авторства 80%, включає виконання польових досліджень, інтерпретація даних математичної обробки, формування висновків).

4. Корнєєва М.О. Оцінка закріплювачів стерильності озимого жита методом полікрос-тесту / М. О. Корнєєва, З. О. Мазур // Цукрові буряки. – 2007. – № 6(60). – С. 8–9 (частка авторства 80%, включає виконання польових досліджень, інтерпретація даних математичної обробки, формування висновків).

5. Мазур З.О. Урожайність материнського компоненту гібридів озимого жита, створених за типом простих ЧС-гібридів / З. О. Мазур, М. О. Корнєєва // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: Зб. наук. пр. – Біла Церква, 2007. – Вип. 46. – С. 23–25 (частка авторства 60%, включає виконання польових досліджень, аналіз літератури зазначеної проблеми, зроблені висновки).

6. Мазур З.О. Продуктивність топкросних ЧС гібридів озимого жита / З. О. Мазур, М. О. Корнєєва // Цукрові буряки. – 2007. – № 4(58). – С. 18–20 (частка авторства 60%, включає постановку експерименту, аналіз літератури зазначеної проблеми, формування висновків).

7. Корнєєва М.О. Генетична детермінація гетерозису у чоловічостерильних гібридів озимого жита / М. О. Корнєєва, З. О. Мазур // Селекція і насінництво. –Харків. – 2007. – В.94. – С. 46–52 (частка авторства 70%, включає постановку експерименту, аналіз літератури зазначеної проблеми, зроблені висновки).

8. Мазур З.О. Створення чоловічо-стерильних аналогів озимого жита на Верхняцькій дослідно-селекційній станції / З. О. Мазур // Аграрна наука і освіта ХХІ століття: міжнар. наук. конференції, 4–6 лип. 2006 р.: тези доп. – Умань, 2006. – С. 81-82.

9. Корнєєва М.О. Експериментальні ЧС гібриди озимого жита та генетична цінність їх компонентів / М. О. Корнєєва, З. О. Мазур // Сучасні інтенсивні сорти і сортові технології у виробництво: матеріали наук. конференції, 25 січня 2007 р.: тези доп. –Умань, 2007. – С. 53-54 (частка авторства 60%, включає постановку експерименту, обговорення і формування висновків).

10. А. с. № 0520, Сорт озимого жита Велитень / М. О. Вакуленко, В. М. Волошин, П. П. Коротич, Д. О. Нездведський, З. О. Мазур (Україна) № 01003002; заявл. 06.04.2001 р. Занесений в Реєстр сортів рослин України на 2005 р.