В дисертації викладено теоретичне обґрунтування і нове вирішення проблеми створення вихідного матеріалу для селекції гречки методом індукованого мутагенезу. Наукова задача вирішувалась шляхом дослідження впливу мутагенів на вегетуючі рослини в процесі органогенезу. 1. Гамма-опромінення вегетуючих рослин гречки в М1 знижувало показники схожості, виживання рослин, висоти стебла і продуктивності. Летальною за виживанням є доза, що перевищує 603,4 сГр. Низькорослість, яка викликана дією гамма-променів в М1, успадковується в наступних поколіннях; цю властивість слід використовувати в селекції на короткостебловість. Низькорослу форму 310/96, яка має достовірно нижчу висоту рослини і стебла на 33,8 і 23,9 см відповідно, передано в колекцію світового генофонду гречки НДІКК ПДАТА та інші науково – дослідні установи. 2. Найбільш токсичним виявився мутаген ЕІ, особливо на сорті Вікторія, де приживання проростків складало 12 – 37%. Низьким було і виживання рослин, в середньому за двома сортами 25%. На п’яти (із дванадцяти) варіантах відмічено летальний результат, чотири з них – на Вікторії. Менш токсичним був мутаген НМС, де приживання проростків становило 31 – 78% у сорту Вікторія і 28 – 80% у сорту Аніта. Середнє значення показника виживання за двома сортами – 40%. Більш вирівняним у своїй дії був мутаген НЕС, де приживання проростків і виживання рослин були на рівні контролю, а середнє значення показника виживання дорівнювало 45%. 3. Підвищення концентрації мутагенів з 0,012% до 0,02% та збільшення експозиції з 6 до 18 год. знижувало приживання проростків і особливо виживання рослин. Виживання рослин в середньому за сортами по концентрації 0,02% складало 26%, по концентрації 0,012% - 47%. При нетривалій (6 год.) обробці проростків показники виживання були порівняно високими, середнє значення по експозиції – 53%, на варіанті намочування 12 год. – 37%, 18 год. – 20%. На восьми варіантах експозиції 12 і 18 год. викликали повну загибель рослин ще на ранніх фазах росту і розвитку. 4. Виявлені відмінності реакції генотипу на дію мутагенів. За показниками приживання проростків в грунті і виживання рослин сорт Аніта, у порівнянні із сортом Вікторія, був більш резистентним. Останній виявився особливо нестійким до мутагену ЕІ, де показники приживання проростків були самими низькими, а виживання рослин на чотирьох варіантах із шести з летальним наслідком. Якщо у сорту Вікторія виживання рослин в середньому становило 27% то у сорту Аніта 47%, тобто на 20% вище. 5. Визначені ефективні за виходом новоутворень мутагени, концентрації і експозиції. Із загальної кількості новоутворень на мутаген НЕС припадало 38,2%, НМС – 32,1%, ЕІ – 29,1%. Ефективнішою була концентрація 0,012% - 59,9% змінених рослин отримано під її дією, решта – 40,1% новоутворень отримана концентрацією 0,02%. Частка змінених форм на варіантах з експозицією 6 год. становила 47,4%, 12 і 18 год. – 32,8% і 19,8% відповідно. Отримані новоутворення описані і класифіковані, частина з них використовується в селекційних програмах, частина – передана в НДІКК ПДАТА та інші науково - дослідні установи. 6. При застосуванні мутагенних факторів виявлені особливості селекції гречки, які обумовлені відмінним від інших культур способом запилення. Перевірено ефективність 4-х методів мутаційної селекції (індивідуально-сімейний добір змінених рослин із застосуванням м’ягкого інбридингу; добір і об’єднання однотипно змінених рослин; метод хемонегативу; висів мутантного матеріалу на штучних фонах). Встановлено, що найкращі результати на гречці показали метод індивідуально-сімейного добору змінених рослин із застосуванням м’ягкого інбридингу і метод масового добору однотипних новоутворень з послідуючим негативним відбором. 7. Обробка проростків гречки мутагеном НЕС викликає зацвітання рослин на 2-3 дні раніше контролю; відбір рано зацвітаючих морфотипів з обмеженою зоною гілкування (2-3 вузли) є ефективним для одержання скоростиглих форм. З цього матеріалу сформовані номери 86/97, 28/96, 26/96, 140/96, вегетаційний період яких був коротшим за стандарт на 3-9 діб. За врожайністю вони не поступалися стандарту і характеризувалися добрими технологічними якостями зерна: маса 1000 зерен більша за стандарт на 1-6,6 г, вирівняність – на 3,1 – 18,8%. 8. Мутагени ЕІ і НЕС в концентрації 0,02% і в експозиціях 12 і 18 год. викликають появу фасційованих рослин; дану властивість можна використовувати в селекції на стійкість до вилягання і, як маркерну ознаку, на крупноплідність. Використовуючи цю маркерну ознаку відібрано і сформовано два крупноплідних селекційних номера (145/95 і 147/95), у яких маса 1000 плодів була на 3,3 – 4,0 г більша за стандарт, вирівняність плодів складала 85-88%. 9. Визначено і обгрунтовано оптимальні параметри сорту гречки детермінантного типу. Встановлено, що висота рослин у детермінантних форм є індикаторною ознакою, яка міцно пов’язана з багатьма показниками архітектоніки рослини. Спрямований 4-х кратний відбір на збільшення висоти стебла і рослини, збільшення довжини суцвіть та їх кількості на стеблі приводить до подолання негативних наслідків гену детермінантності – вдосконалює структуру рослини і ритм формування продуктивності. Таким чином, отримано селекційний номер Д – 2 Новий. 10. Дослідження мутантів старших поколінь показали, що формотворчий процес в мутантних популяціях не обмежується двома-трьома поколіннями, а продовжується в наступних і, залежно від мутабільності сорту, може тривати до М10 - М12 (і далі) з поступово затухаючим ефектом. Відбором в мутантному матеріалі старших поколінь одержано перспективні номери (446/96 і 447/96), які пройшли оцінку в попередньому і конкурсному сортовипробуваннях і характеризувались врожайністю, що перевищувала стандарт в середньому за 5 років на 2,3, 2,8 ц/га, високою масою 1000 зерен (30,4, 30,0 г), вирівняністю зерна - 86,5 і 84,7 % відповідно. |