Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Селекція рослин


Васько Наталія Іванівна. Створення вихідного матеріалу в селекції проса на фотоперіодичну нейтральність. : Дис... канд. наук: 06.01.05 - 2003.



Анотація до роботи:

Васько Н.І. Створення вихідного матеріалу в селекції проса на фотоперіодичну нейтральність. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 – селекція рослин. – Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН, Харків, 2003.

Досліди проведені з гібридами, одержаними в 20 діалельних і 12 парних комбінаціях схрещувань сортозразків проса з різною фотоперіодичною реакцією.

Встановлено закономірності фенотипового прояву характеру фотоперіодичної реакції у гібридів проса в різних фотоперіодичних умовах та встановлено умови, при яких найповніше проявляються ці закономірності. Вивчено характер успадкування фотоперіодичної реакції і тривалості вегетаційного періоду у гібридному потомстві F1 – F3. Виділено трансгресивні форми за тривалістю вегетаційного періоду та продуктивністю в гібридному потомстві F2 і F3 і встановлена закономірність їх прояву в залежності від умов вирощування.

Виділені цінні селекційні лінії (239 х 92 і 630-Ін/о), які поєднують нейтральну або дуже слабку фотоперіодичну реакцію із скоростиглістю і високою продуктивністю.

  1. В дисертації наведено результати досліджень з вирішення важливої наукової проблеми, яка полягає в підвищенні ефективності адаптивної селекції проса. Встановлено закономірності фенотипового прояву та успадкування фотоперіодичної реакції у гібридів проса від схрещування сортозразків з різною реакцією на тривалість дня, а також можливість поєднання фотоперіодично нейтральної реакції з цінними господарськими ознаками. На цій основі створено цінний вихідний матеріал, що має істотне значення для селекції проса на фотоперіодичну нейтральність.

  2. Встановлено, що у гібридів F1 тривалість періодів сходи-викидання волоті (39-84 дні) і сходи-дозрівання (67-110 днів) більш близька до тривалості цих періодів у пізньостиглих короткоденних батьківських форм (37-85 і 67-110 днів відповідно), ніж у ранньостиглих нейтральних материнських (32-43 і 60-73 дні відповідно). В цьому гібридному поколінні виявлено неповне домінування або наддомінування пізньостиглості. Гібриди F1 мають сильну реакцію на тривалість дня, так як під впливом різних фотоперіодичних умов істотно змінюють темпи розвитку.

  3. Виявлено, що у гібридів F1 спостерігається гетерозис за деякими морфологічними ознаками – висотою рослин (3-31%), довжиною волоті (3-25%), продуктивністю (6-138%) і масою 1000 зерен (4-15%). При цьому ступінь гетерозису більший у гібридів, одержаних від схрещування контрастних за даними ознаками зразків.

  4. Показано, що найбільший спектр розщеплення популяцій має місце при неперервному освітленні, оскільки в цих умовах темп розвитку фотоперіодично активних форм нижчий, ніж на природному і особливо скороченому дні. Тому різноманіття гібридних популяцій за типом фотоперіодичної реакції доцільно вивчати при неперервному та природному освітленні, які є провокаційними фонами для вивчення характеру цієї ознаки у проса. Виявлено, що різноманіття в F2 і F3 за типом фотоперіодичної реакції, тривалістю вегетаційного періоду та морфологічними ознаками більше в тих популяціях, які одержані в результаті схрещування контрастних за даними ознаками батьківських форм.

  5. Виявлено, що ранньостиглі рослини F2 (вегетаційний період 51-60 днів), одержані в результаті схрещування фотоперіодично нейтральних зразків з активними, є нейтральними. Ці рослини не мають відмінностей за ступенем розвитку елементів продуктивності залежно від фотоперіодичних умов. Більш пізньостиглі рослини F2 цієї ж серії схрещувань є фотоперіодично активними.

  6. Виявлені факти помітної зміни прояву в F1 міжсортових гібридів та розщеплення в F2 за ознаками тривалості міжфазних періодів всієї вегетації та ступеню фотоперіодичної реакції в залежності від батьківських форм і умов тривалості дня свідчать про те, що успадкування цих кількісних ознак контролюється полігенами і що окремі з цих, можливо, ведучих генів є плейотропними.

  7. Виділено трансгресії за тривалістю вегетаційного періоду у всіх гібридних популяціях F2 і F3. В умовах короткого дня виявлені лише негативні трансгресії, а в умовах природного та неперервного освітлення є і негативні і позитивні. Тип трансгресій за тривалістю вегетаційного періоду більше залежить від материнської форми: якщо вона скоростигліша за батьківську, то більше вищеплюється негативних трансгресій, а якщо вона пізньостигліша – то більше позитивних. Одержанню негативних трансгресій за тривалістю вегетаційного періоду сприяє участь в схрещуваннях скоростиглого фотоперіодично нейтрального сорту Тувинское местное, який є донором слабкої фотоперіодичної реакції.

  8. Встановлено, що ступінь негативних трансгресій у всіх гібридних популяцій вищий (11,0-22,9%), ніж ступінь позитивних (8,2-20,0%). Частота трансгресій у гібридних популяцій від схрещування близьких за тривалістю вегетаційного періоду зразків більша (0,1-83,8%), ніж у популяцій, у яких батьківські форми значно відрізняються за цим показником (0,2-56,9%).

  9. Виділено трансгресії за продуктивністю рослин в гібридних популяціях F2 – F3. Ступінь і частота трансгресій за продуктивністю в популяціях, одержаних від схрещування фотоперіодично нейтральних і короткоденних зразків, більші (до 189,2% і 39,5% відповідно), ніж в популяціях, одержаних від схрещування зразків з близькою фотоперіодичною реакцією (до 43,7% і 7,2% відповідно).

  10. Лінії проса, які поєднують фотоперіодичну нейтральність з високою продуктивністю, походять з гібридних популяцій від схрещування фотоперіодично нейтральних зразків з високопродуктивними короткоденними. В гібридних популяціях, одержаних від схрещування високопродуктивних короткоденних ліній, відібрані трансгресивні форми із слабкою фотоперіодичною реакцією.

  11. В результаті встановлених закономірностей фенотипового прояву та успадкування фотоперіодичної реакції створені цінні лінії проса 239 х 92 і 630-Ін/о, які мають нейтральну або дуже слабку фотоперіодичну реакцію. За врожайністю вони не поступаються стандарту Харківське 57, але більш скоростиглі (на 7-11 днів). Ці лінії використовуються в адаптивній селекції як джерела скоростиглості та слабкої фотоперіодичної реакції.

Публікації автора:

  1. Васько Н.І. Виявлення фотоперіодичної реакції в гібридному потомстві проса // Селекція і насінництво. – К.: Урожай, 1991. – Вип.70. С.29-33.

  2. Цибулько В.С.,Калайда Н.І. Фенотипічний прояв фотоперіодичної реакції і гетерозис у гібридів F1 проса // Селекція і насінництво. – Харків: ІР ім. В.Я. Юр’єва УААН, 1998. – Вип. 80. – С. 53-58. (Доля авторства 60%: проведення досліджень, узагальнення результатів).

  3. Калайда Н.І. Прояв трансгресій за довжиною вегетаційного періоду у гібридів F2 проса в залежності від фотоперіодичних умов // Селекція і насінництво. – Харків: ІР ім. В.Я. Юр’єва УААН, 1998. – Вип. 81. – С. 58-62.

  4. Цыбулько В.С., Васько Н.И. Фенотипические проявления длины вегетационного периода у гибридов проса с разной фотопериодической реакцией // Тезисы докладов Всесоюзного совещания «Частная генетика растений». – Т.2. – К.: 1989. – С. 140. (Доля авторства 60%: проведення досліджень, узагальнення результатів).

  5. Васько Н.И. Фотопериодические условия как фактор усиления дифференциации гибридной популяции проса по длине вегетационного периода // Тезисы докладов Всесоюзного совещания «Методика отбора по комплексам признаков в селекции растений». – Симферополь. – 1989. – С.15-16.

  6. Васько Н.И. Проявление фотопериодической реакции во втором гибридном поколении проса // Тезисы докладов II Всесоюзного совещания «Генетика развития». – Т.I: часть I «Генетика развития растений и животных». – Ташкент. – 1990. – С. 22-24.