Аналіз властивостей англійського дієслова в сучасних наукових журнальних статтях та його зв’язків розглядається у відношенні з іншими частинами мови, адже семантична функція мовних одиниць тісно перехрещується із синтаксичною та морфологічною. Дієслово виступає як одиниця, що у своїх відносинах із граматичним законом приводить у дію свої внутрішні якості: лексичне значення, властивість сполучатися з іншими словами, індивідуальні семантичні ознаки, а особливості функціонування дієслова забезпечуються прагматичною спрямованістю тексту. Комплексний підхід до дослідження наповнення дієслівною лексикою наукових творів підтверджує стислість як специфічну рису наукового стилю: приріст нових дієслів відбувається за рахунок змін у композиційній структурі жанру наукової статті. Абстрактність наукового викладу досягається за рахунок обмеження вживання лексики у переносному значенні, а точність викладу – завдяки скороченню кількості значень дієслів та вживанню певних словозмінних форм. Вибірковість і варіативність англійської словозмінної дієслівної парадигми у досліджуваних наукових текстах зумовлена: 1) змінами у порядку розташування заперечної частки not; 2) відсутністю складників словозмінної форми; 3) розширенням значень деяких особових словозмінних форм. У ході дослідження було підтверджено гіпотезу про наявність у англійського дієслова стилерозрізнювальної потужності на рівні підмови одного профілю та стилю за такими параметрами: 1) реалізація словозмінної дієслівної парадигми (частота та поширеність груп словозмінних форм); 2) наповнення лексико-семантичних груп дієслів; 3) набір моделей граматичної сполучуваності. Встановлено, що реалізація словозмінної дієслівної парадигми залежить від підмови, лексичних значень дієслів, їх граматичної сполучуваності. Розгляд взаємодії одиниць лексичного та граматичного рівнів в англомовних текстах наукового стилю показав: наявність зв’язку між довжиною тексту та кількістю вжитих у ньому дієслів; наповнення лексико-семантичних груп дієслів у різних підмовах; залежність частоти дієслова від кількості реалізованих ним значень у текстах різних підмов; співвідношення реалізованих значень дієслова (прямого/переносного, конкретного/ абстрактного); залежність між частотою словозмінної форми дієслова та її поширеністю; вплив різних чинників (вживаність дієслова, кількість реалізованих ним значень та словозмінних форм) на реалізацію моделей граматичної сполучуваності дієслова. Закономірність функціонування дієслова та його словозмінної парадигми в науковому стилі англійської мови полягає в тому, що із зростанням абсолютної частоти дієслова збільшується кількість реалізованих ним значень та словозмінних форм, дієслово реалізує більший інвентар моделей граматичної сполучуваності. Вивчення лексичного, синтаксичного та морфологічного рівнів мовної структури уможливило виявити їх зв’язок у функціональному плані – реалізація моделей граматичної сполучуваності залежить від частоти дієслова, кількості реалізованих ним значень та словозмінних форм. Залежність між частотами лексичних, синтаксичних та морфологічних категорій варіюють від підмови до підмови. Проблеми вивчення системних і функціональних особливостей одиниць сучасної англійської мови, зокрема дієслова, мають перспективи подальших досліджень. Насамперед, перспективним вважається розширення рамок дослідження за рахунок створення нових комплексних методів лінгвістики для вивчення семантики дієслів та її взаємовідношень з групами словозмінних форм; подальше дослідження конструкції “go to Infinitive”; визначення особливостей лексичної сполучуваності ядерних моделей VN та VprpN; встановлення ознак функціонування емфатичної конструкції в наукових текстах інших підмов. | 