У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення вирішення проблеми стимулювання професійного самовдосконалення вчителів початкових класів у післядипломній освіті, визначено сутність, зміст, особливості та шляхи реалізації їхнього професійного зростання, організаційно-педагогічні умови та шляхи підвищення ефективності цього процесу. 1. Теоретичний аналіз наукової літератури засвідчив вагомість суспільної та особистісної значущості феномену професійного самовдосконалення особистості педагога. Здійснено теоретичне ретроспективне узагальнення базових понять дослідження з позиції філософії, педагогіки та психології до проблеми стимулювання саморозвитку особистості педагога з метою обґрунтування теоретико-методологічних засад процесу самовдосконалення вчителя початкових класів у системі післядипломної освіти. Доведено, що в системі післядипломної освіти ще не склалось цілісної системи її цілеспрямованого стимулювального впливу на процес професійного зростання вчителів. Професійне самовдосконалення трактується нами як внутрішній процес якісних самозмін, який відбувається за рахунок усвідомлення вчителем необхідності самовдосконалення та грамотного самоаналізу, власних роздумів і порівнянь своєї педагогічної діяльності з іншими педагогами, яких визнано зразковими, мотивованого, цілеспрямованого й добре організованого саморуху до найкращого в собі. Доведено, що жоден навчальний заклад у системі освіти не має таких потужних можливостей впливу на процес стимулювання професійного самовдосконалення вчителів, як система післядипломної педагогічної освіти; цілі післядипломної педагогічної освіти мають бути органічно пов’зані з цілями самоосвітньої діяльності вчителя. Інтеграція цілей суб’єктів педагогічного процесу в системі післядипломної педагогічної освіти утворює нову якість професійно-особистісного зростання вчителя початкових класів. Післядипломній освіті належить пріоритетна функція у спрямуванні фахівців на професійний саморозвиток «упродовж життя». Результати констатувального експерименту засвідчили, що більшість учителів має середній та низький рівень сформованості позитивної мотивації до безперервного професійного самовдосконалення, поверхово володіє засобами самопізнання й професійного самовдосконалення, відчуває труднощі у визначенні способів діагностики сильних і слабких сторін своєї індивідуальності. Вчителів початкових класів до цього важливого виду професійної діяльності цілеспрямовано не готували. Відсутні не тільки науково обґрунтовані теоретико-педагогічні праці, а й методичні рекомендації та поради з цих питань. 2. За результатами теоретичного аналізу проблеми та констатувального експерименту розроблено модель стимулювання професійного самовдосконалення вчителів початкових класів у системі післядипломної освіти, яка спрямована на постійне мотивування (спираючись на потреби та інтереси слухачів); застосування різних методів навчання (доносити інформацію до кожного слухача, враховуючи індивідуальні потреби кожного); використання знань та досвіду педагогів (поєднання нової інформації з уже існуючим досвідом); усвідомлення слухачами необхідності застосування нових знань на практиці (програма має бути наближеною до реальних потреб і проблем учителів); грамотне дозування часу на засвоєння нового матеріалу (правильний розподіл часу на різні види діяльності). Побудова моделі спрямована на стимулювання неперервного професійного саморозвитку вчителів в органічній єдності наступності й послідовності впливу на цей процес сучасної школи. Теоретично обґрунтовано, експериментально перевірено й доведено, що ефективність стимулювання професійного самовдосконалення вчителів досягається завдяки реалізації моделі стимулювання професійного самовдосконалення вчителів початкових класів у системі післядипломної освіти, сукупності організаційно-педагогічних умов, якими є: програмно-цільове забезпечення позитивної мотивації; створення рефлексивного середовища; набуття досвіду інноваційної педагогічної діяльності; оволодіння вчителями знаннями та навичками професійного самовдосконалення; забезпечення наступності професійного самовдосконалення вчителів у міжкурсовий період – в умовах школи. Зазначені педагогічні умови діють на стимулювання професійного самовдосконалення в комплексі та взаємодії, впливаючи на всі компоненти досліджуваного феномену. 3. Обґрунтовано критерії стимулювання професійного самовдосконалення вчителів початкових класів, завдяки яким цей процес є ефективним та дієвим: мотиваційний, який характеризує професійну мотивацію, спрямованість і ставлення вчителів до процесу саморозвитку, інтерес до самоосвітньої діяльності, сформованість емоційно-спонукальних чинників самоосвітньої діяльності, бажання належним чином виконувати всі поставлені завдання; когнітивно-діяльнісний, що відображає процесуально-інструментальний аспект самоосвітньої активності: рівень знань про культуру самоосвіти, навчальні вміння та дієві операції, властивості мислення та зовнішні прояви самоосвітньої діяльності вчителів початкових класів; рефлексивно-оцінювальний – характеризує сформованість професійно-особистісних якостей учителя, що виявляються та розвиваються у процесі професійно-особистісного зростання. Визначено рівні сформованості позитивної мотивації до безперервного професійного самовдосконалення: високий, середній, низький. Найбільш ефективними шляхами впливу на стимулювання професійного самовдосконалення вчителів початкових класів виявились: упровадження в післядипломний педагогічний процес особистісно орієнтованих форм викладання матеріалу (лекцій, прес-конференцій, лекцій-дискусій, лекцій-діалогів, проблемних лекцій); інноваційних методів навчання (методу синектики, конкретної ситуації, «мозкового штурму» та ін.); використання психолого-педагогічних тренінгів; залучення вчителів до участі в роботі «Школи педагогічної майстерності»; проведення науково-практичних і теоретичних конференцій за участю видатних науковців, викладачів-новаторів; складання та захист учителями індивідуальних програм професійно-особистісного зростання. 4. Розроблені рекомендації викладачам вищої педагогічної школи, керівникам шкіл, учителям початкових класів з методики професійного самовдосконалення містять у собі теоретичні питання з професійного самовдосконалення, які можуть бути використані в процесі підготовки лекцій, бесід, практичних занять, а також засоби самоосвітньої діяльності, різноманітні вправи, ігри, тренінги тощо. Аналіз результатів формувального експерименту засвідчив ефективність поетапного (теоретичний, практичний, науково-дослідний етапи) формування в учителів початкових класів позитивної мотивації до безперервного професійного самовдосконалення завдяки упровадженню спецкурсу «Професійне самовдосконалення вчителя» та науково-практичного семінару з особистісного професійного самовдосконалення. Професійне самовдосконалення вчителя ніколи не можна вважати завершеним, процес його стимулювання має бути постійним, послідовним і систематичним. Проведена дослідно-експериментальна робота з упровадження розробленої моделі стимулювання професійного самовдосконалення вчителів початкових класів у системі післядипломної освіти, аналіз отриманих результатів за визначеними критеріями свідчать про значну динаміку професійного зростання вчителів, що є достатньою підставою вважати завдання дослідження виконаними, а мету дослідження – досягнутою. В експериментальних групах, де проведено цілеспрямовану роботу з формування в учителів позитивної мотивації до безперервного професійного самовдосконалення, виявилось 38,7% педагогів з високим рівнем її сформованості (проти 12,6% до початку експериментального навчання). Вчителі з низьким рівнем сформованості позитивної мотивації до безперервного професійного самовдосконалення становили 16,0% (порівняно з 57,6% на початку формувального експерименту), що вказує на ефективність упровадження моделі стимулювання професійного самовдосконалення вчителів початкових класів у системі післядипломної освіти. Експериментально доведено, що післядипломна педагогічна освіта, яка покликана орієнтовувати сучасного вчителя на «освіту впродовж життя», може більш дієво впливати на його професійно-особистісний саморозвиток, у процесі якого педагог справді зможе стає суб’єктом організації власної інноваційної професійної діяльності та життєтворчості. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів цієї проблеми. Подальшого вивчення потребують питання вдосконалення системи стимулювання професійного саморозвитку не тільки вчителів, а й викладачів системи післядипломної освіти, створення розгалуженої системи їхнього творчого самовиявлення в педагогічній діяльності. |
