У процесі дисертаційного дослідження нами було здійснено теоретичний аналіз проблеми соціально-комунікативної активності особистості (СКА) в психолого-педагогічній теорії та практичній роботі загальноосвітніх навчальних закладів, і виявлено та експериментально перевірено чинники та соціально-педагогічні умови стимулювання соціально-комунікативної активності підлітків. У дисертації представлено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної проблеми стимулювання СКА підлітків у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності (ТДК) на базі експериментального дослідження, яке підтвердило висунуту гіпотезу, засвідчило вирішення поставлених завдань і створило підґрунтя для таких висновків: 1. Аналіз філософської, соціологічної і психолого-педагогічної літератури дозволив визначити СКА як властивість соціального суб’єкта, що обумовлює здатність до соціальної діяльності, і яка виявляється в груповій діяльності та самодіяльності суб’єкта. Спільне соціальної активності та СКА виявляється в кінцевій меті – формування всебічно розвинутої особистості підлітка. 2. СКА передбачає взаємодію вихованців підліткового віку не тільки з суспільством та малою соціальною групою (клас, турзагін), але й з іншими індивідами, утворюючи сферу міжособистісних взаємин, і виявляє ставлення підлітка до самого себе, обумовлене його внутрішньоособистісними детермінантами: ініціативністю, відповідальністю, продуктивністю. Серед структурних компонентів стимулювання СКА підлітка виокремлено три якісно своєрідних та інтегральних за своєю суттю: а) внутрішньоособистісні детермінанти; б) ситуація громадсько-корисної діяльності суб’єкта в усьому різноманітті її умов у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності; в) соціально-комунікативна активність як механізм вирішення суперечностей між існуючими умовами і можливостями підлітка. Вони характеризуються усвідомленістю соціально-комунікативного значення, мотивами соціально-значущого рівня, які знаходять адекватне віддзеркалення в зовнішніх ознаках (самостійність, ініціативність, відповідальність, комунікативність, продуктивність). Перетворення вимог громадського обов’язку у внутрішню необхідність дії, розгортання рушійних сил особистості підлітка в процесі соціально-комунікативної діяльності стимулює його соціально-комунікативну активність. У дослідженні встановлено факт суперечності взаємодії об’єктивних і суб’єктивних чинників у життєдіяльності особистості підліткового віку, яка є для педагогів предметом вивчення на рівні систем вчинків і поведінкових реакцій окремого індивіду. Обґрунтовано, що вплив об’єктивних і суб’єктивних чинників на стимулювання СКА підлітка вивчений недостатньо. 3. Встановлено пряму залежність успішності стимулювання СКА особистості підліткового віку від активності участі вихованців у заняттях туристсько-краєзнавчого гуртка. ТКД підлітків не лише сприяє розвитку, а й збагачує їхнє життя: підліток виступає організатором вільного часу, демонструє власноруч виготовлені предмети туристського спорядження або макети для експозицій шкільних музеїв, розширюється сфера його інтересів, міжособистісного спілкування. 4. За умов розгляду туристсько-краєзнавчої діяльності з точки зору її самоцінності для особистості підліткового віку визначено та обґрунтовано чотири рівні СКА – нульовий, низький, середній, високий. 5. Розроблена Модель стимулювання соціально-комунікативної активності підлітків у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності синтезує основні чинники та соціально-педагогічні умови цього феномену. Серед багатьох чинників, що впливають на підвищення ефективності процесу стимулювання СКА підлітка в процесі ТКД, виокремлені: об’єктивні (школа, сім’я, громадські організації, вільний час) та суб’єктивні (людський чинник, потреби, мотиви, інтереси, ціннісні орієнтації особистості, внутрішньоособистісні детермінанти: ініціативність, відповідальність, продуктивність). Аналіз результатів формувального експерименту засвідчив, що стимулювання СКА підлітків у процесі ТКД стає результативним за таких соціально-педагогічних умов: громадська думка, мала соціальна група, самоврядування, громадські доручення, підготовленість вчителів, максимальна автономія і свобода педагогічного керівництва, зв’язок з батьками і громадськістю. 6. Розроблено та впроваджено у практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів авторську програму стимулювання СКА підлітків в умовах діяльності туристсько-краєзнавчих гуртків при загальноосвітніх навчальних закладах. Результати роботи показали, що стимулювання СКА вихованців зорієнтовано на активізацію особистісних ресурсів підлітка, зокрема на його суб’єктивний потенціал, й може бути основою для диференційованого підходу у наданні конструктивної педагогічної підтримки підліткам з боку організаторів туристсько-краєзнавчої діяльності. 7. З’ясовано, що високу СКА проявляють підлітки-шестикласники. Це зумовлено їхніми більшими емоційно-пізнавальними можливостями. Вони охоче відгукуються на будь-які пропозиції, із задоволенням беруть участь в груповій творчій роботі. Основними мотивами участі підлітків у ТКД є соціальні, пізнавальні, комунікативні. У результаті експериментальної роботи доведено, що у підлітків-туристів сформованість СКА вища, ніж у тих, хто не займається ТКД. У перших зафіксовано зростання показників високого і середнього рівнів сформованості СКА й відсутність низького і нульового рівнів, тоді як у других показники як низького, так і нульового рівнів залишаються високими. Виконане дослідження не вичерпує розв’язання всього кола проблем. Перспективними напрямами дослідження означеної проблеми можуть бути: вивчення всіх об’єктивних та суб’єктивних чинників стимулювання СКА особистості підліткового віку, через які можна було б керувати процесом її розвитку; розробка механізмів і принципів СКА, формування готовності учнів до СКА в інших видах громадсько-корисної діяльності. | 