Дисертаційне дослідження присвячено актуальній проблемі сучасної хірургії - оперативному лікуванню обтураційної непрохідності лівої половини ободової кишки пухлинної етіології. Вивчено місце та роль розширених первинно-відновлювальних операцій у хірургії непрохідності товстої кишки, що дозволило зробити такі висновки: 1. При виконанні субтотальних та тотальних колектомій із приводу обтураційної непрохідності ободової кишки пухлинної етіології відзначається зменшення частоти післяопераційних ускладнень у порівнянні із сегментарними резекціями ободової кишки та лівобічною геміколектомією (29,8% та 39,0%, відповідно), а також зниження післяопераційної летальності (10,6% та 21,9%, відповідно). 2. Найбільш частим раннім післяопераційним ускладненням хірургічного лікування обтураційної непрохідності лівої половини ободової кишки є неспроможність швів міжкишкового анастомозу, котра спостерігається значно рідше після субтотальної та тотальної колектомії, ніж після сегментарних резекцій ободової кишки та лівобічної геміколектомії (10,6% та 21,9%, відповідно). 3. При розширених операціях із приводу пухлинної непрохідності ободової кишки відзначається поліпшення віддалених результатів у порівнянні з нерозширеними втручаннями – понад 5 років прожили 52% та 20% хворих відповідно, при гарній і задовільній якості життя у всіх хворих, що вижили. 4. Розширені одноетапні радикальні операції показані у хворих з пухлинною обтураційною непрохідністю лівої половини ободової кишки при наявності діастатичних надривів серозної оболонки з небезпекою перфорації кишкової стінки, множинних перфорацій привідних відділів ободової кишки; абсцесів, викликаних мікроперфораціями або розпадом пухлини; ознак незворотних або виражених трофічних порушень на стінці ободової кишки, що розташовані проксимальніше пухлини; перерозтягнутої ободової кишки, заповненої більшою кількістю калових мас і газів, особливо якщо був щільний кал і калові камені; а також метахронного ураження ободової кишки. 5. Ризик розвитку ранніх ускладнень і летальних наслідків після субтотальної та тотальної колектомій збільшується при наявності важкої загальносаматичної патології та виражених порушень гомеостазу, обумовлених кишковою непрохідністю. Як інтегральний показник при визначенні протипоказань доцільно використати оцінку ризику операції за Ю.Т.Коморовським. 6. Пункційно-катетеризаційна мікроєюностомія при субтотальній і тотальній колектомії дозволяє забезпечити контроль внутрішньокишкового тиску та при необхідності декомпресію верхніх відділів тонкої кишки, а також раннє ентеральне харчування хворих. 7. Розширені радикальні одноетапні операції при пухлинній лівобічній непрохідності товстої кишки в порівнянні з традиційними обмеженими резекціями товстої кишки, не маючи статистично значимих розходжень у частоті ускладнень, дозволяють знизити післяопераційну летальність і частоту рецидивів пухлини, а також збільшити виживання хворих з гарною якістю життя. |