Анотація до роботи:

Бучко М.Б. Сучасна корислива економічна злочинність та заходи її попередження. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08. – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Національна академія внутрішніх справ України. – Київ, 2002.

Досліджуються питання теоретичного і практичного характеру, пов’язані з сучасною корисливою злочинністю у сфері економіки. Увага приділяється теоретичним, концептуальним аспектам категорії “сучасна корислива злочинність у сфері економіки”. Визначаються поняття “тіньової” економіки, як одного із основних чинників злочинів у сфері господарювання. Аналізується структура та динаміка злочинів, розглядаються тенденції та закономірності злочинності у сфері економіки в сучасних умовах розвитку суспільних відносин.

Окрема увага приділяється не тільки особливостям особистості злочинця, але й кримінологічним детермінантам злочинності в зазначеній сфері.

Визначається комплекс профілактичних заходів загальносоціального та спеціально-кримінологічного характеру, вносяться пропозиції удосконалення законодавства та практики його застосування.

У висновках викладені основні теоретичні положення і практичні рекомендації, що випливають з результатів дисертаційного дослідження, а також пропозиції, що стосуються удосконалення діючого законодавства.

Результати визначеної теми дисертаційного дослідження дають підстави для наступних висновків:

пізнавальна сутність категорії сучасна корислива економічна злочинність виявляється в тому, що “корисливість” вказує на фундаментальну природу активності людини, а першопочаткова ситуація визначається початком реформ правової системи держави та її економічної сфери;

основоположну відмінність сучасних корисливих злочинів у сфері економіки слід шукати в сутності правових і економічних реформ, що інволюційно трансформували державу Україну до демократії та ринкової економіки спочатку в складі СРСР, а пізніше в статусі самостійної держави;

сучасну корисливу економічну злочинність пропонується визначити як систему передбачених кримінальним законом протиправних діянь і осіб, які їх вчиняють, скоєних з метою незаконного збагачення, шляхом відмивання (легалізації) грошей, отриманих злочинним шляхом, організації нелегальних (злочинних) видів підприємницької діяльності та розкрадання і вивозу матеріальних цінностей за кордон;

тіньову економічну діяльність можна визначити як сукупність взаємозалежних дій, спрямованих на одержання економічної вигоди і приховування значних параметрів такої діяльності;

серед найбільш кримінально виражених на сьогодні залишається сфера службової діяльності, де в 2001 році було зареєстровано 18,8 тис. злочинів, із яких більше 2,3 тисяч – хабарництво, із них 83,8% – розслідувано і направлено до суду;

залишаються достатньо кримінально враженими сфери приватизації та бюджетна, де темпи приросту порівняно з 2000 роком склали відповідно 7,3 і 30,1 відсотки;

якщо в динаміці загального рівня злочинів тенденції до його зниження та стабілізації розпочалися з 1996 року, то в економічних злочинах – лише з 1998 року;

одним із глибинних факторів корисливих злочинів у сфері економіки безперечно є значний рівень “тіньової економіки” і корупції в Україні, прогалини правової системи, яка ще неефективно захищає власність, власника і механізм кредитування для розширення виробництва та оновлення техніко-технологічного потенціалу;

у генезисі корисливих злочинів у сфері економіки значна частка політичних, економічних, правових, організаційних, психологічних та інших чинників;

характеристики осіб, які вчиняють корисливі злочини у сфері економіки, пов’язані не тільки із їх психофізичними ознаками, але й з виконанням специфічних соціальних функцій, завдяки яким реалізуються цілі (потреби) у тій формі (протиправній), яка їм доступна;

значна частка (біля 65%) серед осіб, які займалися підприємницькою діяльністю до вчинення злочинів, не мали проблем із правоохоронними органами;

загальносоціальною основою запобігання розглядуваній злочинності і максимального обмеження можливостей її функціонування і відтворення є подолання кризових явищ в економіці, політиці, суспільній ідеології, соціальній сфері, правоохоронній діяльності;

спеціально-кримінологічна профілактика здійснюється у специфічній і відносно вузькій сфері суспільного життя – у галузі боротьби зі злочинністю;

в Україні в цілому створена нормативно-правова основа боротьби з корисливими злочинами у сфері економіки, разом з тим пропонується створення і запровадження ефективного фінансового контролю за діяльністю суб’єктів господарювання та внесення змін і доповнень до Закону України “Про боротьбу з корупцією” з метою формування адекватної суспільної реакції на факти корупційних діянь.

Публікації автора:

1. Бучко М.Б. Злочинність у сфері економіки і фінансів: концептуальні питання // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України: Науково-теоретичний журнал. – 1999. – №1. – С. 135-146.

2. Бучко М.Б. Фінансово-економічна злочинність: причини і шляхи подолання // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України: Науково-теоретичний журнал. – 1999. – №2. – С. 149-158.

3. Бучко М.Б. Методологічні аспекти дослідження сучасної корисливої злочинності в Україні // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України: Науково-теоретичний журнал. – 1999. –№4. – С. 49-62.

4. Бучко М.Б. Корислива фінансово-економічна злочинність – загроза демократії // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ: Збірник. – 2000. – №1. С. 180-191.

5. Бучко М.Б. Корислива фінансово-економічна злочинність як протидія демократичним перетворенням // Право України. – 2000. – №3. – С. 37-40.

6. Бучко М.Б. Теоретичні засади дослідження сучасної корисливої злочинності в Україні // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України: Науково-теоретичний журнал. – 2001. – №2. – С. 61-70.