Анотація до роботи:

Долуда С.М. Сучасні форми шизофренії у віковому аспекті (діагностика, клініка, патогенез у підлітків і дорослих). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за фахом 14.01.16 – психіатрія. – Інститут неврології, психіатрії і наркології АМН України, Харків, 2006.

Дисертація присвячена клініко-психопатологічній, патопсихологічній діагностиці, вивченню нейрохімічних механізмів патогенезу, особливостям нейродинаміки головного мозку при простій та параноїдній формах шизофренії у підлітків і дорослих у порівняльно-віковому аспекті.

Установлені клінічні особливості дали можливість виділити синдроми ініціального періоду, клініко-психопатологічні особливості маячних, симплексних розладів. У роботі вперше проведене патопсихологічне порівняльно-вікове вивчення функцій мислення, пам’яті, уваги, інтелекту, емоційної сфери, самооцінки з виділенням характерних симптомокомплексів.

Вивчені патогенетичні нейрохімічні механізми шизофренії в порівняльно-віковому аспекті дозволили визначити роль порушень в обміні катехоламінів, індоламінів, а також бета-ендорфіну в розвитку різних форм захворювання. Показані особливості нейродинаміки мозку з урахуванням змін частотних характеристик, спектральної потужності і порушень регіонального розподілу ритмів електроенцефалограми.

1.За результатами дисертаційного дослідження наведено нове теоретичне обґрунтування і узагальнене рішення актуальної проблеми, що полягає у розробці системи комплексної клініко-психопатологічної та патопсихологічної діагностики, установленні патогенетичних нейрохімічних і нейрофізіологічних механізмів при простій та параноїдній формах шизофренії у підлітків і дорослих в порівняльно-віковому аспекті.

2.Клініко-психопатологічне вивчення сучасних форм шизофренії у підлітків свідчить про те, що дана патологія характеризується вираженою віковою своєрідністю проявів, що полягає у поєднанні синдромів, характерних тільки для підлітків та станів, що відзначаються і у дорослих, але мають вікові особливості, а також домінуванні порушень поведінки, особистісних розладів у проявах пограничного регістру, до яких відносяться й ініціальні. У дебюті захворювання у підлітків найчастіше діагностувалися гебоїдний (37,5%), обсесивно-фобічний (22,3%), зростаючої шизоїдизації (19,6%), епілептоїдний (16,1%), астено-анергічний (16,1%) синдроми.

3.На основі комплексного вивчення клінічних особливостей шизофренії встановлено, що віковий патоморфоз є одним з визначальних факторів, що впливає на формування психопатологічних проявів сучасних форм параноїдної і простої форм шизофренії у підлітків. При нападоподібно-прогредієнтному плині шизофренії вираженими були відмінності в афективних компонентах основного параноїдного синдрому з перевагою депресивних порушень, які у підлітків зустрічалися з більшою частотою (74,4%), ніж у дорослих (67,6%). Найчастішими у підлітків були делінквентний (42,8%) і тривожний (23,8%), тоді як у дорослих - параноїдний (46,3%) і тривожно-фобічний (21,7%) варіанти депресивних порушень. У структурі маніакальних розладів, які мали місце у підлітків рідше (25,6%), ніж у дорослих (32,4%) найчастішими були психопатоподібний (45,4%), гнівливий (27,3%) і параноїдний (18,2%) варіанти; у дорослих хворих переважали параноїдний (60,6%) і гнівливий (24,2%) варіанти маніакальних порушень. Віковими особливостями афективних станів у підлітків були нестійкість, стертість депресивного та маніакального компонентів хворобливих станів і переважне відображення даних розладів у поведінці хворих.

4.Характерною рисою розвитку шубоподібних приступів у підлітків була рідкість початку з параноїдної симптоматики (15,6%), марення інсценівки та оформленого синдрому Кандинського-Клерамбо. У підлітків молодшого віку мали місце маревноподібні фантазії з відверненими, нереальними по змісту ідеями, що становили собою нерозгорнуті параноїдні та галюцинаторно-параноїдні синдроми, тоді як у старшому пубертатному віці галюцинаторно-параноїдний синдром протікав зі слуховими галюцинаціями, не пізнаванням батьків; параноїдний синдром характеризувався домінуванням ідей відношення, переслідування, а також іпохондричного марення з дисморфоманічними переживаннями.

У дорослих хворих найчастішими були випадки гострого початку нападоподібно-прогредієнтної шизофренії з приступів інтерпретативного марення (76,9%, p<0,05), з подальшим формуванням гострого параноїду з вербальними галюцинаціями (23,1%). По змісту домінуючими були ідеї відношення, переслідування, впливу (85,0%), рідше - іпохондричного змісту, величі (15,0%). Загальною характерною рисою маревних синдромів у дорослих хворих, у порівнянні з підлітками, була значна виразність, оформленість і різноманітність проявів.

5.Параноїдна безперервна шизофренія у підлітків мала специфіку маревних розладів, пов'язану з віковими особливостями хворобливих переживань. На початку захворювання в дитячому віці структуру марення складали рудиментарні ідеї відношення, фантастичної деперсоналізації, отруєння, переслідування, впливу; мали місце також своєрідні захоплення, рідкі галюцинації; дефіцитарні порушення включали явища складного дизонтогенезу. У випадках маніфестації хвороби в підлітковому віці переважними були ідеї іпохондричного змісту, незначне місце займали кататоно-гебефренні симптомокомплекси (8,0%).

6.При простій формі у підлітків основу негативної симптоматики складали апатико-адинамічні стани (83,3%), пасивність, підкореність (25,6%), зниження активності, порушення мислення (по 55,6%), а також втрата гігієнічних навичок, зниження інтересів (по 35,6%); у поведінці хворих відзначалися хитливість з немотивованими емоційно-афективними реакціями (27,8%), негативне відношення до членів сім’ї (19,4%), порушення харчової поведінки (13,9%), астено-іпохондричні розлади (16,7%) і уривчасті ідеї відношення (16,7%). У дорослих хворих на тлі аутизму відзначалися порушення мислення різного ступеня виразності (91,2%), абулічність, зниження активності (88,2%), інтелектуальної продуктивності (82,4%), ослаблення емоційно-афективних проявів (85,3%), зловживання психоактивними речовинами (23,5%). Початок простої форми шизофренії в пубертатному віці характеризувався наявністю в структурі дефіцитарних порушень особистісних змін, що поєднувалися з проявами пубертатного кризу. В тяжких випадках, при розвитку захворювання в дитячому віці виявлялися олігофреноподібні дефектні стани.

7.Порівняльно-вікове патопсихологічне дослідження дозволило установити зі значним ступенем вірогідності особливості, які не тільки об’єктивізували клініко-психопатологічні прояви, але й уточнювали характер порушень функцій мислення, пам'яті, уваги, інтелекту, емоційної сфери, самооцінки та дали можливість виділити відмінності, пов'язані з віком пацієнтів і формою захворювання.

8.У структурі патопсихологічного симптомокомплексу при параноїдній формі шизофренії у хворих виявлялися складні порушення психічних функцій.

8.1.У стані мислення у підлітків виявлена перевага міркувань інфантильного регістру, наочно-образних (p<0,001) і ситуаційно-конкретних асоціацій (p<0,05), тоді як у дорослих – ознак неадекватності, паралогічності (p<0,01), резонерства (p<0,001), різноплановості (p<0,05). Семантична структура піктографічних асоціацій у підлітків з параноїдною формою шизофренії характеризувалася перевагою атрибутивних, метафоричних образів над символіко-геометричними, а також імпульсивністю, непередбачуваністю, схильністю до вигадливої оригінальності; у дорослих був вищий рівень абстрагування, оригінальності, емоційної значимості і грубо неадекватних проявів.

8.2.Увага хворих характеризувалася загальним зниженням продуктивності, низьким рівнем точності, особливо у дорослих; міцність запам'ятовування також була вищою у підлітків (p<0,01). Виявлено перевагу вербального інтелекту над невербальним і нерівномірність інтелектуальних показників з більш високими значеннями загального і вербального інтелектуальних показників у підлітків (p<0,01).

8.3.Емоційно-афективна сфера у підлітків з параноїдною формою шизофренії характеризувалася значним внутрішнім напруженням і протиріччям між рисами збудливості, агресивності і пасивністю, песимістичністю, сензитивністю; тоді як у дорослих хворих структура фарбовизнання була активно-ірраціональною з більш високим рівнем тривоги. Встановлено розходження між віковими групами за оцінками настрою, відношення до майбутнього, власного здоров'я з більш низькими показниками у дорослих (p<0,01); самооцінка характеризувалася заниженням «активності» і «настрою», більш вираженим у підлітків (p<0,05).

9.При простій формі шизофренії патопсихологічний симптомокомплекс відбивав збідніння і перекручення психічних функцій у рамках переважно негативної симптоматики.

9.1.У стані мислення у підлітків виявлялися ознаки ізольованої збереженності абстрагування, що поєднувалося з загальною апродуктивністю, тоді як у дорослих відзначався більш низький рівень абстрагування (p<0,001), збільшення частки олігофреноподібної конкретності і різноплановості, а також відмовних реакцій. Кількість грубо неадекватних паралогізмів і зіслизувань у підлітків та дорослих не відрізнялася і була невисокою (12,2%). Піктограми хворих характеризувалися конкретністю, стереотипністю, персевераціями; у підлітків визначалися низький рівень цілеспрямованості, мотивації, а також локальні відмовлення, у дорослих був вищий загальний рівень адекватності, виявлялися формальні, стандартні асоціації.

9.2.Виявлено значне ослаблення, виснажливість функції уваги, короткочасної пам'яті, особливо при відстроченому відтворенні, більш виражене у дорослих (p<0,05). Встановлено перевагу вербального інтелекту (ВІП) над невербальним з більш високими значеннями ВІП у підлітків (p<0,05) і нерівномірність інтелектуальних показників.

9.3.Емоційний стан хворих характеризувався рисами інтраверсії, пасивного споглядання, сензитивністю, ірраціональністю, дезадаптивністю з більш високим рівнем тривоги аутистичного характеру у дорослих. Виявлено нівелювання значимості батьків (p<0,05), менш виражене у підлітків (p<0,01); загальний рівень самооцінки у дорослих хворих з простою формою шизофренії був значно нижчим, ніж у підлітків (p<0,01).

10.У роботі виявлені нові патогенетичні механізми шизофренії у порівняльно-віковому аспекті, доведена важлива роль біохімічних факторів в розвитку захворювання.

10.1.При параноїдній формі шизофренії в обох вікових групах хворих з високою вірогідністю встановлене зниження рівня бета-ендорфіну в плазмі крові (p<0,05), серотоніну в крові і 5-оксііндолоцтової кислоти в сечі, виражене в більшій мірі у підлітків (p<0,05). Дослідження стану катехоамінергічної системи показало підвищення рівня екскреції дофаміну, норадреналіну, адреналіну і кінцевого продукту обміну даних моноамінів – ваніліл-мигдальної кислоти, також більш виражене у підлітків (p<0,05).

10.2.При простій формі виявлені нейрохімічні зміни мали протилежну направленість: відзначене істотне підвищення рівня бета-ендорфіну в плазмі крові (p<0,05), особливо у підлітків. Встановлено також підвищення концентрації серотоніну в крові і 5-оксііндол-оцтової кислоти в сечі, однак рівень даних речовин був вищим у дорослих хворих (p<0,05). Вивчення стану катехоламінергічної системи виявило вірогідне зниження рівня екскреції дофаміну, норадреналіну, адреналіну і ваніліл-мигдальної кислоти, в більшій мірі виражене у підлітків.

10.3.Різнонаправлений характер нейрохімічних змін при параноїдній і простій формах шизофренії вимагає диференційованого підходу до вибору засобів антипсихотичної терапії, а значна виразність установлених порушень у підлітків диктує необхідність раннього початку активного лікування хворих.

11.Біоелектрична активність головного мозку при шизофренії дезорганізована за рахунок змін частотних характеристик, спектральної потужності і порушень регіонального розподілу ритмів ЕЕГ у хворих різного віку.

11.1.Установлені загальні для підлітків та дорослих з параноїдною і простою формами шизофренії ознаки ослаблення основного альфа-ритму, що були виражені в більшій мірі у підлітків. Поряд з загальними змінами, виявлені особливості, пов'язані з формою захворювання.

11.2.При параноїдній шизофренії у підлітків і дорослих відзначена значна виразність бета-активності у всіх областях мозку, що пов'язано з надлишковим впливом неспецифічної активуючої системи мозку. У підлітків виявлене домінування тета-ритму в лобних і скроневих областях, особливо ліворуч, що обумовлено стійким патологічним станом гіпокампальних структур, які виконують функції кори; це вказує на більш виражений характер змін біоелектричної активності в пубертатному віці при досліджуваній формі захворювання.

11.3.При простій формі шизофренії відзначене ослаблення бета-активності, у більшій мірі виражене у підлітків, що вказує на дефіцит впливів неспецифічної активуючої системи мозку. У підлітків з даною формою захворювання виявлене значне посилення тета-ритму, особливо в лобній області ліворуч, що свідчить про формування стійкого патологічного стану на рівні неокортексу.

11.4.Досліджені ЕЕГ-кореляти переваги застійних процесів збудження при параноїдній шизофренії підтверджують необхідність призначення хворим антипсихотичних засобів з переважно седативною дією; наявність ЕЕГ-признаків домінування процесів гальмування при простій формі шизофренії є обґрунтуванням доцільності призначення антипсихотичних препаратів з активуючою дією. Виявлені ознаки порушень біоелектричної активності головного мозку більш виражені у підлітків, хворих на шизофренію, диктують необхідність призначення в комплексній терапії диференційованих засобів ноотропної дії.

12.Виявлені в роботі особливості психопатологічних проявів уточнюють діагностичні критерії психічних розладів у підлітків та дорослих, хворих на параноїдну і просту форми шизофренії, а встановлений характер патопсихологічних, нейрохімічних змін й порушення біоелектричної активності мозку дозволяють об’єктивізувати клінічну картину, виділити патогенетичні механізми, які визначають найбільш раціональні підходи до лікування із своєчасним початком антипсихотичної терапії, спрямованої на усунення виявленої симптоматики з урахуванням форми психозу, віку пацієнтів.

Публікації автора:

1.Козидубова В.М., Козидубова С.М. Когнитивные нарушения в структуре дефектных состояний при шизофрении //Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. – 2001. – Вип. 6(38). – С.91-96. (Дисертантом самостійно проведене дослідження сучасного стану проблеми, визначені напрямки і запропоновані шляхи її рішення, описані результати клініко-психопатологічного дослідження).

2.Козідубова С.М. Актуальні питання діагностики шизофренії у дітей та підлітків //Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених Харківської медичної академії післядипломної освіти. – Харків, 2001. – С.38.

3.Козідубова С.М. Вивчення клініко-психопатологічних і нейрохімічних особливостей сучасних форм шизофренії з урахуванням вікового фактору //Матеріали науково-практичної конференції “Внесок молодих вчених в медичну науку”.– Харків, 2003. – С.31-32.

4.Козідубова С.М. Важливі питання клініко-психологічного вивчення сучасних форм шизофренії //Матеріали конференції молодих психіатрів. – Харків, 2003. – С.33-34.

5.Mayorov O.Yu., Fritzsche M., Glukhov A.V., Sleduk D.V., Kozidubova S.M., Prognimak A.B., Timcenko L.N., Kropinova M.V. New neurodiagnostics technology for brain research on the basis of multivariate and nonlinear (deterministic chaos) analysis of an EEG // Abstracts of 2^nd European Congress “Achievements in Space Medicine into Health Care Practice and Industry”. – Berlin, 2003. – P.157-166. (Дисертантом особисто здійснювався підбір літератури з її узагальненням, проводилась реєстрація електроенцефалографічних даних у хворих, в групі контролю, сформульовані наукові висновки).

6.Майоров О.Ю., Глухов А.Б., Тимченко Л.Н., Следюк Д.В., Козидубова С.М., Прогнимак А.Б., Вязовская О.В. Применение методов нелинейного анализа (детерминистского хаоса) ЭЭГ для оценки состояния нервной деятельности //Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. - Харків, 2004. - № 617, вип.8., медицина. – С.120-121. (Дисертантом власноруч проведено ЕЕГ – обстеження, статистична обробка результатів, досліджені літературні джерела, проведена наукова інтерпретація отриманих даних).

7.Timcenko L.N., Mayorov O.Yu., Glukhov A.V., Sleduk D.V., Kozidubova S.M., Semenin V., Fritzsche M. Dysfunctional information processing during acute psychosis // European Psychiatry. Abstract book 12^th AEP Congrees Associacion on European Psychiatrists. – Geneva, 2004. – S. 65-66. (Дисертантом особисто проведено аналіз літературних даних, клініко-психопатологічне, електрофізіологічне дослідження хворих, сформульовані наукові висновки).

8.Долуда С. М. Порівняльно-вікове вивчення прогредієнтних варіантів простої форми шизофренії у підлітків //Український медичний альманах. – 2004. – Том 7, №6. – С.128-130.

9.Fritzsche M., Mayorov O.Yu., Glukhov A.V., Sleduk D.V., Kozidubova S.M., Timcenko L.N. Molecular and non-linear electroencephalographic basis underlying the interaction between dopaminergic and cannabinoid transmission-the missing link between cannabis psychosis and schizophrenia The International Journal of Neuropsychopharmacology //Abatracts from the XXIV CINP Congress. - Paris, 2004. – S.121. (Дисертантом власноруч проведено підбір хворих, реєстрація електроенцефалографічних даних, дослідження клініко-психопатологічних особливостей, статистичний аналіз, узагальнення та інтерпретація отриманих результатів).

10.Долуда С.М. Кататоно-гебефренні симптомокомплекси в психопатологічній структурі прогредієнтних форм шизофренії у підлітків та їх роль у розвитку дефектних станів //Таврический журнал психиатрии. – 2004. – Т.8, №3 (28). – С.36-37.

11.Долуда С.М. Харктеристика типових неврозоподібних розладів ініціального періоду прогредієнтної шизофренії у підлітків //Таврический журнал психиатрии. – 2004. – Т.8, №4 (29). – С.29-30.

12.Долуда С.М. Вивчення пов’язаних з віковим фактором психопатологічних особливостей шизофренії у підлітків //Матеріали науково-практичної конференції “Досягнення молодих вчених – майбутнє медицини”. – Харків, 2004. – С.28.

13.Долуда С.М. Питання діагностики психопатоподібних дебютів прогредієнтних форм шизофренії у підлітків //Вісник національного медичного університету. – 2005. - №9(1). – С.72-73.

14.Долуда С.М. Современные особенности аффективных нарушений при шизофрении в сравнительно-возрастном аспекте //Международный медицинский журнал. – 2005. – Том 11, №1. – С.20-22.

15.Долуда С.М. Клинические особенности параноидной формы шизофрении у подростков //Проблеми медичної науки та освіти. - 2005. - №1. – С.48-49.

16.Долуда С.М. Особливості гострих поліморфних психотичних станів в структурі приступоподібно-проградієнтних форм шизофренії //Таврический журнал психиатрии. – 2005. – Т.9, №1 (30). – С.10-12.

17.Долуда С.М. Гебоїдні розлади в дебюті прогредієнтних форм шизофренії у підлітків //Архів психіатрії. – 2005. – Том 11, №1 (40). – С.88-90.

18.Долуда С.М. Особливості неврозоподібних дебютів прогредієнтних форм шизофренії у підлітків //Український вісник психоневрології. – 2005. – Том 13, вип. 1(42). – С.57-58.

19.Долуда С.М. Вопросы дифференцированной терапии прогредиентных форм шизофрении у подростков //Матеріали науково-практичної конференції “Сучасні фармакотерапевтичні підходи в дитячий психіатрії. – Харків, 2005. – С.29-30.

20.Долуда С.М. Метод пиктограмм в психодиагностике шизофрении у подростков //Психічне здоров’я. – 2005. – Вип. 2(7). – С.64-68.

21.Долуда С.М. Результаты изучения интеллекта при шизофрении у подростков //Український вісник психоневрології. – 2005. – Том 13, вип. 2(43). – С.33-35.

22.Долуда С.М. Вивчення характерних для підлітків неврозоподібних синдромів у дебюті прогредієнтних форм шизофренії //Медичні перспективи. – 2005. – Том Х, №2. – С.80-83.

23.Долуда С.М. Вікові клініко-психопатологічні особливості безупинно-прогредієнтної шизофренії у підлітків //Український вісник психоневрології. – 2005. – Том 2. – С.39-41.

24.Долуда С.М. Особенности эмоциональных компонентов системы отношений у подростков при простой и параноидной формах шизофрении //Український медичний альманах. – 2005. – Том 8, №2. – С.177-179.

25.Долуда С.М. Соматоподобные расстройства при шизофрении у подростков //Матеріали науково-практичної конференції. – Чернівці, 2005. – С.39-42.

26.Долуда С.М. Дослідження мнестичної функції та продуктивності уваги при прогредієнтних формах шизофренії у підлітків //Архів психіатрії. – 2005. – Том 11, №2 (41). – С.121-124.

27.Долуда С.М. Состояние интеллектуальной функции, памяти и внимания у больных с простой и параноидной формами шизофрении //Український медичний альманах. – 2005. – Том 8, №3. – С.63-65.

28.Долуда С.М. Исследование мышления у подростков при параноидной и простой формах шизофрении //Проблеми медичної науки та освіти. – 2005. - №3. – С.38-42.

29.Долуда С.М. Характерні психопатоподібні дебюти при безупинно протікаючій шизофренії у підлітків //Запорожский медицинский журнал. – 2005. - №4 (31). – С.136-138.

30.Долуда С.М. Сравнительно-возрастное сопоставление изменений в системе моноаминов при простой и параноидной шизофрении //Запорожский медицинский журнал. – 2005. - №5 (32). – С.9-11.

31.Долуда С.М. Применение методики цветопредпочтения Люшера и цветового теста отношений у больных с простой и параноидной формами шизофрении //Психічне здоров’я. – 2005. - №3 (8). – С.44-48.

32.Долуда С.М. Сравнительно-возрастное изучение самооценки у больных при простой и параноидной формах шизофрении //Таврический журнал психиатрии. – 2005. – Т.9, №2 (31). – С.17-21.

33.Долуда С.М. Изучение нарушений мышления у больных при простой и параноидной формах шизофрении //Запорожский медицинский журнал. – 2005. - №6 (33). – С.36-38.

34.Долуда С.М. Вивчення рівня бета-ендорфіну в порівняльно-віковому аспекті при шизофренії //Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2005. - №9(2). – С.244-246.

35.Долуда С.М. Результаты патопсихологического обследования больных с параноидной и простой формами шизофрении //Международный медицинский журнал. – 2005. - №3. – С.36-38.

36.Долуда С.М. Патопсихологическое изучение эмоциональной сферы при шизофрении у подростков //Український медичний альманах. – 2005. - №5. – С.44-47.

37.Долуда С.М. Характеристика биоэлектрической активности мозга у больных шизофренией в сравнительно-возрастном аспекте //Українский вісник психоневрології. – 2005. – Том 13, вип. 3 (44). – С.29-33.

38.Патент України № 11486, МПК 7 А61В5/16, А61В5/00, G01N33/48 Спосіб комплексної діагностики параноїдної форми шизофренії у підлітків / Долуда С.М.; Харківська медична академія післядипломної освіти; Заявл. № 200507232 від 20.07.2005. – 10 с.

39.Патент України № 11520, МПК 7 А61В5/16, А61В5/27, G01N33/48 Спосіб комплексної діагностики простої форми шизофренії у підлітків / Долуда С.М.; Харківська медична академія післядипломної освіти; Заявл. № 200507962 від 11.08.2005. – 8 с.