1. Єврорегіони – це субрегіональні об’єднання прикордонних територій сусідніх держав, де місцеві органи влади у межах своєї компетенції та за згодою центральних державних органів влади розробляють спеціальні комплексні програми економічної, культурної взаємодії для реалізації конкретних транскордонних економічних проектів. Метою створення єврорегіонів є передусім налагодження діяльності, яка допомогла б зближенню локальних спільнот і органів влади прикордонних регіонів, економічної співпраці, розвитку комунікацій, захисту довкілля, культурно-освітньої діяльності, туризму. 2. Головними рисами єврорегіону є географічна, політична, адміністративна, функціональна. Остання передбачає наявність функціональної структури єврорегіону, яка за традиціями суспільної географії розглядається в трьох аспектах: компонентному, територіальному й управлінському. Компонентна структура єврорегіону – це склад, сукупність його функціональних компонентів, які розкривають роль транскордонного об’єднання в процесах регіонального розвитку держав. Другою важливою структурою функціонування єврорегіону є територіальна, яка характеризує співвідношення і взаємне розміщення різних форм впроваджуваного у життя транскордонного процесу. Oсновними її елементами є прикордонний макро-, мезо- і мікрорайон, а формами останнього є вузол, центр та пункт. Адекватною двом структурам є третя – організаційно-управлінська, яка змістовно включає ієрархічно впорядковану систему органів управління діяльністю єврорегіону, їх функціональні правові обов’язки, тобто територіально реалізує механізм прийняття рішень, від яких залежить досягнення поставлених цілей, кінцевий ефект від транскордонного співробітництва. На розвиток транскордонного співробітництва впливає ряд чинників, які можуть бути об’єднані в різні групи: історико-географічні, правові та інституціональні, природно-географічні, суспільно-географічні. 3. Комплексний аналіз та наукове дослідження діяльності польської частини єврорегіону “Буг” проведено з використанням певного набору методів та запропонованої методики. Серед використаних наукових і науково-методичних підходів найважливішими є адміністративно-політичний, який дозволяє вивчати транскордонний процес у взаємодіючих адміністративно-територіальних одиницях, системний підхід та структурний аналіз. При вивченні транскордонного регіону використовувались такі методи, як статистико-економічний, порівняльно-географічний, групування та моделювання транскордонних об’єктів та процесів тощо. Дослідження було проведено в чотири основних етапи: підготовчий, експедиційний, інтерпретивний та конструктивний. Використання методики та сукупності методів дослідження транскордонного співробітництва дало змогу комплексно дослідити особливості функціонування польської частини єврорегіону “Буг”. 4. Важливими чинниками розвитку транскордонного співробітництва на східному кордоні Польщі є історичні, які визначили характер кордонів, особливості зв’язків між сусідніми державами (Україною, Білорусією, Польщею), вплинули на характер транскордонного зближення. Сприятливими є правові та інституціальні чинники, які характеризуються розгалуженою правовою базою та наявними інституціями, що займаються проблематикою регіонального розвитку в Європі. Природно-географічні особливості польської частини єврорегіону “Буг” сприяють спільному освоєнню різних видів ресурсів учасниками транскордонного процесу, впливають на безпосередні контакти жителів прикордоння, визначають характер заходів, які необхідно здійснити для розв’язання проблем економічного, екологічного або іншого характеру. Суспільно-географічні чинники здійснюють різносторонній вплив на транскордонний процес Люблінського воєводства із сусідніми територіями. Специфіка геополітичного, політико-, економіко-, транспортно-географічного положення сприяють налагодженню різних напрямів транскордонної співпраці. Негаразди соціально-економічного характеру, рівні економічного розвитку регіону (які є нижчими на фоні розвитку інших регіонів Польщі) впливають на притягнення коштів ЄС, втілення програм і проектів, покликаних вирішити вищезгадані проблеми. 5. Значне місце в діяльності польської частини єврорегіону “Буг” займає реалізація програм ЄС, які є не лише складовими його функціонально-компонентної структури, але й допомагають підвищувати рівень розвитку в економічному, соціальному, культурному та інших аспектах. Одним із найважливіших компонентів транскордонного співробітництва польської частини єврорегіону “Буг” є Програма Сусідства INTERREG IIIA/TACIS CBC, яка була створена для підтримки транскордонної співпраці на східному кордоні Польщі, який одночасно є і зовнішнім кордоном ЄС, що повинна сприяти підвищенню рівня життя населення, а також покращенню господарської інтеграції прикордонних регіонів. Саме ця програма дала початок співробітництву у сфері культурних обмінів, проведення наукових конференцій, програми підвищення кваліфікації, студентських зустрічей та обмінів. Аналіз реалізації програми показує, що найбільшу кількість проектів було реалізовано Холмським міським та сільським повітами, Люблінським міським повітом, що свідчить про значний рівень їх розвитку та зацікавленість у реалізації проектів на території цих повітів. Розрахований нами коефіцієнт кореляції показує, що в рамках цієї програми було отримано добрі результати у сфері працевлаштування, проведення різного роду наукових, культурних, освітніх заходів. Проте реалізовано невелику кількість проектів із розбудови інфраструктури і, що особливо прикро, низького ступеня ефективності заходів у сфері охорони навколишнього середовища. 6. Не менш важливим компонентом функціональної структури польської частини єврорегіону “Буг” були програми та проекти Phare, сприятливі для розвитку соціально-культурної сфери. Фонд малих проектів Phare є одним із засобів доступу єврорегіонів, у т. ч. єврорегіону “Буг”, до коштів ЄС. На основі Програми Phare було виконано багато проектів, найбільше з яких було подано Холмським, Влодавським, Красниставським, Бяльсько-Подляським повітами, а також містами Люблін, Холм, Красностав та Замость. Це зумовило поступове підвищення рівня соціально-економічного розвитку саме цих територіальних одиниць, що підтверджено розрахованим коефіцієнтом кореляції, який показує найвищий зв’язок між кількістю реалізованих програм та кількістю контактів (конференцій, виставок, зустрічей), кількістю реалізованих програм і кількістю інвестицій. Найменший зв’язок виявлено між кількістю реалізованих проектів та кількістю нових об’єктів інфраструктури. Таким чином, програма Phare не лише дала змогу реалізувати велику кількість проектів, а й, тим самим, зменшити показник безробіття, покращити рівень розвитку інфраструктури та збільшити кількість різноманітних контактів. 7. Розглядаючи інші програми, як складові частини функціонально-компонентної структури польської частини єврорегіону “Буг”, зазначимо “великі” проекти ЄС, реалізація яких стала можливою після втілення Phare та INTERREG. Такі проекти, як SIPF та BRIPF, дали змогу покращити інфраструктурні умови, які сприятимуть економічній і культурній співпраці, збільшенню туристичної привабливості, розвитку природоохоронної діяльності. 8. Функціональні компоненти діяльності польської частини єврорегіону “Буг” розміщуються нерівномірно і мають певні територіальні відмінності. Останні описуються функціонально-територіальною структурою та її елементами. Польська частина єврорегіону “Буг” є макрорайоном, який, у свою чергу, поділяється на два мезорайони – Східний (Прикордонний) і Західний, кожен із яких характеризується наявністю десяти мікрорайонів, у яких зосереджені вузли і центри. Східний (Прикордонний) мезорайон виділяється інтенсивним характером співпраці у рамках Програми підтримки транскордонного співробітництва на східному кордоні Польщі INTERREG IIIA/TACIS CBC, а також реалізацією проектів із підтримки бізнесу, розвитку економіки та інфраструктури. Найбільший ефект від транскордонного співробітництва від використання фінансової підтримки ЄС отримано в таких сферах, як культура і освіта, економічний розвиток, туризм, регіональна демократія, охорона здоров’я, безпека кордонів, охорона навколишнього середовища. Західний мезорайон на фоні польської частини єврорегіону “Буг” виділяється інтенсивнішим співробітництвом у соціально-культурній сфері. Частка ж реалізованих проектів у сфері підтримки бізнесу, економіки, підприємництва, розбудови інфраструктури є значно нижчою в порівнянні зі Східним (Прикордонним) мезорайоном. Найвищі показники транскордонного співробітництва відмічені у Білгорайському, Пулавському, Рицькому мікрорайонах, дещо нижчі – у Парчевському, Люблінському, Яновському, Лукувському. Найбільший ефект від транскордонного співробітництва і використання коштів ЄС отримано у соціально-культурній сфері. 9. Приклад діяльності польської частини єврорегіону “Буг” є важливим прикладом для України, оскільки вона є повноправним членом єврорегіону “Буг”. Зокрема, реалізація “дзеркальних” проектів має великий вплив на поглиблення транскордонних зв’язків Польщі з Україною. Проекти позитивно впливають також і на розвиток багатьох галузей суспільного життя країни: розвиток туристичної та господарської інфраструктури, культурний обмін, поглиблення міжособистісних та бізнесових контактів. Використовуючи досвід польської частини єврорегіону, Україна може значно підвищити рівень соціально-економічного розвитку власних адміністративно-територіальних одиниць. До того ж, Україна має наочний приклад складання і реалізації проектів, ефективності використання коштів ЄС, що може використати в подальшому поглибленні транскордонного співробітництва. |