Анотація до роботи:

Галицька О.Б. Сучасний німецькомовний науковий дискурс з лінгвістичної проблематики: основні характеристики та фреймова організація. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2008.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню сучасного німецькомовного наукового дискурсу з лінгвістичної проблематики із урахуванням лінгвальних й екстралінгвальних чинників його породження. Учасниками наукового дискурсу як типу інституційного спілкування (статусно зорієнтованого) є дослідники як презентанти наукової громадськості, які дотримуються прагматичних принципів, що регулюють симетричні стосунки колегіальності. Діалогічність наукового викладу забезпечується присутністю в ньому предмету розмірковування – наукової проблеми, яка породжує ментальний простір і може формалізуватися лише у творчій взаємодії різних підходів.

Репрезентація форм і виявів когнітивно-дискурсивної діяльності учасників наукової комунікації здійснюється з позицій фреймової реалізації особливостей вербальної структури німецькомовних текстів. Фрейми НАУКОВЕЦЬ, НАУКОВА ПУБЛІКАЦІЯ, ПУБЛІЧНИЙ ВИСТУП є прагматично значущими у змістово-структурній презентації фреймової організації сучасного німецькомовного наукового дискурсу з лінгвістичної проблематики.

Звернення до теоретичного підґрунтя осмислення феномену дискурсу дає можливість досліджувати СННД із лінгвістичної проблематики як когнітивно-комунікативну діяльність, процесуально-результативну єдність, котра ґрунтується на врахуванні взаємодії екстралінгвального та лінгвального компонентів. Чинниками, що породжують СННД у розмаїтті типів інституційного дискурсу, є характеристики учасників комунікації, об’єднаних фаховими знаннями та статусно-рольовими правилами, що визначають їхню комунікативну поведінку, мету професійної комунікації та контекст спілкування.

Завдяки своїй комунікативно-діалогічній природі, СННД із лінгвістичної проблематики постійно розвивається, набуваючи дискретних характеристик, основними серед яких є логічність, однозначність, інтертекстуальність, інтерактивність, оцінність. Мисленнєві дії автора, спрямовані на актуалізацію та синхронізацію пізнання і його логічний виклад, сприяють узгодженню перебігу думок автора з думками адресата, зміні інтелектуального стану адресата відповідно до загального ментального простору. Засвоюючи інформацію, закладену в терміні, науковець не тільки користується нею в конкретних цілях, а й також інтерпретує та оптимізує її. Поруч з інформацією до дії, термін постачає інформацію до розмірковування, сприяючи новому розумінню відповідної ситуації. Термінологічна інформація – це динамічна інформація оптимізуючого інтелекту, покликана сприяти подальшому розвитку творчої думки й лінгвокреативній діяльності науковців.

Учасники німецькомовної наукової комунікації дотримуються принципу кооперації, спрямованого передусім на адекватну передачу інформації, та принципу ввічливості, який визначає аспекти прагматичної ситуації діалогу з погляду відношень між його учасниками. Орієнтація на адресата стає прагматичною домінантою СННД із лінгвістичної проблематики, що полягає в його принциповій полемічності – захистити й утвердити власну думку з урахуванням ознаки комунікативної рівності учасників наукового спілкування, симетричних стосунків колегіальності. Реалізація оцінної орієнтації автора в процесі комунікативно-пізнавальної діяльності здійснюється задля вибору із тієї інформації, яка стосується аналізованої проблеми, визначення статусу конкретного змісту щодо загального фонду знання. Вибір оцінного ставлення автора обов’язково передбачає вихід на програму дій, епістемічну перспективу. Жанрова варіативність СННД презентована традиційними та новими жанрами і диференційована за ступенем діалогічності. Із жанровою специфікою конкретної праці та фактором автора пов’язані види інтертекстуальності.

Застосування методики фреймового аналізу надає змогу дослідити змістово-структурні особливості СННД із лінгвістичної проблематики. Фрейми НАУКОВЕЦЬ, ПУБЛІЧНИЙ ВИСТУП, НАУКОВА ПУБЛІКАЦІЯ сприяють збагаченню знань розуміння світу науки загалом, формують ставлення комунікантів до неї, задають норми поведінки науковців, визначають прогнозування їх подальших дій. Вербалізовані слоти фреймів актуалізують фокусацію дії вибору найбільш значущої інформації, визначеної подальшою ефективною комунікацією та взаємодією учасників наукового спілкування.

Подальше дослідження може бути зосереджене на виділенні міжкультурних розбіжностей з урахуванням гендерних особливостей СННД в Інтернеті, на трансформації СННД під впливом сучасних інформаційних технологій.

Публікації автора:

1. Галицька О.Б. Теорія прототипів: Методична розробка. – Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006. – 55 с.

2. Галицька О.Б. Термін дискурс у лінгвістичній парадигмі // Філологічні студії. – Луцьк: Волин. академ. дім, 2002. – № 2. – С. 231-236.

3. Галицька О.Б. Фрейми в науковому тексті з лінгвостилістики (на матеріалі фреймів Bildhaftigkeit – Bildlichkeit) // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. – 2002. – № 5. – С. 114-118.

4. Галицька О.Б. Фрейм “Metapher” у науковому тексті (на матеріалі лінгвістичної збірки “Metapher und Innovation. Die Rolle der Metapher im Wandel von Sprache und Wissenschaft”) // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. Філол. науки. – 2004. – № 3. – С. 15-18.

5. Галицька О.Б. Фрейми в науковому дискурсі // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. – 2005. – № 6. – С. 198-202.

6. Галицька О.Б. Аксіологічний фрейм (на матеріалі німецькомовних лінгвістичних рецензій) // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. Філол. науки. – 2006. – № 6. – С. 10-15.

7. Галицька О.Б. Презентація роздуму в науковому дискурсі // Філологічні студії. – Луцьк: Волин. академ. дім, 2006. – № 1-4 (35-38). – С. 98-104.

8. Галицька О.Б. Інтертекстуальний фрейм у науковому дискурсі // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. Філол. науки. – 2007. – № 3. – С. 129-134.

9. Галицька О.Б. Гоноративний фрейм наукового дискурсу // Текст – текстолінгвістика, дискурс – дискурсознавство у світлі когнітології: Зб. наук. пр. – Львів: ПП “Ареал”, 2005. – С. 77-80.

10. Halytska O. Representing Background Knowledge // Exploring EFL Challenges with TESOL Community: 7th TESOL National Ukraine Conf. Chernihiv, January 28-29, 2002. – Khmelnytsky: Univer, 2002. – P. 76.

11. Галицька О.Б. Фрейми як засіб вербалізації наукового дискурсу в німецькомовних та англомовних текстах з лінгвостилістики // Прикладна лінгвістика у ХХІ столітті: лінгводидактичні та культурологічні стратегії: Міжнар. наук. конф. Львів, 29 січня – 1 лютого 2003 р. – Львів: Укр. технології, 2003. – С. 22-23.

12. Halytska O. Linguostilistische Framereprsentation im Diskurs // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських та германських мов і літератур: Третя міжвуз. конф. молодих учених. Донецьк, 15-16 лютого 2005 р. – Донецьк: ДонНУ, 2005. – С. 163-164.

13. Halytska O. Frames: Historical Explorations // Creative Teaching in Creative Learning: the III West Ukraine Region. Conf. of TESOL-Ukraine and II TESOL-Ukraine Teacher Training Travelling University. Lviv, Dec. 15-16, 2006. – Lviv: Marusych, 2006. – P. 15-18.

14. Halytska O. Scientific Frames and their Use in Scientific Discourse // Creative Teaching in Creative Learning: the III West Ukraine Region. Conf. of TESOL-Ukraine and II TESOL-Ukraine Teacher Training Travelling University. Lviv, Dec. 15-16, 2006. – Lviv: Marusych, 2006. – P. 50-52.