Анотація до роботи:

Фазикош Г.В. Судове рішення в цивільному судочинстві. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. Харків, 2008.

Дисертацію присвячено дослідженню судового рішення як фундаментального інституту в цивільному процесуальному праві. Основний науково-методологічний здобуток роботи полягає у дослідженні судового рішення в якості динамічного процесуального інституту, зміни якого детермінуються з базовими характеристиками судової влади та правосуддя. Принциповим детермінатором виступає структура цивільного судочинства як комплексна система судових проваджень. Судове рішення розглядається як необхідний компонент цивільної процесуальної форми та як елемент правопорядку, основною якісною характеристикою якого є правосудність.

У роботі відтворюється новий підхід в теорії судового рішення, який дозволив удосконалити його визначення; розробити альтернативну існуючим оптимальну процесуально-правову класифікацію судових рішень, яка не пов’язана із характером владного припису; надати більш повну юридичну характеристику окремим судовим процедурам, передбаченим в чинному ЦПК України (наказному провадженню, заочному порядку розгляду справи та провадженню в справі до судового розгляду) та показати напрями їх удосконалення.

Внесено пропозиції щодо удосконалення процесуального закону, які викладено у формі Проекту Закону про внесення змін та доповнень до ЦПК України.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у розробці актуальних проблем судового рішення у контексті здійснення владних повноважень суду як органу судової влади, а також формулюванні теоретичних положень та практичних висновків, спрямованих на подальше удосконалення цивільного процесуального закону та судової практики з метою підвищення ефективності судового захисту та створення такого процесуального механізму, який би забезпечив ухвалення судом справедливих та правосудних рішень.

У Висновках підбиваються підсумки дослідження і формулюються основні його результати, які є узагальненою теоретичною концепцією інституту судового рішення в цивільному судочинстві, що ґрунтується як на продовженні розвитку тих положень, які були сформульовані попередніми дослідниками проблем цивільного процесуального права, так і на принципово нових наукових підходах.

Основний науково-методологічний здобуток роботи полягає у дослідженні інституту судового рішення в якості динамічного процесуального інституту, зміни якого детермінуються з базовими характеристиками судової влади та правосуддя, де принциповим детермінатором виступає структура цивільного судочинства як комплексна система судових проваджень, оскільки судове рішення є необхідним компонентом цивільної процесуальної форми, в якому документально закріплюють процесуальні результати розгляду цивільної справи по суті.

У роботі відтворюється новий підхід в теорії судового рішення, внаслідок застосування якого: удосконалено визначення поняття судового рішення; розроблено альтернативну існуючим оптимальну процесуально-правову класифікацію судових рішень; дано більш повну методологічно-обгрунтовану юридичну характеристику наявним у процесуальному законі автономним судовим процедурам, у т.ч.спроценим (наказному провадженню, заочному порядку розгляду справи та провадженню у справі до судового розглдяу); запропоновано способи подальшого удосконалення цих процедур та ухвалюваних у їх мехах судових актів; поставлено нові акценти у проблематиці структури судового рішення як акту правосуддя.

Певне методологічне значення мають також і висновки щодо розширення логічного обсягу змісту нормативних вимог, яким має відповідати судове рішення, виявлення в них тих аспектів, які узгоджують ці вимоги із принципами верховенства права та істини у цивільному судочинстві. Це дозволило зробити більш повний аналіз нормативним критеріям оцінки відповідності судового рішення цим вимогам, що відтворюють як властивості самого рішення, так і характеризують відповідну процесуальну діяльність суду, а також запропонувати варіант удосконалення нормативного забезпечення відповідних правовідносин.

Принципове значення також має сформульоване положення про необхідність диференціації не тільки проваджень, а й окремих процедур цивільного судочинства, які у сучасних процесуальних законодавствах використовуються як інструменти забезпечення доступності та ефективності судочинства. Це дозволило сформулювати пропозоції щодо розширення номенклатури цих процедур та їх удосконалення у чинному ЦПК України.

Практичним результатом роботи є Проект «Закону про внесення змін та доповнень до ЦПК України» з пояснювальною запискою та порівняльною таблицею, що є додатком до роботи.

Публікації автора:

1. Фазикош Г.В. Юридична та соціальна природа судового рішення в цивільному судочинстві : сучасні наукові погляди / Г.В.Фазикош // Право України, 2001. – № 3. – С.57-60.

2. Фазикош Г.В. Щодо розширення логічного змісту поняття законності судового рішення / Г.В.Фазикош // Право України , 2001. – № 12. – С.42-47.

3. Фазикош Г.В. Змагальний тип цивільного судочинства та вплив змагальних процедур на судове рішення / Г.В.Фазикош // Право України, 2002. – №12. – С.27-32. – Право. Науковий вісник Ужгородського національного університету, 2002. – Вип.1. – С. 138-146.

4. Фазикош Г.В. Судове рішення як компонент окремої судової процедури / Г.В.Фазикош // Право. Науковий вісник Ужгородського національного університету, 2006. – Вип.5. – С. 139-144.

5. Фазикош Г.В. Сумарне рішення як особливий вид судового рішення в межах самостійної судової процедури / Г.В.Фазикош // Право. Науковий вісник Ужгородського національного університету, 2006. – Вип.6. – С.150-155.

6. Фазикош Г.В. Судовий наказ та наказне провадження у цивільному судочинстві України / Г.В.Фазикош // Право. Науковий вісник Ужгородського національного університету, 2007. – Вип.7. – С.115 -119.

7. Фазикош Г.В. Заочне рішення в цивільному судочинстві (актуальні проблеми судової практики)/ Г.В.Фазикош // Право. Науковий вісник Ужгородського національного університету, 2007. – Вип.8. – С.205-209.

8. Фазикош Г.В. Становлення та розвиток доктрини судового рішення в цивільному процесуальному праві / Г.В.Фазикош // Право. Науковий вісник Ужгородського національного університету, 2008. – Вип.9. – С.219-223.

9. Фазикош Г.В. Судове рішення в цивільному судочинстві (сутність та поняття). Учбове видання / Г.В.Фазикош . – Ужгород: УжНУ, 2001. – 52 с.

10. Фазикош Г.В. Судебное решение как форма защиты социальных прав граждан / Г.В.Фазикош // Матеріали доповідей та повідомлень Міжнародної науково-практичної конференції: Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи (Ужгород, 21-22 жовтня 1999р.).Ч.II. – Ужгород: УжДУ , 1999р. – 367с.– С .258-264.

11. Фазикош Г.В. Судовий контроль за діяльністю органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб та порядок його здійснення (спори про визнання актів недійсними) / Г.В.Фазикош // Матеріали міжнародної наукової конференції: На порозі тисячоліть: сучасні підходи до розвитку громад та регіонів. – Ужгород: Науковий вісник УжДУ,спецвип.,2000. В.№3. – 300с. – С.25-31.

12. Фазикош Г.В. Обов’язковість судових рішень (Актуальні проблеми формування судової влади)/ Г.В.Фазикош // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції: Конституційне будівництво в Україні : теорія та практика. – Ужгород: в-о “Закарпаття”, 2000. – 300 с. – С. 248-254.

13. Фазикош Г.В. Класифікація судових рішень в цивільному судочинстві/ Г.В.Фазикош // Матер. наукової конференції молодих учених: Сучасні проблеми юридичної науки і правозастосовчої діяльності, Харків 20-21 грудня 2001р. – НЮАУ ім. Я.Мудрого. – 216 с. – С.74-76.

14.Фазикош Г.В. Право сторони на участь у розгляді справи ( проблемні питання) / Г.В.Фазикош // Актуальні проблеми застосування Цивільного процесуального Кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України: Тези доповідей та наукових повідомлень учасників міжнародної науково-практичної конференції (25-26 січня 2007р.) За заг. ред. проф. В.В.Комарова. – Х: Нац. юрид.акад. України, 2007. – 300с. – 161-166.